Урок "Жанр балади в літературі романтизму. Тарас Шевченко «Причинна». Рання творчість поета. Жанрові особливості балади."

Конспект відкритого уроку з української літератури (8 клас)

Програма, підручник: Т. Яценко.

Тема: Жанр балади в літературі романтизму. Тарас Шевченко «Причинна». Рання творчість поета. Жанрові особливості балади. Риси романтизму у творі.
ТЛ: балада

Мета уроку: формувати вміння аналізувати баладу як ліро-епічний твір, визначати риси романтизму, характеризувати образи та художні засоби.

Ключові компетентності:

•                  спілкування державною мовою (аргументовані висловлювання);
•                  уміння вчитися (робота з підручником, текстом);
•                  соціальна (робота в парах і групах);
•                  культурна (усвідомлення значення творчості Т. Шевченка).

Тип уроку

Урок вивчення нового матеріалу з елементами інтерактивних технологій.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент (2 хв) Слайд 1

Слово вчителя

— Доброго дня! Сьогодні ми поринемо у світ нічної стихії, сильних почуттів і трагічної краси слова. Усміхніться одне одному. Нехай на уроці панує доброзичлива атмосфера співпраці.

— Заплющте очі на мить і уявіть ніч над Дніпром… Легкий вітер… шум води… Чи відчуваєте ви настрій загадковості?

(Коротка пауза)

— Саме в такій атмосфері народжувалася романтична балада.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв)

— Сьогодні ми спробуємо відповісти на питання:

Проблемне питання. Чи могла історія з балади «Причинна» відбутися в реальному житті, чи це лише романтичний вимисел? Слайд 2

— Наприкінці уроку ви дасте аргументовану відповідь.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань (7 хв)

Вправа «Асоціативний кущ» Слайд 3

На дошці слово РОМАНТИЗМ.

Слово вчителя

— Пригадаємо, що вам відомо про романтизм. Які асоціації виникають?

(Учні називають: почуття, емоції та переживання, ніч, містика, кохання, трагедія, …)

— Чудово. Подивіться, скільки емоцій і загадковості в одному слові. Чи відповідає цьому жанр балади? Перевіримо.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Рання творчість Т. Шевченка (перегляд відеоролика) Слайд 4

https://www.youtube.com/watch?v=kcJZzwlp6zs

Робота з підручником, ст.139.(Учні працюють 3–4 хв)

Вчитель. Друзі, ми щойно переглянули відео, яке допомогло нам відчути дух ранньої творчості Тараса Шевченка. Як ви помітили, автори ролика наголосили: природа в його баладах — це не просто декорація, вона жива, вона дихає і завжди віддзеркалює людські емоції.

Ми почули ці славнозвісні рядки про розбурханий Дніпро, які з першої секунди задають тон усій баладі "Причинна". Але тепер я пропоную вам самим стати дослідниками тексту. Відкрийте ваші підручники на сторінці 139 з уривком "Реве та стогне Дніпр широкий...". Давайте зазирнемо вглиб кожного слова, щоб зрозуміти, як саме поет створює цю магічну і водночас тривожну атмосферу.

Робота з художніми засобами (Аналіз тексту) Слайд 5

1. «Пейзаж як дзеркало душі»: Знайдіть у першій строфі приклади персоніфікації (уособлення). Як опис бурі на Дніпрі готує читача до появи головної героїні?
2. Художнє порівняння: Випишіть із тексту порівняння, за допомогою якого автор описує рух місяця на небі. Який настрій воно створює?
3. Колірна гама: Які кольори згадуються в уривку? Як контраст «чорного» гаю та «білого» постаті дівчини підкреслює її стан?

Перевір себе! Слайд 6-8

1. «Пейзаж як дзеркало душі» (Персоніфікація)

Шевченко використовує природу не просто як фон, а як живу істоту, що відчуває і діє.

• Приклади персоніфікації:
  • «Дніпр реве та стогне»;
  • «Вітер завива», «гне верби»;
  • «Місяць... виглядав, виринав, потопав»;
  • «Сичі перекликались»;
  • «Ясен скрипів».

Як це готує до появи героїні? Бурхлива, тривожна ніч створює атмосферу неспокою та небезпеки. Хаос у природі віддзеркалює внутрішній хаос у душі дівчини. Те, що природа «стогне» і «реве», налаштовує читача на трагічний лад: ми розуміємо, що зараз станеться щось незвичайне або сумне. Поява «причинної» у таку негоду здається логічним продовженням цього містичного й напруженого пейзажу.

 

2. Художнє порівняння (Місяць)

• Цитата: «Неначе човен в синім морі, / То виринав, то потопав».

Який настрій воно створює? Це порівняння створює відчуття нестабільності та хиткості. Місяць, що «тоне» в хмарах, нагадує людину, яка бореться з обставинами або втрачає свідомість (що прямо перегукується зі станом дівчини, яка ходить уві сні). Це додає тексту містичності, тривоги та підкреслює самотність героїні в цьому величезному, розбурханому світі.

 

3. Колірна гама та контраст

• Згадані кольори:
  • Синій («в синім морі»);
  • Блідий («блідний місяць»);
  • Чорний («що чорніє над водою»);
  • Білий («щось біле блукає»).

Значення контрасту: Контраст між «чорним гаєм» та «білою постаттю» (щось біле — сорочка дівчини) є ключовим художнім прийомом:

1. Візуальний акцент: Білий колір на чорному тлі миттєво приковує увагу, виокремлюючи дівчину з нічного мороку.
2. Символізм: Чорний колір символізує невідомість, небезпеку та магічні сили ночі. Білий колір традиційно асоціюється з чистотою, незахищеністю, а в контексті балади — з «потойбічністю» або хворобливим станом (блідість, сон).
3. Підкреслення стану: Цей контраст робить дівчину схожою на привид. Він підкреслює, що вона вже «не тут», вона відірвана від реального світу, самотня у своєму горі та вразлива перед нічною стихією.

V. Аналіз балади «Причинна»

Вступне слово вчителя (Перехід до аналізу героїні) Слайд 9

Ми щойно побачили, як природа «реве та стогне», ніби попереджаючи про біду. Але чи замислювалися ви, що насправді криється за цим містичним пейзажем? У центрі цієї бурі — самотня дівчина, яку народ назвав "Причинною".

Чому саме так? У народних уявленнях "причинна" — це та, кому "пороблено", хто втратив розум через чари або нестерпне горе. Шевченко показує нам не просто божевілля, а трагедію сирітства та розлуки. Дівчина залишилася "ні батька, ні неньки", і її єдиною опорою був козак, який поїхав і не повернувся вчасно. Давайте простежимо цей шлях від надії до відчаю, де реальність переплітається з містикою русалок і нічних ворожінь.

Завдання для учнів (Дослідницька робота) Слайд 10

1. Психологічний портрет «Причинної»:

• Знайдіть у тексті підтвердження того, що стан дівчини — це не лише вплив ворожки, а передусім наслідок її сирітства та самотності.

Робота з картками:

Картка №1. Соціальний статус героїні

Уривок:

«Така її доля... О Боже мій милий! За що ж ти караєш її, молоду? За те, що так щиро вона полюбила Козацькії очі?.. Прости сироту! Кого спитать? ні батька, ні неньки; Одна, як та пташка в далекім краю.»

Завдання для пари: Знайдіть у тексті слова, що вказують на сирітство дівчини. Поясніть, чому відсутність «коріння» (родини) у тогочасному суспільстві робила героїню абсолютно беззахисною перед життєвими обставинами.

 

Картка №2. Мотиви звернення до магії

Уривок:

«Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя опівночі, Спала й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув. Обіщався повернутись, Та, мабуть, і згинув...»

Завдання для пари: Доведіть, спираючись на уривок, що похід до ворожки був викликаний не цікавістю, а глибоким відчаєм. Як ви розумієте фразу «щоб менше скучала» у контексті її душевного стану?

 

Картка №3. Психологічний стан «причинності»

Уривок:

«Не русалонька блукає: То дівчина ходить, Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить. ... Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила: Отаку-то їй причину Ворожка зробила!»

Завдання для пари: Опишіть стан дівчини під час її нічних мандрів. Чому магічне зілля стало лише «каталізатором», а справжньою причиною психологічної травми (втрати розуму) була нестерпна розлука та самотність?

Перевір себе! Слайд 11-13

• Статус сироти: Автор прямо вказує: «Ні батька, ні неньки». Відсутність родини означає відсутність «коріння» та підтримки. Для молодої дівчини в тогочасному суспільстві це автоматично означало стан абсолютної беззахисності.
• Причина звернення до магії: Дівчина йде до ворожки не з цікавості, а від відчаю — «щоб менше скучала». Це свідчить про те, що її туга за коханим була настільки руйнівною, що вона не могла впоратися з нею самотужки.
• Психологічна травма: Стан «причинної» (ходіння уві сні, марення) є художнім відображенням того, як горе «ламає» людську психіку. Зілля лише стало «каталізатором», але підґрунтям була нестерпна розлука та страх залишитися одній.

 

Проблемне питання. Як ви розумієте вислів «Така її доля»? Чи могла героїня змінити хід подій?

Висновок: Трагедія героїні — це трагічне поєднання внутрішнього болю сироти та зовнішнього містичного впливу. Вона «причинна» не лише тому, що заворожена, а тому, що має «причину» для горя.

 

Слова вчителя. Слайд 14

 Ви чудово впоралися з аналізом окремих "пазлів" цієї історії. Ми побачили сироту, яка через нестерпну тугу намагається знайти порятунок у магії. Але давайте подивимося на шлях дівчини ширше.

Отже, ми побачили, що трагедія Причинної — це не просто нещасний випадок, а фатальний ланцюжок подій. Все починається з виснажливого очікування, яке через страшні звістки та самотність сироти переростає у глибокий відчай.

Зверніть увагу на важливий парадокс: зілля ворожки мало стати "ліками" від туги, щоб дівчина "менше скучала", але натомість воно стало отрутою, яка позбавила її розуму та зв'язку з реальністю. Те, що ми бачимо на схемі — це шлях щирої душі, яка не витримала психологічного тиску і шукала порятунку там, де його не могло бути. Стан "причинності" став її останньою спробою втекти від болю, який виявився сильнішим за неї

 

Слова вчителя.  Слайд 15

Аналізуючи долю дівчини, ми побачили її крайню точку відчаю. І саме в цей момент, коли межа між реальністю та маренням остаточно стирається, у творі з’являється потойбічний світ.

Зверніть увагу: русалки у Шевченка — це не просто казкові істоти чи небезпечні духи води, як у звичайному фольклорі. Поет наповнює цей образ глибоким соціальним змістом. Його русалки — це "діти-покритки", невинні жертви людської жорстокості та несправедливості.

Саме тому вони з’являються біля дуба саме в ту ніч, коли там опиняється самотня сирота. Між ними є невидимий зв’язок: і дівчина-причинна, і русалки є жертвами обставин, покинутими та незахищеними. Ця "фатальна зустріч" у нічному лісі біля Дніпра стає кульмінацією трагедії, де два світи — реальний та містичний — зливаються в один спільний біль.

Завдання для учнів. Спираючись на текст балади та схему «Потойбічний світ: Русалки», виконайте завдання: Слайд 16

1. Пошук зв'язків: Чому, на вашу думку, автор проводить паралель між русалками та дівчиною-сиротою? Що у них спільного в контексті «соціальної несправедливості»?
2. Символіка місця: Чому фатальна дія відбувається саме вночі, біля дуба та Дніпра? Як ці символи підсилюють атмосферу неминучості трагедії?

 

Перевір себе! Слайд 17

1. Пошук зв'язків: Паралель між русалками та дівчиною-сиротою

Автор проводить цю паралель, щоб підкреслити спільну трагічну природу цих персонажів. У контексті «соціальної несправедливості» їх об'єднує наступне:

• Статус жертви: Як і дівчина-сирота, яка є «невинною жертвою» обставин та самотності, русалки у Шевченка — це «діти-покритки», жертви людської жорстокості та розпусти.
• Спільна доля: Обидва образи втілюють «жертв соціальної несправедливості». Дівчина потерпає від сирітства («ні батька, ні неньки»), а русалки — від того, що були покинуті матерями («Мене мати породила, / Нехрещену положила»).
• Поза межами суспільства: І сирота, і русалки існують на периферії соціуму, позбавлені захисту та родинного тепла. Це робить їх «духовно спорідненими», тому русалки вбачають у дівчині свою та забирають її до свого світу через «лоскотання».

 

2. Символіка місця: Ніч, Дуб та Дніпро

Ці символи обрані поетом не випадково, адже кожен із них посилює атмосферу неминучості трагедії:

• Ніч: Традиційний час для панування потойбічних сил та містики. Ніч символізує невідомість і страх, вона є часом, коли видіння «причинної» стають найбільш реальними, а межа між життям і смертю — найтоншою.
• Дуб: У фольклорі дуб є символом міцності, але в баладі він стає місцем «фатальної зустрічі» та смерті. Русалки «мовчки дожидали» дівчину саме біля дуба, що перетворює це дерево на своєрідний вівтар, де приноситься жертва. Також саме під дубом пізніше знаходить свою смерть козак («та в дуб головою!»).
• Дніпро: Ревучий та сердитий Дніпро на початку твору задає тон напруги. Вода є символом вічності, але також і стихії, яка може поглинути людину. Присутність річки підкреслює присутність русалок як «духів води», які «шелеснули в воду» після скоєного.

Підсумок: Поєднання цих символів створює замкнений, магічний простір, з якого героїня не має виходу. Це підкреслює ідею «неможливості щастя в земному світі».

Слова вчителя. Слайд 18

 Фінал балади вражає своєю трагічною іронією. Ми бачимо, як два життєві шляхи, що мали зійтися в щасті, перетинаються в точці не вороття.

Козак, виживши в пеклі війни, долає сотні верст, аби встигнути до коханої. Його надія на зустріч розбивається об страшну реальність під тим самим дубом, де русалки забрали душу дівчини. Смерть закоханих стає остаточним вироком неможливості щастя в земному світі, який виявився надто жорстоким для їхніх почуттів.

Проте Шевченко не залишає нас лише з болем. У фіналі балади з’являється природа — як єдина сила, здатна на милосердя та справедливість. Вона приймає закоханих у свої обійми, даруючи їм вічність там, де люди не змогли дати життя. Давайте дослідимо ці фінальні образи-символи, які стали безсмертними в українській літературі.

 

Завдання для учнів

Спираючись на текст балади (стор. 141) та матеріали слайдів, виконайте завдання:

1. Трагічна паралель: Порівняйте долю козака на війні та біля дуба. Чому автор каже, що «Орел НЕ вийняв карі очі», але реальність виявилася страшнішою за загибель у бою?
2. Символіка метаморфози: Розгляньте слайд «Посмертне єднання». Чому саме Калина та Явір з’являються над могилами? Що ці рослини символізують у народній традиції та в тексті Шевченка?
3. Філософський висновок: Прокоментуйте фразу: «Природа приймає їх і єднає там, де не змогли люди». Яку головну ідею балади вклав поет у такий фінал?

Перевір себе! Слайд 19

1. Трагічна паралель: війна та реальність

• Порівняння: На війні козак вижив, попри всі небезпеки («Орел не вийняв карі очі» — метафора збереженого життя на полі бою). Однак вдома його чекала страшніша поразка — смерть коханої.
• Чому страшніше: Загибель у бою сприймалася як героїчна смерть воїна, тоді як побачити «соловейка»-дівчину мертвою через тугу за ним — це нестерпний душевний біль, який призводить до самогубства козака («та в дуб головою!»).

2. Символіка метаморфози: Калина та Явір

• Чому ці рослини: У народній традиції та у Шевченка Калина — символ дівочої краси, чистоти та трагічної долі, а Явір — уособлення козацького смутку та чоловічої сили.
• Значення: Посадивши ці дерева над могилами, громада символічно закріпила їхній союз. Калина «в головах у дівчини», а Явір «над козаком» створюють вічний живий пам'ятник їхньому коханню.

3. Філософський висновок: єднання через природу

• Коментар: Фраза означає, що тогочасне суспільство та жорстокі життєві обставини (сирітство, війна, відчай) роз'єднали закоханих у земному житті. Тільки природа через символічне перетворення на дерева дає їм можливість бути разом навіки.
• Головна ідея: Шевченко стверджує неможливість щастя в земному світі для щирих і вразливих душ, але водночас проголошує безсмертя справжнього кохання, яке долає навіть смерть.

Слова вчителя. Слайд 20

Фінал балади вражає своєю трагічною іронією. Ми бачимо козака, який пройшов крізь пекло війни, де навіть "орел не вийняв карі очі", але вдома його чекала страшніша поразка. Зустрівши кохану мертвою під дубом, він не витримує болю і в розпачі вкорочує собі віку. Цей фінал — болючий маніфест Шевченка про неможливість щастя в земному світі, який виявився надто жорстоким для щирих почуттів.

Однак поет не залишає нас лише з порожнечею. Погляньте на останній образ — "Посмертне єднання". Над могилами закоханих виростають Явір та Калина — символи козацького смутку та дівочої долі. Громада ховає їх разом, а сама природа навіки переплітає їхні віти. Це свідчить про те, що справжнє кохання — безсмертне: природа приймає і єднає душі там, де люди та обставини не змогли цього зробити.

Запитання для роздумів: Як ви вважаєте, чому для Шевченка було важливо закінчити баладу саме образом дерев, а не просто трагічною смертю героїв? (Шевченко завершує баладу образом явора та калини, щоб перетворити земну трагедію на символ вічного життя та непереможності почуттів. Смерть героїв підкреслює жорстокість тогочасного світу та «неможливість щастя» в ньому через сирітство, війну та відчай. Однак фінальна метаморфоза — перетворення на дерева — демонструє, що справжнє кохання безсмертне: калина стає втіленням дівочої чистоти й трагічної долі, а явір — козацького смутку. Таким чином, природа виступає вищою силою милосердя, яка приймає та навіки єднає закоханих там, де суспільство та обставини виявилися безсилими.)

Слова вчителя. Слайд 21

Завершуючи наше знайомство з баладою "Причинна", ми бачимо, як у творі тісно переплітаються два світи: реальний та фантастичний. Кожен із них по-своєму руйнівний для героїв. У реальному світі дівчину оточують сирітство, соціальна беззахисність та людське горе, які роблять її вразливою. Саме це змушує її шукати порятунку у світі фантастичному — звертатися до ворожки та магічного зілля.

Проте зіткнення цих світів не дарує щастя. Фантастичні сили лише підкреслюють неможливість гармонії в тогочасному суспільстві. Трагедія розлуки завершується смертю обох закоханих під тим самим дубом, що стає болючим доказом неможливості щастя в земному світі.

Але зверніть увагу на останній акорд балади. Попри жорстокість реальності та небезпеку містики, останнє слово залишається за Природою. Вона виступає вищою силою, що проявляє милосердя: явір та калина, що виростають на могилах, стають символами вічного союзу. Природа приймає їх і єднає там, де не змогли люди, перетворюючи земну смерть на безсмертну легенду про вірність.

 

Запитання для підсумку: Як ви вважаєте, який із цих двох світів — реальний чи фантастичний — виявився для героїв більш небезпечним? Обґрунтуйте свою думку, спираючись на схему «Два світи балади».

(Аналізуючи два світи балади, можна дійти висновку, що саме реальний світ є першопричиною трагедії, адже сирітство та соціальна беззахисність позбавляють дівчину життєвої опори. Фантастичний світ, представлений ворожкою, віщими птахами та русалками, стає лише фатальним наслідком її відчаю: зілля, що мало вгамувати біль, руйнує розум героїні, а містичні істоти завершують її земний шлях. Таким чином, небезпека реального світу полягає у створенні нестерпних умов життя, тоді як фантастичний світ лише «допомагає» вразливій душі втекти від реальності через смерть, що підтверджує головну ідею твору про неможливість щастя в жорстокому земному суспільстві.)

 

Слова вчителя. Слайд 22

У баладі "Причинна" природа — це не просто декорація, а живий організм, повноцінний персонаж, що відчуває та діє разом із героями. Через прийом психологічного паралелізму автор передає внутрішній стан людини через явища довкілля:

• Дніпро: Виступає як "душа України" та дзеркало тривоги; його ревіння та стогін на початку твору готують нас до майбутньої трагедії.
• Дуб: Це не просто дерево, а сакральний простір і німий свідок фатальних подій — саме біля нього зустрічаються два світи й закінчується земний шлях героїв.
• Сич та Зозуля: У народній традиції ці птахи є вісниками сирітства, самотності та неминучої біди, що підсилюють атмосферу приреченості.

Отже, природа першою відчуває біль дівчини та козака, стаючи єдиним об’єктивним свідком їхньої драми.

Який же висновок ми можемо зробити? Попри засудження жорстокості долі та соціальної несправедливості, фінал балади дарує нам надію. Головна ідея твору — це незнищенність справжнього кохання, яке виявляється сильнішим за обставини та перемагає навіть саму смерть. Герої гинуть фізично, але їхні почуття залишаються жити в народній пам'яті та образах природи. Слайд 23

 

VI. Хвилинка релаксації (1 хв) Слайд 24

— Заплющте очі. Уявіть, що буря стихає. Дніпро заспокоюється.
— Вдих — спокій.
— Видих — напруження.

 

VII. Закріплення

Вправа «Так чи ні» Слайд 25

1. У баладі щасливий фінал. (Ні)
2. У романтизмі важливі почуття. (Так)
3. Природа одухотворена. (Так)
4. Дівчина стала «причинною» (божевільною) через тугу за коханим. (Так)
5. Козак повернувся з війни багатим і щасливим. (Ні)
6. Образ ревучого Дніпра на початку твору створює тривожний настрій. (Так)
7. У фіналі балади герої перетворюються на дуба та березу. (Ні) — на явір та калину.
8.   Русалки в баладі допомагають дівчині знайти дорогу додому. (Ні)
9.  Психологічний паралелізм — це відтворення внутрішнього стану героя через картини природи. (Так)
10. Смерть козака була героїчною загибеллю на полі бою. (Ні) — він наклав на себе руки з розпачу.
11.   Калина в баладі є символом дівочої долі та краси. (Так)
12. Основна ідея твору — засудження жорстокості фатуму та неможливість щастя в несправедливому світі. (Так)
13. Ворожка в баладі змогла врятувати кохання молодих людей. (Ні)

 

 

Метод «Прес» Слайд 26

— Доведіть, що «Причинна» — романтична балада.

Формула:
Я вважаю…
Тому що…
Наприклад…
Отже…

 

VIII. Повернення до проблемного питання Слайд 27

Друзі, ми підійшли до фіналу одної з найсильніших балад Тараса Шевченка. Подивіться на цей шлях: від тривожного реву Дніпра до тиші над могилами закоханих.

Фінал твору сповнений гіркої іронії. Козак, який вижив у пеклі війни — про що свідчить фраза "Орел НЕ вийняв карі очі", — не витримує удар реальності вдома. Побачивши кохану мертвою під дубом, він обирає смерть, що підкреслює головну трагічну тезу: щастя для таких щирих душ у жорстокому земному світі є неможливим.

Чому так сталося? Бо герої опинилися в епіцентрі конфлікту двох світів. Реальний світ із його сирітством та людським горем зустрівся із фантастичним світом ворожок та русалок. У цьому протистоянні природа виступила не просто фоном, а живим персонажем. Через психологічний паралелізм Дніпро став дзеркалом їхньої тривоги, а сичі та зозулі — вісниками біди.

Але Шевченко не залишає нас у повній темряві. Там, де люди виявилися безсилими, проявляє милосердя Природа. Вона приймає закоханих у свої обійми, єднаючи їх назавжди в образах Явора (символу козацького смутку) та Калини (символу дівочої долі). Саме в цьому полягає головна ідея твору: справжнє кохання є незнищенним, воно перемагає смерть, жорстокість фатуму та соціальну несправедливість.

Балада "Причинна" стала фундаментом усієї творчості поета. У ній закладено те, що ми будемо зустрічати в Шевченка роками: архетип жіночої долі, містичний зв'язок із рідною землею та гостру соціальну критику через мову фольклору. Це не просто історія про двох закоханих — це народження справжньої легенди, яка живе в серці кожного українця.

Повернення до проблемного питання. Чи могла ця історія бути реальною?

Очікуваний висновок:

• основа реальна (кохання)
• форма романтична (фантастика)

Підсумок учителя: «Причинна» поєднує реальність людських почуттів і романтичну містичність. Саме тому балада стала улюбленим жанром романтизму.

 

IX. Рефлексія Слайд 28

Вправа «Листя на дереві Кохання»

Інструкція для учнів: Ми з’ясували, що у фіналі балади закохані перетворюються на Явір та Калину. Уявіть, що ваші долоньки — це листя на цих деревах. Напишіть на своїй «долоньці» одну рису характеру героїв або одну цінність із твору, яка допомогла їхньому коханню стати безсмертним.

Варіанти для заповнення:

• Вірність (дівчина чекала козака до останнього).
• Незламність (кохання, яке не злякалося навіть містичних русалок).
• Співчуття (те, що відчуває природа до героїв).
• Надія (те, що веде через будь-яку бурю).

 

Загальний підсумок уроку (слово вчителя) Слайд 29

— Сьогодні ми переконалися, що балада — це не просто розповідь про трагічне кохання. Це глибокий світ почуттів, у якому природа говорить разом із людиною.

— Т. Шевченко вже в ранній творчості створює образи, які хвилюють і сьогодні.

— Нехай цей урок залишить у вас не лише знання, а й емоційний відгук.

 

Домашнє завдання

Написати композицію твору. Запитання для роздумів: Як ви вважаєте, чому для Шевченка було важливо закінчити баладу саме образом дерев, а не просто