Урок. " В. Винниченко «Федько-халамидник». Дитинство письменника. Художня розповідь про Федька, його життя, стосунки з однолітками"

Тема уроку: В. Винниченко «Федько-халамидник». Дитинство письменника. Художня розповідь про Федька, його життя, стосунки з однолітками (6 клас)

Очікувані результати:

Предметні компетентності:

• розповідає цікаві епізоди з життя письменника;
• аналізує епічний твір;
• називає риси характеру Федька, що вирізняють його з-поміж друзів-однолітків, коментує їх;

Ключові компетентності:

• висловлює своє ставлення до літературних героїв;
• визначає причиново-наслідкові зв’язки між фактами і явищами;

Емоційно-ціннісне ставлення:

• усвідомлення найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину духовно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь і навичок

Обладнання:  портрет письменника, картка зі словом «Дружба», порівняльна таблиця, ілюстрації з незнайомими словами.

План уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.1 Методичний прийом «Асоціативний кущ»

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності

2.1 Повідомлення теми уроку

2.2 Робота в зошитах

2.3 Оголошення мети уроку

2.4 Проблемне запитання

ІІІ. Засвоєння нових знань і розвиток на їх основі умінь і навичок

3.1 Розповідь про письменника

3.2 Розповідь учня про головного героя твору «Федька-халамидника».

3.3 Читання учнями оповідання твору

3.4 Словникова робота

3.4 Бесіда за змістом прочитаного

3.5 Вправа гронування  «Риси  характеру  Федька  і  Толика»

3.6 Складання схеми «Федько – головний герой»

VI. Підсумок уроку

4.1 Робота над проблемним питанням

4.2 Вправа «Мікрофон»

4.3 Оцінювання з мотивацією

V. Оголошення і коментар домашнього завдання

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. 1 Методичний прийом «Асоціативний кущ»

-Складемо асоціативний кущ до слова «Дружба», що вам спадає на думку коли ви чуєте це слово?

- Дружба — це… (На дошці або плакаті зображене коло зі словом «Дружба». Напроти кожного учні записують слова, які характеризують це поняття.)

Дружба

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності

2.1 Повідомлення теми уроку

Тема сьогоднішнього уроку: «Винниченко Федько-халамидник. Дитинство письменника. Художня розповідь про Федька, його життя, стосунки з однолітками».

2.3 Робота в зошитах

- Запишіть тему уроку:  В. Винниченко «Федько-халамидник». Дитинство письменника. Художня розповідь про Федька, його життя, стосунки з однолітками

2.3 Оголошення мети уроку

- Чи  замислювалися  ви над  тим, які  ви? Які  люди  вас  оточують? Чи  у  вашому  характері  присутні  такі  риси, як  гордість, чесність, справедливість, людяність? Сьогодні  на  уроці ми  намагатимемось  усвідомити  найважливіші  цінності  моралі  та  етики, що  роблять  людину  душевно  багатою, щедрою  на  добро, порядність, чесність.

- Сьогодні ми познаомимося з творчістю В. Винниченка, який написав оповідання «Федько-халамидник».. Ми поринемо у вир життя дітей того часу, познайомимося з героями, поділимося своїми враженнями від прочитаного.

2.4 Проблемне запитання

- Якою ж є розповідь письменника про головного героя твору Федька Халамидника?

- З’ясуємо, і дамо відповідь на це питання наприкінці уроку.

ІІІ. Засвоєння нових знань і розвиток на їх основі умінь і навичок

3.1 Розповідь про письменника

Володимир Винниченко в дитинстві був дуже схожий характером на Федька, головного героя свого оповідання. Перенесімося уявою в позаминуле століття, аж у 1880 р., на одну з вулиць міста Єлисаветграда (тепер Кіровоград), де в невеличкому будиночку у сім’ї селянина Кирила Винниченка народився син Володимир. Предки письменника були з кріпаків, потрапили сюди з Полтавщини (пан поміняв їх на собак). Батько пас панських овець, чумакував. Родина була велика. Мали власний будиночок, двір і садок, коника Мальчика, собак Жульку й Кадона. Як і всі діти, Володя любив гратися в ґудзики, цурки, запускати зміїв, голубів. А найулюбленіше місце дитячих розваг — річка Інгул. Влітку — купалися, взимку — каталися на ковзанах. Пригод з непосидючим хлопчиком траплялось багато. Якось переплив широкий ставок разом із дорослими, ледь не втопився, врятували. Якось мчав на коні попереду табуна, кінь, злякавшись, скинув малого вершника, лише щасливий випадок уберіг хлопця від смерті. Якось подорожував по льоду річкою кілометрів сорок. Сусідські побоювалися його. Був дуже сильний для свого віку, вольовий, але й упертий. Точно як той Федько — «халамидник».

Усі ці загадки — від матері письменника, а записала їх його дружина. Мама розповідала, що малим Володя виділявся серед своїх ровесників надзвичайною кмітливістю, прекрасною пам’яттю, дуже рано сам навчився читати. Був гордим, незалежним правдолюбцем. А ще любив свіже повітря, рух. Навчався спочатку в народній школі, вчився легко, з інтересом, тому батьки вирішили, що йому слід учитися далі, й віддали до чоловічої гімназії. Був ще університет, але то вже потім…

Гордим українцем ще змалку був В. Винниченко: зневага й презирство до всього українського, до мужицького викликали в нього протест. У гімназії хлопцеві не раз казали: «Мы тебя учим не на свинопаса, а на чиновника». Ця зверхність вражала й ображала хлопця, і він кинув свій юнацький виклик: на випускний іспит одягнув солом’яного бриля, вишиту сорочку, а на руку взяв кирею…

От з такого хлопчини й виросла прекрасна людина, яка ніколи не шукала для себе спокійного життя, щиро прагнула принести користь рідному народові. Прожив В. Винниченко довге неспокійне життя, став одним із найвідоміших письменників, активним політичним діячем. Оповідання «Федько-халамидник». про яке ми будемо говорити, написане ще в 1912 році. Тоді це оповідання теж вивчали в школах, дуже любили.

3.2 Розповідь учня про головного героя твору «Федька-халамидника».

В оповіданнях Винниченка душевне очищення часто відбувається через трагедію. Очищення ж передбачає спів страждання, готовність прийняти чужий біль як власний. І, звичайно, розуміння іншого, навіть якщо цей інший – зовсім на такий, як усі.

І Федько-халамидник теж на такий, як усі. Він заводій, дитячий "отаман". "Спокій був його ворогом", - сказано про Федька в авторській ремарці. І це справді так. Федько любить влаштовувати ризиковані розваги, дражнити сусідських хлопців. Скільки в ньому відваги, життєвого азарту, винахідливості й тієї надійності, яка, власне, й робить його ватажком!

В оповіданні "Федько-халамидник" важлива не тільки напруга подієвої інтриги, а й психо-логічний сюжет. Кульмінацією є сцена, у якій після пригоди на річці, коли Федько врятував від загибелі хлопчика Толю, батьки тяжко карають ні в чому не винного "халамидника". Слабкодухий, боягузливий Толя хоче перекласти свою провину на Федька – і той ще раз рятує його. Ось як автор малює сцену, в якій один виявляє слабкість духу, а другий великодушність."Федькові знов упала з голови шапка, як ударив його Толин батько. Він під-няв її й подивився на Толю. Але Толя тулився до матері, яка милувала його і жаліла його…"

Федько пожалів Толю, а поплатився за це тяжкими побоями своїх і чужих батьків та, зрештою, власним життям. Проте, очевидно, по-іншому він не міг. Бачити перед собою слабкого, морально пригніченого, настраханого і завдати йому удару – це не у Федьковому характері, це понад його гідність!

Він гордий тією гордістю, що здатна змусити людину діяти наперекір обставинам, а то й усупереч загальноприйнятим уявленням. В основі тут – виняткова вразливість душі, яка означає стихійне відчуття самоцінності власного Я і готовність будь-що захищати його.

В. Винниченко любив показувати своїх персонажів у ризикованих ситуаціях, доводячи кульмінацію до тієї точки, коли починається балансування між життям і смертю. Йому близькі маленькі "зухи" (відчайдухи, "халамидники", дитячі ватаги – "чудні", "кумедні", незрозумілі для свого оточення).

 3.4 Словникова робота

Халамѝдник – бешкетник, пустун, урвитель.
Незабруко̀вана – вулиця, не вимощена камінням.
Розсотува̀ти – розмочувати, розкручувати.
Набакѝр – набік.
Про̀скура – церковний хлібець.
Рѝнва – труба або жолоб для стікання води.
Па̀цати – ляскати по воді.
Вѝпещені – доглянуті.
Шво̀рка – тонкий мотузок.

3.3 Читання учнями оповідання твору

3.4 Бесіда за змістом прочитаного

-   Які почуття   викликав  у  вас  твір? (Обурення,   бо  Толя  виявився таким бездушним.   Захоплення   мужністю  Федька,  коли  той  рятував  Толю).

-   Чому  автор  назвав  твір не просто «Федько»,  а  «Федько халамидник»? (Автор  хотів розповісти  про  справжнього  і  щирого  хлопчика,  реального  персонажа).

3.5 Вправа гронування  «Риси  характеру  Федька  і  Толика»

- Які риси характеру притаманні хлопцям Федьку та Толику. (потрібно вибрати слова з довідки)

Слова для довідки: Чесний, егоїстичний, бешкетливий, боягузливий,    жорстокий, Безсердечний,  вірний  у дружбі, відчайдушний, добрий, делікатний,  підлий, сміливий, справедливий, мужній.

3.6 Складання схеми «Федько – головний герой»

— Хто в центрі розповіді?

— А хто оточує Федька?

                                                                  Федько

VI. Підсумок уроку

4.1 Робота над проблемним питанням

- А тепер  повернімося  до  початку  уроку  і  дамо  відповідь  на проблемне запитання.

- Так, як же письменник говорить про свого головного героя твору «Федька-халамидника»?

- Яку думку хотів донести автор до нас цим твором?

(На повагу заслуговує та людина, яка має велику сердечну доброту, бажання захищати слабшого, безпомічного; надійна людина, на яку можна розраховувати у скрутну хвилину)

-Отже, серед чеснот, якими визначається цінність людини, одне з перших місць посідають її моральні якості: доброта, милосердя, чесність, скромність, доброзичливість сміливість тощо. І справді, чи не найбільше диво в людині – її духовність,  багатий внутрішній світ

4.2 Вправа «Мікрофон»

- Сьогодні на  уроці  я  зрозумів (-ла)…

-Я  ніколи не  забуду…

- Мені  хочеться вірити,  що…

-  Твір  змушує  задуматись   над…

-  Найскладнішим  було…

-  Найбільше  мені  сподобалось…

4.3 Оцінювання з мотивацією

V. Оголошення і коментар домашнього завдання

1. Прочитати оповідання «Федько – халамидник» с.61-64(для всіх)

2.  Зробити малюнки до оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник».

Список використаної літератури

1. Мовчан Р.В. Українська література: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. – К.: Генеза, 2006, - 240 с.: іл.
2. Кривобокова А. І. К82 Усі уроки української літератури в 6 класі / А. І. Кривобокова, М. Г. Шленьова. — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 448 с. — (Серія «Усі уроки»).
3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів для 5-9-х класів // за ред. Р. В. Мовчан, Н. І. Шинкарук, О. М. Івасюк, Л. І. Кавун, О.І.Неживий. Київ. 2017. 82 с.