Урок "Культура Русі-України Х-ХІ ст."

Урок-подорож.  Культура Русі-України Х-ХІ ст.

Мета: здійснити уявну подорож до найвідоміших культурних пам′яток, охарактеризувати культурне життя Русі-України в Х-ХІ ст.,  розпізнавати пам′ятки архітектури з часів Русі-України; застосовувати та пояснювати  поняття «берест» «пергамент», «графіті», «мозаїка», «фреска», «книжкові мініатюри», розвивати вміння знаходити на карті основні місця та території, пов′язані з розвитком культури Русі; формувати навички самостійної роботи, розвивати вміння  висловлювати власну думку, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів найкращі людські якості: любов і повагу до книги,  шанобливе ставлення до культурних здобутків українського народу, потребу в збереженні культурних пам′яток минулого

Тип уроку: урок-подорож

Хід уроку

І Організаційний момент

        ІІ Актуалізація опорних знань (Картки, робота біля дошки, усна відповідь)

Картка № 1

Дайте відповідь «так» чи «ні» на запропоновані твердження за

темою «Князювання Ярослава Мудрого»:

а) побудував Софійський собор;

б) запровадив першу збірку законів «Руська Правда»;

в) розгромив Хозарський каганат;

г) мав прізвисько «тесть Європи»;

д) розгромив печенігів;

е) побудував Десятинну церкву;

ж) за часів його правління були побудовані Золоті ворота в Києві.

Картка №2

Дата	Подія
1019 р.
	Введення християнства на Русі
1037 р.
	Прихід  до влади князя Володимира
1015р.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

 Гра «Асоціації»  З чим асоціюється держава Русь-Україна

Для активізації навчальної діяльності учнів учитель пропонує учням здійснити уявну подорож «Культура  Русі-України». Для цього необхідно отримати квиток,  щоб розпочати екскурсію-подорож

ІV Вивчення нового матеріалу

Зупинки

1.                   Писемність і освіта
2.                   Перші книжки
3.                   Архітектура та монументальний живопис

1.                   Зупинка. Писемність і освіта

Розповідь вчителя.

 Щороку 9 листопада в Україні з 1997 року завдяки ініціативі президента України Леоніда Кучми відзначається День української писемності та мови. Відповідний указ був підписаний на честь українського літописця преподобного Нестора — послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Варто відзначити, що саме автора «Повісті минулих літ» Нестора Літописця вважають «батьком української словесності», але й зараз триває дослідження історії української писемності. Є варіант, що раніше на території нашої країни було кілька варіантів правопису. Слід сказати, що День української писемності і мови не тільки офіційне державне свято, але й церковне. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмської. Пригадайте, а як його прийнято відзначати в Україні. Надайте свої пропозиції щодо святкування Дня української писемності та мови. Поміркуйте, чому виникнення писемності так важливо?

Гра «зламаний телефон» (Берест, пергамент, папір)

Учитель швидко шепоче на вухо одному з учнів якесь слово, наприклад, «роздрібненість», учень повинен прошепотіти те, що почув іншому учні й так по черзі. Останній учень уголос вимовляє почуте ним. Ця звичайна дитяча забавка й продемонструє, наскільки важлива писемність для розуміння й правильної передачі інформації. Учитель може продовжити забавку, але тепер він пише слово на аркуші або використовує інтерактивну дошку: швидко показує слово учням та просить відтворити письмово, передавши смисл слова. Учні вибірково читають, що написали та як зрозуміли слово. Увага, слово не повинно бути дуже складним за написанням та його змістом! Далі вчитель показує написанні слова по черзі — англійською, німецькою, арабською, китайською мовами. Завдання залишається те саме — розкрити смисл слова. Скільки учнів впораються із завданням?

Питання від учителя 1. Що змінилось у завданні? 2. Чому його було виконати важко? 3. Чи буде вам зручно, коли всі люди вашого оточення будуть розмовляти та писати незрозумілою вам мовою? 4. Що вам доведеться зробити, щоб їх зрозуміти? 5. А якщо мов буде багато? Чи важко буде людям порозумітись? 6. Чи легко буде порозумітися людям, коли вони будуть розмовляти однією мовою, а передавати смисл у письмовій формі, як кому заманеться?

Берест – матеріал для письма виготовлений з кори берези

Пергамент – матеріал для письма виготовлений зі шкіри тварин

Завдання на контурній карті

1.                   Підпишіть Київ, Володимир Волинський, Київ, Переяслав, Полоцьк, Чернігів)

 

Робота з конспектом

Графіті – написи, видряпані на поверхні стін храмів та інших будівель

Повідомлення учнів

Вправа за технологією «Незакінчене речення»

1.                   На думку істориків, писемність Русі сформувалась в (Х ст.)
2.                   Письменними на Русі були не тільки представники влади, духовенство а й…(купці, дружинники, ремісники)
3.                   Збереглися писемні заповіти про передання майна в спадщину, що свідчить про використання писемності … (в повсякденному житті населення)
4.                   Писемність у Русі утвердилась завдяки прийнятому у 988 році… (християнству)
5.                   Освітню політику князя Володимира продовжив … (Ярослав Мудрий, який відкрив школи в Новгороді, а згодом і в Києві – в одному з приміщень Софійського собору)
6.                   Освіта поширювалась переважно в містах … (Володимиру-Волинському, Переяславі, Полоцьку, Чернігові)
7.                   У школах дітей вчили … (читати, писати, лічити, хоровому співу)
8.                   Матеріал для письма виготовлений з кори дерев … (берест)

Монастир (від грец. «обитель») – релігійна споруда ченців або черниць, що має власний статут і володіє землею, будівлями

 

Зупинка 2. Перші книжки

1056-1057 рр. – створення Остромирового Євангелія

Книжкова мініатюра – твір образотворчого мистецтва невеликого розміру в рукописах, книжках, на полотні, який вирізняється особливою технікою виконання

Гра «Ромашка». Вчитель пропонує зачитати інформацію на пелюстках та прикріпити їх на дошку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з ілюстрацією  с. 65.

Запитання. Чи можна стверджувати, що ці рукописні книжки є витвором мистецтва? Чому?

Фізкультхвилинка “ Пишемо літопис ” (розминка для рук)

      Перенесемося до Києво-Печерського монастиря і поспостерігаємо за роботою Нестора, відомого літописця. Спробуємо і ми докласти зусиль до написання його літопису.  Перш ніж починати літописець вибирав собі гусине перо, яким писав, давайте оберемо й ми. Вибрали, тоді починаємо.  Правою рукою ретельно виводимо першу літеру. У стародавніх книгах вона прикрашалась орнаментом та малюнками. Тепер обережно вмокнемо наше перо в чашу з чорнилом і поволі, щоб не пошкодити літопис, продовжимо писати. Вправні літописці писали і лівою рукою. Спробуємо і ми. Добре, а тепер поставте свій підпис на літописі, виводячи його двома руками. Тепер справді можна переконатись, що ви вправні літописці.

                                                                     

Зупинка 3. Архітектура та монументальний живопис

До впровадження християнства на Русі головним будівельним матеріалом було дерево. З нього будували й княжі палаци, і житла заможних бояр, купців та хати бідних містян і селян. З дерева та земляних валів робили й велетенські захисні споруди, що ніби змій кільцем опоясували дитинець та посад міста. Найдавніші земляні вали, що ще можна місцями знайти в Україні так й отримали назву — змієві вали. За легендою, велетенський Змій, котрого присмирив богатир, проповз під землею, від чого й утворилися ці пагорби на землі. Змієві вали мали загальну довжину близько 1 тис. км. Під впливом Візантійської культури на Русі починають будувати з каменю. Першими кам’яними будинками стають церкви. Візантійські архітектори будують перший кам’яний храм у Києві, який отримав назву — Десятинний, бо, за переказами, князь Володимир Святославович витратив 10 частину казни на його будування. На жаль, церква не збереглася, вона була зруйнована під час облоги Києва татаро-монголами. На згадку про неї й нині в Києві зберігається фундамент церкви. Відновити церкву неможливо, адже не збереглося жодних креслень її вигляду. Іншою видатною спорудою, яка збереглася до наших днів та наразі є культурно-історичною пам’яткою Україні став храм святої Софії в Києві. Він був побудований після розгрому військ печенігів і повинен був показати міць та велич Русі.

Робота з картками

Фреска – зображення виконане по вологій штукатурці

Мозаїка – зображення виконане з різноманітних шматочків скла, каменю, смальти

Зображення Христа Пантократора (Вседержителя). Христос у лівій руці тримає свиток чи Євангеліє а права рука піднята у жесті благословенняє

Розписи задумувались як цілісна система, що складається із трьох циклів: євангельські,біблійні сюжети та житія святих – заступників княжого роду

Вчитель пропонує учням виконати завдання на стрічці часу.

 

 

Завдання. Заповнити стрічку часу роками заснування найвідоміших споруд Русі-України

Перегляд відео. Обговорення Метод Три речення

IV. Систематизація знань

Гра «Оплески»:

1)    Писемність на Русі з'явилась із запровадженням християнства:

а)    так;.

б)    ні.

2)    Тонко вироблена теляча шкіра — це:

а)  пергамент;

б)  береста;

в)  папір.

3)    Звід подій за рік називається:

а)     хронікою;

б)    літописом.

4)    Першу бібліотеку заснував:

а)    Володимир Великий;

б)    Ярослав Мудрий.

5)    Мальовниче зображення із смальти:

а)    мозаїка;

б)    фреска.

6)  Мозаїка «Марія Оранта» прикрашає:

а)    Успенський;

б)    Софіївський собор.

7) Авторами азбуки кирилиці були:

а)     Кирило та Мефодій;

б)     Борис та Гліб.

II рівень складності

Дидактичний сенкан — це п’ятирядковий неримований вірш, утворений з одинадцяти слів. Дидактичний сенкан створюють за вже добре відомою схемою. Перший рядок — тема, один іменник або займенник, який позначає об’єкт обговорення.

Другий рядок — два прикметники або дієприкметники, що описують і характеризують тему.

Третій — три дієслова про характерні дії об’єкта.

У четвертому рядку маємо цілу фразу з чотирьох слів, за допомогою якої висловлюємо особисте враження, розуміння теми (іноді вдалим є використання цитати з тексту, прислів’я).

 П’ятий рядок — це одне слово-резюме (зазвичай іменник), синонім до теми, що являє собою підсумок і висловлює сутність об’єкта. Але чітко дотримувати правил написання сенкану необов’язково.

1.                   Культура
2.                   Цікава, багатогранна, патріотичне
3.                   Розвивається, надихає, вдосконалюється
4.                   Мені сподобалась архітектурні пам′ятки
5.                   Це початок вершини українського будівництва

Відповіді на кросворд: 

1. Бояри.

 2. Фреска.

 3. Мозаїка.

4. Софія.

5. Бібліотека.

6. Анна.

7. Правда.

V.    Підсумки уроку

VI.  Домашнє завдання: §9 с.61-69, підготувати повідомлення «Іларіон   Київський»

1. Уявіть себе переписувачем книжок Київської Русі. Що вам потрібно для роботи?