Урок з української літератури. І. Багряний «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за визволення.

Урок з української літератури

11 клас

Тема. І. Багряний «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за визволення.

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні й жанрові особливості твору, його естетичну й пізнавальну цінність; розвивати навички колективної та самостійної роботи з літературними джерелами, творчі здібності, вміння аналізувати, досліджувати, представляти в цікавій формі результати своєї роботи, висловлювати власні думки; виховувати прагнення до самореалізації, розвитку здібностей, активної життєвої позиції.

Очікувані результати: учні знають зміст роману, вміють переказувати й коментувати ключові епізоди, характеризувати героїв, виділяти основні думки, визначати засоби їх розкриття, висловлювати власні міркування щодо прочитаного та враження від художнього твору.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до твору, відеоматеріали, творчі роботи, елементи одягу та декорацій для інсценівок.

Тип уроку: урок аналізу літературних творів.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми й мети уроку.

 Епіграф: «Ми є. Були. І будем Ми! Й Вітчизна наша з нами…»

 І.Багряний

Роман «Тигролови» І. Багряного написано у 1943 році, надруковано у 1944-му, у Львові відзначено премією на літературному конкурсі. Він витримав багато видань українською та німецькою мовами; перекладався англійською, голландською, французькою.

В Україні про роман не знали майже 30 років. Він вийшов друком на батьківщині письменника лише 1991 року. Сподіваюсь, що роман «Тигролови», яким захоплюються мільйони читачів, знайшов відгук і у ваших серцях. Ви його прочитали й провели велику пошуково-дослідницьку роботу, з’ясовуючи проблеми твору та особливості їх мистецького втілення, джерела натхнення автора. Маємо надію, що результати вашої праці знайдуть гідне відображення на цьому уроці.

ІІ. Основний зміст роботи. Робота над змістом твору.

Як ви поясните появу українців на Далекому Сході?

Учень (історична довідка). Як свідчать історики, наші співвітчизники з`явились на Далекому Сході  ще в другій половині 18 ст., коли українські козаки разом з російськими землепрохідниками проникали на простори Сибіру, Далекого Сходу. Та й українські селяни, що страждали від малоземелля у себе на батьківщині, прагнули отримати земельні безкоштовні наділи на Далекому Сході.

Тільки-но українці з’явилися на Далекому Сході, там піднялися села з біленьких хат, заврожаїлися поля, завелось багато худоби. Щороку прибували нові поселення, засновувалися й розросталися нові села. І ось настав час, коли поселенці з України почали складати більшість населення краю. Тоді цю територію почали називати Зеленим Клином.

У 1932 році протягом лічених днів шляхом суворих заборон було фактично припинено національний розвиток українського населення Зеленого Клину.              

Почалась боротьба з «кулаком» як із «класовим ворогом». А «кулак» - це добрий господар, який набув елементарного достатку. У романі «Тигролови» бачимо, як родина Сірків змушена була залишити село і перебратися в лісові нетрі Сіхоте – Аліня – таким способом намагаючись уникнути розкуркулення та колективізації.

Протягом багатьох десятиліть українці Зеленого Клину були позбавлені можливості зберігати свою культуру, мову, традиції, оскільки не існувало національних шкіл, преси, радіо.

-                     До якого жанру належить роман?

Учень. « Тигролови» мають усі прикмети пригодницького роману:

•                 Персонажі розділені на позитивних і негативних;
•                 Захоплюючий сюжет;
•                 Мисливські пригоди;
•                 Кохання до дівчини, яка зросла в умовах дикої природи;
•                 Щасливий кінець.

Учитель. 

Пригодницький роман – це літературний жанр, який характеризується напруженим розгортанням дії, екзотичним фоном подій, зображенням людини, сильним своїм інтелектом та єдністю з природою.

ІІІ. Формування вмінь і навичок.

Учитель.

Роман «Тигролови» - багатоплановий. І важливу роль у творі виконує експозиція зі своєрідно запрограмованою ідеєю твору. На початку твору ми зустрічаємось з поїздом – драконом, який веде паротяг «Йосиф Сталін» і підпихає «Фелікс Дзержинський», що має « черево, натоптане тисячними жертвами, летить у чорну темряву, у прірву, у небуття».

-                     Що ж символізує цей образ дракона?

Учень. Образ дракона – це образ більшовицької системи. Це ешелон смерті, сформований ОГПУ – НКВД.

Учитель. Серед жертв цього поїзда – дракона знаходиться Григорій Многогрішний. Хто він?

Учень. Уже з першого розділу роману ми довідуємось про те, що Григорій – нащадок гетьмана Многогрішного. Він мужній, рішучий, зумів кинути виклик цілій системі з її загарбницькою політикою. Після втечі з арештантського поїзда, він долає світ природи, рятує життя дочці патріарха козацького роду Сірків. У цій родині йому дають притулок, захист, гвинтівку, коня. Отже, він стає повноправним членом братства, яке дає йому нове ім.`я - «інженер».

Проблемне запитання.

-                     Хто ж такий Григорій Многогрішний, головний герой роману , ідеальний супергерой чи реальна людина?

-                     Створення психологічного портрета головного героя.

Учитель.

- Яке життєве кредо Григорія?

Учень. «Краще вмерти біжучи, ніж жити гниючи».

- Як ви вважаєте, за що йому випав такий тернистий шлях?

Учень. Насамперед, це розум, гідність, національна свідомість героя, він  сміливий, любить батьківщину, Матір – Україну, її змучений, обдурений народ.

ІV. Робота з текстом.

Учень.

«Григорій ішов безмежними тайговими нетрями, без їжі, одягу, без будь-яких засобів для оборони чи полювання, без напряму, і все – таки не втрачав віри. Відчай не брав його. Дуже – бо багато він перетерпів, щоб ще впадати в відчай. …Його гнала вперед надзвичайна впертість, сто раз випробувана і загартована мужність. Вперед, наперекір всьому!»

Учень. Згодом Григорій виявляє себе чудовим мисливцем, навіть бере участь у полюванні на тигрів. Його девіз: «Бог не без милості, козак не без щастя».

Висновок. Отже, Григорій Многогрішний стає живою ланкою, що поєднує дві України – омріяну, сонячну, ясну і нещасливу, стероризовану, скривджену. Тому його образ набирає символічного звучання. Він втілює в собі непокірну й горду молодість та молодість сплюндровану, страчену, яка спокутує, мабуть, гріхи батьків і дідів – покірність, політичну байдужість, непослідовність, довірливість та брак національної самосвідомості.

Учитель.

- Хто допомагає Григорію?

Учень. Мисливці – українці Зеленого Клину. Вони представлені в романі сім’єю Сірків та їхніми друзями Морозами. Для них справжнє значення мають особисті якості людини, те, що складає її суть, якості, які виявляють себе у хвилини смертельної небезпеки. Воля і вчинок – от найважливіші еталони, якими тут вимірюється єство кожного.

Робота з текстом.

Учитель.

- Якими ж були жителі Зеленого Клину?

Учень. «А люди – ті самі. …Всім такі, лише одним не такі – поглядом, життєвим тембром, іншою якістю. Ці – суворі і загартовані. Безжалісні стрільці, веселі і безпощадні звіролови, мускулисті диктатори в цій зеленій, первісній державі, хижі і горді завойовники цієї, ще не загнузданої стихії. Життя геть випекло з них сентиментальні риси й вайлувату ліниву млявість, насталивши їх, вигартувавши в безперервнім змаганні за своє існування…»

Учитель.

- Що розповідає Мороз «про місто каторги»?

Учень. «Місто каторги, пекло нових канальських робіт, вигачувань костями українськими…». Розповідає про виснажених арештантів на лютім морозі… про безліч зтероризованого на повільну смерть приреченого люду, про земляків з далекої України нещасливої. Про голод і цингу. Про надлюдські терпіння і труд каторжний, а надто взимку, при 50-ступневому морозі напівголих, напівбосих людей, чесних трударів – полтавських та катеринославських, та херсонських «куркулів», «державних злодіїв», суджених «за колоски», та й всяких «ворогів» - вчених, вчителів, селян і робітників, бородатих дідів і таких же бородатих юнаків, що й не розбереш, скільки людині віку…Про жорстоку смерть без похоронів, як худоби, - смерть від знущання, голоду, пошестей і журби…».

Учитель.

- Як реагує головний герой на ці слова?

Учень. Серце головного героя наповнюється невимовною тугою і гнівом. Він не витримує й подумки звертається до неба: «Боже! Куди ж ти дивишся?!!»

Висновок. Отже, І. Багряний устами свого героя висловлює глибокий жаль і обурення з приводу геноциду української нації. Очевидно, завданням  системи було зробити так, щоб ніколи і ніяк не поставало «українське питання». «Малою Україною» на Далекому Сході письменник переконливо показує, чого можуть досягти вільні люди своєю працею. Але всю Україну не переселиш у глухий закуток, не обгородиш високим парканом і не закриєш на замок від ворогів і «друзів», за них гірших. Тому не даремно найбільшою мрією патріотів, таких, як Григорій Многогрішний, було повернутися в рідний край месником і визволителем.

Учитель. Про кохання написано тисячі книг. Здавалося б, уже нічого нового про нього не скажеш. Але через неповторність людських характерів та особистостей воно кожного разу дає нову небачену книгу життя. Так і в романі. Випадково на життєвій дорозі зустрічаються юнак і дівчина. Григорій і Наталка.

Учитель. Як  ставляться батьки до кохання своєї дочки?

Учень. Батьки благословляють молодих.

V. Інсценування уривку твору.

Учитель.

-                     Як закінчується ця історія?

Учень.

Закінчується ця історія щасливо. Молодята, благословенні батьками, завдяки своїй сміливості й винахідливості успішно переходять кордон й опиняються в безпечному місці. Тут вони дають волю почуттям. Дівчина готова йти за своїм коханим на будь-яку небезпеку, на будь-які випробування, навіть на смерть. Наталку та її обранця зв’язало справжнє щире кохання, основане не тільки на палких почуттях, а й на спорідненості двох сміливих душ.

Висновок. Отже, ми не знаємо, як складеться доля героїв у подальшому житті, але віримо, що такі люди, як вони, зуміють зберегти свою любов. А сам роман «Тигролови» І.Багряного допоможе нам піднятися над негараздами сучасного життя й належно поцінувати нашу державність та незалежність. Бо хіба не для цього повернувся в Україну сьогодні І.Багряний – виразник українського оптимізму.

VІ. Підсумок уроку.

-                     Що здалося вам найцікавішим?

-                     Який вид роботи був найпродуктивнішим?

-                     Що ви здобули для себе в пізнавальному, моральному, естетичному плані для розвитку власних умінь і навичок?

VІІ. Домашнє завдання. Виходячи з логіки характерів, фактів біографії письменника, продовжіть історію Григорія Многогрішного та Наталки Сірківни з роману «Тигролови» І. Багряного.