Заняття гуртка "Стежками рідного краю" 4 клас

Тема: Стежками  рідного краю

Мета: формування ключових компетентностей; уміння вчитися – працювати у пару і групі;

Громадянської компетентності- усвідомлення місця проживання як малої батьківщини, зміцнення почуття національної гордості й гідності, виховання почуття патріотизму, розвиток інтересу учнів до вивчення історії, культури і традицій рідного краю та творчого мислення, формування життєвих компетенцій.

Очікувані результати:

• Формування ціннісного ставлення до держави, міста, народу.
• Розширення знань учнів про історичне минуле рідного краю.
• Усвідомлення значущості навчання та виховання в розбудові та покращення життя рідного краю.

Обладнання: презентація, карта України, гра «Мандрівка Україною», «машина часу».

Хід заняття

I Організація класну

Гукає до класу

Веселий дзвінок

«Козацька слава» -

Найкращий гурток

II   Активізація пізнавальної діяльності учнів. Оголошення туми і мети уроку.

Вчитель: Сьогодні ми продовжимо мандрівку в просторі і часі. Вас чекає захоплива подорож в цікаві куточки України. Але головною мандрівкою сьогодні буде – подорож рідним містом по сторінках історії.

III Мандрівка Україною

  Наші учні повернулись із відрядження, яке називається «Мандрівка Україною» і привезли нам цікавинки із інших областей України.

1. Учениця з рою «Булава»  побувала на Луганщині і розповість нам про парк-музей кам’яних баб.

• Парк-музей кам’яних баб розташований у дворі Луганського національного університету налічую 68 скульптур, яким біля 1000 років . Висота їх від 1 до 4 метрів. Зображають переважно воїнів або жінок. Вивчення древніх скульптур дозволило історикам дізнатися про життя кочівників.

2. Учень рою «Шабля»  побував на Харківщині і привіз цікавинку із м. Чугуєва.

• Чугуїв – батьківщина І.Ю.Рєпіна (справжнє прізвище його батька Ріпа). Найвідомішою його картиною є: «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

3. Учень із рою «Литаври» мандрував Миколаївщиною в селі Мигія.

В селі є відомий у світі мигіївський млин. А за часів козацтва тут розміщувалася козацька паланка. За легендою, козак Мамай був родом з цього села. А ще в 1989 році біля  села впав метеорит.

 

4. Учениця рою «Сурма»  повернулася із Одеси. Одеський театр опери та балету входить в п’ятірку найгарніших оперних театрів світу поряд із Паризьким, Сіднейським, Віденським та Міланським. Зал розрахований на 1600 глядачів.

 

5. Учениця рою «Чайка»  (за жеребкуванням) отримала путівку в рідну Черкащину. Отож про місто Христинівку вона розповість згодом.

А зараз Проводимо нове жеребкування. Запрошуємо по одному представнику рою (Діти отримують картки з назвами областей і вибирають маршрут. У грі їх налічується 134)

Рідне місто (мандрівка у часі)

IV Наша машина часу розрахованя на 4 зупинки:

• Трипільська культура
• Козацька доба
• Початок ХХ століття

1. Трипільська культура

Територія сучасного міста, як свідчать археологічні знахідки, була заселена ще з IV століття до н.е. Поблизу міста виявлено залишки з поселень. Серед них і знайома нам трипільська культура. Вона була зруйнована кочівниками, які прийшли зі сходу.

2. Козацька доба

В’їзд в місто Христинівку змушує задумуватися над змістом надпису «Христинівка 1574». Безумовно, ця престижна дата належить селу Христинівка, яке існує досі поряд з містом.

Ці місця козацтву були знайомі, так як Северик Наливайко зі своїм військом перечікував тут зиму. Христинівчани брали участь у війні 1648-1654 р. під проводом Богдана Хмельницького. Дорогою, яка проходила через с. Христинівку в 1672 повертаючись з походу зупинялось військо Петра Дорошенка. Багато Христинівських селян приймали участь у повстанні під проводом М.Залізняка та І.Гонти.

Рій «Чайка» - «Іван Гонта»

Іван Гонта – ватажок національно-визвольного гайдамацького повстання 1768-1769р.  у Правобережній Україні. Уманський сотник народився в с. Розсішки. Козаки обрали його Уманським полковником. Був він гарний зовні та освічений. На визволеній гайдамаками території запровадили справедливий козацький устрій. Російська цариця Катерина II наказала арештувати Гонту і передати полякам для жорстокої розправи.

Памятник І.Гонті у Христинівці – вияв любові і поваги до своїх безсмертних героїв.

«Я єсть народ, якого

Правди сила ніким

Звойована ще не була».               

П.Тичина

 

3. Назва с.Христинівки.

Саме в козацькі часи звучить вперше назва: с.Христинівка (Хрестигород, Хрестиполе). Про походження назви є декілька легенд. Найбільш ймовірною є та, згідно якої виводять назву від перехрестя великих шляхів, де оселилися перші жителі Христинівки: чумацького (з Київщини до Криму) та торгового (з Поділля до Дніпра).У складеному 1649 реєстрі зустрічаємо знайомі прізвища: Галюк, Швець, Момонт, Козінський, Куліш, Вовк та ніші.

Під самим селом ширяли татарські ватаги і с. Христинівка декілька разів була знищена. Багато людей переселилися в село із Хмельниччини та Волині. У селі навіть є куток, який називається «Волинь».

В кінці 19 століття поблизу с.Христинівки побудували залізницю. І станцію назвали в честь найближчого села – Христинівка.

 

Ось тут і починається історія нашого міста. У 1890 році було урочисто відзначено відкриття руху пасажирських і товарних поїздів. Створення паровозного депо сприяло притоку робітників, які селились поблизу станції. У 1900 році на території міста проживало 3475 чоловік. З часом залізниця розширювалась. Було побудоване локомотивне і вагонне депо. Населення збільшувалось, відкривались лікарні, дві школи, будувались  підприємства. Але Христинівська залізниця є основою міста. Адже у кожній христинівській родині хтось працює чи працював на залізниці.

1956 року Христинівку віднесено до категорії міст районного значення. На території міста проживає близько 19 тисяч чоловік.

У нас попереду багато цікавих екскурсій.

V Робота в парі

Тематична павутинка

 

 

 

VI  Робота в групі (робота в рою)

Малюнок – розфарбовка на тему: «Мода в історії народу»

• Жіночий та чоловічий одяг в часи трипільської культури.
• Жіночий одяг та купальський вінок в часи Київської Русі.
• Козацьке вбрання.
• Селянський одяг кінця XIX століття.
• Святковий одяг козачат нашого класу.

VII Підсумки

Зелені діброви, величні будови,

Гаї, неозорі поля.

Будь щедра і вільна,

Квітуча щаслива

Христинівка наша земля.

 

Тобі, наша рідна,

Багата і плідна

І шану складає народ

Христинівський краю,

Про тебе співаєм,

Хай пісня луна до висот.  О.Мельник

  

Анотація

Даний матеріал можна використовувати як виховний захід або гурткове заняття козацького класу.

Мета: Усвідомлення місця проживання як малої батьківщини, розвиток інтересу до історії рідного краю та історії України. Розвиток творчого мислення та формування громадянської компетентності.