В гостях у тижня ( Засідання літературно-мистецької студії " Берегиня" )

                В гостях у тижня

 

Звучить лагідна народна українська музика.

 До залу  входять ведучі

1-й ведучий. Доброго дня, шановні гості!

2-й ведучий. Щиро вітаємо вас і запрошуємо на щиру розмову.

1-й ведучий. А присвячена вона, як ви, мабуть, уже здогадалися, традиціям нашого народу, що пов'язані з днями

ТИЖНЯ.

До залу входять учні-читці. 

1-й учень

На світі можна втратити багато! Найбільша втрата — пам'ять поколінь. Це для народу рівнозначно страті. Минуле невіддільне, наче тінь.

1-й ведучий. Дійсно, не може існувати народ, який загубив своє коріння, забув про традиції своїх пращурів.

2-й ведучий. Багатий наш народ на свята, з якими тісно пов'язані й селянська праця, і родинне життя, і зміни пір року. Усі вони сповнені чарівною поезією народної мудрості, красою обрядів та глибокою філософією звичаїв. Але що нам відомо про буденні звичаї, яких дотримувався наш народ протягом тижня?

1-й ведучий. От саме про це і піде наша розповідь.                           Звідки пішли назви днів тижня?

У давнину були часи, коли дні тижня не мали своїх назв. Причина цього дуже проста. Людина ще не знала про існування самого тижня!

У ту епоху час поділяли лише на місяці: днів було надто багато, щоб кожному з них давати ім'я. Але з розвитком міст людям став

потрібний окремий день для торгівлі — базарний день. Іноді такі дні проводилися кожного десятого дня місяця, а іноді — кожного сьомого або кожного п'ятого. У Вавилоні, наприклад, це був кожний сьомий день. У цей день ніхто не працював, і люди зустрічалися виключно для торгівлі та для проведення релігійних церемоній.

Євреї запозичили цю традицію, але виділили кожний сьомий день

для релігійних цілей. Так виник тиждень — дні між ринковими, або базарними, днями. Євреї дали назву кожному дню, простіше

кажучи, це був його порядковий номер після суботи — дня, що пе­редує базарному дню.

Єгиптяни, в яких вже існувала система тижнів, назвали дні тижня за п'ятьма планетами, а також за Сонцем і Місяцем. У Давньому Римі також користувалися єгипетськими іменами днів тижня: день Сонця, Місяця, Марса, Меркурія, Юпітера, Венери, Сатурна.

У нас прийнята змішана форма назв днів тижня: з понеділка по п'ятницю — порядкові номери днів, назви суботи й неділі мають релігійне походження.

До речі, коли ми говоримо «день», то вважаємо, що це період часу між сходом і заходом сонця. У Давньому Римі день тривав від півночі до півночі, й у наш час багато країн користується саме таким методом.

2-й ведучий. Деякі історики вважають, що в дохристиянські часи наші пращури визначали дні тижня за іменами слов'янських язичницьких богів: Хорошдень, Велесдень, Купальдень, Яродень, Перундень та Ладодень. На жаль, більш детальних свідчень про такий тиждень ми сьогодні не маємо.

1-й ведучий. Аз прийняттям християнства на Русі тижневий відлік набув назви «седмиця», тобто став налічувати сім днів. Так збереглося і до нашого часу. Слово «тиждень» — народне й означає «той же день», тобто той, що був сім днів назад. Усі дні тижня також мають своє народне розшифрування:

Понеділок — перший день по неділі (що приходить за неділею);

вівторок — другий (вторинний);

середа — середина тижня;

четвер і п'ятниця — відповідно четвертий та п'ятий дні;

субота — від єврейського слова «шаббат» — «нетрудовий день»;

неділя — «нема діла».

За народною уявою, кожен день мав, так би мовити, своє обличчя, тобто тиждень поділявся на «чоловічі» та «жіночі» дні. Ними наші прадіди визначали, коли і яку роботу слід починати, коли відпочивати, яких традицій дотримуватись.

2-й ведучий. Про дні тижня створено чимало приказок, прислів'їв та пісень, сповнених народним гумором.

До залу входить фольклорний гурт учнів, співає жартівливу народну пісню «Ти ж мене підманула».

1-й ведучий. Отже, давайте дізнаємось, що означали в народі дні тижня.

Наперед виходять учні-читці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОНЕДІЛОК

1-й учень. У понеділок не радили чесати волосся. На осмислення понеділка слов'янському народному календарі значно вплинуло на те, що він посідав перше місце в ряді буденних днів і відповідно підпадав під магію „першого" : „як почнеш цього дня роботу - цілий тиждень буде тяжко" , „ не слід цього дня нічого давати з хати - цілий тиждень матимеш збиток".

В Україні повсюди пам'ятали, що понеділок - важкий день, і тому будь-які роботи розпочинати не слід, „ бо будуть невдалі". Зокрема вказувалось: „не копати глини - бо завалить", „ не мазати хати", „ не садити квочки, бо вилупляться півники", „ не колоти свиней - сало буде слизьким", „ не чесати волосся, бо яструб курей забере" (Закарпаття).

У різних регіонах України побутувало повір'я, що в понеділок світ заснувався.

Інколи цим мотивували заборону снувати основу для ткання на верстаті.

Тлумачення понеділка не позбавлене і суперечностей: вірили, що розпочата цього дня шевська робота скоро буде виконана, радили саджати огірки, гарбузи - „ на перших квітках буде зав'язь".

В Україні існував також звичай „понеділкувати", за яким деякі заміжні жінки взагалі не працювали і дотримувалися суворого посту, у такий спосіб оберігаючи себе та свою родину від усіляких хвороб і нещастя. Саме так вважали наші пращури, але вірити в це чи ні, вибирати вам. Головне, щоб забобони не стали частиною вашого життя!

2-й  учень. Здавна повелося, що перший день тижня — не­сприятливий, важкий. Скоріше за все, таку вдачу він має через те, що саме з нього починаються всі визначні пости: Петрівський, Спасівський, Пилипівський та Великий.                          «У понеділок роботи не розпочинай». У цей день намагалися утриматись від того, щоб розпочати будь-яку важливу справу, вважали за великий гріх одягатися в нову сорочку. Молодиці в понеділок влаштовували собі посиденьки — так звані «понеділкування», залишивши хатні справи на чоловіка або свекруху.

 1-й учень   У ПОНЕДІЛОК РОБОТИ НЕ   ПОЧИНАЙ

Наші пращури вважали: як понеділок виявиться невдалим, то й увесь тиждень таким самим буде. А от хто у перший день тижня одержить гроші, то всі наступні дні також одержуватиме їх!

Уявляли собі понеділок у вигляді сиво­го дідугана біля брами до раю, котрий показує душі пекло й рай.

«У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай»,— радили люди. І мудро радили. Зараз учені підтвер­джують, що у понеділок працездатність людини невисока. Та й по собі знаєте, як важко у цей день на уроках.                                                                                                            Про цей день тижня є такі прислів’я:

Понеділок – шевський празник.

Понеділок і п’ятниця важкі дні, вівторок і субота – легкі.

У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.

 

ВІВТОРОК

1-й учень. Разом із понеділком та четвергом наші пращури вівторок | зараховували до чоловічого „ мужеського „ дня . Але на відміну від перших двох , у народному календарі за ним досить стійко закріпилась ознака легкого , удачливого , веселого та щасливого .  Тому будь яку роботу радили розпочинати саме у вівторок .  Найкращим він вважався , зокрема , для сівби , жнив , возовиці молотьби ,зоління полотна. Вівторок також називали днем , коли «світ заснувався « , і тому добрим для оранки : „усе поле              заснується хлібом „ - так вважали на Черкащині. На Закарпатті з  цим вірування пов'язувалася заборона снування основи тканини ,  порушення могло накликати біду на сім'ю ткалі.             

Але ж у тому регіоні весілля справляли саме у вівторок або  четвер. 

На Полтавщині цього дня все ж побоювалися сажати квочку ,  бо не всі курчата вилупляться .             

Зазначимо , що у західних слов'ян вівторок був відомий як несприятливий день , що „ належить чортові „ . Заборонялося  прясти , ткати , шити і взагалі тяжко працювати . Вірили , що діти народжені у вівторок , - геніальні.             

2-й учень. А от «у вівторок — початків сорок»,— каже відоме прислів'я. За народним віруванням, вівторок сприяє будь-якій справі. Тому в цей день селяни розпочинали весняну оранку, сіяли, влаштовували косовицю та приступали до збирання врожаю. З вівторком пов'язана й народна медицина. Вважалося, що заготовляти цілющі трави можна лише в «легкі» дні: вівторок, середу та суботу. А от останній перед Різдвом вівторок належить до обрядових днів» У народі його називали «обливальним». Рано-вранці дівчата брали свячену воду й бризкали одна одну — «щоб гарною бути».                                                                                                                                                          ВІВТОРОК — ЩАСЛИВИЙ ДЕНЬ

1-й учень. Цей день вважається вдалим для всяких починань. Адже важкий понеділок — позаду, а «у вівторок — початків сорок», отож сміливо розпочинали будь-яку найважливішу справу, а також закладали нову хату. А ще вірили, що най- талановитіші діти народжуються саме по вівторках!..              

Про вівторок існують такі прислів’я:                                                            Вівторок – щасливий день.

На вівторок зібралось бід сорок.

 

 

 СЕРЕДА

         1-й учень. Мабуть, ви чули таке прислів'я: «Добрі ви гості, та в середу трапились». Сьогодні воно означає, що господарі не чекали на гостей і не можуть їх добре пригостити. Але чому саме із середою пов'язують цей вислів? Тому, що саме середа та п'ятниця вважаються пісними днями, коли не

можна вживати скоромну їжу, а в давнину цієї традиції дотримувались дуже суворо. Оскільки цей день пісний, то він ввижався несприятливим. У народі в середу вдавалися до певних обмежень: не пряли, не садили городину, нічого не продавали і не позичали, не мили і не чесали волосся. Вважалося, що дівчина, яка заплете в середу косу, зашкодить волоссю — коса не буде рости.

У народному календарі українців ставлення до середи нерівнозначне. Як і в п'ятницю, тоді дотримувалися посту                            („ хто поститься, тому середа поможе йти в царство небес­не"), а постові дні часто називали найлегшими. До того ж вірили, що середа - особливий день, у який Бог сотворив сонце, місяць та зорі, й тому сонце бодай на п'ять хвилин та з'явиться                                         ( Закарпаття).

Але саме на середу випадало найбільше забобон. Не можна було мити голову та розчісувати коси, бо „ бо у середи 40 дочок і кожна висмикне пасмо", „ у середи 77 сестер, то треба дати кожній по волосинці" (з цим повір'ям часом пов'язувалася заборона снувати - „ у середи багато дочок, і багато йде пряжі на основу"), „буде голова боліти", „буде вошей череда", щось „ жахливе присниться". Не дозволялося також різати полотно на сорочки та шити ( „ воші будуть"), накачувати полотно                                     ( „бо дратиметься"), убиратися в нову сорочку.

Інколи середу уявляли як „ біляву хорошу" дівку.               Казали : якщо цього дня кинути нитку на гребені, вона прийде вночі і буде ЇЇ допрядати. Але, на нашу думку, віри­ти в це особливо не потрібно.

 

 

Про цей день народ склав такі прислів’я:

Воно як трапиться: коли середа, а коли й п'ятниця.

Гуляла середа, як ще була молода.

Знає пес середу.

Не сунься середа наперед четверга, бо ще і п'ятниця буде.

Середа у нас аж до п'ятниці.

Середа і п'ятниця — четвергу не указчиця.

То ще не біда, що без риби середа.

Як прийшла середа, то вчепилася біда.

 

 

 

 

ЧЕТВЕР

 

1-й учень                         Ознаку того, що четвер є щасливим днем, підтверджує таке прислів'я: «У четвер пішла, то й гриби знайшла». У народі вірили, що багаті люди народжуються саме цього дня, коли можуть здійснитися всі надії та бажання. Вважалося, що і сни, які наснились у ніч з четверга на п'ятницю, також щасливі й обов'язково мають справдитися. А щоб у родині протягом року панували злагода та спокій, щочетверга вся сім'я збиралася на спільний обід. Крім того, четвер вважався сприятливим для підсаджування на яйця курей та гусей, для посівних робіт. «Хто обсіється в четвер,— казали селяни,— у того зерно вродить чисте і багате».

У народному календарі четвер називали чоловічим

 днем і в цілому вважали сприятливим та легким для всіля­ких людських справ.               На Волині існувало повір'я, що саме цього дня Бог сотворив планети, а тому добре сіяти городину, огірки, капусту, бо для них потрібні сонячні дні. Певну роль  відіграла співзвучність слів „четвер-верх", „усе буде рости уверх" (Полісся). На Полтавщині вважали, що квочку треба садити саме в четвер - не буде бовтунів, особливо якщо той, ' сам народився в четвер. Він добрий для дороги.

У повір'ях, пов'язаних із цим днем тижня, стійко про­являвся звуковий символізм, а саме співзвучність четвер - і черви. Так на Поліссі його повсюдно вважали неприятливим для садіння овочів, заготівлі сала, масла, „бо черви будуть їсти". Не годилося також робити сирівець або квас, , бо в них нечиста сила (іноді прямо вказувалося - чорт) ку­пає своїх дітей, варить собі страву. Подекуди цього дня не мастили, „щоб не було павуків у хаті", не прали, „бо буде , град падать", не снували, „щоб не забігала бешенина у двір", „бо хлопці снуватимуть по селу".

2-й учень                                                              НЕ ТЕПЕР, ТАК У ЧЕТВЕР

За народними віруваннями, цей день тижня сприятливий для буденних справ. Розпочату у четвер роботу не радили залишати на п'ятницю. Цього дня годилося ретельно митися.

У Чистий четвер випарювали сіль, яку називали «четверговою», і зберігали як помічну. А ще існував звичай виготовлення «четвергової сорочки». За повір'ям, така сорочка носитиметься дуже довго, а її власник доживе до глибокої старості... Вважали за найкраще саджати овочі саме в четвер — «тоді все ростиме вверх». У четвер також найкраще ви­рушати в дорогу

Прислів’я про четвер:

Згоджусь я тобі не тепер, то в четвер.

Краще тепер, як у четвер.

Як не тепер, то в четвер.

Не попередить четвер середи.

Хто в четвер скаче, той у п'ятницю плаче.

 

П’ЯТНИЦЯ

1-й учень                              3 усіх днів тижня п'ятниця оповита чи не найбільшою кількістю міфологічних вірувань. У народі її уявляли молодицею, котра ходить по хатах і придивляється: хто не постить у цей день і працює, а хто, навпаки, шанує звичай. Звідси і вислів: «П'ятниця-похатниця». Тих, хто не дотримується посту, вона карає. Особливо гнівається п'ятниця на жінок, які прядуть, вишивають та шиють. Вважалося, якщо дівчина цього дня співає, то доля не пошле їй доброго чоловіка: «Хто в п'ятницю скаче_г той у неділю плаче».

Народні вірування                           пов'язані з п'ятницею                            значною мірою формувалися під впливом православної церкви - великої п'ятниці страсного тижня належить  спомин про страждання та смерть Ісуса Христа . Крім того , були широковідомі Щ .Апокрифічні перекази про 12 п'ятниць , в які треба особливо суворо постувати . І багатьох селах України серед „ старих жон " був звичай „ тримати п'ятницю " або „зарікатися " , тобто не виконувати домашні, насамперед ткацькі роботи .  Християнська легенда накладалася на давнішні повір'я , пов'язані з культом язичницького жіночого божества Мокші. Тому обмеження , які цього дня стосувалися переважно ткацтва , і перш за все прядіння , не випадкові. Була й персоніфікація п'ятниці в образі св. Параскеви. П'ятниці - вірили , що вночі вона  може з'являтися до жінок ,які пряли цього дня , кидати їм у вікно веретена і, .погрожуючи , наказувати їм напрясти . Заборонялося їм випікати хліб у п'ятниці „ з того хліба кров тече " , „ жаба плигне на голову , так із жабою і вмреш " .

Але в цілому цей день мав позитивне значення - вважався чистим , легким  почин усякої чоловічої роботи , зокрема, було добре орати , сіяти жито , овес.

 П'ЯТНИЦЯ — КОМУ ЩО ТРАПИТЬСЯ

П'ятниця традиційно вважалася важким днем, може, тому, що в цей день страждав і прийняв смерть Ісус Христос. Це — найсуворіший пісний день. Особливо шанувалися дванадцять п'ятниць, пов'язаних із днем пам'яті Параскеви-П'ятниці. Переказували, що людина, яка постить у п'ятницю на першому тижні Великого посту, «буде позбавлена наглої смерті».

А от коли в п'ятницю підрізати волосся, то воно буде рости довгим і густим. Спробуйте!..

Народ про цей день тижня:

У нього сім п'ятниць на тиждень.

Довша п'ятниця, як неділя.

Хто в п'ятницю скаче, той в неділю плаче.

 

                Субота                                   

1-й учень. «Субота — кінчається робота»,— казали в народі, Із цим днем також пов'язані певні традиції. У суботу не можна було розпочинати будь-яку важливу роботу, окрім закладання хати, бо «діло довго робитиметься». А от розпочату на тижні справу слід було обов'язково довести до кінця. Віруючі, щоб спокутувати гріхи, в суботу до обіду постили. Цього дня прибирали в хаті, купалися, одягали чисту сорочку. Суботнього вечора, коли в церкві дзвонили дзвони, матері вчили ходити немовлят.

2-й учень                                                                                                          СУБОТА — НЕ РОБОТА                                                                        Оповідаючи про суботу, в народі повсюдно називають певні обмеження: ні в якому разі не розпочинати важливої роботи — «бо довго діло не робитиметься», а всі справи тижня неодмінно треба довести до кінця — «Будеш десять субот закінчувати».Радили в суботу прибрати в хаті, добре вмитися — тоді «всім людям тарний будеш», приготувати чисту білизну — «як надівати її малим дітям, то краще ростимуть».

Прислів’я про суботу:

Субота — вся робота.

Субота не робота, а в неділю нема діла.

Субота — не робота: помий, помаж та й спати ляж.

Коло суботи все багато роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НЕДІЛЯ

1-й учень.                      За християнським ученням, цей день присвячений Богові. У цей день годилося лише відпочивати. Як би скрутно не жив селянин, але непорушним було правило: в неділю не братися за будь-яку роботу. Це вважилося великим гріхом. Неділі селяни чекали, як свята. У цей день вони одягали чисту білу сорочку, відвідували друзів та родичів. Недарма ж мовиться: «Як неділя, то й сорочка біла».

2-й учень                                                                                           НЕДІЛЯ—ЖДИ ВЕСІЛЛЯ

Колись казали: «Сховай слабкість на неділю, бо тепер робота є». Неділя сприймалася як празник, у цей день не можна було братися ні за яку роботу! А ще казали, що коли дитина народилася в неділю перед сходом сонця, то вона буде щасливою упродовж усього життя!                                                                                                Прислів’я про неділю:                                                                                           Йому щодня неділя. Неділя — день вимушеного безділля.

Прийде така неділя, що і в нас буде весілля.

Сховай слабість на неділю, бо тепер робота є.

У неділю: «Гоя, гоя!», в понеділок: «Голівонько моя!»

Через день — то й неділя, через хату — то й весілля.

Як неділя, то й сорочка біла.

У неділю по шавлію, в понеділок по барвінок,

а в вівторок — снопів сорок, а в середу — по череду, а в четвер — по щавель, у п'ятницю — по дяглицю, у суботу — на роботу.

 

Дитячі вірші про дні тижня

Дні тижня

 Днів у тижні рівно сім.

Це давно відомо всім.

Кожний свою назву має,

 Один одного міняє.

 Споконвіку так ведеться,

Перший – Понеділком зветься!

 Кажуть, що цей день важкий!

 І чому це він такий?

 Другий день – Вівторком звати,

А за ним, потрібно знати

 Третій день одразу йде,

 Він нам Середу веде.

 День четвертий в нас Четвер,

 Пам’ятаймо відтепер.

П’ятий – П’ятницею звуть

І її зазвичай ждуть,

 Бо попереду чекають

 Дні коли відпочивають.

 Шостий день у нас Субота,

Та ще хатня є робота.

 Тому треба помагати

Батькам в хаті все прибрати,

 На городі і в саду

 Все привести до ладу.

Сьомий день у нас Неділя.

 День святковий, день дозвілля.

Йдуть до церкви і гуляють,

Всі в цей день відпочивають!

 Микола Вересюк

 *** А.Гревцова

 «Віршик про дні тижня»

 Понеділок… Шо за свято?!

 – Тижня нового початок.

 Гей, вівторок, другий брате

Чи у тижні вас багато

? Третя – середа кругленьк

а – Пропищала – багатенько!

 А за нею йде червер

 Серед тижня він тепер.

П’ятниця, краса-дівчина

Каже – завтра відпочину.

 Йду я, діти, на весілля

 До суботи та неділі.

 

*** Днів у тижні рівно сім

 – Назви вивчимо усі

. Понеділок – перший день,

 А за ним вівторок йде.

 Далі середа, четвер –

 Твердо знаю я тепер.

Після п’ятниці – субота,

 Де кінчається робота.

 Ну, а сьомий день який?

 Та звичайно ж – вихідний.

 (В. Слєпцов)

*** Вранці ми із добрим ділом

Привітали ….. (понеділок).

Ніченька минула скоро

Трудовий іде ….. (вівторок).

Спритна, вміла, молода

 Вже настала …… (середа).

Йде четвертий день тепер,

 Називається ….. (четвер).

 Діло добре ладиться

 Як настала …… (п’ятниця).

Дома скрізь кипить робот

а Як почався день ….. (субота).

 А субота з хлібом-сіллю

 Привела сестру …… (неділю)

Джерело: http://dovidka.biz.ua/virshi-pro-dni-tizhnya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

 

1-й ведучий. От і скінчилося наше свято. Сьогодні ми разом із вами доторкнулися до джерел української культури, до старовинних народних традицій.

2-й ведучий. Сподіваємось, що ця зустріч була для вас цікавою.

1-й учень

Я землі цієї паросток зелений.

Я землі цієї крапля дощова.

Заплелись у мене, приросли до мене

Жито і дерева, квіти і трава.

2-й учень

Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос

У душу мені засіває зерно.

Моя Україно, білявко-хатино,

Пізнати тебе мені щастя дано