Урок з теми "Політичний та соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині ХІІ-першій половині ХІІІ ст."

Тема. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

Мета: - визначити особливості політичного і соціально-економічного розвитку Київського Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.;

• Розвивати в учнів навички дослідницької роботи, роботи в групах, із картою, джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, виділяти головне й другорядне, робити висновки та узагальнення;
• Виховувати в учнів усвідомлення почуття єдності на прикладах розвитку князівств.

Основні поняття: політична роздробленість, князівство.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Запитання та завдання

1.                   Пригадайте значення терміна «політична роздробленість».
2.                   Назвіть причини політичної роздробленості Русі-України. Яку із цих причин ви вважаєте найголовнішою? Свою відповідь обґрунтуйте.
3.                   Як ви гадаєте, чому жоден із князів не міг зупинити міжусобні війни та на тривалий час відновити міць та могутність Русі?
4.                   Якими були причини занепаду Києва й послаблення його як центру руських земель?
5.                   Визначте наслідки політичної роздробленості для руських земель.
6.                   Назвіть і покажіть на карті князівства, що утворилися після розпаду Русі-України.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Протягом ХІІ ст. Русь розпадається на окремі князівства, загальна кількість яких нараховувала 10-15 князівств. Найбільшими з них були Володимиро-Суздальське, Новгородське, Смоленське, Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Галицьке, Волинське, Турово-Пінське.

Завдання

1.                   Визначте, які з перелічених князівств були розташовані на території України. Покажіть їх на карті.
2.                   Які племінні союзи східних слов᾽ян проживали на цій території? Порівняйте території князівств із територіями колишніх племінних союзів. Зробіть висновки.
3.                   Як ви гадаєте, політична роздробленість Русі – це рух уперед, або прогрес, чи рух назад, або регрес? Свою думку доведіть на прикладах із розвитку Київського, чернігово-Сіверського та Переяславського князівств.

Відповідь на останнє запитання учні мають дати наприкінці уроку під час узагальнення вивченого матеріалу.

ІV Вивчення нового матеріалу.

Політичний та соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств.

Конференція

Урок проходить у формі конференції, на якій учні мають представити свої проекти. На попередньому уроці учні були об’єднані в три групи, кожна з яких отримала завдання підготувати проекти за темою: «Політичний та соціально-економічний розвиток Київського (І група), Чернігово-Сіверського (ІІ група) та Переяславського князівств (ІІІ група)». Протягом тижня учні вели самостійну пошукову роботу, готували повідомлення, підбирали джерела інформації, займалися оформленням проекту. За допомогою вчителя було розподілено обов’язки серед членів групи і призначено керівників – експертів із даного питання (обираються серед сильних учнів). Також заздалегідь учні отримали план, за яким вони мали підготувати свій проект і презентувати його на конференції.

Якщо є можливість, цей урок краще провести в комп’ютерному класі з використанням мультимедійного проектора. У такому разі учні готують комп’ютерні презентації.

План характеристики князівства

1.                   Географічне положення і територія.
2.                   Вплив географічного розташування на історичний розвиток князівства.
3.                   Утворення князівства.
4.                   Політичний розвиток.
5.                   Розвиток міст.
6.                   Розвиток господарства.
7.                   Торговельні шляхи.
8.                   Розвиток культури.

Склад учасників конференції

Голова – учитель;

Експерти – керівники груп;

Учнівське журі (два учні, можна запросити когось з учителів);

Комісія з питань розвитку Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств – учні, які готували проекти;

Слухачі – учні, які не брали участі в підготовці проектів.

Сценарій конференції

1.Учитель відкриває конференцію, керує її роботою, бере участь в обговоренні всіх питань.

2. Відбувається презентація проектів кожної групи, під час якої діти характеризують політичний і соціально-економічний розвиток князівств відповідно до плану, а також демонструють плакати, таблиці, схеми, ілюстрації або комп’ютерні презентації. Від групи може виступати один учень або декілька.

3. Експерти доповнюють виступи учнів своєї групи і беруть активну участь в обговоренні питань, відповідаючи на запитання.

4. Запитання до виступаючих можуть ставити всі присутні, крім членів журі.

5. Наприкінці уроку журі відзначає найкращий проект і мотивує своє рішення.

6. Учитель виставляє оцінки за урок усім активним учасникам конференції.

Запитання для обговорення виступів учнів

1.                   Які факти свідчать про погіршення економічного й політичного становища Середньої Наддніпрянщини?
2.                   Чому, незважаючи на це, Київ продовжував залишатися великим містом, а Київська земля – однією з найбільш розвинених?
3.                   Доведіть, що в Київському князівстві ремесло та сільське господарство досягло високого рівня розвитку.
4.                   Як ви гадаєте, чому в Чернігово-Сіверському князівстві було дуже багато міст?
5.                   Назвіть найбільші міста Чернігово-Сіверського князівства і покажіть їх на карті.
6.                   Покажіть на карті річки, що протікали територією цього князівства. Яке значення вони відігравали в його розвитку?
7.                   Про що свідчить велика кількість золотих момент, виробів із золота, срібла, господарського й побутового інвентарю ХІ-ХІІ ст., знайдених на території Чернігова?
8.                   Які факти свідчать про те, що місто Переяслав поряд із Києвом та Черніговом було одним із найвидатніших міст Київської держави?
9.                   У зв’язку з якими подіями і коли в літописі вперше згадується назва «Україна»?
10.               

 V. Узагальнення та систематизація знань

Метод «прес»

Учні дають відповіді на запитання, поставлене на початку уроку, використовуючи метод «прес».

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф

Підготувати повідомлення про «Слово о полку Ігоревім» (готує один учень за бажанням)