Усний журнал «ОБЕРЕЖНО, ГЕЛЬМІНТИ!»

УСНИЙ ЖУРНАЛ «ОБЕРЕЖНО, ГЕЛЬМІНТИ!»

Цілі: сформувати уявлення про гельмінтів; розповісти про життя й роботу К. І. Скрябіна; дати класифікацію гельмінтів, вивчити їхні життєві цикли; розвивати творче мислення, продовжувати розвивати вміння аналізувати, узагальнювати, працювати з додатковою літературою й науковим текстом; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я.

Сторінка перша

Біографія К.І. Скрябіна Життя і творчість.

Костянтин Іванович Скрябін (7 грудня 1878 — 17 жовтня 1972) — російський біолог, засновник вітчизняної гельмінтологічної науки, академік АН СРСР (1939), ВАСГНІЛ (1935), академік медичних наук СРСР (1944), Герой Соціалістичної Праці (1958). У 1905 році К. І. Скрябін закінчив Юріївський (Тартуський) ветеринарний інститут. До 1911 року працював ветеринарним лікарем у Середній Азії, а згодом до 1917 року у Петербурзі. З 1917 по 1920 р. К. І. Скрябін очолював першу в нашій вищій школі кафедру паразитології в Донському ветеринарному інституті (у м. Новочеркаську). У ці роки К.І. Скрябин розробив метод повних гельмінтологічних розкриттів, яким з того часу користуються гельмінтологи. У 1919 р. очолювана Скрябіним кафедра організувала першу гельмінтологічну експедицію.

У1920 році він переїхав до Москви, де з 1920 по 1931 рік працював у Державному інституті експериментальної ветеринарії, у якому керував створеним ним гельмінтологічним відділом У 1931 році відділ був перетворений на Всесоюзний інститут гельмінтології, директором якого Скрябін був до 1957 року. Водночас він завідував кафедрою паразитології в Московському ветеринарному інституті. 29 січня 1939 року Скрябін був обраний академіком АН СРСР відділення математичних і природничих наук за фахом «Гельмінтологія, загальна ветеринарія». У1940 році він очолив організоване з його ініціативи Всесоюзне товариство гельмінтологів. У 1942 році вчений став директором Лабораторії гельмінтології АН СРСР, а з 1956 по 1961 рік був віце-президентом ВАСГНІЛ. Сфера досліджень — морфологія, біологія, філогенія, систематика, екологія, епізоотологія, епідеміологія гельмінтів. Під керівництвом Скрябіна було здійснено понад 300 експедицій, результати цих досліджень мали велике значення для вивчення гельмінтофауни людини й тварини, а також у розробці комплексу планових оздоровчих заходів у медицині й ветеринарії. Учений відкрив і описав понад 200 нових видів гельмінтів, дав обґрунтування 120 родам гельмінтів, увів наукові поняття: додаткові й резервуарні хазяї, транзитний паразитизм, симбіопаразитизм, біогельмінтоз, геогельмінтоз.   

Сторінка друга

Гельмінти, хто вони?ppt_x

Гельмінти — паразитичні черви - завдають шкоди здоров'ю людей і тварин, будучи причиною цілої низки важких захворювань, які називають глистяними інвазіями, або гельмінтозами. Гельмінти — багатоклітинні організми, і кожен їхній вид характеризується специфічним циклом розвитку. Організм, у якому глисти розвиваються до статевого віку, називається основним хазяїном. Тварина, в організмі якої відбувається розвиток яєць або личинок, називається проміжним хазяїном. У процесі еволюції глисти так навчилися пристосовуватися до організму хазяїна, що наш імунітет просто не помічає непрошених гостей. Ці паразити здатні пригнічувати або змінювати імунну систему людини, провокуючи загострення хронічних захворювань. Як і будь-який інший паразит, глисти живуть за рахунок ресурсів організму хазяїна, харчуючись компонентами їжі, яку ми вживаємо, а також лімфою і кров'ю. Як би дивно це не звучало, але саме глисти можуть стати причиною апендициту й кишкової непрохідності. їхні личинки та зрілі особини здатні активно пересуватися в організмі й уражати печінку, нирки, легені, очі та головний мозок. Майже всі паразити — винуватці підвищеної стомлюваності, сонливості, запорів, різних коливань ваги, кишкових розладів, метеоризму й дисбактеріозу.

Сторінка третя. Які вони?

Аскариди

Схожі на земляного черва, причому дорослі особини сягають розмірів від 15-20 до 20-40 см. Дитина полюбляє гризти й відкушувати нігті? У неї є звичка смоктати палець, перевіряти ним час від часу вміст носа? Їй подобається гризти ручку або фломастер і не доставляє задоволення миття рук після вулиці? Тоді в неї, швидше за все, є аскариди — це один з найпоширеніших видів гельмінтів. Їх наявність в організмі підтвердять і висипи на шкірі, і підвищена стомлюваність, і погіршення апетиту, і неподоланний потяг до шоколаду. Іноді в разі аскаридозу в ділянці пупка з'являється тягнучий біль, виникає нудота, ломота в суглобах і м'язах, стомлюваність і головний біль. До речі, навіть покахикування вночі може бути ознакою присутності у вашому організмі аскарид.

Потрапляючи до організму, личинки аскарид рівномірно розселяються в ньому — звідси гепатити, цирози, бронхіти, пневмонії, тонзиліти, гайморити й отити. Ці паразити можуть проникнути навіть у мозок, викликаючи мігрень, підвищення артеріального тиску. Іноді вони утворюють ущільнення, які лікарі можуть прийняти за пухлину головного мозку.

Гострики

Невеликі (до 1 см), білі черви із загостреним заднім кінцем. Їхні личинки живуть під нігтями, на одязі, білизні, у домашньому пилу. Основний симптом ентеробіозу — сверблячка в задньому проході, особливо вночі, адже саме під час сну, коли м'язи анального отвору розслаблені, самка виповзає з прямої кишки й відкладає навколо заднього проходу велику кількість яєць. Шкіра подразнюється, через що з'являється свербіж. Іноді гострики можуть потрапити до сечовидільного каналу або статеві органи дівчаток і спровокувати розвиток запального процесу.

Сторінка четверта. Як їх виселити?

Очищене насіння гарбуза подрібнити в м'ясорубці або міксері. Уживати вранці натщесерце по дві столові ложки, запиваючи теплим молоком. Через годину прийняти проносне. Ефективно для виведення гостриків.

П'ять зубчиків меленого часнику зі склянкою кип'яченого молока допоможуть позбутися аскарид і гостриків. Через 2 години після вживання суміші потрібно випити проносне.

Глистогінну дію мають:безсмертник валеріанаоманматеринкаевкаліптзвіробійволоський горіхпижмо звичайне

Паразити не люблять морську капусту, ламінарію, горіхи, соняшникове насіння, кисломолочні продукти, продукти зеленого й червоного кольорів: журавлину, малину, інжир, лимон, хурму, гранат; сауну з березовим чи дубовим віником, ванну з аромаоліями лаванди, гвоздики, лимона, туї.

Сторінка п’ята

Наслідки перебування “квартирантів”

До серйозних наслідків перебування в організмі непрошених гостей належать:алергійні реакції, ураження судин, тривале підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів;дратівливість, швидка стомлюваність, нездужання, запаморочення, неспокійний сон, іноді - епілептичні напади;напади загального нездужання в людей, які ведуть абсолютно нормальний спосіб життя - збалансовано харчуються, уживають вітаміни, не зазнають стресів удома й на роботі;коливання ваги (її зменшення або збільшення) за звичайного режиму харчування.

Усі ці симптоми свідчать про те, що настав час здати аналізи на наявність в організмі гельмінтів.

Сторінка шоста

Виступ мандрівника. В Африці й Азії в озерах із прісною водою є шистосоми, які заповзають у кровоносні судини сечостатевих органів і прямої кишки. У таких озерах купатися небезпечно. На островах Фіджі, Таїті, Гоа, у Мозамбіку та Єгипті москіти розносять філярій. Вони спричиняють слонову хворобу. У Китаї, Кореї, Японії, Приамур'ї та Примор'ї, регіонах уздовж Волги, Ками, Дніпра, Уралу можна підхопити двоустку, з'ївши заражену рибу. Слід утримуватися від сирої або недостатньо просоленої риби. В Європі, з'ївши біфштекс із кров'ю, можна заразитися на трихінельоз, збудники якого оселяються у м'язах. 

Сторінка сьома

Міфи про гельмінтівppt_xppt_x

У морській рибі гельмінтів не буває. Ще як буває. Особливо якщо до того, як потрапити на прилавок, риба не пройшла належної обробки. Чим раніше після вилову її попатрали й відправили на холод, тим менше ймовірності заразитися.

Собаки частіше заражають своїх хазяїв, ніж кішки. Собаки справді небезпечніші за кішок, тому що мають звичку куштувати фекалії своїх родичів. Один ехінококоз (його спричиняє личинка, що утворює гігантські капсули в людській печінці й легенях) чого вартий! Для профілактики домашнім звірам слід давати лікарські препарати чотири рази на рік.

Глисти бувають лише в дітей. Казка для дорослих. Але якщо дітей губить відсутність навичок гігієни, їхні мами й тата стають заручниками власних шкідливих звичок у харчуванні й пристрасті до подорожей.

Контактувати із зараженою людиною небезпечно. Що правда, то правда. Глисти можуть передаватися до нового хазяїна. Але лише в тому випадку, якщо йдеться про ентеробіоз (гостриків) — один з найпоширеніших видів гельмінтозів серед жителів нашого регіону. У дім їх найчастіше приносять діти-замазури й «нагороджують» ними батьків.

Запобігання й профілактика

Їжа. На відпочинку в екзотичних країнах пийте лише бутильовану воду. Куплені на ринку овочі та фрукти потрібно чистити або варити. Сирі непросмажені риба та м'ясо — під забороною. Не пийте тільки-но віджаті соки — їх далеко не скрізь готують із митих фруктів. Пляж. Ходити босоніж та сидіти (лежати) на тропічному піску — великий ризик. Не забувайте про взуття й килимок, на якому ви лежатимете. Купання. Прісноводні озера в Центральній Африці чи Південній Америці або Індії кишать паразитами. Пильнуйте!Комарі. Бережіть себе від укусів кровососів (у тих країнах, де вони небезпечні). Користуйтеся репелентами, носіть одяг з довгими рукавами та спіть під пологом. Білизна. У тропічних країнах не сушіть білизну на балконі. Тропічні мухи люблять відкладати на вологій білизні яйця. Коли підсохлі плавки опиняються на тілі, з яєць вилуплюються злобливі личинки, що спричиняють дерматит.

Насамкінець нашого заходу хочу всім вам побажати міцного здоров'я. Аристотель говорив: “Здоров'я людини — це щастя». Тож будьте завжди щасливі!”ppt_x