Урок-заняття «Методика й організація проведення занять з окремих тем програми початкового технічного моделювання»,Конспект уроку з початкового технічного моделювання 1-4 класи

Про матеріал

Адже основна увага на заняттях з початкового технічного моделювання приділяється роботі з картоном, папером та інше.

Досить цікавим видом роботи є виготовлення поробок з картону. Це цікаві, веселі поробки. Дитяча технічна творчість – це засіб виховання таких важливих якостей сучасної людини, як любов до праці, вміння самостійно добиватися і засвоювати нові знання. Ефективність занять конструювання, їх вплив на дитину, її мислення, насамперед залежить від педагога.

Заняття, які пропоную в даній розробці будуть цікавими при їх виготовленні.

Проведення таких занять з початкового технічного моделювання допомагає ще більше розвивати у дітей(гуртківців) творчість, працелюбність, самостійність, наполегливість і неповторність особистості дитини.


Перегляд файлу

Управління освіти і науки Тернопільської міської ради

Комунальний заклад Тернопільської міської ради

«Станція юних техніків»

 

 

 

        

 

 

Методична розробка

«Методика й організація проведення занять з окремих тем програми початкового технічного моделювання»

 

 

 

Підготувала керівник

гуртка-методист

початкового технічного

моделювання і оріґамі

Стандрет Галина Несторівна

 

 

 

м. Тернопіль-2017


Зміст

1. Вступ           3

2. Розвиток творчої особистості дитини в процесі гурткової роботи 4

3. Методика й організація проведення практичного заняття   10

4. Конспекти занять          12

5. Висновки           33

6. Бібліографія          34

7. Додатки           35


  1.       Вступ

Сьогодення вимагає від позашкільного закладу творчого  вирішення будь-яких проблем, в тому числі і навчальних. Підготовка молодшого покоління до життя починається ще змалечку і триває упродовж усього життя періоду навчання в позашкільному закладі.

Вагома роль у цьому процесі належить заняттям з початкового технічного моделювання, основне завдання яких полягає у послідовному формуванні єдиного комплексу знань, умінь і навичок, які є основою первісної політехнічної підготовки молодших школярів.

Адже основна увага на заняттях з початкового технічного моделювання приділяється роботі з картоном, папером та інше.

Досить цікавим видом роботи є виготовлення поробок з картону. Це цікаві, веселі поробки. Дитяча технічна творчість – це засіб виховання таких важливих якостей сучасної людини, як любов до праці, вміння самостійно добиватися і засвоювати нові знання. Ефективність занять конструювання, їх вплив на дитину, її мислення, насамперед залежить від педагога.

Заняття, які пропоную в даній розробці будуть цікавими при їх виготовленні.

Мета розробки - розкрити значення дитячого моделювання, умови і механізм роботи конструкторсько-технічною діяльністю молодших школярів, що підвищить ефективність занять технічною творчістю.


2. Розвиток творчої особистості дитини в процесі гурткової роботи

Може, маленька дитина повторює те,

Що було зроблено, створено іншими людьми,

Але якщо її діяння – плід її власних розумових зусиль,

 Вона – творець, її розумова діяльність – творчість

В. Сухомлинський

«Учень – це факел, якій потрібно запалити».

Спираючись на досягнення педагогічної науки, використовуючи методи народної педагогіки, я шукаю нові підходи у навчанні та вихованні, які відповідали б потребам розвитку творчої особистості, були б спрямовані на досягнення творчих і культурно-національних цінностей. Не секрет, що хороший керівник гуртка цілеспрямовано реалізує не тільки навчальну, а й виховну функцію, пов’язану з розвитком особистості дитини, має свою оригінальну виховну систему, відмінну від інших.

Працюючи керівником гуртків 14 років, я переконана в тому, що які б завдання не ставила перед нами сучасність, незмінними залишається одне – велика любов і повага до вихованців, творчий підхід до навчання і виховання. Я думаю, сучасний етап підготовки вихованців полягає в переорієнтації її змісту від суто навчального до розвивально-соціального, що забезпечує формування творчої особистості. На мою дуику, лише творча особистість, спроможна створювати, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу із складних нестандартних ситуацій може досягнути успіху у житті. Бо творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, прагненням до нового.

За період педагогічної діяльності в Комунальному закладі Тернопільської міської ради «Станція юних техніків» завжди вважала, вважаю і буду вважати, що першочерговою умовою для педагога-позашкільника є його професійна майстерність та професійно-педагогічна компетентність, які особливо необхідні в роботі з дітьми. Поєднання професійно значущих особистісних якостей із глибоким знанням сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, володіння методикою викладання предмета у відповідності до специфіки навчально-виховного закладу у системі позашкільної освіти є важливими педагогічними технологіями.

Вихованці гуртків «Початкове технічне моделювання», «Орігамі», керівником яких я є, неодноразово ставали переможцями різноманітних конкурсів. Але не ставлю за мету виховати професійних майстрів технічної творчості. На заняттях гуртка намагаюсь сформувати у дітей здатність нестандартно трактувати ту або іншу тему, розвивати творче сприйняття та самостійність мислення, навчити дитину творчо підходити до рішення різних проблем. І всім відомо, що кожна досвідчена людина повинна бути гармонійно розвинута, повинна не тільки знати мистецтво своєї країни, а й спадщину світової культури; вміти зі смаком прикрасити інтер'єр свого будинку; виготовити своїми руками різні поробки, сувенір або листівку для рідних, друзів. Саме тому на заняттях гуртків, перш за все, виховую творчу, наполегливу, цілісну особистість, глибоко наділену громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, яка є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку та самовдосконалення.

На етапі розбудови нашої держави особливого значення набуває проблема формування гармонійної, духовно зрілої особистості. Шляхи її розв'язання знаходжу, спираючись на художньо-поетичну спадщину українських філософів. Особливе місце серед них належить Г. С. Сковороді, ідеї педагогіки якого я використовую в роботі з обдарованими дітьми. Адже Г. Сковорода головним завданням виховання вважав розвиток здібностей і природніх нахилів особистості.

Поділяючи погляди Г. Сковороди, що справжнє щастя людини не в багатстві, славі і чинах, а в душевному спокої і «сродній праці», намагаюсь так організувати життєдіяльність своїх вихованців, щоб кожний гуртківець, з яким я працюю, знайшов свою «сродную працю», відчув втіху і насолоду від улюбленого заняття. Педагогічні ідеї великого філософа, на мою думку, співзвучні сучасним принципам життєтворчості особистості. Г. Сковорода вважав що кожна людина - окремий світ, а отже, неповторна індивідуальність.

Поширення та поглиблення знань гуртківців, зміцнення набутих навичок та вмінь, розвивання здібностей дітей, формування у них самостійності, організованості є однією з ідей системності роботи керівника гуртка, у використанні різноманітних та нестандартних форм та методів навчання. Гурткова робота дозволяє збільшити час цілеспрямованого педагогічного впливу на вихованців.

Працюючи з гуртківцями, розпочинаю свою роботу з вивчення індивідуальних особливостей кожного. Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а рівень вихованості учня, його ставлення до людей різних професій, батьків, друзів, самого себе. І тому у перші тижні роботи з набраною групою, намагаюсь провести якомога більше різноманітних справ: екскурсії, походи, прогулянки, диспути. Це допомагає мені сформувати дитячий колектив і спланувати навчальну та виховну роботу гуртка, враховуючи потреби вихованців. До складу гуртка входять діти з різних класів, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу, створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату, адаптації кожної дитини в новому колективі.

D:\Halya\P2016\DSC_1446c.JPG D:\Halya\P2016\DSC_1489c.JPG

Заняття організовую так, щоб дітям було цікаво. Тому практикую проведення занять в ігровій формі, проводжу фізкультхвилинки, спортивні розминки, вікторини, конкурси, розповідаю цікаві історії, демонструю відеофільми, слайди, проводжу екскурсії на виставки тощо. Під час практичної роботи, крім загального показу і пояснення, обов’язково застосовую індивідуальний показ виготовлення виробу, словесне нагадування, приклад окремих дітей. Для реалізації завдання розвитку творчості та створення ситуації успіху користуюся методами та прийомами педагогічної технології «Створення ситуації успіху», «Стратегії визнання досягнень». Для ефективнішої роботи розроблено план роботи з обдарованими дітьми гуртка. Спеціально для таких дітей ускладнюю програмний матеріал, залучаю їх до виготовлення виставкових робіт, до участі в конкурсах та в проведенні занять. Вважаю, що при проведенні гурткової роботи основними ворогами є сухість, монотонність, формалізм. І тому завжди шукаю шляхи, щоб викликати у дітей живий інтерес до виконання завдання, “запалити” їх до творчої праці. Вважаю, що процес навчання дітей в гуртках має відбуватися на позитивному емоційному тлі, в психологічно комфортних, ситуативно адекватних для дітей умовах.

Гурткова робота базується на заохоченні і стимулюванні учнів до обраного виду діяльності, а також формуванню в них стійкого інтересу й потреби у творчій самореалізації. А тому стало традицією проводити в гуртках авторські виставки робіт, різноманітні свята, екскурсії, майстер-класів, конкурси, змагання тощо. Планування виховної роботи проводжу разом з гуртківцями. Це дає змогу враховувати здібності і можливості кожної дитини. Вважаю, коли діти мають право на ініціативу, самостійний вибір справ та заходів, можливість виявляти фантазію, тоді й виховна робота з ними дає позитивні плоди. З особливим задоволенням можу відмітити, що такий підхід допоміг розвинути творчі здібності багатьох.

D:\Halya\P2016\DSC_0977c.JPGВ своїй роботі намагаюсь використовувати інноваційні методи та підходи до організації навчально-виховної діяльності гуртківців. Зокрема, впроваджую в своїй роботі “метод проектів”. Творчі групи вихованців працюють над певним проектом, який обирають самостійно, потім представляють проект на творчих звітах. Після обговорення в групах, опрацьовуємо відповідну літературу, розробляємо технологічну карту виготовлення даного експонату або композиції.

D:\Halya\P2016\DSC_1392c.JPGЗа останні роки вихованці моїх гуртків брали активну участь у змаганнях, демонстрації своїх поробок на обласних, міських виставках-конкурсах початкового технічного моделювання, ставали їх переможцями та призерами.

Головним у моїй роботі з вихованцями на заняттях гуртка початкового технічного моделювання є розвиток творчих здібностей, уяви, логічного мислення, творчого підходу до виконання завдання.

Велике багатство творчої уяви дає робота з папером. Це робота не тільки на ньому, а й із ним (моделювання). Дитина вчиться згинати папір, прорізати, створювати, різні фігури, моделі, поробки та інше. Робота з папером не тільки захоплива, вона ще й безпосередньо розвиває у дітей обємне художнє мислення. Для того щоб мати змогу давати імпульс до розвитку творчої уяви, я сама, готуючись до занять, виконую творчі роботи. Дуже важливо вміти демонструвати дітям свої знання та вміння.

Своїм досвідом роботи обмінююся з колегами на засіданнях методичного об’єднання керівників гуртків спортивно-технічного профілю, педагогічній раді, обласних та міських семінарах, роботах творчих груп та майстер-класів. Маю власний блог http://halyastandret.blogspot.com/ . Деякі матеріали представляла на фахових конкурсах «Цікаве таборування», «Творчий учитель – обдарований учень», обласному та Всеукраїнському конкурсі методичних розробок, Всеукраїнському конкурсі майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» у номінації «Керівник гуртка-2014». Стаття розміщена у виданні Освітянський альманах «Слово вчителя» 2016.

Такий підхід до навчання та виховання завжди вважаю актуальним.

 


3. Методика й організація проведення практичного заняття

Щодо проведення практичних занять єдиної методики не існує, кожен навчальний заклад використовує власні розробки. Але основних положень дотримуються усі. Практичне заняття переважно проводять у такій послідовності: організація, вступне слово керівника гуртка, пояснення нового матеріалу, практична робота, повторення правил техніки безпеки, заключне слово керівника гуртка.

Для кожного заняття надзвичайно важливою є вступна частина. Чим вона динамічніша, тим швидше вихованці налаштуються на сприйняття нової теми та будуть готові до творчої роботи. Важливе нагадування основних вимог, правил на занятті, оголошення завдання на наступне заняття з короткою аргументацією. Це слід робити з огляду на те, що на початку заняття гуртківці уважніші й сконцентровані.

Після вступу керівник гуртка оголошує тему і мету заняття, визначає форми роботи на занятті, час на проведення окремих видів роботи, тобто надає заняттю конструктивно-прагматичного характеру, зацікавлює аудиторію.

Після висвітлення теорії питання переходять до власне практичного заняття. Зазвичай після кожної теми заняття вихованці мають можливість виготовляти виріб за власним бажанням. який, з одного боку, дає змогу вихованцям ширше застосувати здобуті знання, а з іншого – підготуватися до самостійного виконання завдання. Для керівника гуртка такі комплексні завдання слугують також способом перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу гуртківцями

Однак, індивідуалізуючи завдання, викладач має встановити певний середній рівень, який би відповідав завданням гурткової програми. При цьому дитина повинна відчувати крок за кроком підвищення рівня своєї підготовки. В іншому разі практичні заняття будуть її нецікавими. Індивідуалізуючи завдання, необхідно зберігати цілісність системи практичних занять, їхній взаємозв'язок і послідовність, розглядати їх як єдине ціле. Кожне заняття має являти собою тематично завершену ланку навчальної програми.

Практичні заняття мають бути різноманітними. Якщо вихованці зрозуміють, що всі їх навчальні можливості вичерпані, то різко знизиться рівень мотивації. Необхідно організовувати практичні заняття так, щоб вони відчували зростання складності завдань, що зумовлювало б позитивні емоції від власного успіху в навчанні, сприяло б творчості, пошукам.

Важливе значення в процесі практичних робіт мають індивідуальний підхід і продуктивне педагогічне спілкування. Гуртківці повинні отримати можливість розкрити і виявити свої здібності, свій потенціал. Тому при розробленні завдань і плану практичного заняття слід враховувати рівень підготовки та інтереси кожної дитини в групі, виступаючи в ролі консультанта, не пригнічувати самостійності та ініціативу дітей.


4. Конспекти занять

Тема. Початкові графічні знання та вміння.

Мета Формування графічної грамотності, вмінь і навичок роботи з креслярськими інструментами, їх призначенням та правилами користування; ознайомити з поняттями креслення, ескіз, технічний рисунок, навчити позначати лінії видимого контуру, лінії згинання, осьові, розмірні лінії, місця нанесення клею, прорізування відрізування. Формування стійкого інтересу до технічної творчості. Сприяти вихованню поваги до праці.

Обладнання Лінійка, олівець, зошит, таблиця “Графічна грамота”, таблиця “Ескіз”.

Хід заняття

І. Підготовка робочого місця

II. Організаційний момент.

III. Повідомлення теми і мети заняття.

Ознайомлення з професією кресляра.

За допомогою букв передають на письмі звуки мови, а за допомогою креслень, графічних зображень передають необхідні дані предмета, машини, споруди. Отже, кожний предмет, який потрібно виготовити, кожний будинок, який мають збудувати, спочатку зображують на кресленнях, ескізах, схемах.

Сьогодні на занятті ви будете юними креслярами. Ви здогадались, що кресляр — це людина, яка вміє креслити. Щоб бути хорошим креслярем, потрібно знати графічну грамоту, бути точним і акуратним.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Креслення бувають різними за своїм виглядом і призначенням. На одних показують конструкцію в цілому, на інших — лише частини.

Креслярі виконують також і ескізи, технічні рисунки і малюнки.

Ескіз — це виконаний від руки малюнок із основними розмірами предмета. (Вивішується таблиця “Ескіз’).

    

Коли креслять, то під час виконання креслень застосовують лінії різної товщини.

(Вивішується таблиця “Ліній креслення’).

  

 Суцільною товстою основною лінією позначають контур предмета або деталі, місця відрізання, надрізання.

Штрих пунктирною тонкою лінією з двома крапками позначають місця згину (перегину).

За допомогою розмірних ліній (тонких ліній зі стрілочками) показують розміри предмета або деталі. Всі розміри на кресленнях прийнято давати у міліметрах без позначення одиниці вимірювання. Лише для учнів першого та другого класів їх дають у сантиметрах з позначенням біля цифр одиниці вимірювання. Розміри проставляють завжди над розмірною лінією, зліва направо.

 Місця нанесення клею -і склеювання з лицьового боку позначають штриховкою, виконаною похилими суцільними лініями. А ті самі місця на зворотному боці позначають штриховими похилими лініями.

 Стрілками показують напрямок перегинання паперу, з’єднання окремих деталей та скручування ниток.

 Порядкові цифри або букви на картках показують, у якій послідовності виконувати виріб.

V. Практична робота учнів. Повторення правил ТБ (див.додаток)

Написання від руки умовних позначень на кресленнях у робочих зошитах.

VI. Закріплення вивченого.

Гра “Накресли названу лінію”.

Гру можна провести так: групу поділити на три (2) команди. Від кожної команди по одному представнику викликати до дошки — хто швидше накреслить названу лінію чи позначення за вказівкою вчителя. Гру повторити 3-4 рази.

VII. Оцінювання практичної роботи.

VIII. Підсумок уроку.

Чи сподобався вам урок?

Чого навчились?

Що таке ескіз?

Щоб бути хорошим креслярем, що потрібно знати?

IX. Прибирання робочих місць

.C:\Users\Standret\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\5282556.jpeg         

Тема Початкові поняття про розмітку. Основні види розмітки. Виготовлення геометричного конструктора (геометричних фігур). Складання з елементів геометричного конструктора силуетів технічних обєктів (будинків, машин).

Мета Формування графічної грамотності, вмінь і навичок роботи з креслярськими інструментами, їх призначенням та правилами користування; формування стійкого інтересу до технічної творчості. навчити гуртківців вимірювати і робити розмітки, користуючись лінійкою, кутником, циркулем. Вчити виготовляти геометричні фігури: квадрат, прямокутник, трикутник, ромб і конструювати з них силуетні споруди та машини. Забезпечення розвитку просторового та логічного мислення, уяви, фантазії, конструкторських здібностей. Сприяти вихованню поваги до праці, бережливого і економного використання матеріалів.

Обладнання Лінійка, олівець, кутник, цупкий папір, циркуль, «Конструювання з геометричних фігур»; зразок готового виробу, ноутбук.

Хід заняття

І. Підготовка робочих місць.

II. Організаційний момент.

III. Повідомлення теми і мети заняття.

На минулому заняття ми з вами вчили елементи графічної грамоти, а сьогодні в нашому креслярському цеху ви, юні креслярі, будете вчитись працювати зі справжніми креслярськими інструментами. Будете виготовляти геометричні фігури і конструювати з них будинки та машини, кораблі, техніку.

IV. Вивчення нового матеріалу.

До креслярських інструментів відносяться: лінійка, кутник (косинець), олівець. (Всі інструменти продемонструвати).

Кожен кресляр повинен вміти правильно користуватися креслярськими інструментами, вміти вимірювати і розмічати.

Від точності вимірювання і розмічання залежить якість і точність виробів. Тому треба пам’ятати народну приказку “Сім разів відмір, а один раз відріж”.

Розмічання — це перенесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі чи предмета. Розмічання слід починати з краю заготовки, раціонально розміщувати графічні зображення на ній, витрачаючи економно папір чи картон.

Робота за таблицею “Вимірювання та розмічання”.

C:\Users\Standret\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\image008.jpg

Користуючись лінійкою, кутником, потрібно починати відлік розмірів від нульової поділки. Лінійку з поділками прикладають до поздовжньої сторони прямокутного аркуша паперу і суміщають позначку “0” з краєм аркуша, а потім відмірюють потрібну довжину, наприклад 10 см. Навпроти цієї поділки на папері ставлять точку (напрк., а). Після цього прикладають лінійку до нижньої частини аркуша і на тій самій відстані ставлять позначку (б). Розміщуючи лінійку біля двох позначок, як показано на малюнку (в), проводять олівцем лінію до певної цифри, наприклад 7 см (в). Таким способом відмірюють і ширину заготовки. Для точного розмічання необхідно ще виміряти і з протилежного боку 7 см (г), а потім сполучити лінією паралельні відрізки (д).

За допомогою кутника можна ту саму заготовку розмістити швидше.

У кутника поділки починаються з нуля. Користуючись кутником, не потрібно міряти протилежну сторону, тому під прямим кутом проводять паралельні лінії (II а, б, в). Отже, раціональніше користуватися кутником, ніж лінійкою, під час виготовлення виробів прямокутної форми.

V. Розгляд зразка виробу.

Ось такі будиночки, машини і інші вироби ви будете конструювати з геометричних фігур.

VI. Технологія виготовлення виробу. «Розгляд таблиці»

Розмічають і вирізують з цупкого паперу прямокутник 2 х 4 см (а). За вирізаним зразком розмічають і вирізують ще три таких прямокутники. Два прямокутники розділяють однією лінією на два квадрати і розрізують по лінії. Один із вирізаних квадратів ділять на два трикутники і також розрізують. Два інші прямокутники ділять на чотири частини, а другий — на 8 квадратиків.

Кружечки використовують з конфетті, наштамповують на діркопробивачі (в).

З різних за формою і розміром геометричних фігур складають силуетний будиночок (1), легковий автомобіль (3), а також вантажні автомобілі різної форми (2, 4) та інше.

VII. Закріплення вивченого матеріалу. (показ фото з минулих занять по даній темі).

VIII. Повторення правил техніки безпеки.(див додаток)

IX. Самостійна робота учнів.

Фізкультхвилинка.

X Продовження самостійної роботи.

XI. Оцінювання результатів.

XII. Підсумок уроку.

 Які інструменти для креслення ви знаєте?

 Користуючись лінійкою, кутником, звідки потрібно починати відкладати розміри?

 Як думаєте, чи засвоїли ви креслярську справу?

Які геометричні фігури ви використовували?

XIII. Прибирання робочих місць.

Тема Виготовлення рухомої іграшки з важільним механізмом «Собачка»

Мета навчити дітей виготовляти поробки з важільним механізмом; сприяти формуванню технічного мислення, забезпечити розвиток просторового та логічного мислення ,уяви, фантазії; формування стійкого інтересу до технічної творчості; удосконалювати процес розвитку конструкторських здібностей, розвиток працелюбності, самостійності; дбайливого ставлення і поваги до оточуючих.

Обладнання і інструменти: листок з деталізованим малюнком, копіювальний папір, ножиці, лінійка, шило, олівець, підкладна дощечка, картон, технологічна картка або зразок, ноутбук.

Хід заняття

І. Підготовка робочих місць.

II. Організаційний момент.

III. Повідомлення теми і мети заняття.

Юний конструктор повинен добре знати властивості різних матеріалів, з яких доводиться щось виготовляти. Папір, картон, фанера, деревина – є найпоширенішими матеріалами, які використовують при виготовленні простих іграшок і моделей. А зараз коротко зупинимось на властивостях паперу(картону), з якого будемо виготовляти рухомі іграшки. Папір(картон) в основному є продуктом деревини. Якщо чистий білий аркуш паперу(картону) розглядати проти світла, то можна побачити, що він неоднорідний, а складається з окремих тоненьких волокон. Ці волокна розміщуються по паперу(картону) рядами, але на око важко визначити, в якому порядку вони розміщені. Але якщо аркуш паперу(картону) зігнути вздовж, а потім упоперек, то один згин буде рівний, а другий – нерівний. Рівний згин буває тільки вздовж волокон, а нерівний – впоперек. Папір(картон) має властивість згинатися. Ця властивість дає нам змогу надавати аркушам паперу(картону) відповідних форм (коробочки, кубика та ін.). Крім того, по лінії згину (особливо вздовж волокон) папір(картон) легко розірвати по прямій лінії. А спробуйте це зробити з аркушем паперу(картону) без лінії згину,- лінія розриву буде не пряма, зигзагоподібна. Папір(картон) можна різати ножем і ножицями. Лінія, яка відрізана ножем буде рівніша, ніж при вирізанні ножицями. А щоб вирізати якусь деталь іграшки чи моделі, що має криволінійну форму, краще користуватися ножицями.

З’єднуючи окремі частини іграшок або деталей моделі з паперу(картону), часто користуються клеєм, бо папір(картону) має властивість склеюватись папір, який змащений клеєм наклеюють не одразу, а через хвилину – дві, коли він вбере в себе воду з клею. Якщо цього не додержуватись, в місцях склеювання будуть зморшки, від яких виготовлена іграшка втратить свою красу і цінність. Папір(картон) можна фарбувати. Іграшка чи модель має бути привабливою з чіткими обрисами. Для цього використовують олівці, фломастери, фарби.

IV. Вивчення нового матеріалу

Демонстрація та аналіз малюнків рухомих іграшок (використовуємо ноутбук, показуючи роботу попередніх занять по даній темі) Ми ознайомилися з властивостями паперу(картону) та інструментами, які необхідні для роботи. Тепер можна приступити до виготовлення найпростіших рухомих іграшок. Неважко виготовити з паперу(картону) собаку, який досягає кістку, козлика, який буцає ріжками, зайчика, який відштовхуючись однією ногою, їде на самокаті та багато-багато інших іграшок.(керівник показує зразки). Приводяться іграшки в рух за допомогою важелів, які з’єднані м’яким дротом. Деталі іграшок подано в натуральну величину, це набагато полегшує роботу дітей молодшого шкільного віку. Досить такий малюнок скопіювати на чистий папір і потім вирізати ножицями. До кожної іграшки додається схема, за допомогою якої діти можуть скласти її самостійно.

V. Практична робота. Правила ТБ користування ножицями і шилом (див додаток)

 Послідовність виготовлення рухомої іграшки «Собачка»

Іграшка складається з трьох частин: тулуба, голови і важеля. Діти, дивіться на деталі під номером 1, де намальовано тулуб собаки, є заштрихований прямокутник а. Цей прямокутник потрібно вирізати ножицями. В нього повинно бути поміщений вільний кінець другого важеля, з допомогою якого передаватися рух голови собаки.

А зараз ви повинні перевести на білий цупкий папір(картон) деталі іграшки через копіювальний папір, потім гарно їх розфарбуйте олівцями, фломастерами чи фарбами, щоб іграшка мала пречудовий вигляд. Виконують це так. На чистий аркуш цупкого білого(картону) паперу кладуть копіювальний папір, зверху малюнок і обводять всі деталі іграшки гостро заточеним простим олівцем. Щоб складені аркуші під час роботи не рухалися. Їх скріплюють канцелярськими скріпками. Цю роботу виконують як найстаранніше, щоб мати на папері(картоні) точну копію малюнка. Прямі лінії малюнка проводять під лінійку, а криві – олівцем від руки. Після чого всі три деталі іграшки потрібно вирізати ножицями. Зробіть прорізи в точці А і а. В проріз А вставляється голова собачки, в проріз а вставляється один кінець важеля.

VI. Заключна частина заняття.

  1. В якому місці повинна кріпитися голова з важелем?
  2. Яке з’єднання потрібно використати, щоб голова рухалася?
  3. Для чого ще є один важіль і де його потрібно кріпити?

В точках А і Б зробіть шилом отвори для заклепок. Прикріпіть голову до тулуба так, щоб отвори на тулубі і голові збігались в точках А і закріпіть заклепкою з м’якого дроту. Виконують це так. Ножицями відрізати трохи м’якого дроту довжиною 40 мм і вставити в отвір для заклепок. Кінці дроту накрутити на стержень від кулькової ручки(шило) так, щоб утворились з обох боків кільця, які і будуть тримати дві деталі. Вставте важіль в отвір а і закріпіть заклепкою з важелем голови в точці Б. Якщо смикати вперед і назад за кінець важеля то собачка опустить голову, ніби досягає кісточку, то підніме її вгору. Іграшка готова.

VII. Підсумки заняття.

Вказати дітям на помилки, які були допущені під час виготовлення іграшки.

Демонстрація кращих робіт гуртківців.

Прибирання робочих місць.


Тема Виготовлення моделей із сірникових коробок.

Мета Ознайомити учнів із поняттям “конструювання”. Вчити створювати макети вантажних та легкових автомобілів із сірникових коробок. Розвивати вміння планувати і обдумувати. Забезпечення розвитку просторового та логічного мислення, уяви, фантазії, конструкторських здібностей. Сприяти вихованню поваги до праці, бережливого і економного використання матеріалів. Обладнання Зразки готових виробів, використані сірникові коробки, кольоровий папір і картон, клей, ножиці, предметні малюнки, ноутбук.

Хід заняття

І. Підготовка робочих місць.

II. Організаційний момент.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

Я вам загадаю загадку, а ви, відгадавши її, довідаєтесь, яка ж тема нашого заняття.

Я не їм вівса, ні сіна,

Дайте випити бензину.

Всіх коней я обжену,

Куди хочеш побіжу. (Автомобіль)

А які автомобілі ви знаєте?

Де виготовляють автомобілі?

У нас, в Україні, виготовляють вантажні, легкові автомобілі і автобуси. Такі машинобудівні заводи є у Львові, Луцьку, Запоріжжі, Кременчузі.

Хто ж створює нові машини? А створює машини, механізми, пристрої інженер-конструктор. У кого тато чи мама інженер?

Слово “конструювання” в перекладі з латинської мови означає “створювання”. Тобто конструктор створює, розробляє будову виробу або окремих його частин. Все це він креслить на папері.

Тоді по цих малюнках токарі виточують деталі, а слюсарі-складальники складають із цих деталей автомашину.

Сьогодні на занятті ми навчимося складати машини з уже готових деталей — сірникових коробок.

IV. Розгляд зразка виробу.

Яка це машина — легкова чи вантажна?

З яких основних частин складається вантажний автомобіль? (Кабіна, двигун, кузов, колеса та лобове скло).

V. Технологія виготовлення виробу.

Уважно розгляньте таблицю, на якій показано, як виготовляти автомобіль.

Попробуйте пояснити, як виготовити вантажний автомобіль. (Діти пояснюють, керівник гуртка корегує відповіді.)

Для виготовлення моделі вантажного автомобіля треба взяти три коробки з-під сірників. Вийняти з двох коробок внутрішню частину і з’єднати їх так, щоб одна була розміщена горизонтально, а друга — вертикально і заходила в неї. Вертикальна буде кабіна, горизонтальна — двигун. Скріпити їх так, щоб за кабіною був невеликий запас; на нього надіти верхню частину коробочки. Для кузова використати третю коробочку. Між кабіною і кузовом має бути проміжок.

Використовуючи як шаблон монету (25 к.) або лінійку із спеціальними отворами, вирізати 4 колеса. Із сірника без головки зробити кермо і скріпити з автомобілем пластиліном. Для зображення фар наклеїти кружечки, наштамповані на діркопробивачі або лінійці із спеціальними отворами. Машину можна обклеїти кольоровим папером.

Коробки із сірників Ми усі збираємо.

А коли прийде пора — іграшки складаємо.

Отже, ви сьогодні слюсарі-складальники, які працюють на машино-будівному заводі. Завод поділений на цехи. їх у нас буде три. Кожен “цех” вибере собі начальника, який буде контролювати роботу.

VI. Планування наступних трудових дій. Вибір матеріалу та інструментів Закріплення нового матеріалу (використовуємо показ слайдів фотографій виготовлення даної поробки в інших групах).

VII. Повторення правил техніки безпеки.(див додаток)

VIII. Самостійна робота учнів.

Вихованці працюють, користуючись зразками. Вчитель та “начальники цехів” слідкують за роботою, якщо є потреба — допомагають.

Фізкультхвилинка.

Раз, два, три, чотири, п’ять!

Вже пора відпочивать.

Руки вгору піднімайте,

Ними добре помахайте,

Головою покрутіть,

Ніжками потупотіть.

Навкруг себе оберніться І швиденько, підніміться!

Стало легко й добре враз, —

Відпочили всі ми враз.

IX. Складання легкових автомобілів.

Учні самостійно, за власним задумом або користуючись зразком, складають макет легкового автомобіля.

X. Відбір виробів на виставку.

“Начальники” звітують про роботу цехів. Визначення “цеху”-переможця.

XI. Підсумок заняття

XII. Прибирання робочих місць.

 


Тема Виготовлення «Літака».

Мета Вчити створювати макети літаючих моделей із картону; забезпечення розвитку просторового та логічного мислення, уяви, фантазії, конструкторських здібностей. розвивати вміння планувати і обдумувати, естетичний смак, фантазію; сприяти вихованню поваги до праці, бережливого і економного використання матеріалів;

Обладнання Зразки готових виробів, сірникові коробки, кольоровий папір і картон, олівець, лінійка, ножиці і клей, ноутбук, проектор.

Хід заняття

І. Підготовка робочих місць.

II. Організаційний момент.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

Адже ми всі знаємо, що всі хлопчаки і деякі дівчатка обожнюють техніку, а возитися усіма цими видами транспорту особливо кортить кожного. На жаль, навіть самі міцні іграшки все одно рано чи пізно ламаються під дитячим напором. Але ви можете навчитися дбайливо відноситься до іграшок, якщо навчитеся їх робити своїми власними руками.

Я зараз я вам загадаю загадку, а ви, відгадавши її, довідаєтесь, яка ж тема нашого заняття.

На доріжці розігнався,

в небо, наче птах, піднявся.

Через море швидко лине

в інші землі та країни. (Літак)

Діти а хто з вас вже літав літаком?

І хто може розказати щось цікаве про літаки? (відповіді дітей)

На минулому заняття ми виготовляли машинки з сірникових коробок, а сьогодні будемо виготовляти саморобку літака з використанням сірникової коробки. Адже ми знаємо, що літак відносяться до авіамоделей.

А що таке авіамоделі?

З яких частин складається літак? (гуртківці відповідають)

Дуже просто зробити ось таку саморобку літака. (демонстрація зразка)

IV. Розгляд зразка виробу.

Мультимедійна демонстрація авіамоделей

V. Технологія виготовлення виробу.

Відрізаємо за довжиною сторони аркуша картону смугу шириною 2-25 см, згинаємо її навпіл і прикріпляємо за допомогою клею обидва її кінчика до середини сірникового коробка зверху і знизу.

 Вирізавши з картону 2 смуги з закругленими кінцями шириною 4 см, приклеюємо їх до обох сторін коробки.

З трьох коротких смуг картону, одну з яких потрібно скласти навпіл, робимо хвіст літака.

 D:\Halya\P2016\ПТМ\3.jpegПрикрашаємо літак своїми руками з картону пропелером і квіточками.

Крилата машина готова!

VI. Планування наступних трудових дій. Вибір матеріалу та інструментів Закріплення нового матеріалу.

VII. Повторення правил техніки безпеки.(див. додаток)

VIII. Самостійна робота учнів.

Гуртківці працюють, дивлячись на зразок.

Фізкультхвилинка.

IX. Продовження самостійної роботи.

Учні самостійно, за власним задумом або користуючись зразком складають саморобку літака, а потім її оздоблюють.

X. Відбір виробів на виставку.

XI. Підсумок заняття

XII. Прибирання робочих місць.


Тема Виготовлення з готових обємних форм моделі «Вантажна машина»

Мета Навчити гуртківців за деталізованим малюнком конструювати(виготовляти) модель вантажного автомобіля; вчити естетично оздоблювати виріб; розвивати просторове та логічне мислення, уяву, фантазію, конструкторські здібності; виховувати старанність, охайність і економне використання матеріалів.

Обладнання Деталізований малюнок, копіювальний папір, тонкий картон, клей, ножиці, лінійка, простий олівець, ноутбук, проектор.

Хід заняття

I. Підготовка робочих місць.

II. Організаційний момент.

III. Повідомлення теми і мети заняття.

Вступна бесіда.

- Діти, хто з вас вже їздив на вантажній автомашині?

- А можете коротенько розказати про свою поїздку.(діти відповідають)

IV. Розгляд зразка.

- Як на вашу думку з яких частин складається вантажний автомобіль?

- А яке його призначення?

V. Технологія виготовлення виробу.

Мультимедійна демонстрація автомоделей

Макет нескладний у виготовленні. Розгортка складається з одного аркуша, на якому є клапани для підклеювання. На деталі є різні лінії. Давайте повторимо, яка що означає.

Суцільною товстою основною лінією позначають контур предмета або деталі, місця відрізання, надрізання.

Штрих-пунктирною тонкою лінією з двома крапками позначають місця згину (перегину).

Місця нанесення клею і склеювання з лицьового боку позначають штриховкою, виконаною похилими суцільними лініями.

Тонка лінія-допоміжна.

VI. Планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів. Закріплення нового матеріалу.

Приступаючи до виготовлення об’ємної іграшки слід згадати правила ТБ.

VII. Повторення правил техніки безпеки.(див додаток)

VIII. Самостійна робота.

Беремо аркуш картону, копіювальний папір, деталізований малюнок виробу і скріплюємо скріпками. Всі прямі лінії проводимо тільки під лінійку, і тільки один раз, коли згинаємо, приставляємо лінійку до лінії і тупим кінцем ножиць проводимо по цій лінії і тоді лінія згину виходить чіткою. Вирізаємо по лініях, згинаємо і склеюємо.

Керівник гуртка стежить за роботою гуртківців, допомагає окремим із них.

Фізкультхвилинка.

IX. Продовження самостійної роботи.

X. Відбір на виставку.

Керівник гуртка відбирає декілька дитячих робіт для колективного обговорення, залучає гуртківців до активного оцінювання їх якості.

XI. Підсумок заняття.

ХІІ. Прибирання робочих місць.

 


5. Висновки

Дана методична розробка, може бути використана вчителями загальноосвітніх шкіл, вихователями дошкільних закладів, і тими, хто зацікавився технічною творчістю, і хто б хотів розпочати займатися таким видом мистецтва і творчості, як початкове технічне моделювання. Адже тут представлено багато розробок занять за якими можна розпочинати працювати, показані вироби і описаний сам процес виготовлення поробок( виробу).

Початково-технічне моделювання – це перші кроки дитини до пізнання і розуміння світу техніки, спроби її власної творчої діяльності, процес опанування певної системи початкових технічних і технологічних знань, вмінь і навичок. Даний вид мистецтва і творчості розвиває пам’ять, так як для виготовлення виробів потрібно запам’ятати послідовність виготовлення.

І найбільша користь – це творче втілення всіх дитячих задумів, розвиток конструкторських здібностей та логічного мислення, уяви, фантазії; формування стійкого інтересу до технічної творчості.

Проведення таких занять з початкового технічного моделювання допомагає ще більше розвивати у дітей(гуртківців) творчість, працелюбність, самостійність, наполегливість і неповторність особистості дитини.


6. Бібліографія

1. Слово вчителя: освітянський альманах. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. – 340-343 с.

2.  Сухомлинський В.О. Моральні заповіді дитинства і юності / В.О. Сухомлинський. -К.: Рад. шк., 1966.

3. Ботюк О.Ф. Конструювання з паперу: навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 12 с.

4. Макаренко О. Казковий світ іграшки. — К.: Веселка, 1984.

5. Проскура Е.В., Чарнецкая Р.Т. Конструирование игрушок на уроках трудового обучения. –Киев: Рад.шк., 1986.-72 с.

6. Міщенко І.Т. Умілі руки: Проб. Нав. Посібник з трудового навчання.-К.: Рад.шк., 1990.-76 с.

7. Загадки. Народна творчість / Вступ. Ст. І.П. Березовського. – К.: Дніпро, 1987.

8. Журнал «Розкажіть онуку», газета «Початкова освіта».

9. Навчальна програма з початкового технічного моделювання, С.О. Лихота, В.Г. Корнієнко. – К.: УДЦПО, 2014.

10. http://ru.wikipedia.org/wiki/

 


7. Додатки

Техніка безпеки під час роботи

  1.                   Починай працювати лише з дозволу керівника.
  2.                   Не працюй несправним і тупим інструментом, використовуй інструмент лише за призначенням.
  3.                   Користуйся прийомами роботи з інструментами, як показав учитель.
  4.                   Не носи з собою різальних і колючих інструментів, вони мають бути в школі.
  5.                   Інструменти та обладнання мають зберігатися лише в призначеному місці.
  6.                   У процесі роботи не розмовляй, не відволікайся побічними справами.
  7.                   Під час роботи тримай своє робоче місце в належному порядку, а після роботи акуратно прибери його.

Правила користування ножицями

  1.                   Користуйся ножицями із заокругленими кінцями.
  2.                   Клади ножиці так, щоб вони не виступали за край робочого місця.
  3.                   У процесі роботи з ножицями тримай матеріал лівою рукою, щоб пальці були осторонь від леза
  4.                   Не працюй тупими ножицями з послабленим шарнірним кріпленням.
  5.                   Під час роботи уважно стеж за лінією розрізу.
  6.                   Не тримай ножиці кінцями вгору.
  7.                   Не залишай їх розкритими.

 

Правила роботи з клеєм

  1.                   Працюй з клеєм акуратно.
  2.                   Під час наклеювання використовуй підкладний аркуш паперу.
  3.                   У випадку потрапляння клею на одяг одразу змий його водою.
  4.                   Під час роботи з клеєм використовуй серветку.
  5.                   Після закінчення роботи щільно закрий клей, а пензлик вимий.

Правила користування шилом

1. Проколюй предмет на спеціальній підкладці (дерев’яній або гумовій).

2. У процесі проколювання отвору будь уважним.

3. Не проколюй шилом тверді предмети з гладенькою поверхнею (пересохлі жолуді, шишки, горіхові шкаралупи, каштани тощо).

4. Не користуйся шилом не за призначенням.

5 Слідкуй за справністю інструмента — шило має мати щільно припасовану ручку із захисним кільцем.

 

 

 

1

 

docx
Додано
7 квітня 2018
Переглядів
8155
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку