Перший урок в першому класі ,,Україна - моя рідна країна,,

Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:
Красива, дивовижна і єдина.
Усе тут дороге: ліс, гори, і поля,
Бо це Вітчизна наша — Україна!

                                            Хід уроку

1. Організація класу до роботи.

Створення сприятливого психологічного настрою.

           Здрастуйте, діти ! Здрастуй, школо !

           Сяють усмішки навколо .

           Першовересень строкатий

           Всіх дітей вітає з святом .

           День і справді незвичайний –

           Розпочався рік навчальний !

           Принесе він знань багато

           Першокласникам – малятам.

           Поведе  їх непомітно крок за кроком до освіти –

           Скарбу, що найбільший в світі !

           Успіхів вам, любі діти !

           Хай щаслива вас чекає днина,

Хай лиш радість принесуть знання!

1 вересня – День знань, чудове свято,

Тож дозвольте всіх вас привітати –

Час настав перший урок нам почати.

2. Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель. Доброго дня! Я рада зустрічі з вами! Сьогодні ми зібралися на перший у вашому житті урок. Урок цей буде незвичайний, ми будемо подорожувати. Мета нашої подорожі – дати можливість кожному з вас відчути себе школярем, переконатися, що ви є розумничками і допоможете мені провести перший урок.

- Погляньте на дошку. Ви бачите сонечко, але його закрили хмарки (7 хмаринок), на яких записані завдання, які ми маємо виконати, щоб звільнити сонечко. За правильно виконане завдання хмарки нам даруватимуть частинку  пазлів, з яких ми викладемо те, що найдорожче для кожної людини.

Перша хмаринка принесла нам загадки.

 - Давайте відгадаємо їх.

1.На ріднім полі шепчуть колоски,

Я рад би знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово: ….    (Україна)      М. Петров

                               2.  На землі великій є одна країна

   Гарна, неповторна, красна, як калина.

   І живуть тут люди добрі, працьовиті.

   І скажу, до речі, ще й талановиті.

            Землю засівають і пісень співають,

   На бандурі грають і вірші складають

   Про ліси і гори, і про синє море,

   Про людей і квіти...

            То скажіть же, діти, що це за країна?

Учні  (хором) Це наша славна Україна!

• На цьому уроці ми розширимо свої знання про свою Батьківщину. То ж урок наш буде присвячений дорогій Батьківщині, милій Україні, яку ми всі дуже любимо, бо найдорожче, що є у кожного з нас, — це рідна Батьківщина.

3. Робота над матеріалом уроку.

        - Ми визначили з вами тему уроку і хмаринка подарувала нам частину карти нашої країни. ( На дошці намальований лише контур карти України.. Після виконання завдання хмаринки, учні одержують пазл, який прикріплюють на дошці).

     Друга хмаринка просить вас попрацювати в групах і викласти слова із букв. Я пропоную вам із віночка витягнути собі одну стрічечку. За кольором стрічок вчитель об’єднує учнів у 5 груп, вручає кожній групі конверт із буквами (букви можна написати на дзвіночках, квітах ).

Діти викладають слова Батьківщина, Вітчизна,  рідний край, Харків, Україна, школа, клас, вінок.

-  Кожна людина має свою сім’ю, родину. Це її маленька батьківщина. Коли скласти ці маленькі батьківщини, то вийде одна велика батьківщина-родина. І наш рідний дім, і наша прекрасна школа, і наше чудове місто, і наша вулиця, і навіть та стежинка, якою ми поспішаємо до школи – це наша Батьківщина. Як ви гадаєте, від якого слова народилось слово «Батьківщина»?

- Так, тому що Батьківщина – це земля, на якій народились і живуть ваші батьки.

    - То як називається наша Батьківщина?

Третя хмаринка просить скласти пазл.

 На кожній парті  у конверті  лежить розрізана  ілюстрація по темі «Моя Батьківщина». Діти в парах складають картинку.

-  Що таке Батьківщина? Дайте відповідь, називаючи свої картинки.

Вивчення вірша А.Костецького «Що таке Батьківщина?» за допомогою ілюстрацій (калина, бабуся, мама, тато, хата, криниця, пшениця, лелека…).

      Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека

І діброва далека,

І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск.

• А які ви знаєте вірші про Україну? (вчитель може заздалегідь підготувати дітей).

На білому світі є різні країни,

А в них – і ліси, і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми – її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину я маю,

Її Україною звуть.

Моя Україно, тебе я кохаю –

Тут дім мій, тут друзі живуть.

Тут мовою рідною пісня лунає

І мальви по селах цвітуть.

                            Валентина Новомирова

Я все люблю

Я все люблю в своїм краю:

Криницю, звідки воду п’ю, -

Та повні гомону ліси,

Та дзвони срібної роси...

Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою,

Ласкаву, рідную, єдину...

Люблю, як сонце, Батьківщину.

• Кожна людина з великою любов’ю згадує місце, де народилася, де пройшло її дитинство. Таке місце ще називають Берегом Дитинства.

Тут мама наспівувала першу колискову, вишивала барвисті рушники, висаджувала квіти під вікном. Тут тато збудував хату, в якій завирувало родинне життя.

Таке місце називаємо отчим краєм, маленькою Батьківщиною. Це і рідна хата, і журавель над криницею, і золотисте поле, і стежка, яка завжди веде додому.

• Чудова українська земля! А чим же славиться вона? (Відповіді дітей)
• Прекрасна своїми прозорими річками, що стрімко вливаються у спокійний і могутній Дніпро; задумливими віковими лісами і молодими гаями; квітучими садами і безмежними полями, які дають щедрі врожаї.

Заводами і фабриками, продукцію яких знають не лише у нашій країні, а й далеко за її межами.

Чудовими людьми, що прославили рідну Україну. Неповторними піснями, що народившись на нашій землі, розлетілись по всій планеті.

Фізкультхвилинка

УКРАЇНА, (діти розводять руки)

РІДНИЙ КРАЙ, ( піднімають руки вгору )

ПОЛЕ, РІЧКА, ( повороти тулуба вправо-вліво )

СИНІЙ ГАЙ. (пританцьовують)

ЛЮБО СТЕЖКОЮ ІТИ ( ходьба на місці )

ТУТ ЖИВЕМО Я І ТИ! ( беруться за руки ).

•  А тепер ми звернемось до карти світу і знайдемо там свою Україну — вільну і незалежну державу, у якій нам випало щастя жити, бо ж як і матір, Батьківщину свою людина не вибирає, а має від народження. Хто знає, у якій частині світу нам треба шукати Україну? (В Європі). Бачите, як багато є країн у світі, як багато різних народів живе на нашій планеті Земля! А серед них і ми — українці. У кожного народу є своя історія, культура, мова, є свої традиції і легенди, казки і прислів’я. Є все це і у народу України: культура, історія, мова, традиції, є свої мрії та надії. Є в нас і велика любов до свого краю, яка відображена в легендах і казках, прислів’ях і приказках. А скажіть, які прислів’я про рідний край ви знаєте? «За рідний край життя віддай», «Кожен край має свій звичай», «Де рідний край, там і рай», «Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти», «Рідна земля і в жмені мила», «Де не є добре, а вдома краще», «З рідної сторони і ворона мила» .

Четверта хмаринка  хоче дізнатися чи знаєте ви, де наймиліше місце  на Землі  і яка стежка найкраща?

Облітав журавель сто морів, сто земель,

 Облітав, обходив, крила, ноги натрудив.

 Ми спитали в журавля:

- Де найкращая земля?

 Журавель відповідає:

- Як ви думаєте, що ж відповів журавель?

 - Краще рідної – немає!

Вчитель:  Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

– До магазину, – там є цукерки.

 – Ні, до школи, – там є діти.

 – Ні, до річки, – там можна купатись.          

 – Ні, в садок, – там повно яблук та груш.

 – Ні, у поле, – там простір широкий.

Але тут увійшла мама. Діти запитують її: (хором)

• «Яка стежка найкраща?

Вчитель:  Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла:

Мати:

 – Додому, діти! До рідного дому!

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство,  з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. А чи є десь на землі такий чарівний край, як Буковина, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці  Прут джерельною водою умивається біле латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав’я і квітів?

П’ята хмаринка принесла вам квіти.

• Подивіться, які вони гарні. Це осінні квіти. Розгляньте, які з них є народними символами?

 «Вінок любові до України».

Дітям пропонується вибрати квітку. Потім прикріпити ці квіти по контуру карти України, щоб вийшов своєрідний вінок. Дії учні супроводжують побажаннями для рідної Вітчизни (наприклад: «Я бажаю любій Україні добра, радості, миру, безпеки, процвітання, щастя, мудрих людей, щирості, доброзичливості, краси, спокою, здобутків тощо»).

Далі педагог повідомляє, що кожна країна має найголовніше місто – столицю.

Воно відоме в світі,

   Каштани в ньому квітнуть,

   Будинки тут високі,

   Дніпро тече широкий.

   Ворота золоті

   Стоять, мов чародії.

   Віддавна  - це столиця,

   Столиця білолиця.

   Ну, хто з вас здогадається,

   Як місто називається ?

– Хто знає, яке місто є столицею України? (Прикріплює в центрі карти слово «Київ»).

– Київ – це дуже давнє і красиве місто. У ньому багато зелені, особливо каштанів. Воно щороку росте і оновлюється. Побудований Київ на берегах річки Дніпро. Що ви можете тепер сказати про нашу столицю.

Пропоную вам уявно побувати в Києві.

 Перегляд кліпу про Київ.

– Помилувалися містом і знову повернулися до свого рідного куточка, де є калина, верба, соловейко, лелека. Це все народні символи, за ними ми впізнаємо Україну.

Відгадування загадок про символи України.

Шоста хмаринка принесла завдання у конверті.

-  Кожна країна, в якій живуть люди, має свої візитні картки. Вони неповторні, по них впізнають країну. Це – символи. Є вони і в нашої країни. Послухайте і відгадайте загадки ( Можуть загадки зачитати батьки).

 1.Синє небо, жовте жито –

цю святиню знають діти. (Прапор.)

 2.По радіо звучить щоденно

патріотична пісня,

що возвеличує Вкраїну

і прославля навічно. (Гімн.)

3.Символ нашої держави –

це тризуб жовто-яскравий. (Герб.)

 -  Назвіть символи нашої країни? (вчитель на дошці вивішує їх зображення).

4. Підсумок уроку.

        1. Дидактична гра «Закінчи речення».

Наша Батьківщина – …  .

Столиця України – …  .

Київ розкинувся на берегах  …   .

Я живу у місті …  .

Державні символи України – …  .

Я знаю такі народні символи….

2. Заключне слово вчителя.

   Із частинок – пазлів склали карту України, хмаринки звільнили сонечко, на якому з’являється  напис « Україна – єдина держава», вчитель наголошує на те, що Україна - єдина. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули  вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами, захищають кордони нашої держави.

Ми  є свідками буремних подій становлення нашої держави. Я впевнена, що революція гідності, в якій наш народ показав себе справжнім борцем, стала для вас яскравим уроком патріотизму та мужності. Донедавна нам не вірилося, що серед нашого покоління є такі герої, як наші волелюбні предки, готові заради рідної землі,  рідного народу покласти своє життя. А зараз ми всі стали свідками подвигу Героїв Небесної сотні, українських воїнів, які загинули від ворожих куль за Україну у наш  час. І всіх нас переповнює гордість за рідну землю, яка породила справжніх патріотів! Тож ми впевнено стверджуємо, що наша молодь – достойне майбутнє нашої держави. Нам є чим гордитися і ким пишатися, бо «Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Учень: Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку нині

Вчитись так, щоб набуті знання

Знадобились моїй Батьківщині.

Моя Україно!

Моя Батьківщино!

Моя ти найкраща у світі країно!

Люблю я тебе за поля і сади,

Де люди вирощують добрі плоди;

Люблю за ліси, де ростуть гарні квіти,

Люблю за озера, струмочки і ріки…

За сонечко тепле, яке зігріває

Мене у країні, де я зростаю!

 
- Діти, ми живемо на своїй рідній землі, яка зветься Україна, а ми з вами – українці. Погляньте на край вашої парти і ви побачите фігурки українця (хлопчики) та україночки (дівчатка), візьміть кольорові олівці і розфарбуйте їх.

3.Практична робота ,, Я прославлю свій рідний край,,

(Діти беруть свої розмальовані фігурки українських дітей, прикріплюють до саджанця і колективно садять «дерево бажань», супроводжуючи словами «Я посаджу дерево, я приберу сміття біля будинку, я зроблю годівничку, я буду добре вчитися, я буду берегти шкільні речі… ).

Вчитель.

 Шануйте  себе і свою родину. Знайте, що

«Наш клас – родина дружна і єдина,

Цікава, неповторна, гомінка,

Ми – часточка маленька України,

Ми річечка, а Україна – це ріка.

Нехай же наша дружна сім’я

На повний голос скаже:

«Так, це я - громадянин великої країни, ім’я якої – славна Україна!»