Урок в 7 класі "Різноманітність плазунів"

Різноманітність плазунів. Роль плазунів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів.

Мета.
Освітня. Закінчити формувати знання учнів про плазунів; ознайомити із роллю цих тварин у екосистемах та розкрити значення для людини; особливу увагу звернути на охорону плазунів.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні значення тварин у екологічних системах та їх роль у житті людини; уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення; удосконалювати навички надавати першу допомогу в екстремальних ситуаціях.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до тварин, які охороняються та дбайливе відношення до тварин, що живуть поруч з людиною; сприяти екологічному вихованню.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, географія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: екосистема, серпентарій.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент «Пароль»-терміни до теми

 Тіло плазунів розділяється на...

 Відновлення втраченої частини тіла, захисна рефлекторна реакція...(регенерація)

Відкидання хвоста - аутотомія

Шкіра плазунів звичайно вкрита...

У черепах розвивається зовнішній скелет...

Півкулі переднього мозку плазунів вкриті...

Серце плазунів...

Органом дотику плазунів слугує... роздвоєний на кінці.

Органи дихання плазунів...

І.  Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

«Мікрофон»

Запитання до учнів:

1. Чим зумовлена складна поведінка плазунів?

2. Які особливості розмноження плазунів?

3. Схарактеризуйте розвиток плазунів.

4. Які сезонні явища спостерігаються в житті плазунів?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. 

Відгадайте загадки:

 

Швидко бігаю в траві,

Спробуй ти мене влови!

Міцно хвостик мій тримай,

Та втечу я, так і знай.

Я тваринка непроста —

Проживу і без хвоста. (Ящірка.)

 

В’ється стрічка невеличка,

Де пісочок, де травичка.

Ви її не зачіпайте,

Стороною оминайте. (Змія.)

 

Куди повзе — за собою хату везе. (Черепаха.)

 

Ну і довжелезний,

сильний, здоровезний.

Під водою може жити,

вміє плавати й ходити.

Він усюди виживає,

бо зубища гострі має. (Крокодил.)

 

— До якого класу належать ці тварини?

— Які ще тварини належать до плазунів? (хамелеони)

• За якими ознаками цих тварин відносять до класу Плазуни?

-     На які ряди поділяються ці тварини?

-Чому плазуни пристосовані до життя в різних умовах, на всіх материках, крім Антарктиди?

Відповідь: У зв’язку з життям на суходолі шкіра суха, вкрита роговими лусками та щитками; є яйцеві та зародкові оболонки. Відсутні в Антарктиді через холоднокровність.

 

-  Сьогодні на уроці ми здійснимо цікаву подорож у світ рептилій, познайомимося із найбільш загадковими й дивовижними сторонами їх життя

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 

Ряд Лускаті, підряд Ящірки

         До цього підряду належать 4 тис. видів ящірок. Представники відрізняються забарвленням, розмірами, зовнішнім виглядом, способом життя. Але мають ряд спільних рис.

Характерні ознаки:

• витягнуте тіло;
• довгий рухомий хвіст;
• добре помітна шия;
• на очах рухомі повіки;
• добре розвинуті кінцівки( за винятком безногих);
• є барабанні перетинки;
• характерне явище автотомія ( самокаліцтво).

Представники:

• варани;
• хамелеони;
• гекони;
• ігуани;
• веретільниця, жовтопуз (безногі ящірки);
• справжні ящірки (прудка, зелена, живородна ящірка).

Ряд Лускаті. Ящірки — найбільш численна й широко розповсюджена група сучасних плазунів. Зовнішній вигляд ящірок надзвичайно різноманітний

• Багато ящірок мають здатність до самокаліцтва — обламування хвоста в результаті різкого скорочення мускулів. Розлам відбувається на особливому не скостенілому прошарку поперек одного із хребців, а не між ними, де з’єднання міцніше. Відкинутий хвіст відскакує убік і конвульсивно смикається, зберігаючи рухливість іноді до півдоби. Незабаром хвіст відростає заново, але хребці не відновлюються, а заміняються хрящовим стрижнем, через що новий відрив можливий лише вище попереднього.
• Найбільш дрібні з відомих ящірок (деякі гекони) досягають у довжину всього 3,5—4 см, тоді як найбільші — варани — виростають принаймні до 3 м при вазі 150 кг.
• Більшість ящірок — хижаки, що харчуються всілякими тваринами, яких вони спроможні схопити й подужати. Основну їжу дрібних й середньої величини видів становлять комахи, павуки, черви, молюски й інші безхребетні. Більші ящірки поїдають невеличких хребетних — гризунів, птахів і їхні яйця, жаб, змій, інших ящірок, а також падаль. Менша кількість ящірок травоїдна. їхню їжу складають плоди, насіння й соковиті частини рослин. Однак навіть у травоїдних молоді особини, як правило, попервах харчуються комахами й лише пізніше починають годуватися рослинами, втрачаючи хижацькі інстинкти. Багато ящірок однаково охоче їдять як рослинну, так і тваринну їжу.
• Колись плазуни були надзвичайно численною й різноманітною групою, фактичними власниками Землі. Різні види плазунів заселяли наземний простір, жили у воді й навіть літали. Але потім ця епоха закінчилася. Сучасні плазуючі посідають досить скромне місце й за чисельністю, й за розмаїттям.
• У пустелях і степах, де чисельність плазунів висока, вони відіграють помітну роль у біоценозах. Більшість ящірок і змій знищують значну кількість шкідливих комах, молюсків і гризунів. Багато ящірок у пустелях служать кормом для ряду звірів, наприклад лисиці й тхора.
• Ящірки добре бачать лише зблизька, реагують тільки на рухому живу здобич, чують добре, але реагують лише на важливі для них сигнали, їхній довгий роздвоєний язик слугує органом дотику, смаку й навіть нюху.

 

 

Ряд Лускаті, підряд Змії

Найбільш таємничими тваринами серед плазунів є змії. Відомо багато  легенд, повір’їв, прислів’їв, пов’язаних зі зміями. За те, що біблійний змій спокусив жінку скуштувати заборонений плід, Господь звелів усім зміям повзати на череві. Та незважаючи на це, змії вважаються найбільш холоднокровними вбивцями, які добре пристосовані до своєрідного способу життя. Що це за пристосування? Що являють собою сучасні змії?

 

Характерні ознаки:

• не мають ніг, пересуваються, плазуючи і звиваючись усім тілом;
• живляться тільки тваринною їжею і ковтають її цілком;
• повіки у змій зрослися та стали прозорими;
• барабанна перетинка відсутня, тому змії глухі;
• хребет складається з великої кількості хребців, грудини немає, ребра закінчуються вільно;
• кіски щелеп з’єднані розтягнутими зв’язками і є рухомими;
• зуби загнуті назад,є отруйний зуб.

Представники:

• гадюка звичайна і степова ;
• вуж звичайний і водяний;
• медянка, полози - леопардовий, лісовий, чотирисмугий;
• королівська кобра, гюрза,ефа;
• пітон, удав, анаконда.

 Рухомо сполучені кістки лівої та правої частин щелеп дають змогу зміям заковтувати ве-лику здобич цілком. Барабанні перетинки у змій відсутні, а прозорі та нерухомі повіки приросли до поверхні ока. Хребет складається з великої кількості хребців (до 450), грудна клітка відсутня, що забезпечує значну гнучкість тіла. В отруйних змій передні зуби верхньої щелепи більшого розміру, вони мають зовнішні борозни або внутрішні канали, по яких стікає отрута. Отруту, якою змії вбивають здобич, виробляють видозмінені слинні залози. Серед отруйних змій найбільша — королівська кобра (до 5,5 м завдовжки), яка живе в лісах Південно-Східної Азії. Цікаво, що здобиччю для неї можуть бути інші змії.

Особливу небезпеку для здоров’я та життя людини можуть становити американські гри-мучі змії, мешканки азіатських пустель — гюрза та ефа, морські змії тощо.

 

В Україні живуть два види отруйних змій — звичайна та степова гадюки. Звичайна гадюка поширена в лісовій та лісостеповій зонах, а степова гадюка — у степах і на півдні лісостепу. Укуси гадюк дуже болючі і в деяких випадках можуть бути небезпечними для життя.

Неотруйні змії вбивають здобич за допомогою зубів або обвиваючись навколо неї (уда-ви). 

В Україні поширені вісім видів неотруйних змій: водяний і звичайний вужі, мідянка, ві-зерунчастий, чотирисмужковий, леопардовий, лісовий і жовточеревий полози. Життя вужів пов’язане з водоймами, а полози та мідянка живуть виключно на суходолі. Хоча ці змії й не-отруйні, їхній укус може бути болючим для людини.

 

Це цікаво

• Найдовшою і найважчою змією у світі є анаконда, яка мешкає в Південній Америці. До-вжина цього плазуна досягає 11 м.

• Змії, щоб отримати необхідну енергію, довго ніжаться на сонці.

• Більшість змій пересуваються повільно, але в разі потреби вони можуть рухатися швид-ко. Одного разу чорна мамба рятувалася від людини, повзучи зі швидкістю 11,2 км/год.

• Змії — холоднокровні тварини, тому вони витрачають набагато менше енергії, ніж теп-локровні ссавці, і для підтримання сил їм потрібно менше їжі. Така велика змія, як пітон, може протягом одного року обходитися без їжі.

• Очі у змій не моргають, оскільки вкриті прозорими зрощеними повіками — неначе в них вставлені контактні лінзи. Під час линяння змія скидає повіки разом зі старою шкірою.

• Не всі змії небезпечні, тільки деякі з них отруйні (менш ніж чверть усіх відомих видів). Дуже небагато які з них здатні вкусити людину. Змії населяють усі континенти, за винятком Антарктиди, і більшість океанських островів.

 

Плазуни України

Вуж звичайний. Цей вид належить до неотруйних змій. Для людини ні новонароджені, ні дорослі особини жодної загрози не становлять. Подекуди цю змію називають біловухим га-дом, береговим гадом, вужаком. Іноді трапляються особини до 1,5 м завдовжки. Вужі завжди мають жовті плями з боків голови. Забарвлення тіла — від світло-сірого до чорного, часто з плямистим малюнком. Вужі дуже часто полюбляють селитися біля людських домівок у сільській місцевості. Їх приваблюють сприятливі кормові умови. У підвалах, господарчих приміщеннях, шпаринах фундаментів завжди можна сховатися, окрім цього, там є достатньо мишей та щурів, якими вужі живляться.

Мідянка. Це невелика змія завдовжки до 75 см. У її забарвленні домінують коричневі та бурі тони. Вид занесений до Червоної книги України (2009). При близькій зустрічі з людиною може поводитися агресивно, проте загрози не становить, оскільки неотруйна для неї.

Полоз лісовий. Це найбільша змія, яка поширена в Україні,— завдовжки до 2 м. Забарвлені полози в жо-втувато-коричневі відтінки, іноді трапляються майже чорні особини. Полози добре повзають по деревах, чагарниках, скелях. Вид занесений до Червоної книги України (2009).

Веретільниця ламка. Це ящірка зі змієподібним тілом. Повсюдно її плутають зі змією і в багатьох місцевостях помилково вважають отруйною та небезпечною, через що винищують. У цієї рептилії, на відміну від змій, голова плавно переходить у тулуб, чітко не виділяючись. Як і інші ящірки, може «від-кидати» хвоста, якщо за нього вхопитися. Змії цього зробити не можуть.

 

 

 

 

 

 

Ряд Черепахи

Особливості будови:

• мають панцир, який вкриває все тіло і зростається  з частинами скелету;
• хвіст, голова й  кінцівки можуть втягуватися під панцир;
• щелепи не мають зубів і вкриті роговими пластинами;
• ростуть все життя,  не линяють;
• пересуваються повільно, кінцівки короткі.

Представники:

• болотяна черепаха ( мешкає в Україні);
• зелена черепаха;
• шкіряста черепаха;
• тракакса;
• трионікс.
•  
• Черепахи здавна вважаються символом повільності і мудрості. Будова тварини настільки своєрідна й так відрізняється від будови інших представників класу Плазуни, що їх неможливо ні з ким сплутати.

 

— Що вам відомо про черепах?

 

Черепахи мають кістковий панцир, у якому міститься їхнє тіло. Туди у разі небезпеки можуть ховатися голова, шия, кінцівки та хвіст.

 

• Панцир, який слугує досить надійним захистом від ворогів, складається з верхньої та ни-жньої частин, укритих роговими щитками. Спереду, ззаду і з боків панцир має отвори, через які тварина висуває свої кінцівки. У деяких видів рухомі частини панцира можуть щільно закривати обидва отвори (або один з них) у хвилину небезпеки. Форма панцира пов’язана зі способом життя черепах: у наземних видів він високий, куполоподібний, часто горбкуватий, у прісноводих — низький, сплощений і гладенький, у морських має обтічну краплеподібну форму.
• У м’якотілих черепах панцир зверху покритий м’якою шкірою. З частинами панцира зро-стаються певні кістки скелета (грудина, ребра, грудні, поперекові й крижові хребці тощо). Зубів у черепах немає. Їхню функцію виконують рогові чохли, що мають гострі краї та вкривають ще-лепи подібно до дзьоба птахів.
• Відомо 225 видів черепах, які живуть на суходолі, у прісних водоймах і морях. Найчасті-ше вони трапляються у вологих тропічних лісах, спекотних пустелях, тропічних і субтропічних морях. Переважна більшість видів рослиноїдні, але є й хижаки, які живляться рибою, земновод-ними або безхребетними тваринами. Усі черепахи розмножуються на суходолі та відкладають від десяти до кількох сотень яєць. Черепахи живуть декілька десятків років, максимально — до 175 і ростуть упродовж усього життя.
• Найбільші за розмірами та масою — це зелена, або супова (завдовжки до 1 м, маса — до 450 кг), та слонова черепахи (завдовжки до 2 м, маса — до 400 кг). Слонова черепаха поширена на Галапагоських островах, а зелена — у тропічних і субтропічних морях. Цікаво, що у морсь-ких видів черепах кінцівки перетворилися на ласти, які зовні нагадують плавці риб. Завдяки ластам вони легко плавають у воді.
• Європейська болотна черепаха — вид прісноводних черепах. Є єдиним представником ряду черепахових у фауні України.

 

Це цікаво

Є черепахи, які можуть безболісно замерзнути й затвердіти так, що їхні внутрішні органи перетворюються в льодові кристали. Здавалося б, льодові кристали, що утворились у кров’яних судинах тварин, повинні їх або розірвати, або розтягнути, що призведе до загибелі. Та цього не відбувається.

 

Ряд Крокодили

Характерні ознаки:

• форма тіла ящіркоподібна, мають довгий сплюснутий з боків хвіст;
• голова сплюснута, з довгими щелепами;
• тіло вкрите роговими щитками;
• ніздрі й очі трохи підняті над поверхнею голови;
• ніздрі і слухові отвори під час пірнання закриваються клапанами;
• серце чотирикамерне.

Представники:

• алігатори;
• гавіали;
• каймани.

Поширення крокодилів

• Крокодили поширені в тропічних і субтропічних регіонах. Живуть у жарких районах Центральної і Південної Америки, Африки, Азії та Австралії. Алігатори і каймани поширені у тропічних і субтропічних регіонах Америки і тільки китайські алігатори — у Східній Азії.
• Крокодили посідають особливе місце серед сучасних плазунів, будучи більш близькими родичами вимерлих динозаврів.
• Ряд особливостей організації крокодилів, і в першу чергу досконалість нервової, кровоносної й дихальної систем, дозволяє вважати їх найбільш високоорганізованими із усіх нині живучих плазунів. Еволюція крокодилів, починаючи з появи цієї групи близько 150 млн років тому, йшла в напрямку все більшого пристосування до водного способу життя й хижацтва. Те, що крокодили збереглися до нашого часу, нерідко пояснюють їхнім життям у різних прісних водоймах тропічного й субтропічного поясів, тобто в місцях, умови яких мало змінилися із часу появи крокодилів.
• Загальна форма тіла крокодила ящіркоподібна. Для них характерний довгий, стиснутий з боків, високий хвіст, перетинки між пальцями задніх кінцівок, довга морда й сплющена в спинно-черевному напрямку голова. На передніх кінцівках по п’ять пальців, на задніх — по чотири (немає мізинця). Ніздрі знаходяться на передньому кінці морди, очі підняті й розташовані на верхньому боці голови, що дозволяє крокодилам триматися у воді на її поверхні, виставивши на повітря лише очі й ніздрі.
• У головному мозку крокодилів сильно розвинений мозочок, що говорить про високий ступінь координації рухів. Органи чуття досить досконалі.
• У ротовій порожнині немає слинних залоз. Шлунок має товсті м’язові стінки, і в ньому майже завжди у дорослих крокодилів перебуває більш менш значна кількість каменів. Вага каменів у шлунку нільських крокодилів досягає 5 кг (1 % ваги тіла). Роль цих каменів не цілком зрозуміла; припускають, що вони збільшують питому вагу крокодила або, що більш імовірно, переміщають центр ваги тварини вперед і вниз, надаючи.більшу стійкість при плаванні.
• Сучасні крокодили населяють різні прісні водойми. Відносно небагато видів терпимо ставиться до солонуватої води — африканський вузь- корилий крокодил, нільський крокодил, американський гострорилий крокодил. Лише гребенястий крокодил запливає далеко у відкрите море й був помічений на відстані 600 км від найближчого берега. Більшу частину доби крокодили проводять у воді. На суші крокодили часто лежать із широко відкритою пащею, що, певне, пов’язане з терморегуляцією: деяка тепловіддача відбувається при випаровуванні води зі слизових оболонок ротової порожнини.
• Удень крокодили мляві. Переважну частину дня вони гріються на сонці на піщаних пля-жах і мілинах. Надвечір вони стають активнішими і вночі полюють на рибу, черепах і навіть на великих ссавців. Як і всі великі хижаки, крокодили чатують на здобич. Лежачи в мулистій засі-дці або повільно плаваючи біля берега, подібно до старої колоди, рептилія вистежує, а потім стрімко атакує жертву. Схопивши здобич дужими щелепами, крокодил затягує її під воду, де тримає, доки вона не задихнеться.
• Обов’язковим компонентом у дієті всіх крокодилів є риба, але крокодили пожирають будь-яку здобич, з якою можуть упоратися. Тому набір кормів змінюється з віком: їжею молодим служать різні безхребетні — комахи, ракоподібні, молюски, черви; більші тварини полюють за рибами, земноводними, плазунами й водними птахами. Дорослі крокодили здатні впоратися з великими ссавцями.
• Рухаються крокодили у воді за допомогою хвоста. На суші крокодили повільні й незграбні, але роблять іноді значні переходи, віддаляючись на кілька кілометрів від водойм. При швидкому русі крокодили ставлять ноги під тулуб (зазвичай вони широко розставлені), що високо піднімається над землею. Молоді нільські крокодили можуть бігти галопом зі швидкістю близько 12 км на годину. Зазвичай крокодили повільно пересуваються берегом, звиваючись по-зміїному усім ті-лом. У разі потреби тварина підіймає на напружених ногах тіло над землею і навіть незграбно біжить риссю (можуть розвивати швидкість до 4 км/год). Невеликі крокодили у разі небезпеки переходять на галоп і, як спринтери, «мчать» зі швидкістю до 20 км/год. У воді крокодил швид-ко плаває завдяки потужним рухам дужого хвоста, звиваючись усім тілом. Він притискає ноги до тіла, щоб зменшити опір води. Під час полювання тварина може робити стрімкі кидки й май-же вистрибувати з води, кидаючись на здобич.

Відомі 22 види сучасних крокодилів (з підвидами число сучасних форм досягає 28), які групуються в 3 родини.

Алігаторові  

• зубів не видно з пащі;
• алігатор, каймановий алі-гатор — 13 видів;

Крокодилові  

• із закритої пащі видно зуби;
• болотяний крокодил, гостро-рилий крокодил — 1 вид;

Гавіалові

• довгі вузькі щелепи;
• гавіали

 

 

3. Яке значення в екосистемах та в житті людини мають плазуни?

                                          Значення плазунів 

в екосистемах:   

 - важливий компонент екосистем;                   

- одна з ланок ланцюгів живлення;                           

- регулюють кількість гризунів,   шкідливих комах                     

                                                                      
в житті людини:

- отрута змій-джерело лікарських засобів;

- шкіряні вироби;

- небезпечність для здоров’я; 
- яйця та м’ясо черепах використовують у їжу, а панцирі для виготовлення різних виробів;
- м’ясо крокодилів і змій також вживають у їжу;
- об’єкти досліджень, зоопарків та серпентаріїв.

 

 

 «Перша допомога в разі укусу змії»

1. Знерухоміти вражену частину тіла.

2. Надати потерпілому лежачого положення.

3. Дати потерпілому якнайбільше теплого питва.

4. Ввести протизміїну сироватку.

«Не можна»

1. Надрізати рани.

2. Перетягувати джутом кінцівки.

3. Припалювати.

4. давати алкоголь

 

   Щорічно зменшується кількість плазунів на планеті. Причинами пригніченого стану цих тварин є:

• руйнування природних ландшафтів та місць існування плазунів;
• хибне ставлення до змій;
• винищення тварин людиною.

    В Європі всі рептилії без винятку вважаються видами, що потребують охороні. Причому особливо охороняються такі види як:

• ящірка прудка;
• ящірка зелена;
• черепаха болотяна.

До Червоної книги України занесені такі види:

• гекон кримський;
• жовтопуз;
• мідянка;
• полоз жовточеревий;
• полоз леопардовий;
• полоз лісовий, ескулапові змія;
• полоз чотирисмугий;
• гадюка степова східна.

  Що ми можемо зробити, щоб зберегти ці види?

Не знищуйте їх, не виловлюйте і не тримайте вдома чи то заради забави. Чи то для спостереження, чи навіть для дослідження. Відірвані від природного середовища тварини мучаться та гинуть. Адже забезпечити потрібні їм умови життя дуже важкою

Спостерігайте їх у природі, фотографуйте, і, звичайно, захоплюйтеся, дивуйтеся  ними.

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

«Коло ідей»

— Деякі види крокодилів ковтають каміння. Навіщо вони це роблять?

 

(Крокодили наповнюють свої шлунки не лише тваринами, яких спіймали, але й камінням. Саме через те, що в раціон звичайного крокодила входять черепахи, риба, птахи, жирафи, буй-воли і навіть леви, крокодилові необхідні в шлунку камені, аби всю цю їжу перетерти. Крім то-го, камені служать баластом при зануренні під воду.)

 

— Існує вислів «крокодилячі сльози». Вислів ґрунтується на старовинному повір’ї, начебто крокодил перед тим, як з’їсти свою жертву, плаче. Чи можуть крокодили плакати?

(Насправді крокодили «плачуть» зовсім не від жалю. Уся справа в надлишку солей в організмі, для видалення яких у крокодила розвинулися спеціальні залози, що відкриваються назовні біля самих очей. Таким чином, «крокодилячі сльози» — захисна реакція організму, спрямована на виведення надлишку розчинених солей.)

 

Народні прикмети

• Гадюки виповзають із хащів і гріються на відкритих місцях — скоро буде дощ.

• Змії та ящірки за день-два до землетрусу вилазять з нір.

• Дуже чутливий до змін погоди великий сірий варан: перед бурею чи грозою він стає дуже не-спокійним.

У народі кажуть...

• Де плодяться вужі, там буде щасливе життя, велике багатство.

• Хто вб’є вужа, тому залишиться сорок гріхів.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Складання діаграми Вена. Порівняльна характеристика змій та ящірок.

 

1. Як відрізнити ящірку від змії?

    Відповіді учнів:

-         у ящірки рухливі повіки, а в змії погляд немиготливий;

-         у змій шкіра відділяється цільним шматком, як панчоха, а у ящірок – ні;

-         у змій особлива будова щелеп, що дозволяє їм сильно розтягуватися.

 

 «Поміркуй»

— Чи є біологічна помилка у виразі «змії та вужі»?

— Чим відрізняється панцир рака від панцира черепахи?

 

-          

2. Чим вуж відрізняється від гадюки? (таблиця на мультимедійному екрані)

Ознаки для порівняння	Вуж	Гадюка
Наявність жовтих плям на голові
Форма голови
Наявність зигзагоподібного малюнку на спині

1. «Хто зайвий?»

-вуж, варан, кобра, удав.

- хамелеон, крокодил, тритон, черепаха.

- варан, гекон, хамелеон, черепаха.

2. Розгадати кросворд «Плазуни»

1. Черв’якоподібна змія з маленькими недорозвиненими очима. Веде підземний риючий спосіб життя. (Сліпун)

2. Тварина, схожа на ящірку. Тіло стиснуте з боків, очі великі. Малорухлива. Живе на деревах або кущах. Забарвлення тіла може швидко змінюватись. (Хамелеон)

3. Плазун, тіло якого вкрите панциром. (Черепаха)

4. Плазун з довгим вузьким тілом без кінцівок. Очі вкриті прозорими зрослими повіками. (Змія)

5. Поширена неотруйна змія. (Вуж)

6. Велика ящірка. Живиться дрібними ящірками, зміями, дрібними ссавцями. Живе в Середній Азії. (Варан)

7. Великий хижий водяний плазун. Живе у водоймах тропічних країн. (Крокодил)

 

 

 

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.