Даний матеріал можна використовувати як виховний захід або гурткове заняття козацького класу.
Мета: Усвідомлення місця проживання як малої батьківщини, розвиток інтересу до історії рідного краю та історії України. Розвиток творчого мислення та формування громадянської компетентності.
Тема: Стежками рідного краю
Мета: формування ключових компетентностей; уміння вчитися – працювати у пару і групі;
Громадянської компетентності- усвідомлення місця проживання як малої батьківщини, зміцнення почуття національної гордості й гідності, виховання почуття патріотизму, розвиток інтересу учнів до вивчення історії, культури і традицій рідного краю та творчого мислення, формування життєвих компетенцій.
Очікувані результати:
Обладнання: презентація, карта України, гра «Мандрівка Україною», «машина часу».
Хід заняття
I Організація класну
Гукає до класу
Веселий дзвінок
«Козацька слава» -
Найкращий гурток
II Активізація пізнавальної діяльності учнів. Оголошення туми і мети уроку.
Вчитель: Сьогодні ми продовжимо мандрівку в просторі і часі. Вас чекає захоплива подорож в цікаві куточки України. Але головною мандрівкою сьогодні буде – подорож рідним містом по сторінках історії.
III Мандрівка Україною
Наші учні повернулись із відрядження, яке називається «Мандрівка Україною» і привезли нам цікавинки із інших областей України.
В селі є відомий у світі мигіївський млин. А за часів козацтва тут розміщувалася козацька паланка. За легендою, козак Мамай був родом з цього села. А ще в 1989 році біля села впав метеорит.
А зараз Проводимо нове жеребкування. Запрошуємо по одному представнику рою (Діти отримують картки з назвами областей і вибирають маршрут. У грі їх налічується 134)
Рідне місто (мандрівка у часі)
IV Наша машина часу розрахованя на 4 зупинки:
Територія сучасного міста, як свідчать археологічні знахідки, була заселена ще з IV століття до н.е. Поблизу міста виявлено залишки з поселень. Серед них і знайома нам трипільська культура. Вона була зруйнована кочівниками, які прийшли зі сходу.
В’їзд в місто Христинівку змушує задумуватися над змістом надпису «Христинівка 1574». Безумовно, ця престижна дата належить селу Христинівка, яке існує досі поряд з містом.
Ці місця козацтву були знайомі, так як Северик Наливайко зі своїм військом перечікував тут зиму. Христинівчани брали участь у війні 1648-1654 р. під проводом Богдана Хмельницького. Дорогою, яка проходила через с. Христинівку в 1672 повертаючись з походу зупинялось військо Петра Дорошенка. Багато Христинівських селян приймали участь у повстанні під проводом М.Залізняка та І.Гонти.
Рій «Чайка» - «Іван Гонта»
Іван Гонта – ватажок національно-визвольного гайдамацького повстання 1768-1769р. у Правобережній Україні. Уманський сотник народився в с. Розсішки. Козаки обрали його Уманським полковником. Був він гарний зовні та освічений. На визволеній гайдамаками території запровадили справедливий козацький устрій. Російська цариця Катерина II наказала арештувати Гонту і передати полякам для жорстокої розправи.
Памятник І.Гонті у Христинівці – вияв любові і поваги до своїх безсмертних героїв.
«Я єсть народ, якого
Правди сила ніким
Звойована ще не була».
П.Тичина
Саме в козацькі часи звучить вперше назва: с.Христинівка (Хрестигород, Хрестиполе). Про походження назви є декілька легенд. Найбільш ймовірною є та, згідно якої виводять назву від перехрестя великих шляхів, де оселилися перші жителі Христинівки: чумацького (з Київщини до Криму) та торгового (з Поділля до Дніпра).У складеному 1649 реєстрі зустрічаємо знайомі прізвища: Галюк, Швець, Момонт, Козінський, Куліш, Вовк та ніші.
Під самим селом ширяли татарські ватаги і с. Христинівка декілька разів була знищена. Багато людей переселилися в село із Хмельниччини та Волині. У селі навіть є куток, який називається «Волинь».
В кінці 19 століття поблизу с.Христинівки побудували залізницю. І станцію назвали в честь найближчого села – Христинівка.
Ось тут і починається історія нашого міста. У 1890 році було урочисто відзначено відкриття руху пасажирських і товарних поїздів. Створення паровозного депо сприяло притоку робітників, які селились поблизу станції. У 1900 році на території міста проживало 3475 чоловік. З часом залізниця розширювалась. Було побудоване локомотивне і вагонне депо. Населення збільшувалось, відкривались лікарні, дві школи, будувались підприємства. Але Христинівська залізниця є основою міста. Адже у кожній христинівській родині хтось працює чи працював на залізниці.
1956 року Христинівку віднесено до категорії міст районного значення. На території міста проживає близько 19 тисяч чоловік.
У нас попереду багато цікавих екскурсій.
V Робота в парі
Тематична павутинка
VI Робота в групі (робота в рою)
Малюнок – розфарбовка на тему: «Мода в історії народу»
VII Підсумки
Зелені діброви, величні будови,
Гаї, неозорі поля.
Будь щедра і вільна,
Квітуча щаслива
Христинівка наша земля.
Тобі, наша рідна,
Багата і плідна
І шану складає народ
Христинівський краю,
Про тебе співаєм,
Хай пісня луна до висот. О.Мельник
Анотація
Даний матеріал можна використовувати як виховний захід або гурткове заняття козацького класу.
Мета: Усвідомлення місця проживання як малої батьківщини, розвиток інтересу до історії рідного краю та історії України. Розвиток творчого мислення та формування громадянської компетентності.