УРОКИ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ дають можливість не лише "наблизити" літераторів ближче до читачів, але й виховувати патріотизм стосовно своєї малої батьківщини, яка славиться і майстрами пера. На уроці важливе місце займають комп'ютерні технології. За допомогою цього сучасного обладнання можна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відеоматеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання.
Тема. Література рідного краю. Житомирщина на літературній карті
Мета:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення : віртуальна подорож із оформленням журналу.
Обладнання:
ПЕРЕБІГ УРОКУ
Криголам «Комплімент».
Вчитель каже першому учневі: «Ти мені пододаєшся, тому що ти маєш гарну посмішку», учень передає сусідові комплімент: «Ти мені подобаєшся, бо ти добрий» і т.ін.
Вчитель. Кожна травичка зростає на своєму корені, - кажуть в народі. Духовним коренем кожного народу є відчуття народу, оточення і того клаптика землі, на якому народився і виростає. саме це відчуття єднає нас кожного з цілим народом України.
«Полісся» - поезію читає учень.
Вчитель. Повідомлення теми. Слайд 1
Цілевизначення. (Учнівські цілі та доповнення вчителя).
Кружечком позначаємо місце, в якому перебуваємо, і ставимо номер зупинки – 1, 2, 3, 4, а знизу – знову номер і біля нього: прізвища видатних людей і умовні позначки ( - пам’ятник, музей).
Маршрут:
Черняхів – Новоград – Волинськ – Олевськ – Овруч – Народичі – (Чорнобильська трагедія) – Коростень – Попельня – Кодня – Дениші – Житомир – Черняхів.
Записування дати теми.
Знайомство учнів з планом уроку( сторінками журналу). Слайд 2
Слайд 3. Домашнє завдання:
Обов’язкове:
На вибір:
Вчитель.
Слайд 4.
Удаль мій Тетерів тече в долині голубій.
Моє Полісся золоте, мій краю дорогий!
І вітер з піль, і пахне хміль,
як дивний сон – блакитний льон ….
Так, це про наш край, землю, де народилися зростаємо, яку любимо і прославляємо. Сьогодні ми помандруємо її просторами, зустрінемося з поліщуками і пригадаємо людей, які проживали і проживають на Житомирщині.Отож в дорогу.
Наш урок – подорож. А щоб добре мандрувати – і не збитися з дороги треба добре знати маршрут.
Житомирщина освячена своєю назвою «Жито і мир». Та не меншою мірою вона освячена іменами багатьох преславних діячів української культури, широко знаних у культурному просторі - таких, як Іван Огієнко, Максим Рильський, Борис Тен… Велична і трагічна творчість кожного із них так чи інакше відсвічує глибиною до благословенної землі Поліської, дивовижно переплетена цією любовю, має потужну притягальну силу.
Слайд 5. Ім’я Івана Огієнка з Брусилова тільки у 1991році вимовляється без застороги. І.Огієнко – перший Міністр освіти та культури і віросповідувань у Український Народній Республіці. Це вчений, професор, україніст і мовознавець, написав понад 1000 праць, ретельний дослідник стародруків, автор оригінальних поетичних та драматичних творів, редактор, видавець, педагог, автор десятків підручників та посібників з української мови, перекладач Біблії, що повним обсягом вийшла в Лондоні 1963 році.
Учнівська презентація. Іван Огієнко
Служити мріяв Україні,
Та цар Петро загнав в Росію,
Й розбув мою жагучу мрію,
І ось гнию в болотах нині.
Хотів я свій народ навчити,
Йому віддати духовні сили,
Бо ж Україна – моя Мати,
Мій Рідний Край, святий і милий.
Все своє життя відав він Україні, на яку повернувся лише після смерті. 1997 рік – міжнародною організацією ЮНЕСКО був оголошений роком Івана Огієнка.
Слайд 6. Вчитель. Література живе, вона й тепер народжує нам нові таланти. Микола Сингаївський, Михайло Клименко, Олексій Опанасюк, Антон Лісовський, Марія Пономаренко, Валентин Грабовський. До речі певний час В.Грабовський працював в редакції Черняхівської газети «Нове життя».
Виразне читання творів М.Сингаївського, М.Клименка, А.Лісовського, М.Пономаренко, В. Грабовського
Слайд 7. Чорнобильська трагедія
Болем в серці відбулась Чорнобильська трагедія в творах наших земляків Василя Сташука «Через тисячу літ», Миколи Федоренка «У Чорнобильській зоні». Сльози душі Ніни Комашньої «Народилося горе в Народичах», Миколи Никончука «Чому полинь – трава обрала нас»…
Чому полинь – трава обрала нас,
Засипала нуклідами криниці,
І не доходить вопіющий глас
До чуйних вух Богині – рятівниці?
Виразне читання творів.
Слайд 8. Вчитель. Згадаймо ще одного талановитого земляка Бориса Тена (Миколу Васильовича Хомичевського), який жив, працював, творив в Житомирі. Він лауреат премії ім. М.Рильського, заслужений діяч культури Польської Народної Республіки, перекладач античних творів «Одісея» та «Іліада». Засновник Житомирського ансамблю «Льонок», неодноразово був з концертами і у Черняхові.
Закохався в поліському краєві, який називав «Житомирською Швейцарією» (Дениші).
Слайд 9. Вчитель. Рідний край надихав на творчість ще одного великого земляка, котрий народився і виріс в с. Романівка Попільнянського районну, - Максима Тадейовича Рильського. З його творами ви вже знайомі і продовжите знайомитися, тож хай зазвучить для вас дивна мелодія його поезії.
Як парость виноградної лози плекайте мову.
Чисто й ненастанно політь бурян,
Чистіша від сльози, вона хай буде.
Слайд 8. Вчитель.Житомирщина - земля, яка дала світу Олену Пчілку і її славну дочку Лесю Українку – це славний Новоград – Волинський (колишній Звягель).
Виразне читання. Поезія «Волинські спогади» о. Пчілки.
Слайд 9. Вчитель. Житомирщина - земля, якою мандрував великий Кобзар, ідучи шляхами героїв Коліївщини та дорогою скорботи, що вела до Кодні (місця де страчували героїв-повстанців), це про них він розкаже в своїх «Гайдамаках» та поемі «Варнак».
Слайд 10. Вчитель. На Житомирщині народились, або проживали в свій час люди, чиї іменна прикрашають сторінки світової літератури та культури.
Учнівські презентації та повідомлення.
4. 1891 рік в с. Сербянівка (Староконстянтинівського району) в родині німця народився хлопчик, якого назвали Освальд Бургард. В 25 років він закінчив Київський університет, стане поетом, вчителем, дослідником.
5. Джозеф Конрод (Юзеф Теодор Конрад Коженьовський) – видатний англійський письменник – романтик, народився в с.Терехове (Бердичівського району) за участь у підготовці до польського навчання сімю виселяють в Росію, 1871 р. (після смерті батька) виїхав до Франції а 1878 – в Англію. Автор творів які перекладали українською та російською мовами «Чорний штурман», «Юність», «Кінець рабства» та інші.
Слайд 10. Вчитель. Аж ось і Житомир – центр нашої області.
Мій Житомир, мій Житомир-
То ти в шелесті дібров.
Мій Житомир, мій Житомир-
Моя мрія і любов,-
написав Іван Сльота, художній керівних відомого поліського ансамблю «Льонок». Ми в обласному центрі. І тут проживали відомі письменники: Михайло Клименко, Валентин Грабовський, Марія Понамаренко, Микола Сингаївський…
Слайд 11. Вчитель. Мерехтять поля за вікном, ми долаємо швидко відстань в 24 км від Житомира до Черняхова. І ми знову на рідній землі.
Слайд 12. Підведення підсумків.
Мікрофон:
В яких містах ми побували?
Які письменники жили і творили на Житомирщині та і зараз продовжують творити?
Вікторина
Додатки
Поезії письменників Житомирщини, у яких зустрічаються топоніми:
В.Головацький «У Народичах»
Ю.Ковальський «Летіть журавлики» (Прип’ять, Дніпро, Чорнобиль)
Віктор Майструк « Пам’яті Лесі Українки» (Полісся)
Борис Тен «Висока Піч, Житомир, Дениші»
М.Рильський «Романівські яблука» (Попільнянський район).
Легенди про виникнення міст
Житомир – дружинник Житомир утік із своєю дружиною у непроглядні ліси, де річка Кам’янка впадає в Тетерів і заснували фортецю замок з поселенням, яке назвали ім’ям засновника.
Коростень – Іскоростень – центр древлянського князівства, згадується в літописі Нестора в 945 році, повстали древляни убили Ігоря. Дружина Ольга помстилась за смерть чоловіка.
На правому березі річки Уж, за 8 км на північний схід від Коростеня, знаходиться могила Ігоря.
На річці Уж відома геологічна пам’ятка природи «Ольжині купальні». У Коростенському районні народився гетьман Іван Виговський.
Овруч згадується в повісті «Временых лет» під 977 р. як грод «Вручий». Після спалення Коростень стає центром древлянської землі.
Топоніми,
пов’язані з іменами видатних людей
Житомир. Скеля Чацького. М.Клименко, В.Грабовський.
Романівка. Місце народження М.Рильського, тут були Микола Лисенко, Остап Вишня, Микола Шпак
Новоград-Волинськ. Леся Українка, Олена Пчілка.
Олевськ. М.Курильчук
Овруч. Ліна Костенко, І.Коницький
Народич. Ю.Ковальський, В.Сташук
Коростень. В.Скуратівський
Висока Піч – Дениші. О.Довженко, Борис Тен, Іван Кочерга.
Черняхів.Т.Яненко, В.Майструк
Географічна довідка
Житомирська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа становить 29,9 тисяч квадратних км, що складає 4,9% території України. За розмірами це одна з найбільших областей України. Своїми розмірами поступається лише Одеською, Дніпропетровською, Чернігівською і Харківською областями.
Ще в сиву давнину на території області виникали міста, які служили як торгівельні центри на шляхах, що зв’язували Європу з Азією.
Північна частина області розміщена у зоні мішаних лісів (Полісся), а південна – в межах лісостепу.
В області налічується 23 райони, 9 міст, 46 селищ міського типу, 1635 сільських населених пунктів.
Поетична добірка
Полісся
В.Майструк
Пролісок на узліссі,
Тонка лінія ніжний завиток
У кучерях Україна!
Як заллє тебе льонок
Не Чорним, а синім морем.
Теплий кожух лісу,
Блюдця озер,
Іграшкові стрічки річок
Ген Гуйва, там Уборть, там –
І Тетерів – артерія блакитна…
Весь край – задиристий і молодий
Що враз пробудився від сну нічного.
Відгукується Коростень – Довбиш
І Овручу – Попільня…
Малин малиновий
І ніжно й тонко шарудить.
Земля скупа ще:
Золота не знає, заліза не вивержує.
Лише прогорнюється де-не-де вугіллям,
Титаном і кварцитом. Ще дає каменотесом лабрадор комочий,
Хай тешуть, обшліфовують і в грані
Замкнуть його.
Тоді з них прозира
Син пролісків і райдужне тремтіння –
У чорній неймовірній глибині…
І то – душа Полісся, і збагнути її нелегко – казку вікову.
У Народичах
Василь Головацький
За народницьким дитсадком
Закривавилися квіти,
І тихенько сидять рядком
Насторожені діти.
Ані сміху, ані плачу –
Наче й зовсім не дишуть.
Ще не разу таку не чув
Я моторошну тишину.
Раптом щезли усі слова,
Всі слова мої, де ви?
Не отважуся роздавать
Карамельки дешеві.
І стою, наче блудний син,
Найневдячніший родич.
О, найтяжча з моїх провин –
Тихі діти – Народич.
Черняхів
В.Майструк
На путівці, де велелюдна траса
Уклалася впродовж важких століть,
Увесь в садах, які його окраса,
Оновлений мій Черняхів стоїть
Історія його сягає у минуле,
Коли бойовиськом курилися шляхи,
Чужинця хижого поширились розгули,
Містечко заснували Черняхи.
Зростай, мій Черняхів, в добробуті і мирі,
Хай піняться твої сади в цвіту.
Хай сповняться ці побажання щирі,
Що висловив, як мрію золоту!
Мій Житомир
О.Корогедова
Змалку полюбив я місто, де живу –
Вулички затишні, замкову гору,
Парк старий чудовий, сходи до ріки,
Тетерева води, скелі й островки.
Тут моє коріння, батьківський поріг.
Тут початок долі і усіх доріг.
Кращого за тебе не найду ніде,
Рідний мій Житомир, місто дороге.
Рідне моє місто, місто дороге.
Добрих справ намистом прикрашу тебе.
Я – Житомирянин і пишаюсь цим.
Славний мій Житомире, я твій рідний син.