Урок з теми «Запліднення у квіткових рослин. Будова насінини»

Конспект уроку біології у 6 класі з теми «Запліднення у квіткових рослин. Будова насінини»

Практичні поради. На уроці доцільно використати матеріал про життєвий і творчий шлях С.Г. Навашина, який з 1894 року працював на кафедрі систематики та морфології рослин Київського університету Святого Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1898 році відкрив процес подвійного запліднення у квіткових рослин і саме це відкриття принесло йому та українській ботанічній науці всесвітню славу.

Мета. Поглиблювати знання про квітку як орган розмноження, ознайомити з процесом запліднення квіткових рослин, розкрити його біологічне значення, підвести учнів до висновку, що запліднення – обов'язкова умова утворення насіння і плодів; ознайомити з особливостями будови насінини.

Формувати науковий світогляд, показуючи взаємозв'язок і взаємозалежність особливостей будови квітки і процесів запилення, запліднення та утворення насіння, можливості пізнання цих процесів людиною і значення їх для існування рослин.

Продовжити формувати уміння й навички роботи з текстом і малюнками підручника, схемами, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між будовою квітки й процесами запилення та запліднення.

Виховувати почуття гордості й повагу до науковців, які своїми відкриттями приносять славу українській науці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: кімнатні рослини, квітки яких мають великі маточки (примула, амариліс), гербарні зразки рослин, на яких є квітки, плоди (дика редька, грицики, суріпка звичайна), колекції насіння різних рослин, набубнявіле насіння квасолі, гороху, пшениці, таблиці «Запилення рослин», «Запліднення рослин», «Будова насіння», відеофільм процесу запліднення квіткових рослин; портрет С.Г. Навашина; обладнання для проведення лабораторного дослідження.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, і чуттєвого досвіду учнів

Бесіда за запитаннями:

1. Що таке запилення?

2. Які типи запилення ви знаєте?

3. Як можна дізнатися за допомогою чого запилюється дана квітка?

Прийом «Лови помилку»

Квіткове місто, де жили коротуни, так називали тому, що в ньому росло безліч гарних і запашних квітів. Жителі міста із задоволенням гуляли серед квіткових рослин.

Незнайко вирішив показати перед Пончиком свої знання.

– дивись, сказав він, яка яскрава чашечка квітки, це вона привертала увагу пташки. А пилку скільки в маточці: сила силенна! А ось і тичинка у кожній зав’язі. Ото вже насіння буде!

Пончик почухав потилицю і замислився.

– Ні, Незнайку, щось ти переплутав і не те говориш. Нам Синьоочка інакше пояснювала.

– Це ти нічого не пам’ятаєш, закричав Незнайко.

– Я все правильно кажу!

– А ходімо до Синьоочки, запитаємо, – запропонував Пончик.

– Ходімо, погодився Незнайко.

І покрокували доріжкою. Але Синьоочки вдома не було. Хто ж розсудить незнайка і Пончика?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Перевірка практичних умінь визначення типів і способів запилення квітів за гербарними зразками та живими об’єктами.

2. Виконання учнями самостійної роботи. Із запропонованого переліку ознак пристосування квіток до різних способів запилення випишіть І варіант – цифри, які відповідають ознакам вітрозапильних рослин, а II варіант – комахозапильних:

1. квітки дрібні, непоказні;
2. пилкові зерна з різноманітними виростами;
3. квітки не мають запаху;
4. квітнуть напровесні переважно до появи листків;
5. квітки мають яскраву оцвітину;
6. квітки завжди зібрані в суцвіття;
7. пилок квіток сухий, дрібний, легкий;
8. квітки великі, з ароматом;
9. квітки не мають яскраво забарвленої оцвітини;
10. пилкові зерна великі і клейкі;
11. квітки утворюють багато пилку;
12. квітки дрібні, яскраві, зібрані в суцвіття.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку

Розповідь учителя.

Усе в природі народжується в таємниці, незримо. Розвиваються бруньки, перетворюються на пагони із зеленим соковитим листям. Бубнявіють і розквітають квітки, вражаючи нас красою своїх пелюсток, ароматом, яскравою жовтизною тичинок. Чатують над ними від зорі до зорі джмелі та бджоли, виконуючи свою таємничу роботу. Потім квітка в'яне, втрачає свою красу, але не вмирає – здійснюється ще одна таємниця природи: квітка перетворюється на плід, що несе нове життя – насіння. Як відбувається ця велика таємниця? Давайте заглянемо до лабораторії природи й розгадаємо цю таємницю.

Повідомлення теми і завдань уроку.

Тема уроку «Запліднення у квіткових рослин. Будова насінини».

Завдання уроку.

1. З'ясувати, у яких частинах квітки формуються статеві клітини.

2. Визначити особливості процесу запліднення у квіткових рослин і його значення.

3. Ознайомитися з будовою насінини.

4. З'ясувати значення насінини в житті рослин.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Демонстрація портрета С.Г. Навашина.

Повідомлення учня про життєвий і творчий шлях С.Г. Навашина.

2. Розповідь учителя «Як відбувається запліднення у квіткових рослин»

Постановка проблеми: що відбувається у квітці після запилення?

3. Перегляд відеофільму процесу запліднення квіткових рослин;

4. Розповідь учителя «Будова насінини». Демонстрація таблиць і колекції насіння різних рослин.

5. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова насінини».

I. Інструктаж з БЖД.

II. Виконання учнями лабораторного дослідження.

III. Підсумки роботи, формулювання учнями висновків роботи на основі проведеного дослідження.

Висновок. У квітці після запилення відбувається: проростання пилкового зерна, утворення пилкової трубки, яка несе два спермія; подвійне запліднення: злиття одного спермія з яйцеклітиною та утворення зиготи, з якої розвивається зародок; злиття другого спермія з центральною клітиною та утворення зародкової тканини – ендосперму із запасом поживних речовин; після запліднення з насінних зачатків формується насінина, яка містить зародок і запас поживних речовин, а із стінок маточки – плід.

5. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст с. 136 «Яке значення насінини в житті рослин» і дайте відповіді на запитання:

1. У яких місцях нашої планети можна зустріти квіткові рослини?
2. Що дає їм змогу широко розселятися по планеті та виживати в несприятливих умовах?
3. Що відбувається з насіниною, коли настають сприятливі умови?
4. За рахунок чого відбувається розвиток насінини у сприятливих умовах?

VІ. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Бесіда за запитаннями:

1. Що відбувається з квіткою після запилення?
2. Як відбувається запліднення у квіткових рослин?
3. Чому його називають подвійним?
4. Хто відкрив цей процес?
5. Із чого утворюється насінина?
6. Що таке ендосперм і сім'ядолі, яке їх значення?
7. Яке значення мають процеси запилення і запліднення в житті квіткових рослин?
8. Як пов'язані між собою ці процеси?
9. Яке біологічне значення подвійного запліднення квіткових рослин?
10. Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші на Землі?

Робота на картках.

1. Знайдіть відповідність

2. Установіть послідовність подій під час запліднення квіткових рослин.

А. Вростання пилкової трубки в зародковий мішок

Б. Утворення зиготи та ендосперму із запасом поживних речовин

В. Потрапляння пилкових зерен на приймочку маточки

Г. Злиття сперміїв з яйцеклітиною і центральною клітиною

Д. Утворення пилкової трубки

VI. Підсумки уроку, оцінювання роботи учнів.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати § 36 підручника.

Список використаних джерел

1. Опаренюк Г. Мотивація на уроках біології: 7 клас: Бібліотека шкільного світу. – К.: Шкільний світ, 2011. – 120 с.

2. Остапченко Л.І., Балан П.Г., Матяш Н.Ю., Мусієнко М.М., Славний П.С., Серебряков В.В., Поліщук В.П. Біологія: 6 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2014. -224 с.

3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Навашин_Сергій_Гаврилович

4. http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html Програма з біології для загально – освітніх навчальних закладів (оновлена): 6-9 класи.