Урок з позакласного читання Леся Воронина "Таємниця Пурпурової планети"

Конспект

уроку позакласного читання за книгою Лесі Ворониної

«Таємниця Пурпурової планети»

у 6 класі

Гоменюк Оксана Олександрівна, учитель української мови та літератури

2024

Тема. Незвичайні пригоди Олі на сторінках фантастичної повісті Лесі Ворониної «Таємниця Пурпурової планети»

Мета: ознайомити учнів із творчістю сучасної української письменниці Лесі Ворониної; залучити якомога більше дітей до читання сучасної української прози, розвивати навички самостійної роботи, творчу уяву;  на прикладі головної героїні учитися поводитись у різних життєвих ситуаціях; виховувати любов до природи,повагу до друзів, знайомих, близьких, рідних.

Обладнання: мультимедійна презентація із використанням малюнків–ілюстрацій учнів до повісті, Воронина Л. Таємниця Пурпурової Планети. Фантастична повість. – Вінниця, ПП Теза,2005. – 176с.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: урок-подорож.

Методи та прийоми: слово вчителя, «мікрофон», «мозковий штурм», бесіда, виразне читання уривків твору,  інсценізація, прийом «перевтілення», інтерв’ю з письменницею.

Підготовчий етап: заздалегідь діти отримали завдання прочитати повість Лесі Ворониної «Таємниця Пурпурової планети», підготувати відомості про автора.

Хід уроку

І Організаційний етап.

ІІ Оголошення теми і мети уроку.

 Вступне слово вчителя. Світ надзвичайно цікавий, дивовижний, щоразу змінюється, оновлюється, наповнюється новим змістом. Велике значення у житті людини має книга, особливо в дитячі роки. Від того, які книги читаємо – залежить, якими виростемо. Книга – наш добрий друг, який завжди підкаже, заспокоїть, навіє приємні спогади, занурить у світ мрій. Сьогодні на уроці позакласного читання спробуємо дізнатися, про що ж сучасна українська дитяча книга? А допоможе нам у цьому Леся Воронина та її повість «Таємниця Пурпурової планети».

ІІ Мотивація навчальної діяльності.

- Як ви думаєте, як пройде сьогоднішній урок? (буде цікаво, дізнаюсь щось нове, треба буде багато працювати…)

- Запишіть очікування від уроку на листочках.  (учитель збирає та вивішує листочки в імітовану книгу, яка висить на дошці) (дізнаюся більше про автора, поділюся своїми враженнями від прочитаного, вчитимуся фантазувати, слухатиму уважно відповіді однокласників, уважно прочитала повість, постараюсь отримати гарну оцінку…)

Інтерактивна вправа «Мікрофон» ( З яким настроєм прийшли на урок; охарактеризуйте 2-3 дієсловами)

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

Слайд № 2.

Проблемне запитання: Чому Оля змогла побувати на фантастичній планеті?

Наш урок буде не звичайний. Ми вирушимо у фантастичну подорож. Готовність до подорожі перевіримо з допомогою «мозкового штурму».

1. «Мозковий штурм»

 Чи сподобалась вам книга?

 Зі скількох частин складається повість?

 Назвіть головних героїв твору.

 З допомогою чого мандрувала Оля?

 Якою ви уявляєте автора ?

2. Зустріч з автором.

Опрацювання біографічного матеріалу проводимо з допомогою прийому «Перевтілення» за випереджувальним завдання. Учениця перевтілюється у письменницю, розповідає і дає відповіді на поставленні їй запитання учнів-журналістів.

Уявіть, що ви журналісти. Ми уявно перенесемося до Києва і зустрінемося із Лесею Ворониною у літературній студії. (Демонструється фото письменниці слайд № 3.) Зараз кожен із вас може поставити запитання, які  ви завчасно придумали. Отож розпочинаємо нашу зустріч-інтерв’ю. Але спочатку я представлю нашу гостю. Леся Воронина належить до найпопулярніших вітчизняних дитячих письменників. ЇЇ твори активно видають, транслюють по радіо, друкують у часописах.

Саме їй чимало письменників та художників завдячують тим, що вона їм вчасно сказала: «А чому б тобі не  написати те, що до тебе проситься». Її ідеї запалили не одне творче вогнище.

Сама пані Леся справляє враження тихої і домашньої. Що ж насправді ховається за цим поглядом уважних темних очей у великих окулярах – спробуємо ми з’ясувати в авторки нямликів, агентів 000,  хлюсів та інших незвичайних істот.( виходить учениця, яка буде виконувати роль письменниці)

-   Доброго дня, я – Леся Ворнина, письменниця, журналістка, перекладачка, член Спілки письменників України, член Асоціації українських письменників. Пишу для дітей. Відома під псевдонімами Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич. Сьогодні я рада зустрічі з вами і охоче відповім на всі ваші запитання.

-   Учень-журналіст 1. Пані Лесю, а чи пам’ятаєте Ви свої дитячі роки?

-   Пам’ятаю себе дуже рано. Наша завжди напівтемна кімната на вулиці Толстого в Києві – цілий світ із дитячими таємницями, змовами й дружбами. Мене рано віддали в ясла, бо мама працювала. Я зіткнулась з чужим , часто жорстоким і несправедливим світом дорослих. Це зіткнення виробило в мене безпомилкове, як у дикого звірятка, уміння визначати людей з першого погляду – хто насправді добрий, а хто тільки прикидається, хто настукає на тебе виховательці, а кому можна розповісти почуті у дворі моторошні історії.   Я ніколи не була слухняною дівчинкою у білих шкарпеточках, випрасуваній сукенці і з бантами в кісках. Я була схожа на хлопчика – у шість років навчилась кататись на ковзанах і на лижах, уміла давати здачі, мала одну найкращу подругу Маринку, без якої просто не могла жити, купу друзів, кілька ворогів, мріяла про двоколісний велосипед і ненавиділа будь-яку несправедливість і насильство.

-   Учень-журналіст 2. А як виховували Вас батьки?

-   Головним критерієм в оцінці батьків було – «порядна» чи «непорядна людина». Дуже рано я «проковтнула» всю українську, російську і світову класику і зрозуміла, що світ надзвичайно цікавий. Моя мамам багато років працювала у видавництві «Дніпро», їздила у Будинок творчості в Ірпінь і часом брала мене з собою. Думаю, ті розмови під час прогулянок ірпінськими алейками (а я ходила за мамою та її співрозмовниками «хвостиком») багато в чому вплинули на мою свідомість. Тато, художник – реставратор, закоханий у класичну музику, розповідав мені про будинок на Холодній горі у Харкові, де мешкала їхня родина до війни, про кімнату письменника Юрія Яновського, який був їхнім сусідом по величезній «комуналці».

-   Учень-журналіст 3. Нам відомо, що за паспортом ви Олена, а чому Вас називають Лесею?

-   Батьки назвали мене Лесею, але у паспортному столі навідріз відмовились  записувати мене під таким іменем, мовляв, це зменшувальна форма  від Лариси  чи Олександри. На той час Київ був російськомовним. Українська мова викликала подив, цікавість, часом глузування і ненависть, але  в моєму оточенні було багато розумних, інтелігентних людей. Тож від народження всі мої родичі, друзі, знайомі знають мене як Лесю, а за паспортом я Олена.

-   Учень-журналіст 4. Чому Ви стали дитячою письменницею?

-   Дехто вважає, що дитячим письменником бути легко, але це так само легко, як бути письменником дорослим. Мама пригадувала, що у шість років, коли мене запитували, ким я хочу бути, коли виросту, я відповідала: «Дитячою письменницею або Аркадієм Райкіним». Мені здається: головна риса дитячого письменника – відчуття неймовірної радості просто від того, що ти живеш на світі, уміння радіти промінню сонця, що пробивається крізь фіранки, вмінню дружити й любити щиро й безкорисливо.

-   Учень-журналіст 5.   Розкажіть, як ви придумуєте свої історії.

-   Скільки себе пам’ятаю, історії в голові складалися самі собою, без будь-якого зусилля з мого боку. Ось я бачила  на вулиці якусь дивну людину, наприклад, старенького дідуся, що спирався на паличку з руків’ям у вигляді грифона. І я вже знала, що буде далі, які дивовижні події з ним стануться сьогодні у вечері , коли він приїде на дачу,  що стоїть на околиці лісу… Я не знаю звідки в мене беруться історії і чому. Планів не складаю, просто, коли пишу, то бачу перед собою живі картинки, на яких рухаються, розмовляють, бігають, вигадують різні пригоди мої герої. Спробуйте і ви трішки пофантазувати.

-   Учень-журналіст 6. Яка Ваша найулюбленіша книга?

-   Знаєте, вибирати серед своїх книжок найкращу – це все одно, що визначити, кого з дітей любиш найбільше. Вони всі – твої, рідні. Я з величезною насолодою писала свій перший іронічний, пародійний детектив «Суперагент 000». Дуже смішна історія сталася з казковою повістю «Прибулець з країни нямликів»: шестирічна дівчинка мазала стіни манною кашею, щоб виманити звідти чоловічків-нямликів, які можуть, як відомо, робити різні дива. А найкумедніша ситуація склалася у мене в одній із шкіл.

До мене підійшла дівчина-мулатка й чистісінькою українською мовою сказала , що їй здається, ніби героїня моєї фантастичної повісті «Таємниця Пурпурової планети» - це вона, бо у неї є точнісінько такий кіт, і що звуть кота Гарбузик.

-   Дуже дякуємо пані Лесі за цікаві відповіді, бажаємо їй творчого натхнення, а ми вирушаємо у подорож.

Слайд № 4.

Увага! Увага!(чути звуки sos) хижі кокоси захопили дорогу! Вони вимагають викуп: правильні відповіді на їх запитання.

Впізнай героя.

…скочив до мене в ліжко і почав стягати ковдру. Він так завжди нагадує мені, що треба бігти з ним  на прогулянку. (Гарбузик);

…незнайомець був одягнений у блискучий плащ, який весь час мінився різними барвами. (Люм);

І раптом я зрозуміла: все, що зі мною відбувається,- це і є фантастична пригода, про яку я мріяла.. (Оля);

…ввічливо нахилила симпатичну рожеву мордочку і задзеленчала дзвіночком, кумедно смикаючи волохатим хвостиком. (смарагдова мавпочка)

Коли рожева кулька мала чарівну силу? (коли навколо неї добрі істоти. Вона вбирає радісні думки і стає всевладною );

Слайд №5.

 «Усе залежить тільки від мене. А я страшенно хочу розгадати таємницю фруктового острова».

 Поясніть, як розумієте дану цитату.

Як виділені слова можна пов’язати із вашим життям.

 Чи є вони першим кроком до досягнення Олею цілі. Давайте у зошитах спробуємо побудувати піраміду успіху головної героїні.

Слайд №6.

Наша подорож продовжується. На нас чекають космічні перегони.

Чи задумувались ви над тим, як не потрапити в хвилини відчаю, зневіри, суму? ( підтвердіть цитатою  із повісті (ст. 30. ….я помітила: коли стає сумно…… до слів після зливи).

Переказати найцікавіші епізоди із ІІ частини, не більше 2хв.( 2-3 учні).

Прочитайте на ст.40 від слів …Першим до приміщення забіг Гарбузик… до слова Гарбузика і скажіть, які ключові слова можна записати для характеристики Олі. ( головне зосередитись і перестати  панікувати).

Слайд №7. 

Летимо ми низько над землею. І тут ми побачили… Зачитайте опис планети.(ст.. 60)

Чи любите ви грати ігри? Чи катались коли-небудь на диких голкохвостах? А грали у гру «хто впіймає скаженого кльоцика»? Якщо ні, то вам неодмінно треба побувати на планеті співочих бананів. Але, що це?

(інсценізація уривка ст.67 -69 від слів Я опинилася ніби у хижі з ялинових лап..  до слів затремтів і знепритомнів).

Слайд №8.

Отже, вирушаємо разом із Олею на допомогу співочим бананам.

Нам треба зібрати всі відомості про бананожерів.

 Що нам відомо про них? (що у них великі ротяки, зуби такі гострі, що ними можуть перегризти найтовстіші стовбури дерев, на полювання ходять лише вночі, а з очей вилітають блискавки. ст 71)

Опишіть їх, якими вони були? (ст. 82). 

Хто їх створив?( підступний Краш).

Як можна охарактеризувати Краша. Чи хотіли б ви мати такого друга як він?

Зачитайте, як Оля перемогла хрюмів. (ст. 92)

Чи сподобалась вам гра «хто впіймає скаженого кльоцика».

А які ви знаєте українські народні ігри? (Панас, Струмочок, Квач)

Ніколи не забувайте своїх народних звичаїв, традицій, і завжди пам’ятайте, що всі ми родом із дитинства.

Слайд № 9.

Олю , тепер усе залежить від тебе. Головне -  вірити у свої сили.  Я теж багато чого вмів, коли був хлопчиком. На жаль, коли люди виростають, то забувають дуже багато важливих речей. Чи згідні ви зі мною, що ці слова були наступною сходинкою у досягненні Олею чергової перемоги.

Для того, щоб потрапити на Фестиваль Космічних Равликів, треба пройти іспит на кмітливість – за першими літерами розгадати  кросворд, коротенько розказати про відгаданого героя.

 Слайд №10.

Слайд №11.

-   А чи вірите ви в летючих жабок?

-   Так.

-   Наступна наша подорож на планету  Білої Лілеї, на якій живуть летючі жабки. Щойно хлюсик дізнався, що у них неприємності і ми летимо на допомогу.

Ми тихо приземлилися на планеті Білої Лілеї. І можемо роздивитися навколишній краєвид. Яка ж вона? Зачитайте опис планети. (ст. 149, ст.153).

Слайд № 12

Тікати я не збиралася – хіба можна було кинути напризволяще мешканців планети Білої ЛілеЇ?

- Хто загрожував мешканцям планети? Чому летюча жабка злякалась кота Гарбузика?

- Переказати, як кіт Гарбузик переміг подвійних барабульок.

- З ким зустрілись наші мандрівники у космічному зоопарку?

Розкажіть від імені Олі про планету Пухнастої Кицунії.

 Слайд № 13.

Наша подорож сторінками фантастичної повісті завершилась.

Чи можемо ми дати відповідь на поставлене на початку уроку проблемне запитання?

Піраміда успіху

Успіх

Не залишати друзів у біді.

Головне  вірити  у  свої  сили.

Зосередитись і перестати панікувати.

Усе      залежить       тільки      від      мене.

ІV. Підсумок уроку.

 Чи справдились ваші очікування від уроку?

Чи сподобалась вам повість?(книжка так мене зацікавила, що не зміг відволікатись на інші заняття поки недочитав; мені дуже сподобалась повість, особливо фантастичні істоти. Я таких не зустрічав у комп’ютерних іграх;  читав із великим задоволенням; після прочитання повісті навчилась сама фантазувати, такі книжки хочеться читати; я в Олі навчилась ніколи не панікувати, а шукати вихід із ситуації; мені дуже сподобався опис планет).

Якби ви подякували автору? (пані Леся, дійсно, дитяча письменниця, бо вона розуміє проблеми дітей; надзвичайно захоплююча книжка, бажаю Вам створити ще багато нових; натхнення Вам, ми чекаємо з нетерпінням нових пригод).   

Наші думки,  емоції, формують наше життя і наше оточення. Віра в те, що у вас все вийде програмує вас на успіх. Я бажаю вам навчитися бачити хороше у всьому з ким і  чим ви зустрічаєтесь.

V. Домашнє завдання: написати лист своїм одноліткам з метою зацікавити їх повістю Лесі Ворониної «Таємниця Пурпурової Планети»