Урок-усний журнал "Україна - моя Батьківщина"

Мета заходу:  вчити любові до  Вітчизни, поглибити знання учнів про історію, культурну спадщину України; формувати повагу та культуру взаємовідносин між людьми; виховувати почуття патріотизму; сприяти розвитку пізнавальних інтересів.

Вчителька. Шановні гості! Дорогі діти! Ми раді вітати вас у нашій світлиці.

1 учень. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

                Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

2 учень.  Для людей відкрита хата наша біла,

                  Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

3 учень.  Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

                 Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

(Подають хліб-сіль гостям)

Вчителька. Сьогодні ми з вами у нашій світлиці поведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини – Батьківщину. Зробимо це у вигляді усного журналу. Він присвячений роковинам незалежності України.

Сторінка перша « Що таке Батьківщина»

Вчителька. Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго. Інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам’яті людської. Але є слова, які можуть зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте слово - Батьківщина. Воно вічне, як вічний народ. Ці слова належать поетові Василю Симоненку.

 Ми часто чуємо словосполучення « рідний край». Що означають вони? Чому вони для нас найдорожчі? Послухаємо вірші.

1 учень. Що таке Батьківщина?

         Під віконцем калина,

  Тиха казка бабусі,

  Ніжна пісня матусі,

  Дужі руки у тата,

  Під тополями хата,

  Під вербою криниця,

  В чистім полі пшениця,

  Серед лугу лелека

  І діброва далека,

  І веселка над лісом,

  І стрімкий обеліск…

2учень.   Україно, земле рідна,

  Земле сонячна і хлібна,

  Ти у нас одна,

  Ти, як мати, найрідніша,

  Ти з дитинства наймиліша,

  Ти і взимку найтепліша -

  Наша отча сторона.

3 учень.  Одна Батьківщина, і двох не буває.

  Місця, де родилися, завжди святі.

  Хто рідну оселю свою забуває,

  Той долі не знайде в житті!

  Чи можна забути ту пісню, що мати

  Співала малому, коли засинав?

  Чи можна забути ту стежку до хати,

  Що босим колись протоптав?

4 учень.  У рідному краї і серце співає.

  Лелеки здалека нам весни несуть.

  У рідному краї і небо безкрає,

  І ріки-потоки, мов струни течуть.

  Тут кожна травинка і кожна билинка

  Вигойдують мрії на теплих вітрах.

  Під вікнами мальви, в саду материнка,

  Оспівані щедро в піснях.

5 учень.   Тут мамина пісня лунає і нині,

  Її підхопили поля і гаї.

  Її вечорами по всій Україні

  Співають в садах солов’ї.

  І я припадаю до неї вустами,

  І серцем вбираю, мов спраглий води,

  Без рідної мови, без пісні, без мами

  Збідніє, збідніє земля назавжди.

6 учень.   Одна Батьківщина, і двох не буває,

  Місця, де родилися, завжди святі,

  Хто рідну оселю свою забуває,

  Той долі не знайде в житті.

 ( Звучить пісня « Чом, чом, земле моя»)

Вчителька. Отже, діти, Батьківщина – це наш рідний край,

Наша  Україна. Це земля, на якій народилися ми, наші батьки, дідусі і бабусі, де поховані наші предки. Тому вона для нас – свята. Батьківщина – це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце  на землі, все те, що ми найбільше любимо і шануємо своїм серцем.

Сторінка друга « З чого починається Батьківщина?»

Вчителька. Україну часто називають Матір’ю. Батьківщина, як і мама, - одна, найрідніша. Вони для людини – як два крила у птаха, що дані для польоту. Батьківщина для нас починається з мами.

Матері… з першої миті життя схиляються над ними їхні обличчя. У тривозі й любові, в змилуванні, в надії вдивляються матері у своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Мама народжує не тільки тіло дитини, народжує й душу. Разом з маминою колисаночкою в неї вливається ніжність і доброта. Дитина не розуміє маминих слів, але, як весняна земля, ловить лагідність з маминого голосу і стає ніжною, як квіточка, що простягає свої пелюстки до сонечка.

( Хтось із мам і дівчаток співає колискову)

Вчителька. Батьківщина починається також із дужих батьківських рук, готових завжди підтримати, з мудрого батьківського слова. Мати і батько – найдорожчі для нас люди.

« Шануй батька і матір твою, щоб добре було тобі і довголітнім ти був на землі,» - вчить Біблія.

 Батьки…Все життя вони піклуються про нас, навіть тоді, коли ми вже дорослі, бажають нам добра і щастя, сподіваються, що ми будемо жити гідно серед людей і творити добро. Слово «  Батьківщина» бере початок від слова  «батьки».  Подаруємо їм, нашим найріднішим, гарну пісню.

 ( Виконується пісня « Хата моя, біла хата»)

Вчителька. У кожній українській родині найголовнішими були ідеали добра і справедливості. Родина до родини – складається народ України.

 Українська хата – це колиска нашого народу, де творилася його журлива й оптимістична доля. Тому й уявляється українська хата величезною; де домівка – земля, стіни – гори і ліси, а стеля – небо з зірками. У цій хаті люди народжувалися, вік вікували і помирали, щоб поступитися місцем прийдешнім поколінням. У ній корінь нашого роду, все довічне, як життя, святе, як мамина пісня. Та й корінь – то наші предки, наша історія, наше минуле, без якого немає майбутнього. Як у пісні:

  З роду в рід кладе життя мости,

  Без коріння саду не цвісти,

  Без стремління човен не пливе,

  Без коріння сохне все живе…

 То ж торкнімось серцем нашої історії.

Сторінка третя « Мій край – моя історія жива»

1 учень. Є щось в словах «мій рідний край»

  Для мене – це матусі пісня ніжна

  І рідний сад, від цвіту білосніжний,

  І той калиновий у тихім лузі край.

  Його історія: в ній стільки гіркоти!

  І тим рідніш мені ти, краю рідний,

  Що вже назад поламані мости,

  І день встає, як райдуга,погідний.

Вчителька.  З гіркотою згадуємо минуле України. Історія кожного народу має героїчні і трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. На долю нашого народу випало більше трагічних. Русь – Україна наша прадідівська земля. Вона відома всьому світові своїми багатими землями, хлібом-сіллю, піснею, добрими людьми. Так склалось, що споконвіку наші природні багатства були ласим шматком для сусідів. Вижити, вистояти у боротьбі проти їхніх зазіхань – було найголовнішим  для українців. Пригадаємо навали татарських орд, турецьких яничар, польських феодалів, які хотіли поневолити український народ. Російський царизм забороняв писати і друкувати українською мовою.

 « Історії ж бо пишуть на столі,

 Ми ж пишем кров ю на своїй землі.

 Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

 Піснями і невільненським плачем.» -

писала Ліна Костенко.

 Україна була весь час у ярмі. Багатств – розграбовані, люди поневолені.

(Читається уривок з оповідання С. Васильченка « У бур’янах»( від слів «Україна - країна смутку і краси…»)

Вчителька. Ми боронились…Нашу правду і кривду, наш дух незнищенності залишали нашим предкам у піснях, легендах і думах, які розносили  по світу кобзарі. Хто складав ці пісні, нам невідомо, але серед найславетніших  авторів вічно горітиме ім’я легендарної співачки часів хмельниччини Марусі Чурай, якій належить понад 200 пісень.

 ( Звучить пісня « За світ встали козаченьки»)

Сторінка четверта « Я так люблю мою Україну  убогу»

Вчителька. Україна жила і боролась. Не можна було знищити патріотичних почуттів кращого з її синів – Т. Г. Шевченка. Він заповідав нам:

  « Свою Україну любіть,

  Любіть її во врємя люте,

  В останню тяжкую минуту

  За неї Господа моліть.»

Вчителька. Великий Кобзар закликав до боротьби проти поневолювачів, вірив у щасливе майбутнє свого народу.

 Леся Українка…Її любов була така неосяжна, що Леся нареклася її ім’ям. Вона мріяла про кращу долю Матері-Вітчизни.

 ( Вірш « До тебе, Україно, наша бездольная мати»)

Вчителька. Один із найдостойніших синів України І. Франко теж присвятив їй свою творчість життя. Він закликає всі сили, всі здібності віддати боротьбі за краще майбутнє своєї Батьківщини.

  « Все найкраще, найвище, що знав,

  Я у тебе вкладаю»,-

проголошує він устами одного із своїх героїв.

 Від Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка естафету  боротьби за незалежність перейняли наступні покоління, яким теж заборонялося любити свою землю, рідну мову. Багато патріотів України поплатились за це своїм здоров’ям і навіть життям. Їх оголошували ворогами народу.

 Великої наруги від властей зазнав поет В. Сосюра за вірш « Любіть Україну», яку любив ніжною синівською любов’ю. Він заповідав нам:

(Звучить вірш « Любіть Україну»)

А скільки справжніх синів і дочок України замордовано в таборах, загинуло в тюрмах.  Серед них – мужній поет

 В. Стус, який боровся за ідеали добра і справедливості,за

 національну гідність українського народу. Він відбув 15 років таборів і помер у неволі. Поплатився своїм здоров’ям і життям поет В. Симоненко за свою любов до Матері-Вітчизни, яку називав «дивом, молитвою». Його вірш « Лебеді материнства» покладений на музику, став нашою улюбленою піснею.

 ( Виконується пісня « Виростеш ти, сину»)

Сторінка п’ята « А я не скорилася, із сльози відродилася»

Вчителька. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася. Довгим і тернистим був шлях до омріяної волі.

 І ось збулось! 24 серпня 1991 року Україну проголошено незалежною демократичною державою. Відроджуються і мова, і культура,і традиції.

( Звучить пісня « Україночка», муз. Татарченка, сл. Демиденка)

Учень. Вірш Павличка « Встала мати Україна»

 Встала мати Україна –

 Сонце засвітило,

 Пробудилася народна

 Не знищена сила.

Сотні літ нас розпинали,

Та не побороли.

Бо не вмре ніколи.

 Слава тобі, Україно,

 Невмируща слава.

 Де святиться твоя воля

 І твоя Держава.

Слава тобі, Україно,

Від роду до роду,

Як накажеш – ми поляжем

За твою свободу.

( Звучить пісня « Україно!» Тараса Петриненка.)

Сторінка шоста «Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар її віддай»

Вчитель. «Важко знайти ніжні сердечні слова, які б не були вже сказані про Вітчизну. Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях. Але було б примітивно й убого вважати, що ця любов є лише вдячністю за добро, за ласку, за щедрість землі, на якій ти живеш!

 Наша любов до рідної  Вітчизни – творча  любов. Патріот не той, хто вміє проголошувати пишні фрази, а той, хто своєю клопіткою щоденною працею множить багатство рідної землі, прикрашає, перебудовує свою Батьківщину». – Ці слова належать поетові В. Симоненку. Вони актуальні і зараз, коли в таких надзвичайно складних умовах іде розбудова нашої держави. Але ми віримо, що обрали правильний шлях. Багато патріотів України готові віддати свої люблячі серця, розум і працьовиті руки. Ми збудуємо нашу державу, Україна посяде гідне місце серед розвинутих держав світу.

Учень. Людське безсмертя з роду і до роду

              У вись росте коріння родоводу.

    І тільки той, у кого серце чули,

    Хто знає, береже минуле,

    Хто вміє шанувать сучасне –

   Лиш той майбутнє вивершить прекрасне.

Вчитель. Але відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття після подій останніх місяців 2013 року. Для нашої незалежної України настав нелегкий час. Вже понад 5 років точиться кровопролитна братовбивча війна на Сході.

 Після окупації Криму та частини Донецької і Луганської областей країна опинилася в нелегких умовах, а особливо герої-бійці, які мужньо відстоюють незалежність України. В той час, коли ми спокійно лягаємо спати, вони стійко боронять нашу землю під вибухи снарядів та ворожі кулі. І, напевно, немає таких слів, якими можна висловити вдячність цим героям.

1учень.      Хочу, щоб гуркіт ворожої зброї

  Заглушити назавжди змогли ви,

  України  найкращі герої,

  Повертайтесь додому живими!

2 учень.    Що чекає нас в прийдешнім році?

  Піднімаю голову до хмар.

  Прошу Бога вдень і серед ночі,

  Щоб закінчився війни кошмар.

3 учень.     Молюся за тебе, моя Україно,

  За кожного батька, за кожного сина,

  За кожную матір, за кожну дитину

Я Бога прошу – збережи Україну!

4 учень.     Молюсь, щоб людина почула людину,

  Щоб син пожалів батька іншого сина.

  Щоб мирною знову стала країна –

Я Бога прошу: збережи Україну!

Всі виконують пісню «Нам потрібне мирне небо»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усний журнал до дня Незалежності

«Що таке Батьківщина?»

 

 

 

 

 

Підготувала Л. ЧЕПЕЛЮК