Урок В.С. Стефаник "Новина"

Тема. Позакласне читання. В. Стефаник «Новина» - шедевр світової новелістики. Роль художньої деталі у творі

Мета:  розкрити трагедію українського села кінця ХІХ – початку ХХ ст., зображену в новелі «Новина», ознайомити зі стилем письменника, вчити досліджувати текст та визначати роль художньої деталі як засобу розкриття внутрішнього стану героїв твору, поглибити вивчене про новелу;

             розвивати мислення студентів;

             виховувати риси доброти, милосердя, бажання долати труд-

             нощі

Тип заняття: комбіноване

Вид заняття: дослідження з елементами дискусії

Обладнання: портрет письменника, текст новели, ілюстрації до твору,  роздатковий матеріал, підручник «Українська література»

Теорія літератури: експресіонізм, новела, художня деталь

Проблемне питання: Гриць Летючий – злочинець чи жертва?

Епіграф заняття:

Я свою душу пустив у душу народу,

                                                      і там я почорнів з розпуки.

                                                                                           В.С. Стефаник

Хід  заняття

І. Організаційний момент

1. Привітання студентів. Перекличка.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань заняття

ІІІ. Перевірка засвоєних раніше знань, навичок, вмінь

1. Виконання студентами самостійної роботи (до 10 хвилин)

Підручник «Українська література» с 249 «Перевірте себе»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Відтворення і корекція опорних знань   

      студентів

1. Студенти складають асоціативний портрет В. Стефаника-митця і людини за ключовими словами з цитатного матеріалу.

«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина» ( Максим Горький).

«Стефаник з витонченим естетичним смаком…» (Микита Шумило).

«Двома-трьома штрихами він незвичайно яскраво зображує нам цілі драми…» (Леся Українка).

«Стефаник виявився великим чародієм, бо він так по-мистецьки малює картину, що завсіди добере живої фарби, все поставить на своє місце; його картина чарує фарбами, світлом, тінями; мова голубить музикою, рисунок пластикою. Таку силу має його слово.» (Денис Лукіянович).

«Василь Стефаник… дуже добре знає життя і душу сільського люду, й при тому є майстром, який пише лаконічно, дотримується правил художнього тексту… У кожному образі відчутно його велику любов до  людей, про яких він пише, глибоке співчуття їх стражданням» (Іван Франко).

2. Робота з літературознавчими термінами та їх ознаками:

Новела- (від італ.novella –новина) – один із прозових жанрів, близьких до оповідання; дуже стислий твір переважно про одну якусь незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа чи кількох головних персонажів. Дія в ній напружена, розвиток сюжету по-драматичному стрімкий, гостро конфліктний, з несподіваною розв'язкою.

     Експресіонізм (від лат.expressio) – вираження – передача загостреного     суб'єктивного світобачення митця, напруги його переживань та емоцій, бурхливої реакції на антигуманні суспільні явища.

ІV. Сприймання і осмислення, узагальнення і систематизація нових знань

1. Історія написання твору.

В основу новели покладена дійсна подія, яка відбулася в селі Трійця 1898 року. Михайло (в новелі – Гриць Летючий) не міг собі дати ради з дітьми після смерті дружини, то вирішив утопити їх. Утопив меншу, Катрусю (в новелі – Доцю), а старша, Ґандзя, випросилася.

Страшна звістка швидко облетіла навколишні села, не обминула і Русів. Стефаник їде у Трійцю. Розмовляє з сусідами Михайла і вцілілою його дочкою. Листи до Ольги Кобилянської і Морачевського про цю подію і є першими варіантами «Новини», остаточно завершеної на початку 1899 року і надрукованої в збірці «Синя книжечка».

Зроблені по свіжих слідах записи Стефаника дають можливість встановити, що в новелі співпадає топографія місцевості, обставини злочину, і навіть ім’я старшої дівчини, що врятувалася від смерті.

Одного разу, у листопаді 1898 року, перебуваючи в гостях у Євгенії та Василя Калитовських, почув звістку, що мов грім, приголомшила всіх: вдівець Михайло втопив у Пруті свою меншу дівчинку, хотів ще втопити й старшу, але – випросилася. Дівчинка прийшла до Калитовських – схудла, змарніла, лише шкіра та кості, та чорні, мов вугіль, стражденні очі. Слухаючи дівчинку, Стефаник занімів з болю, тулив її до себе, а в очах йому світилися сльози. У цей момент письменник відчув, що мусить сповістити світові, що в його краю є такі «злочинці», мусить зняти з грудей Михайлових той тяжкий намір. Про подію у селі В. Стефаник написав у листі до Вацлава Морачевського, а через деякий час з-під його пера вийшла новела «Новина».

«Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові. Людське щастя пересівається крізь душу, як сонце крізь хмару, і до неба мене вносить. Сто раз спадати з неба у сором людський – боляче». Ці слова Стефаник сказав про себе.

Сором і біль – такі почуття пронизують автора «Новини», цієї короткої художньої картини, вихопленої з жорстокого селянського життя.

2. Робота над змістом і образами новели

•          Словникова робота:

Глемедати – жадібно їсти.

  Ані ніц – нема нічого.

  Пацити – нести відповідальність.

  Мельдуватися – повідомити про щось.

  Бучок – паличка.

  Май – трохи.

- Писати коротко і сильно вдається далеко не кожному письменникові. Як знайти те єдино точне слово, за яким криється ціла картина людського життя, стан душі, горе і мука?

Василь Стефаник умів дошукуватися таких висловів, і називаються вони в теорії літератури художньою деталлю.

Таблиця

Художня деталь –така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим.(Записати в зошити).

Стефаник – майстер художньої деталі. У «Новині» ми цей засіб зуcтрічаємо часто. Справді вражаюча, коротка словесна деталь здатна сказати все, що почував автор і його герої.

•          Композиція твору
•          Вправа «Мозковий штурм». Запитання до студентів:
•          З якого часу Гриць Летючий почав бідувати з дітьми?
•          Чому ніхто не хотів піти за нього заміж?
•          Чи знали односельчани, як живе Гриць?
•          Як сприйняли жителі села  новину?
•          Як діти реагували на батькові прокляття?
•          Знайдіть у новелі опис зовнішності дітей. На які художні деталі звертає увагу письменник?
•          Коли Грицеві прийшла думка втопити дітей? Як автор передає психологічний стан батька?
•          Зверніть увагу на такі деталі: перед тим, як утопити дітей, Гриць «зварив дітям бараболі, посолив та й кинув на піч, аби їли», «натягнув на них драночки». Про що свідчать дії батька?
•          Як ви розумієте зміст речення: «Йшов довго лугами та став на горі»?
•          Яку роль відіграє пейзаж у творі?
•          Чому батькові стало легше, коли він утопив молодшу дочку?
•          Яку роль відіграє в творі образ «тяжкого каменя?
•          Яким Грицеві уявляється майбутнє старшої доньки?
•          Як ви розумієте слова: «Доці вже ліпше буде, як тобі»
•          Які поради Гриць дає Ґандзуні? Як вони характеризують героя?
•          Що чоловік збирається робити після вбивства дитини?
•          Який епізод новели переконує, що Гриць Летючий боїться смерті?
•          Якщо зобразити новелу В. Стефаника у кольоровій палітрі. То які б кольори ви використали?
•          У листі до Василя Стефаника О. Кобилянська писала: «Стискаю міцно Вашу руку, тоту, котра так сильно малює двома фарбами. Чорною і тою, що її лілія носить» Про який другий колір говорить письменниця і в чому його вбачає?

«Я писав те, про що серце співало…

 Я представив настрій села і все те страшне,

 що є в ньому, а що так болить мене.

Писав я горіючи, і кров зі сльозами мішалася.

Але коли я найшов у ваших душах слова,

що можуть гриміти, як грім, і співати, як зорі,

то це оптимізм.»

В.Стефаник

•          Назвіть образи-символи, яку роль вони відіграють у творі? (тяжкий камінь – совість, ріка, як велика струя живого срібла, – символ смерті, «очі важили би так, як олово» - символ духовності)
•          Які ознаки експресіонізму ви помітили в новелі? (увага до проблеми вини й кари, смерть – не кінець існування, а лише перехід у новий вимір буття, совість мучить свідомість, аж поки людина визнає свою провину й добровільно приймає за неї кару як очищення, голос Бога в нас – це наша совість).
•          У чому ж суть художньої деталі в «Новині»? (За допомогою художньої деталі автор показав картини життя убогої селянської родини, допоміг нам уявити нещасних дітей, відтворив страждання душі Гриця Летючого, показав його жертвою умов).
•          Визначте тему та ідею твору

Тема: В. С. Стефаник зображує сенс життя і смерті людини; розповідь про реальну подію-дітовбивство

Ідея: людина для самооновлення, досягнення вічного життя мусить розвивати свою духовність; засудження вчинку Гриця Летючого і вияв жалю до нього як заручника суспільства і обставин

V. Підсумки заняття. Оцінювання навчальної діяльності студентів.

Викладач: Отже,  ким постає у вашій уяві Гриць Летючий – жертвою умов, злочинцем чи нещасною людиною, яка не здатна знайти вихід із становища, що склалося? (Студенти висловлюють свої думки, аргументуючи їх, складають сенкан.

         Чому Максим Горький сказав, що Стефаник пише коротко,     сильно й страшно? ( Тому, що нас вражає кожне слово, кожна деталь. Ми забуваємо про себе, сумуємо, страждаємо, думаємо разом із героями його творів, тобто перебуваємо під магічною дією   художнього слова.).

Сьогодні ми перегорнули ще одну сторінку творчості видатного українського новеліста – Василя Стефаника. Він був щедро наділений любов’ю і болем до рідної землі й людини на ній, геніальним талантом відтворювати душу, думи і голоси своїх краян, їх жалі й турботи, їх болі й радощі, душевну красу і силу творчого розуму. І.Я. Франко дав високу оцінку творчості В.С. Стефаника: « Стефаник – це митець із вродженим талантом…Його новели – як найкращі народні пісні, в яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, непідфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність. Але оздоблена золотом найправдивішої поезії»

VІ. Домашнє завдання:

Підготуватися до тематичної контрольної роботи за творчістю О.Кобилянської, В.Стефаника.

Читати «Лісову пісню Лесі Українки