Тема: В гостях у казки
Заняття-розвага з мовленнєвого спілкування з
нетрадиційної роботи з казкою в старшій групі
Вихователь : Коновалова О.О.
Мета. Розширити й уточнити знання дітей про казки та казкових героїв. Спонукати дітей до інсценування казки та складанню казок по-новому. Виразно передавати діалог дійових осіб за ролями. Закріпити вміння вживати різні типи речень, дотримуючись правильного порядку слів. Продовжувати формувати культуру мовного спілкування: розмовляти спокійним, лагідним тоном. Розвивати вміння дітей логічно І послідовно будувати розповідь, художню виразність дитячого мовлення, творчість, уяву, фантазію. Виховувати у дітей любов до театральних вистав, почуття дружби, товаришування.
Хід заняття
(Лунає музика).
Казок чимало є на світі —
і веселих, і сумних.
Хіба зможемо прожити ми
без них?
Діти, чи вам подобаються казки? Чим?
(Вони вводять нас у світ пригод, вчать розпізнавати добро і зло, друзів і ворогів)
Так, всі ви любите казки.. У дружбі й злагоді живуть у казках птахи і звірі, квіти і дерева, навчаючи нас добру, дружбі.
А які казки ви знаєте?
Д/в «Відгадай з якої казки»
На городі виростала,сили набиралась.
А потім достигла, великою стала.
Став дід тоді всіх гукати:
— Час нашу красуню рвати.
Хто тікав від діда й баби,
Не сидів він на вікні,
А зустрічався з зайченятком
Й ну співать йому пісні!
Старенька бабуся у лісі жила.
Гостинці для неї онука несла.
Хто дівчинку ту по дорозі
зустрів?
Як казка ця зветься? Хто б відповів?
Підробив він голосок,
став малим співати.
Здогадалися вони:
— Це не наша мати! Ріпка.
Дід садив щось у городі, Баба поралась в господі. Виріс овоч – тягне дід, Та подужати не зміг.
Журавель до себе гостю запросив,
Довго готувався, щось в печі варив.
А чому ж страву гостя ця не з’їла?
Баба з дідом в ліс пішли ,
Щось під кущиком знайшли.
Що за пташка там жила і яка вона була?
Двоє мишенят собі дружно з півником жили.
Що робили і чому посварилися вони?
Як мишенятам слід змінитись,
щоб із півником подружитись?
Якими словами може розпочинатися казка?
Якими закінчується?
Діти, ви знаєте, що в казках є чарівні слова за допомогою яких відбуваються різні чудеса та здійснюються бажання)? Які це слова?
(Абра кадабра, ені-бені-раба, трах тібідох)
Ці чарівні слова можна вимовити по-різному: пошепки, як робот, швидко, загадково.
Діти, мені ,здається, ми потрапити у справжню казку після цих слів?
Стоїть сундук. А що ж у ньому?..
Казкові герої на згадку про себе щось нам передали. А що, ми зараз подивимося.
Дидактична гра «З якої казки річ?»
Що б сталося, якби Червона Шапочка зустріла не злого, а доброго вовка?
Так я кажу чи ні? Вірно, правильно треба казати не на глечик, а у глечик.
Пригадайте, як відповідав півник лисичці?(повільно, швидше, дуже швидко). Ким були півник і котик? Прислів’я про дружбу пригадайте.
(добрий, працьовитий, справедливий)
прислів’я про працю які?
Д/в «Виправ помилку у казці»
Д/в «Виправ вислів»
Ведмідь – криворогий
Лисиця - хитрохвоста
Заєць – куцоногий, довгоносий
Слон – довгохвостий
А зараз я вам пропоную пограти в театр , але для цього давайте поділимося на три команди .
Кожна команда обере собі казку, епізод якої буде нам показувати. А для цього візьміть собі ту річ, яка нагадує вам казочку, в якій вона зустрічається. (Колосок, листочок, глечик). Тож поки одні з вас будуть акторами , інші - глядачі повинні впізнати казку. (Діти діляться на команди, обирають казку та артистів).
Казка стукає у двері —
Привітаємо її:
Казко-казочко, з'явись!
Покажись і розкажись
Діти готуються до драматизації. Показують казку.
Діти, хто пише казки?
(Казкарі, письменники)
А також їх складають і звичайні люди. Саме ці казки передаються з покоління в покоління: від дідусів — до онуків і правнуків. Як називаються такі казки? (Народні)
А ви бажаєте побути в ролі казкаря і придумати свою казку?.
Сідайте в коло. Казку ми будемо складати по черзі.
Я почну, а ви продовжите.
Жив собі Дід і Баба. От одного разу напекла Баба пиріжків, а на один не залишилося начинки. Баба зробила з нього коржика. Пиріжки поїли, а Коржик засох і ніхто його їсти не хотів. Сидів, сидів, сидів Коржик, набридло йому сидіти — от він і утік.
1. Біжить Коржик по стежині, а на зустріч йому білочка: «Коржику, візьму я тебе до себе в дупло». «Та ти що, — каже Коржик. — Я такий черствий, мене ніхто їсти не хоче, і ти не будеш». І покотився далі.
2. Котиться, котиться, а назустріч йому лізе черепаха: «Коржику, давай будемо подорожувати разом». А Коржик і каже: «Ні, ти дуже повільно лізеш. Краще я сам буду подорожувати». І покотився.
3. А назустріч йому їжачок: «Ой, який гарний Коржик. Буде гостинець для моїх малят». Хотів настромити на голки Коржика, але не зміг. А Коржик засміявся, та й покотився далі.
4. Котиться, а тут — Лисичка: «Дивися, Коржик. Я вже з'їла Колобка. І тебе зїм». І тільки хотіла вкусити Коржика, та як скрикне: «Ой, лишенько! Я зламала собі зуба!». А Коржик каже: «Ходи зі мною до лікаря, він тобі допоможе».
5. Айболить полікував лисичці зуби. От вона і каже: «Я тебе ніколи не буду їсти, а буду з тобою дружити».
6.І пішли вони удвох по світу пригод шукати. От і казочці кінець, а хто слухав — молодець.
Ой, а що це закотилося у самісінький куточок, дивіться, та це ж чарівний клубочок. Його нам передали добрі казкові герої. Вони хочуть, щоб ми стали в коло, пограли в гру «Чарівний клубочок» і згадали усіх добрих казкових героїв.
(Діти, розмотуючи клубок, пригадують добрих персонажів казок).
Молодці! Як приємно бачити, скільки добра ми зібрали у нашому колі. Ми як одна добра родина, усміхніться один одному.
А зараз ми будемо всіх шанувати, пиріжками пригощати. (Ліплять пиріжки)