Урок "Знає сонце гомінливе - день сьогодні особливий."

ЗНАЄ СОНЦЕ ГОМІНЛИВЕ – ДЕНЬ СЬОГОДНІ ОСОБЛИВИЙ

(для учнів 1 класу)

Мета: сформувати уявлення учнів про школу як Країну Знань, організувати знайомство учнів з однокласниками та вчителями; розширити кругозір учнів про рідну Україну, про народну символіку та державні символи, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, її просторів, розвивати почуття патріотизму; заохочувати творити добро,  допомагати дітям ідентифікувати себе як учнів та мотивувати їх до навчання.

Обладнання: карта України, державні символи, ілюстрації до казок, фігурки українця та україночки, долоньки з кольорового паперу.

Хід уроку

                                                                                                                                                       І. Організаційний момент.

1.Вітання.

Школа двері відчинила,

В класи всіх нас запросила.

На сусідів подивіться,

Один одному всміхніться!

Пролунав уже дзвінок,

Починається… (урок)!

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від усмішки аж сяє.

 Знає сонце гомінливе –

День сьогодні особливий!

• Чим особливий сьогоднішній день?
• А з яким настроєм ви прийшли до школи?
• Подивіться на малюнки, на яких зображено    різний настрій.
•  Подумайте, який у вас настрій цієї миті  та покажіть це на наших смайликах.

Учитель: - Бачу, що сьогодні всі прийшли з гарним настроєм, адже для вас пролунав перший дзвінок, який покликав на перший у вашому житті шкільний урок. Я дуже довго чекала цієї зустрічі з вами. Ввесь час намагалась уявити, які ж дівчатка та хлопчики прийдуть до мене в 1 клас?  І тепер бачу, що прийшли веселі, розумні, чудові діти, які із звичайних хлопчиків і дівчаток перетворились на учнів, школярів. Я вітаю вас із цією визначною подією!

• А чи знаєте ви, як мене звати? Давайте познайомимося .

ІІ. Знайомство.

•  Від хвилювання і радості моє серце гучно б’ється. У вас теж є сердечко. І воно, мабуть, хвилюється так само як і моє. Давайте відкриємо наші серця один одному.

1. Гра «Відкриваємо серце один одному»  

Кожен гравець отримує маленький аркуш паперу в формі сердечка, на якому він пише своє ім'я. Вчитель йде з капелюхом по колу. Учні по черзі голосно називають свої імена і опускають сердечко у капелюх. Завдання гравців: витягнути з капелюха сердечко, прочитати ім'я  і віддати його дитині, яка має це ім'я.

• Що ж, знайомство відбулося, тож розпочнемо  нашу подорож  Країною знань.

ІІІ. Робота над темою уроку.

Перша зупинка «Казкова».

Відгадайте «З якої це казки?»

«…Я Мишка-шкряботушка, Жабка-скрекотушка, Зайчик-побігайчик. А ти хто така?..» («Рукавичка»)

«… Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю…» ( «Колобок»)

«… Кізонько моя мила, Кізонько моя люба, чи пила, чи ти їла? …» («Коза-Дереза»)

«… А півник тим часом замісив тісто, приніс дрова, розпалив у печі, а мишенята танцюють та в ігри граються…» («Колосок»)

«… От Котик почув Півника, прибіг, забрав його у Лисички і поніс додому…» («Котик та Півник»)

Молодці! Добре виконали завдання!

Друга зупинка «Шкільне приладдя».

• Чим ви будете займатись у школі хтось з вас знає?
• А хто вам у цьому допоможе?
•  Ви загадки відгадайте, разом всі відповідайте!

Цю найпершу в школі книгу         

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам ... БУКВАР !

Числа, кола і квадрати;

Скільки виросло тюльпанів,

Скільки в хлопчиків веснянок,

А в дівчаток бантиків –

Скаже ... МАТЕМАТИКА !

Виводить букви і слова оця цікава штучка,

В руці виблискує здаля нова, гарненька … (ручка).

Всяк школяр його шанує, бо він пише і малює.

Хто ж цей  славний молодець? Це, звичайно,… (олівець).

  Чи в лінійку, чи в клітинку – чистим був, а за хвилинку

   Мерехтить від цифр і літер. Здогадались, що це, діти?

  Ручці він говорить: «Прошу!» Це – шкільний учнівський... (зошит)

• Які розумні  діти, відгадали всі загадки.Скажіть, а як одним словом можна назвати всі ці слова-відгадки? (Навчальне приладдя.)
• Правильно! У чому треба носити до школи шкільне приладдя? (У портфелі.)
• А ось послухайте, як хлопчик Миколка збирався до школи і що він поклав собі в портфель.

Перший раз малий Микола став збиратися до школи.

Олівець поклав у сумку, книги, зошит, ручку, гумку,

М‘яч, граблі, перо, подушку, на обід м‘яку ватрушку.

Два ведмедики, лопату, білочку руду, хвостату.

Лук і стріли, і рушницю, ще й пухкеньку паляницю.

 Ще й стілець, і стіл, і парту, ще й географічну карту.

 Трактор, ще й машину, мило…

 Вже надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку:

 – А чи все поклав у сумку?

• Чи правильно зробив хлопчик? А що треба класти в портфель?

Я впевнена, що в ваших портфелях не буде зайвих речей!

Дійсно, портфель ви складете. А як ви готувались до свята?

Дидактична гра «Я – не я»

А тепер давайте грати – треба вам відповідати.

 Рано – вранці хто піднявся?

А хто сонечку всміхався?

Не хотів хто одягатись?

А зарядку хто робив?

Свої ручки хто не мив?

Добре зранку готувався. Хто?

А ще досі не вмивався. Хто?

Хто здоровим хоче стати?

А знання хто хоче мати?

• Добре!  Продовжимо нашу подорож,та спочатку трішки відпочинемо.

 Фізкультхвилинка

• А хто скаже  як називається наша країна?

Третя зупинка «Моя країна – Україна».

(на дошці  карта України та державні символи.)

Учитель: Україна, Батьківщина, Вітчизна, рідний край... Ці слова дорогі кожній людині нашої країни. Мама, яка дала нам життя, земля, на якій ми живемо, хліб, який ми споживаємо... Без цього неможливо жити. І серед найзаповітнішого є в людини Батьківщина. Кожна людина найбільше любить той край, де народилася й живе. Кожен пишається своєю рідною землею і завжди хоче сказати про неї найкраще.  Дітки, наша Україна дуже красива, багата на родючі землі, на корисні копалини. У нашій країні живе багато талановитих людей, які роблять все, щоб прославити нашу Батьківщину на весь світ

Ми повинні берегти і примножувати красу нашого краю.

Наша рідна Україна, наша Батьківщина, яка має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції має також неповторні державні символи.

Про них послухайте казку.

Дуже давно жила одна жінка. І було в неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам‘ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім‘я – Тризуб.

Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім‘я – Прапор.

А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов‘я. І дали йому ім‘я – Гімн. З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

• То як називається наша країна? А люди, які в ній живуть? Всі народи нашої держави міцно тримаються за свою землю, як велетенські та могутні дуби. Давайте на знак міцності нашого духу зробимо з вами  наші класні дубки, які будуть нагадуванням всім про те, що наш клас буде міцним у дружбі і навчанні, усі ми житимемо у мирі й злагоді.

Четверта зупинка «Міцність дуба».  Учитель:

• Діти, на ваших партах лежать долоньки, вирізані з кольорового паперу. Візьміть їх і по черзі прикріпіть до дерева. Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об‘єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина. Цей дубок буде  символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, усі ми житимемо у мирі й злагоді. А тепер усі встаньте і візьміться за руки, щоб утворилося коло. (Діти стають у коло і беруться за руки. Говорять слова за вчителем.)

Ми усі – одна сім‘я,

Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

В злагоді і мирі жити.

Бо життя – це диво – казка!

 В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити

 Й на Землі добро творити!

VI.  Підсумок уроку

•  Ось і добіг до кінця наш перший урок. Що вам сподобалося на уроці? Що запам‘яталося? Чи зрозуміли ви, як треба жити у школі? В якій державі ми живемо? Кого можна назвати патріотом України?  Що для цього треба робити?

• Любі діти, я вітаю всіх із початком першого навчального року. Сьогодні особливий день усього вашого яскравого життя! І я обіцяю, що

 візьму ваші руки, мої учні маленькі,
Щиро, бережно й ніжно в долоні свої.
Поведу через казку, не бійтесь, рідненькі,
У незвідані далі, далекі краї.
Будем разом усюди ми там мандрувати,
Перепони долати ми будем щодень.
Я навчу всіх вас мислити, і рахувати,
І читати, й писати, співати пісень.
То ж давайте всі руки, і я обіцяю:
Станем друзями всі ми на довгі роки.
ви  полюбите школу і клас свій, я знаю,
Я щоранку чекатиму вас залюбки!

• А вам, шановні  батьки, я бажаю терпіння та витримки, оптимізму, хочу, щоб ми стали справжніми партнерами у навчанні і разом  сприяли тому, щоб ваші діти здобули не тільки якісну освіту, а вміння жити.

Бажаєю здоров’я багато-багато,
Хай щастя і мир залишаються в хаті,
Хай горе обходить завжди стороною,
А радість приходить і ллється рікою.
Хай довго всміхається сонце і небо,
Хай бог береже вас весь час,
Та іншого щастя вам більше не треба,
Живіть поряд з дітьми, не гайте свій час..