Урок з Історії України "Гетьманщина" 8 клас

Іван Скоропадський. Перша Малоросійська колегія Павло Полуботок. Відновлення гетьманства «Рішительні пункти». Данило Апостол і його реформи. «Правління гетьманського уряду».

Решетилівські статті (1709). Спроби гетьмана нейтралізувати наслідки повстання І. Мазепи мали частковий успіх. Реального впливу на російську політику щодо України гетьман не мав, старшина налагоджувала контакти безпосередньо з оточенням Петра І.

1714 р. – українські купці були зобов’язані вивозити товари тільки через російські порти. 1720 р. – було запроваджено на Україні для друку російський правопис. 1722 р. – Київська митрополія перетворюється у єпархію.

Звернення гетьмана в 1722 р. з проханням полегшити обмеження для Гетьманщини. Маніфест від 1722 р. Утворення Малоросійської колегії – органа контролю за діяльністю гетьмана і Генеральної старшини.

Малоросійська колегія (1722 - 1727) Причини створення: Цар мотивував недоліками внутрішнього управління, судочинства, податкової системи і скаргами її мешканців. Мета діяльності Поступове обмеження політичної автономії Гетьманщини. Контроль за діяльністю гетьмана і генеральної старшини. Прирівняння Гетьманщини за статусом до звичайної провінції імперії. Президент Першої Малоросійської колегії - Степан Вельямінов.

Малоросійська колегія (1722 - 1727) Основні функції: Здійснення нагляду за діяльністю гетьмана та старшини. Встановлення і стягнення податків до царської казни і провіанту для російської армії. Розквартиру -вання в Гетьманщині офіцерів та солдатів російської армії. Контроль за діяльністю Генеральної військової канцелярії. Розгляд апеляцій на судові рішення. Значення: Започаткувала реальний процес ліквідації російською владою української державності.

Малоросійська колегія в Глухові

Після смерті І. Скоропадського генеральна старшина поклала тимчасові гетьманські обов’язки на наказного гетьмана П. Полуботка. 1723 р. здійснив судову реформу, щоб припинити втручання І Малоросійської колегії в українські судові справи. 1723 р. старшина відправила цареві Коломацькі петиції (чолобитні).

В. Волков. Петро І відвідує засудженого наказного гетьмана П. Полуботка.

«Рішительні пункти» (1727), отримані від царської адміністрації. Політика Д. Апостола сприяла відродженню української економіки, поліпшенню життя козацтва і селянства, обмеженню свавілля російських урядовців в Україні. Тимчасово стримано ліквідацію автономії Гетьманщини.

Після смерті Д. Апостола вибори гетьмана не проводили, врядування в Україні перейшло до Правління гетьманського уряду – видозміненої Малоросійської колегії. Мета: керувати Україною довиборів гетьмана. Термін виборів не призначався. Правління – з шести осіб: троє українців + троє росіян; головував князь О. Шаховський.

3 українці: Генеральний обозний Я. Лизогуб. Генеральний підскарбій А. Маркович. Генеральний осавул Ф. Лисенко. 3 росіяни: Князь О. Шаховський, князь І. Барятинський, полковник Гурґєв. О. Шаховський – голова уряду до 1736 р. І. Барятинський