Урок: "Звичайні дроби. Основна властивість дробів"

Діяльнісний підхід до викладання математики.

5 клас

Тема уроку: Дробові числа і звичайні дроби.

Мета уроку: Формувати:

1. Предметні компетентності: Ознайомлення  із звичайними дробами, з поняттям правильних і неправильних дробів. Вивчити основну властивість дробу.

2. Ключові компетентності:  Математичну, спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя.

3. Ціннісні ставлення:  до себе, готовність працювати  над самовдосконаленням;  слухати інших, уміння працювати в колективі.                                                      

    Розвивати вміння працювати самостійно а також самостійно здобувати знання.

    Виховувати позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності.

                                                    Хід уроку

1. Організація класу.

•     Організація уваги учнів.
•     Поділ класу на групи.

2.Актуалізація і корекція знань учнів.

До сьогодні ми розширювали знання про натуральні числа.

Які числа називаються натуральними?

Що ми вміємо робити з натуральними числами? (Виконувати дії, відкладати на числовому промені, підносити до степеня.)

3. Розкриття загальної мети та плану проведення уроку за допомогою учнів.

- Я на урок принесла мандарини — це талісман сьогоднішнього уроку.

- Як ви думаєте, чому?

- Ми сьогодні вчимо не цілі числа, а частинки цілого. Природа сама поділила мандарин на частинки, на дольки. В математиці частинки називають дробами (від слова дробити).

4.Вивчення нового матеріалу.

У цього мандарина всіх 12 частинок, якщо взяти одну — то це  частина мандарина.

1-це чисельник, 12 — це знаменник, риска дробу — означає дію ділення.

•     Що означає знаменник?
•     Що означає чисельник?

5. Вчимося читати дроби: виконуємо № 931.

Серед  дробів є такі, у яких чисельник менший за знаменник. Ці дроби називаються правильними. Навести приклади.

Дроби, у яких чисельник більший або рівний за знаменник — називаються неправильними. Навести приклади.

Виконуємо № 945: І група виконує а), ІІ група — б).

6. Робота в групах: Зафарбувати частину фігури.

Якщо порахувати насправді на скільки частин поділена фігура і яка частина зафарбована — маємо:  І група:

=                      =                      =                      =                        =

ІІ група:

=                     =                        =                         =                        =

Уважно дивлячись на ці дроби, що ви помітили? Як змінилися чисельник і знаменник?

Це і є основна властивість дробу: дріб не зміниться, якщо і чисельник і знаменник помножити або поділити на одне і те ж саме число.

Використовують основну властивість дробу для скорочення дробів:    =   

7. Закріплення вивченого матеріалу.

Розв’язати №942, №951, №957.

8. Домашнє завдання: Опрацювати п.26. Розв’язати №943 (Не забуваємо, що при скоченні дробів ділимо і чисельник і знаменник.); №946 (Якщо чисельник 6, то які числа можна поставити в знаменник, щоб дріб був неправильний?).

9.  Рефлексія:

Про що ми сьогодні на уроці говорили?

Що про звичайні дроби ми вивчили? (Запис, значення, види дробів, основна властивість).

10. Практичне завдання:  Зважимо мандарини зі шкіркою, а також без шкірки. 1 грам коштує 10 копійок. Записавши дані, знайдіть, яку частину грошей ми викинемо разом зі шкіркою? Як можна використати шкірку? (Запитайте у мами).

 Навчити позначати дробові числа на числовому промені.

 Розвивати алгоритмічну культуру учнів як здатність діяти за заданим          алгоритмом а також уміння самостійно конструювати нові алгоритми на основі аналізу й узагальнення послідовності виконуваних операцій і дій, що ведуть до шуканого результату.

Виховувати уміння сконцентруватися, слухати інших, уміння працювати в колективі, співпереживати, формувати сприятливий моральний клімат.

2.Актуалізація і корекція знань учнів.

2.1.Завдання: Побудувати точки А(3), В(5).

   На іншому промені побудувати точки А(30), В(8).

2.2.Повторити відкладання натуральних чисел на числовому промені, записавши на дошці алгоритм дій:

•     Будуємо промінь.
•     Відкладаємо одиничний відрізок, наголосивши, що величину одиничного відрізка кожен вибирає сам.
•     Відкладаємо потрібне число, рахуючи потрібну кількість одиничних відрізків.