Тема: Складання тексту-опису порівняльного характеру «Редиска та буряк»

Мета:

•              Освітня – формування навичок складати в письмовій формі порівняльний опис;  добирати слова-ознаки до слів-назв предметів, слова – близькі та протилежні за значенням;

- виховна – виховання інтересу до природи, її дарів та явищ;

- розвивальна - розвиток усного й писемного  мовлення, уваги, пам’яті;

- корекційна – розвиток спостережливості на основі виділення головних ознак об'єкту, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння.

Хід уроку.

І. Загально-корекційний етап

1. Організаційний момент

2. Нервово-психічна підготовка.

Вправа «Реклама» (Назвати якомога більше призначень даного предмета (не тільки реальні, а й уявні і фантастичні).

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.           Розгадування загадок про буряк та редиску.
2.           «Граємо словами» (замінити назву овочів іншим словом ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИ: Помідор дозрів. Морква лежить. Огірки достигли і т.д.).

«Який предмет зайвий? Чому?» : *Морква, яблуко, перець,огірок; *Цибуля,часник, персик, редька; *Баклажан,кабач ок, редька, шишка тощо. «Що можна робити з овочами?» (Їсти, варити борщ, суп, готувати салат, різати тощо).

ІІІ. Робота за темою уроку

1. Робота в зошиті: орфографічна підготовка.

Завдання

— Поясніть написання поданих слів. Словник ознак.

Завдання

— Поясніть значення слів, добираючи слова, близькі за значенням.

Забарвлення — (колір).

Завдання 4

— Доберіть антоніми до слів.

Дрібний — (великий, крупний).

Загострений — (тупий).

Сирий — (сухий).

Довгий — (короткий).

3. Слухання дітьми науково-пізнавальних текстів.

(Тексти може читати вчитель, а можуть переказувати заздалегідь підготовлені учні.)

Буряк

Ця овочева, кормова та цукрова культура відноситься до родини амарантових і прийшла до нас з півдня Європи. Ще в давні часи люди вживали не тільки корінь, але й листя буряка, яке має аромат подібний до шпинату. У Франції листя буряка споживається і в наш час.

Існує два кольори забарвлення буряка – червоний та білий. Обидва види дуже багаті цукром. Тому у  19 столітті корінь буряка почали застосовувати не лише в їжу, але й використовувати для виробництва цукру. Буряк також містить крохмаль і дуже багато різних вітамінів. За свої цілющі властивості він потрапив до медичних праць Гіппократа. А сучасні вчені називають цей дарунок природи скарбницею здоров’я та довголіття. Буряк можна їсти в будь-якому вигляді: вареному, печеному, маринованому, навіть у сирому. Є українська національна страва, яку неможливо приготувати без буряка – це борщ. Його українці споживають вже понад 700 років.

РЕДИСКА

  Весною на багатьох городах господарі вирощують редиску.

  Це рання культура. Через деякий час після посіву із землі пробивається перший листочок. За ним всі інші листки. Вони невеликі та круглі. Трошки нагадують сердечко. Люди вирощують редиску через їстівний корінь. Він потовщується і запасає багато корисних речовин.

    Є багато сортів редиски. Їстівна частина рослини буває видовженої форми чи круглої. Набуває різних відтінків від рожевого до червоного. Коли коренеплід виглядає над землею, господар знає, що час збирати врожай.

4. Бесіда.

5. Поетична хвилинка

Редиска

Я з городу повну миску

На обід несу редиску.

А вона смачна така:

І солодка, і гірка...

З висоти

кричить ворона:

– Пригости мене, Антоне!

Не дає пройти коза:

Я не хочу гарбуза!

Дуже просить син і брат:

Дай редиски на салат.

Я подав. Аж тут корова.

– Їж, – кажу, – і будь здорова!

Розійшлася вмить редиска,

А мені дісталась миска.

Я червоний бурячок,

Тут вітаю діточок,

У борщі я не замінний

І смачний і вітамінний.

Бурячок я червоненький,

І смачний, і солоденький.

 Мене варять і печуть,

І до борщику кладуть.

 Лікувальний в мене сік…

 Той, хто пити його звик,

Матиме чудовий зір

– Ти попробуй – перевір!

6. Робота в зошиті.

Завдання 5

— Заповніть таблицю відмінних ознак редиски та буряка.

Фізкультхвилинка

«Осінні турботи»

Прийшла осінь нам на втіху.

Задоволено похитують голівкою, руки на поясі.

Всі приємний клопіт мають:

Показують руками довкола себе.

Йдуть до гаю по горіхи,

Стають навшпиньки й імітують зривання горіхів із дерева.

Лісові грибки збирають.

Присідають і зображують «збір грибів».

Трусять яблука та сливи,

Підводяться і показують, як трусять дерева в садку.

А на городах, як годиться,

Вже достигли та вродили

Ріпа, буряки, морквиця.

Нахиляються й імітують виривання городини-коренеплодів.

Тож працюймо, не лінімось,

Ритмічні оплески.

Вдячно осені вклонімось!

Схрещують долоні на грудях і низько вклоняються.

IV. Складання порівняльного опису

1. Бесіда.

— Складіть речення, у яких порівнюється розмір овочів (забарвлення, форма, листя, спосіб використання).

— До якої частини тексту можна віднести ці речення? (До основної.)

— Придумайте зачин і кінцівку тексту переказу.

2. Слухання усного зразка порівняльного опису.

3. Робота в групах. Складання письмового порівняльного опису. Самоперевірка.

V. Перевірка самостійної роботи

2. Читання складених описів представниками груп.

VI. Підсумок уроку

Бесіда.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Чого навчилися?

— Хто задоволений своїм порівняльним описом?

— Чий опис вам найбільше сподобався?

Тема: Сприймання на слух, розуміння змісту невеликих нескладних текстів. «Щасливий день»  Майі Фролової. Усний переказ за колективно складеним планом.

Мета:

• Освітня- подальше формування вміння добирати прикметники, дієслова до визначених іменників та навпаки, давати повну відповідь на запитання, складати зв’язне висловлювання  за лексичною темою  «Професії»,  поглиблення уявлення про інструкції, їхні види; формування навичок складання текстів-інструкцій з виготовлення елементарних виробів через визначення послідовності трудових операцій та шляхом подання відповідей на запитання;
• Розвиваюча -  подальше формування навичок каліграфічного письма, розвиток регулюючої функції мовлення молодших школярів, уваги, уяви, образного мислення;
• Виховна - виховання поважного ставлення до слова, любові до книги, культури писемного мовлення; товариськості, уміння домовлятися;
• Корекційна – коригування процесів аналізу та групування матеріалу, встановлення логічної послідовності; розвиток уміння використовувати набуті знання; збагачення словникового запасу учнів.

Хід уроку

І. Загально-корекційний етап:

1. Організаційний момент.

2. Нервово-психічна підготовка – Гра «Схожі хвостики»

За правилами гри учні добирають слова, схожі за звучанням до тих, які запропонував учитель. Потім можна продовжувати гру самостійно – діти самі називають початкове слово, а відтак разом шукають подібні до них за звучанням.

Мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка…

Суниця – спідниця, синиця, полуниця…

Пташка – ромашка, комашка, Чебурашка…

Їжачок – черв’ячок, павучок, бичок…

Рама – мама…

Слон – талон…

Дочка – бочка…

Вода – біда…

Мовленнєва розминка

- Сьогодні на уроці ми будемо багато читати, говорити, тому треба зробити розминку. 

1. Артикуляційні вправи

    -  Уявіть на долонці  пір’їнку і  дуйте на неї так, щоб вона кружляла над долонькою. 

  -  Гра «Кулька». (Вдихніть аромат уявної квітки, а на видих надуйте повітряну кульку)

- Задуйте свічку

- Подуйте як лагідний вітер, а тепер як сердитий вітрисько.

2. Робота над чистомовкою

Ра-ра-ра – висока гора.

Ро-ро-ро – гостре перо.

Рі-рі-рі – сонце угорі.

Ру-ру-ру – не псуй кору.

Ри-ри-ри – книжку бери.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Повідомлення теми та мети уроку

2. Підготовча (пропедевтична) частина

Актуалізація опорних знань

Вправа «Магніт» -

- Які слова «притягуються» до слова «щастя»? В мене є чарівна торбинка, в якій знаходяться різні слова. Зараз по черзі будемо витягувати, якщо це слово відноситься до Щастя, ми його клеїмо на дошку, а якщо ні – відкладаємо мені на стіл.

(добро,радість,милосердя,взаємодопомога,щирість,чуйність, подарунки, уважність, чистота, ненависть, тепло, нова іграшка, співчуття, злість, взаємодопомога, байдужість, краса, щирість, піклування, світло, заздрість, вдячність, милосердя, жадібність, любов, чуйність, сонце).

• Гра «Хто більше» - Перелічи усе, що потрібно зробити, коли готуєшся до дня народження

Каліграфічна хвилинка. Дід Буквоїд порядкував на дошці, хотів з’їсти букви, але вони виявилися занадто твердими. Тоді пакосник їх поперемішував і заплутав слова. Треба іх «розплутати» і списати:

ИОЛМ     АШАК   АРАБАНБ     ІТКАЩ      ОКМОПТ     УДКАД     УБИЗ            

3. Формувальна частина.

а) Вивчення матеріалу

• Розгадування загадок.

Хто ранком ходить на чотирьох ногах, удень - на двох, а ввечері - на трьох? (людина)

Тато звіра в дім приніс.
До мисливства в нього хист:
Все знаходить навмання
Це маленьке… (Цуценя)

Найрідніша, наймиліша,

     Всіх вона нас пестить, тішить.

     Завжди скрізь буває з нами.

     Відгадайте, хто це?

 Самостійне складання речень зі словами-відгадками.

• Читання вчителем.
• . Перевірка первинного сприймання. Аудіювання.

1. Хто подарував хлопчикові цуценя?

 А   дівчинка Катя

 Б    однокласниця Наталка

 В   тато

2. Чому плакала Катя?

А    бо вона загубила нову стрічку

Б    бо її не запросили на день народження

В    бо її насварила мама

3. Допиши речення.

Воно падає на бік, задирає догори …. (передні лапи).

4. Віднови послідовність подій у творі. Простав числа в порожні клітинки.

       Плаче Катя.

       Мама дістає з шафи стрічку.

       Раптом з-за дверей викочується опецькувате цуценя.

       Галопом біжу до Наталки, моєї однокласниці.

       Сьогодні у мене день народження.

       Тато на роботі. Коли він прийде, я подякую йому!                     

• Словникова робота. Запис невідомих слів із тлумаченням.
• Робота у зошитах. Колективне складання плану.
• Зразок переказу (вчитель)
• Усні перекази учнів.
• Вправа «Прогноз» - бажаючий учень сідає у «Крісло автора» і прогнозує, передбачає, як би могла скінчитися описана подія, якби хлопчик не знайшов стрічку.

IІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Рефлексія.

2. Нервово-психічне розвантаження.

Слухання пісні «День народження» (гурт «Будьмо»)..

Тема: Урок-гра «Я – диктор на телебаченні». Читання вголос і мовчки. Емоційна та інтонаційна виразність, виділення головної інформації.

Мета:

• Освітня – формування вміння імітувати роботу диктора телебачення, читати тексти вголос чітко і правильно, з емоційною та інтонаційною виразністю; дотримуватися відповідного темпу та сили голосу, виділяти головну інформацію;
• Розвиваюча -  розвиток інформативно-повідомлюючого боку мовлення молодших школярів, уваги, уяви, образного мислення;
• Виховна - виховання працелюбності, наполегливості; впевненості у своїх силах;
• Коригуюча – коригування процесів аналізу та групування матеріалу; структурно-композиційних навичок мовленнєвої діяльності; коригування просодичних компонентів експресивного мовлення; збагачення словникового запасу.

Хід уроку

І. Загально-корекційний етап.

1. Організація до роботи.

2. Нервово-психічна підготовка – гра «Спробуй повтори!»

3. Актуалізація опорних знань – вправа «Мікрофон» (дитина дає відповіді на запитання в уявний або іграшковий мікрофон)

- Що ти знаєш про телебачення?

- Хто робить телепередачі?

- Хто такий диктор? – Чим відрізняється просто «озвучування» ролика від роботи диктора?

ІІ. Основна частина.

1. Повідомлення теми.

2. Сприйняття і засвоєння матеріалу.

Уяви себе диктором на телебаченні. Диктор має чітко і правильно, впевнено вимовляти слова, якомога рідше опускаючи очі у текст. Спробуй почитати так скоромовки.

Шишки на сосні, шашки на столі.

Фірма ферму будувала, фірмі фарби було мало.

Хтось хитренький хитрував, нашу хвіртку поламав.

Семен сіно віз - не довіз: лишив сани – узяв віз.

А тепер – так само чітко і впевнено – почитай текст. Для цього потрібно прочитати його декілька разів.

Вправа «Свічка»

Початкове положення - сидячи на стільці. Необхідно уявити велику свічку. Зробити глибокий вдих і спробувати одним видихом задути свічку. Далі уявити перед собою 5 маленьких свічок. Зробити глибокий вдих і задуть ці свічки маленькими порціями видиху.

Тема: Текст-опис  «Моє місто»

Мета:

• Освітня – розширення знань про текст-опис,  формування вміння складати текст за планом та опорними словами, з власного досвіду;  закріплення вмінь давати повні відповіді на запитання;
•  Розвивальна - розвиток пам'яті, стійкості уваги, можливості її розподілу та   переключення; спостережливості у сприйнятті навколишньої інформації;           

• Виховна – виховання патріотичних почуттів; прагнення до творчості, естетичних почуттів.
• Корекційна -  розвиток усвідомленого сприймання інформації; усного та писемного зв’язного мовлення; збагачення словникового запасу; розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування; розвиток уміння пригадувати вивчений матеріал та уміння використовувати набуті знання; формування асоціативного мислення; формування навиків самоконтролю під час письма.

Мета: повторити і закріпити знання учнів про текст, типи текстів; формувати уміння; розвивати усне і писемне мовлення; виховувати любов до рідного міста.

Обладнання: робочі зошити, малюнки дітей про місто.

Хід уроку

І.  Загально-корекційний етап

1. Організаціядо роботи.

2. Актуалізація опорних знань.

• Вірш Л. Костенко «Усе моє, зветься Україна» (дорослий)

Усе моє, все зветься Україна

…Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори…

• Розкажіть про свій улюблений куточок нашої Батьківщини. (Діти діляться своїми враженнями про улюблені куточки).
• Пригадайте,

- З яких частин складається текст?

         - Які типи текстів ви знаєте?

- Чим відрізняється текст-опис від тексту-розповіді?

ІІ. Основна частина.

1. Оголошення теми. Отже,  сьогодні  на уроці ми помандруємо рідним містом і напишемо текст-опис.

2. Сприймання та засвоєння матеріалу.

• Відеопрезентація «Кривий Ріг»

https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=wTtsXlzTqJg

• Робота за планом та опорними словами.

Моє місто

   План

Як називається твоє місто.

Чому його так назвали?

Які установи, підприємства, навчальні заклади є  у твоєму місті?

Як змінилось твоє місто за останні роки?

Чим воно славне?

Що ти робиш для того, щоб твоє місто стало ще кращим?

Словник: школи, дитячі садочки; високі будівлі, широкі вулиці, торговельний комплекс, заводи; парки, затишні алеї, запашні троянди; гарні, ошатні хати, зелені садки, барвисті клумби, широкі лани, голубе плесо ставка, жовтогарячі соняхи, працьовиті люди.

Які слова ви б використали до 1 (2, 3, 4, 5, 6) пунктів плану?

• Гра «Закінчи речення»

- Яким ви бачите наше місто в майбутньому? Закінчіть речення «Я хочу…», «Я люблю…»

Фізкультхвилинка

Вранці часу я не гаю,

На зарядку вибігаю,

Марширую, присідаю,

Легко бігаю, стрибаю!

І не стомлююсь ні трішки,

Бо я дужі маю ніжки.

3. Складання  усної розповіді,  її аналіз.

 1.  Зразок твору.

Моє місто

Моє місто називається Кривий Ріг. Свою назву місто отримало від форми кривого мису (рогу), де зливаються дві річки - Інгулець і Саксагань. Є й інша легенда - назва виникла від запорізького козака Рога, прозваного "Кривим", що оселився у цьому мальовничому місці.

Кривий Ріг – найдовше місто у Європі. За це воно отримало назву «Місто довжиною в життя».

Кривий Ріг – це один із найбільших промислових центрів не тільки України, а й світу. Але наше місто славне не тільки корисними копалинами. У нас є багато цікавого. Наприклад, величезний квітковий годинник, зроблений з багатьох видів квітів, а посередині розміщений герб міста. Найромантичніше місце Кривого Рогу – човна станція у парку Правди. Там полюбляють гуляти люди, фотографуються молодята на згадку. На кільці 44-го кварталу є гарний парк, з чистими новими доріжками, крамничами, атракціонами, доглянутими газонами. В центрі знаходиться фонтан, який світиться яскравими кольорами та виконує красиву музику.

Пам’яткою нашого міста є залізорудний кар’єр, бо він один з найбільших у світі. Там є незвичні краєвиди, що зацікавлять і мешканців міста, і туристів.

Люди, які тут проживають дуже трудолюбиві. На полях вони вирощують зернові та технічні культури. Високі будівлі красуються у різних куточках міста, «спостерігаючи» за метушнею людей великими очима. У моєму місті багато навчальних закладів: садочки, школи, вищі навчальні вузи.

Воно славиться драматичним театром імені Т.Г. Шевченка, в якому показують багато різних захоплюючих вистав для дітей і дорослих. Також у нас в місті є ботанічний сад, де можна побачити сотні видів рослин з різних куточків світу.

Мені дуже подобається моє  місто. А ще у нашого міста є дуже красивий гімн!

ІІІ. Заключна частина.

1. Підсумок

2. Нервово-психічне розвантаження – гра «Знайди відмінності»

Тема: Перегляд мультфільму: «Дід Мороз і літо». Висновки з переглянутого, висловлення власного враження. Відповіді на запитання педагога щодо змісту. Колективне складання плану, переказ.

Мета:

• Освітня – подальше формування вміння сприймати слухову та зорову інформацію, усвідомлювати зміст, давати характеристику героям, робити висновки з переглянутого, висловлювати власне враження; виконувати  усний переказ тексту за складеним планом після попереднього опрацювання;  закріплення вмінь давати повні відповіді на запитання;
•  Розвивальна - розвиток пам'яті, стійкості уваги, можливості її розподілу та   переключення; спостережливості у сприйнятті навколишньої інформації;           

• Виховна – виховання поваги до традицій, любові до природи, наполегливості, пізнавального інтересу;
• Корекційна -  розвиток імресивного та експресивного мовлення; усного зв’язного мовлення; збагачення словникового запасу; розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування; розвиток уміння пригадувати вивчений матеріал та уміння використовувати набуті знання; формування асоціативного мислення.

Хід уроку

I.Загально-корекційний етап

1. Організація до роботи

2. Нервово-психічна підготовка.

• Гра «Знайди 10 відмінностей»

3. Актуалізація опорних знань

• Розгадування загадок

Він приходить до малят
у кожусі аж до п’ят,
із ціпком, у рукавицях
і у шапці, що іскриться
від сріблястого сніжку,
з подарунками в мішку.
Всім гостинці роздає,
відгадайте, хто це є? (Дід Мороз)

ІІ. Основна частина.

1. Повідомлення теми.

2. Сприйняття та засвоєння матеріалу.

• Перегляд мультфільму «Дед Мороз и лето»  https://www.youtube.com/watch?v=grFRFHNu0Yc
• Запитання:

- Які подарунки готував Дід Мороз дітям на Північному полюся?

- Коли Дід Мороз вирушив у путь?

- Чому він не зміг передати гостинець бурому ведмедю від його родичів білих ведмедів?

- Про що розповіли діти Діду Морозу?

- Що непокоїло Діда Мороза, коли він повернувся на Північ?

- Що він вирішив зробити?

- Чому Дід Мороз ледве не загинув?

- Як і хто його врятував?

- Чи дізнався Дід Мороз врешті решт, що ж таке «літо»?

• План для переказу:

1. Святкові приготування.

2. Подорож Діда Мороза.

3. Радість дітей і прохання завітати влітку.

4. Неспокій і пригніченість Діда Мороза вдома.

5. Прийняття рішення.

6. Літня спека і загроза життю.

7. Порятунок.

8. Участь у літніх розвагах.

9. Душевне задоволення і повернення додому.

ІІІ. Підсумок уроку

Тема: Інсценізація найпростіших епізодів із прочитаних художніх творів (оповідань, казок) (групове заняття).

Мета:

• Освітня – поглиблення, активізація знань про мову казок; формування вміння відтворювати діалоги із казок, імітувати голоси тварин, передавати голосом емоції, читати тексти вголос чітко і правильно, з емоційною та інтонаційною виразністю; дотримуватися відповідного темпу та сили голосу;
• Розвиваюча -  розвиток діалогічного мовлення, уваги, уяви, образного мислення;
• Виховна - виховання впевненості у своїх силах; інтересу до казок, художнього мовного багатства;
• Корекційна – коригування процесів аналізу та групування матеріалу; структурно-композиційних навичок мовленнєвої діяльності; коригування просодичних компонентів експресивного мовлення; збагачення словникового запасу.

Обладнання: ілюстрації до казок.

Хід уроку

1. Організація до роботи

2. Нервово-психічна підготовка – гра «Пошуковець» - знайдіть фрагменти для закінчення малюнка

Актуалізація знань

• Ви любите казки? Де ви їх чули? Які казки ви знаєте? Хто є героями казок? Якими словами починаються казки? Якими закінчуються?

ІІ. Основна частина

1. Повідомлення теми

2. Сприймання та засвоєння матеріалу

• Знайомство з поняттям «діалог», «монолог»

- Коли говорить одна особа – це монолог, а діалог — це роз­мова двох співрозмовників. Щоб підтримувати розмову з кимось, треба, дивлячись у вічі, на знак підтримки кивати головою або, щоб виявити свою зацікавленість, ставити запитання.

• Відтворення діалогів з казок (усно з дорослим) Вести діалог треба чітко, виразно, правильно звертатись, змінювати голос (висоту, силу, тембр), граючи роль певного героя.

Казка «Колобок».

Зайчик.  - Колобок, колобок, я тебе з'їм!

Колобок.  - Не їж мене, зайчику, я тобі пісеньку за­співаю.

Я по засіку метений,

Я на яйцях печений,

Я від баби втік,

Я від діда втік,

То й від тебе втечу.

Вовк.  -  Колобок, колобок, я тебе з'м!

Колобок.  - Не їж мене, Вовчику, будь ласка. Я тобі пісеньку заспіваю.

 Я по засіку метений,

Я на яйцях печений,

Я від баби втік,

Я від діда втік,

То й від тебе втечу.

Вед­мідь. — Колобок, Колобок, я тебе з'їм!

Колобок.  - Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньку заспіваю,

Я по засіку метений,

Я на яйцях печений,

Я від баби втік,

Я від діда втік,

То й від тебе втечу тощо.

Казка «Лисичка-сестричка та Вовк».

ДІАЛОГ 1

• Де це ти, лисичко, рибки взяла?
• Наловила.
• Де?
•  А он там, у річці. Коли хочеш, вовчику, я й тебе по­веду.
• Добре!

ДІАЛОГ 2

• Ось устроми, вовчику, сюди хвоста, то рибка і начіп­ляється.
• Що ти там, лисичко-сестричко, говориш?
• Та то я кажу: «Ловися, рибко, велика й маленька!»
• А, то добре. А що, може й начіплялося трохи.
• Спробуй потягнути!
• Щось тяжко! Мовби щось не пускає!
• Е, то рибка начіплялась, /вбік/ Мерзни, мерзни, вовчий    хвіст!
• Он люди йдуть. Вони тобі допоможуть витягти рибку!

Казка «Колосок».

Півник

Хто його обмолотив?

А тоді у млин носив?

Круть. Ти робив це!

Верть. Ти, ти!

Круть. Так, ти у нас на все мастак.

Півник. Може, воду ви носили?

Мишенята (тихіше). Ні, ми цього не робили.

Півник. Ну, а дрова хто рубав?

Круть (тихо). Ти рубав.

Верть. Я не рубав.

Півник

Може, хто з вас піч топив?

Чи хоч тісто замісив?

Чому ж ви не помагали,

Коли я не раз просив?

Ви гуляли – я топив.

Ви співали – я місив.

А тепер, як пиріг їсти,

То мені нема де й сісти!

Казка «Козеня, яке вміло лічити до 10». ДІАЛОГ 1

– Що це ти робиш? – спитало Теля.

– Я сам себе полічив, – відповіло Козеня. – Хочеш, я й тебе полічу?

– Якщо мені не болітиме, то полічи, – сказало Теля.

– 3овсім не болітиме. Тільки ти не ворушись, і тоді я зможу тебе полічити.

– Ні, я боюся, і моя мама, мабуть, не дозволить, – промовило Теля.

Але Козеня не відступалося і сказало:

– Я – це один, ти – це два. Один, два!

– Ма-а-мо! – заревло Теля і почало плакати.

ДІАЛОГ 2

– Куди це вас усіх несе? – спитала Свиня.

– Ми женемося за Козеням, – відповіла Корова.

– Воно нас полічило, – жалібно заревло Теля.

– А йому ніхто не давав такого права, – проревів Бичок.

– Але ми йому покажемо! – заіржав Кінь.

– А як же це воно полічило? – спитала Свиня.

– Дуже просто! – вигукнуло Козеня. – Один – це я, два – це Теля, три – це Корова, чотири – це Бичок, п'ять – це Кінь, шість – це Свиня. Один, два, три, чотири, п'ять, шість!

   ІІІ. Підсумок урок

         - Що таке діалог?        - Що таке монолог?

Тема: Сприймання на слух, розуміння змісту невеликих нескладних текстів. Ю.Ярмиш  «Ведмежа і вовки-сіроманці ». Висновки, усний переказ за колективно складеним планом.

Мета:

• Освітня – подальше формування вміння сприймати слухову та зорову інформацію, усвідомлювати зміст, давати характеристику героям, робити висновки з прослуханого, висловлювати власне враження; виконувати  усний переказ тексту за складеним планом після попереднього опрацювання;  закріплення вмінь давати повні відповіді на запитання;
•  Розвивальна - розвиток пам'яті, стійкості уваги, можливості її розподілу та   переключення; спостережливості у сприйнятті навколишньої інформації;           

• Виховна – виховання поваги до традицій, любові до природи, наполегливості, пізнавального інтересу;
• Корекційна -  розвиток імресивного та експресивного мовлення; усного зв’язного мовлення; збагачення словникового запасу; розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування; розвиток уміння пригадувати вивчений матеріал та уміння використовувати набуті знання; формування асоціативного мислення.

Хід уроку

I.Загально-корекційний етап

1. Організація до роботи

2. Нервово-психічна підготовка – гра «Знайди всі заховані предмети»

 3. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Основна частина.

1. Повідомлення теми.

2. Сприйняття та засвоєння матеріалу.

• Читання тексту дорослим

Ведмежа і вовки-сіроманці

Ведмежа звали Бурмою. Любив він медом ласувати, по малину ходити.

А пісень ведмежих не співав, казок не слухав.

- Не подобається мені наше – ведмеже, - казав Бурма. – Он у мавп, що за горою живуть, - все краще, таке гучне. А як гарно верещать – вік би слухав.

- Але ж ти, Бурмо, не мавпа! – вмовляли інші Ведмежата.

- Ну то й що! Так само по деревах лазити вмію! – опирався Бурма. – Чим бабусині небилиці слухати та наші пісні співати, краще піду до мавп – повчуся!

Пішов-таки по науку до мавп. А повернувся  - почав дивно якось вистрибувати, з дерева не злазить, розгойдується і як заверещить зовсім не до діла:

- Ги-ги-ги! Ой ги-ги! Гам-гам-гам! Ой га-га!

Найстарший ведмідь – дідусь Бурмило, щоб байдики не бив онучок та дурно мед не ласував, поставив його тієї ночі ліс охороняти.

Аж тут якраз і Вовки-чужинці вирішили до лісу завітати, шкоди наробити. Помітили вони Бурму, радитись стали:

- Краще, братчики, обійдемо цей ліс стороною. Диви, в них Ведмідь на сторожі, а не якась Лисиця чи Білка…

Почув теє Бурма, хотів зчинити тривогу, та все чисто забув – і як заверещить! Ще й, наче мавпа, витанцьовує:

- Дубу-ду –Ги-ги!  Даба-да – Га-га!

Тож вовки і вирішили, що це не Ведмідь, а якась Мавпа за вартового. Колоди з бджолами поперевертали, кущі малинові поламали, великої шкоди ведмежій сім’ї наробили й зникли безкарно, невідомо куди…

Прокинулись уранці звірі, розгнівалися.

- Ти чого на сполох не бив?– розсердився дідусь Бурмило.

- Та я ж кричав! – каже Бурма. – Ви ж мене не слухали!

Взяв старий Бурмило малого за вухо:

- Коли біда рідному лісові погрожує, по допомогу кликати треба так, щоб кожному зрозуміло було! Біжи до бабусі, вона зараз малятам-ведмежатам пісні рідні співає, казки розказує. Та скоріше, поки я ще більше не розсердився!

• Словникова робота

Небилиці – те, чого немає в дійсності; неправда, вигадка.

Сполох – Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох

Ласувати – їсти що-небудь смачне.

Байдики бити – нічого не робити, нічим не займатися

Колода – Стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля

Вартовий - Який стоїть на варті, охороняє кого-, що-небудь.

• План для переказу:

1. Ведмежа Бурма.

2. Мрії Бурми.

3. Мавп’яча наука.

4. Повернення додому, завдання від дідуся.

5. Бесчинства вовків-чужинців.

6. Розгнівані лісові мешканці.

7. Покарання Бурми.

ІІІ. Заключна частина.

1. Підсумок уроку.

2. Нервово-психічне розвантаження – перегляд мультфільму «Высокая горка» за посиланням

https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=LQ55k6S6XS8

Тема: Переказ української народної казки Подніпров’я «Вода» за колективно складеним планом. Складання власних правил-пам’ятки «Будь обережним на воді!»

Мета:

• Освітня – подальше формування вміння сприймати слухову та зорову інформацію, усвідомлювати зміст, давати характеристику героям, робити висновки з прослуханого, висловлювати власне враження; виконувати  усний переказ тексту за складеним планом після попереднього опрацювання;  закріплення вмінь давати повні відповіді на запитання;
• Розвивальна - розвиток пам'яті, стійкості уваги, можливості її розподілу та   переключення; спостережливості у сприйнятті навколишньої інформації;           

• Виховна – виховання турботливого, шанобливого ставлення до природних багатств ;
• Корекційна -  розвиток усвідомленого сприймання інформації; монологічного зв’язного мовлення; збагачення словникового запасу; розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування; розвиток уміння пригадувати вивчений матеріал та уміння використовувати набуті знання; формування асоціативного мислення.

Хід уроку.

І. Загально-корекційний етап

1. Організація до роботи.

2. Нервово-психічна підготовка – гра «Пошуковець»

3. Актуалізація опорних знань.

• Гра «Веселі рими»

Серденько – …(раненько)              літо – … (сито),                     квіти – … (діти),                           

місточок – … (лісочок),                 мак – … (рак),                         гілка – … (білка),

їжачок – …(бочок),                        дзвоник –  … (коник),              хатинка – (дитинка).

ІІ. Основна частина.

1. Повідомлення теми

2. Сприймання та засвоєння матеріалу.

• Опрацювання казки

Вода

Українська народна казка Подніпров’я

Одне село мало назву Кринички. Його так назвали тому, що в селі було води досхочу. Де хочеш, там і буде, де не було — з’явиться. Люди не дорожили водою, бо її було кругом багато.

Аж ось одного дня води не стало. Люди почали дивуватися:

— Чому це води нема?

Один селянин вирішив дізнатися та й подався, куди очі дивилися. Йде, йде, а назустріч йому чоловік з іншого села. Зупинився він і питає:

— Куди ти, друже, йдеш?

— Та ось на пошуки води, — відповів селянин.

— А з якого ти села? — спитав чоловік.

— Із Криничок.

— Так у вас завжди вода була.

— Була та й не стало, — сумно відповів селянин.

— То ходімо разом воду шукати, — запропонував добрий чоловік.

— Ходімо, — зрадів селянин.

Ідуть вони, а на зустріч їм біжить лісова мишка. Мабуть, від когось утікала та й просить:

— Сховайте мене, добрі люди!

Чоловіки хутко її сховали, а потім і питають:

— Хто тебе так сильно налякав?

— Лисиця, хто ж іще?

— Давай з нами подорожувати, — запропонували мандрівники.

— А куди ви йдете? — радісно спитала мишка.

— Шукаємо зниклу воду.

Мишка зраділа, що може допомогти людям:

— Я знаю у лісі одне джерельце, ходімо до нього.

Джерельце поїло водою весь ліс, який дякував смачними ягодами, грибами, кислицями та прохолодою у велику спеку. Коли чоловіки прийшли на галявину, то вирішили відрами наносити води у криниці.

Довго носили вони, води ставало все більше. Знову у криницях заблищала вода. Люди зраділи. У кожному дворі криницю прикрасили різними візерунками.Відтоді у селі вода стала у пошані.

• Переказати (усно) за планом:

1. Село Кринички – досхочу води.

2. Раптове зникнення води.

3. Селянин йде на пошуки.

4. Пропозиція доброго чоловіка.

5. Порятунок мишки. 

6. Мишка показує джерельце.

7. Чоловіки носять воду.

8. Пошана воді.

• Гімнастика для очей (знайдіть очима, який купальник одягне дівчинка та хто із дітей що упіймав)

• Складання правил поведінки на воді з опорою на малюнок

ІІІ. Заключна частина.

1. Підсумок. Рефлексія.

Тема: Перегляд мультфільму «І так піде». Усвідомлення повчального змісту, складання плану, переказ.

Мета:

• Освітня – подальше формування вміння сприймати слухову та зорову інформацію, усвідомлювати повчальний зміст, давати характеристику героям, робити висновки з переглянутого, висловлювати власне враження; виконувати  усний переказ тексту за складеним планом після попереднього опрацювання;  закріплення вмінь давати повні відповіді на запитання;
•  Розвивальна - розвиток пам'яті, стійкості уваги, можливості її розподілу та   переключення; спостережливості у сприйнятті навколишньої інформації;           

• Виховна – виховання поваги до традицій, любові до природи, наполегливості, пізнавального інтересу;
• Корекційна -  розвиток імресивного та експресивного мовлення; усного зв’язного мовлення; збагачення словникового запасу; розвиток розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування; розвиток уміння пригадувати вивчений матеріал та уміння використовувати набуті знання; формування асоціативного мислення.

Хід уроку

I. Загально-корекційний етап

1. Організація до роботи

2. Нервово-психічна підготовка.

• Гра «Знайди 10 відмінностей»

Актуалізація опорних знань

• Розгадування загадок

ІІ. Основна частина.

1. Повідомлення теми.

2. Сприйняття та засвоєння матеріалу.

• Перегляд мультфільму «Так сойдет!» https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=8Kr23RvT--k
• Відповіді на запитання за змістом:

1. Про що співав у своїй пісеньці Зайчик?

2. Кого він першого зустрів? Що робив у цей час Їжачок?

3. Як поставився Зайчик до справи з викладення черепиці?

4. Що сталося, коли дах було «закінчено»? Хто постраждав?

5. Що робила Лисичка? Яка їй була необхідна допомога?

6. Чи якісно віремонтував Зайчик стілець? Як це виявилося?

7. Чим закінчилася спроба Зайчика допомогти Борсучку?

8. Як Зайчик на власному досвіді переконався, що до будь-якої справи потрібно ставитися серйозно і відповідально?

• Переказати за планом

1. Пісенька Зайчика-хвалька.

2. Їжачок перекриває дах.

3. Допомога Зайчика Їжачку. Наслідки.

4. Біда Лисички.

5. Невдалий ремонт стільця.

6. У Борсучка пропав електричний струм.

7. Зайчик потрапляє в аварію.

8. Звернення по допомогу з ремонту штанців до Бобра.

9. Невдоволення і здивування Зайчика.

ІІІ. Підсумок уроку