Тема: «Поезія як музика душі”. Зображення пейзажів природи і душі в “Осінній пісні”. Сугестивність, музичність, живописність лірики Поля Верлена”.
Мета. Навчальна: розширити знання учнів про символізм та імпресіонізм як напрями у мистецтві; з’ясувати провідні мотиви верленівських поезій, їх зв’язок з імпресіонізмом; навчити учнів розпізнавати “музикальність” вірша; розкрити взаємозв’язок літератури, музики та живопису.
Розвивальна: розвивати навички усного зв’язного мовлення; розвивати та удосконалювати навички виразного читання та аналізу поетичного твору; розвивати естетичний смак.
Виховна: виховувати розуміння краси й неповторності поезії модерну.
Обладнання: портрет Верлена, тексти поезій Поля Верлена, відеозапис твору К. Дебюссі “Море”, мультимедійна презентація, застосунок для створення хмари слів word cloud festisite.
Тип уроку: інтегрований.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Створення настрою. Емоційне налаштування.
Звучить запис мелодії «Місячне сяйво» (Clair de Lune) Клода Дебюссі. Учитель просить учнів заплющити очі й описати кольори, які вони «чують» у цій музиці. Діти доходять висновку, що Поль Верлен і Клод Дебюссі — це «рідні душі» в мистецтві, які прагнули передати миттєве враження (імпресію).
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів .Слово вчителя. Вітаю, діти. Світогляд епохи кінця ХІХ- початку ХХ ст. відобразився у мистецьких напрямах і течіях, серед яких яскравою модерністською течією став символізм.
Мозковий штурм. Пригадайте риси символізму. (Войовничий бунт проти надто консервативної суспільної моралі; захоплення витонченою поетичною формою;культ екзотичних і заборонених тем;спроба вирватися за рамки повсякденного, зануритися до “світу в собі”).
IІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми поринемо у світ лірики французького поета- символіста Поля Верлена, відзначимо унікальність його творчості, розкриємо взаємозв’язок літератури, музики й живопису на прикладі лірики поета. Я хочу бачити вас справжніми поціновувачами поезії з вишуканим естетичним смаком. Бажаю нам яскравого та натхненного уроку.
ІV. Оголошення теми й мети уроку.
Учні формулюють мету уроку.
Визначення очікувань від роботи учнів на уроці: дітям пропонується обрати смайлик “Я зможу!”, “Я впораюсь!”, “Я виконаю!”, “Усе буде добре!”, “Я зрозумію!”, “Я вивчу!”.
V. Вивчення нового матеріалу. Робота в групах.
І.Літературний блок: «Мистецтво поетичне”.
Музика слова, нагромадження асонансів, алітерацій, вишукані ритми, які повинні п’янити читача, присипляти його свідомість, у поєднанні з темою зів’янення, осені, смерті є особливостями віршів поетів- символістів.
Робота з підручником. Виразне читання поезії “Осіння пісня” та прослуховування аудіозаписів перекладів твору різних авторів. Аналіз вірша. Які асоціації виникли?.( Вітер, сум, дощ, туга, журба, плин часу, поганий настрій). Учні визначають образи- символи в поезії, трактують їхнє значення; визначають кольори, звуки осені й душевні стани ліричного героя; доводять, що перед нами не просто осінній пейзаж, а “пейзаж душі”.
Виразне читання учнями поезій П. Верлена у супроводі музики “Душа, душа моя страждала”, “Це захоплене зомління”, “Сентиментальна прогулянка”, “Так тихо серце плаче”.
Аналіз: Як поет досягає музикальності? (Використання алітерації — повторення приголосних [л], [н], [с] для м'якості; уникання чітких рим).
Учитель стимулює учнів поєднувати відчуття: «Який цей вірш на дотик? Якого він кольору? Які фарби використали б ви, передаючи настрій цього вірша?».
ІІ. Блок мистецтвознавства: Поезія+ Живопис. Верлен малював словами, як художники- імпресіоністи фарбами. Його пейзажі - це “пейзажі душі”. Учитель виводить на екран паралельно текст вірша “Осіння пісня” та репродукції картин Клода Моне ( наприклад, серію “Стіжки” або “Ланцюг танення”), щоб учні бачили візуальну відповідність словам. Під час обговорення учні звертають увагу на відсутність чітких контурів, перевагу відтінків над чіткими кольорами.
ІІІ. Музичний блок: Романс у слові. Найприкметніша риса поезії Поля Верлена — її музичність, яка найяскравіше виразилась у вірші “Поетичне мистецтво”. Для поета світ розкривався переважно через звуки. Він чув мелодію у всьому, що його оточувало. Дивовижне поєднання звуків з почуттями, емоціями, музичність віршів сприяли тому, що багато поезій Поля Верлена стали піснями ще за його життя.
Учні слухають оригінальний текст “Осінньої пісні” та порівнюють його з музичними інтерпретаціями. Учитель: Чи змінилось сприйняття тексту після додавання мелодії?
Поєднання мелодійності, простоти й ліризму у віршах Поля Верлена вабило багатьох композиторів: від сучасників поета Клода Дебюссі та Моріса Равеля до наших сучасників — українця Бориса Буєвського.
Учні слухають уривок із твору К. Дебюссі “Море” та висловлюють свої відчуття, навіяний настрій.
VI Закріплення вивченого матеріалу.
1. Оберіть строфу з поезії Верлена.
2. Підберіть до неї музичний темп (andante, allegro тощо).
3. Оберіть інструмент, який би міг “озвучити” цей уривок ( флейта, скрипка, фортепіано).
4. Визначте домінантний колір цієї строфи.
VII Рефлексія З’ясування очікувань.
Вправа « Плюс- мінус- цікаво»
+ що сподобалось - не сподобалось ?
( позитив) нудне, незрозуміле, цікаві факти, про які
не сподобалось дізнались і що залишається
незрозумілим.
VIII Підсумки уроку. Слово вчителя. Музика, поезія й живопис запалюють весь світ, дають душі крила:“Найперше- музика у слові!”- й художнє слово оживає. Нехай і надалі символістсько- імпресіоністична поезія Поля Верлена вабить вас, створює враження, настрій, асоціації, хвилює мелодією слів.
Х Домашнє завдання. Вивчити напам’ять вірш “Осіння пісня”. Підготувати інформацію про життєвий і творчий шлях А. Рембо ( повідомлення, презентація, буктрейлер, ментальна карта, стрічка часу- на вибір).
‘
\
1