Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон», цікава сторінка з життя митця. Різні життєві позиції Царя Плаксія і Лоскотона.

Українська література 5 клас

Тема.         Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон», цікава сторінка з життя митця. Різні життєві позиції Царя Плаксія і Лоскотона.

Мета:

□ Навчальна: ознайомити учнів із біографічною довідкою В. Симоненка, опрацювати казку «Цар Плаксій та Лоскотон», визначити різницю жит­тєвих позицій царя Плаксія і Лоскотона; вивчити поняття «віршована мова», «рима, «строфа».

□ Виховна: формувати оптимістичний погляд на життя.

□ Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Василь Симоненко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

- Спіймайте в долоньки сонячний промінчик. Відчуйте, як він зігріває вас своїм теплом. Подаруйте його сусідові, бажаючи радості. Нехай тепло та натхнення зігріє всіх, хто поруч.

2. Актуалізація опорних знань

▼ Чи потрібно відповідати добром на зло? Обґрунтуйте свою думку.

▼ Які емоції ви знаєте? Чи подобається вам сміятись? А пла­кати?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III.ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Цікава сторінка з життя митця (матеріал для вчителя)

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня

1935 р. в с. Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Зараз його хата знаменита — тут знаходиться сільський музей Симонен­ка — іще бідний і необжитий, але обставлений нехитрими речами його дитинства. Був вдячний матері за любов та ласку, й дідові, який замінив йому батька та зумів передати малому онукові всю правду про свій рід і народ. Саме тому згодом Симоненко став справ­жнім літописцем свого народу.

У школі був найкращим учнем, багато читав і писав вірші. Вищу освіту здобував, навчаючись на факультеті журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

У Черкасах найповніше розкрився його самобутній талант поета і журналіста. Він працював в обласній газеті «Черкаська правда», потім очолював відділ пропаганди при новоствореній газеті «Молодь Черкащини», а пізніше здібного журналіста призначили власним кореспондентом республіканської «Робітничої газети» по Черкась­кій області.

Нещодавно в центрі Черкас з’явилась вулиця Симоненка на згад­ку про внесок письменника у літературне життя міста.

За життя поета вийшла друком лише одна його збірка — «Тиша і грім» (1962). Непростий шлях долали його наступні книжки пись­менника — «Земне тяжіння» (1964), збірка новел «Вино з троянд» (1965), «Поезії» (1966), «Лебеді материнства» (1981).

Вже перші поезії В. Симоненка, надруковані в газетах і журна­лах, засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадянської свідомості. Просте і пристрасне, розваж­ливе і гостре Симоненкове слово відновлювало в душах людей віру в найсвятіші ідеали, повертало їм втрачену Батьківщину, ствер­джувало цінність людини та її індивідуальності. Поет талановитий,

принциповий, В. Симоненко мав власний погляд на речі, своє розу­міння сутності людини, бажаної гармонії буття.

В. Симоненко звертався до різних жанрів та форм. Він — автор громадської й патріотичної лірики, гумористичних і сатиричних творів, прозових творів казок для дітей, щоденникових записів.

Його відомі вірші «Лебеді материнства», «Жорна», «Баба Онися», «З дитинства», «Піч», «Дід умер», «Мій родовід», «Злодій», «Я», «О земле з переораним чолом» та інші твори поета ми називаємо класичними, хрестоматійними. А його веселі, повчальні казки сьогодні знають мільйони дітей не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Подією в житті Симоненка стало обговорення його поезії на твор­чому вечорі в республіканському будинку літераторів 8 грудня 1963 р. М. Рильський високо оцінив творчість молодого поета. Мож­на сказати, що це був злет у творчій долі митця, але 14 грудня 1963 року Василя Симоненка не стало.

2. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона

У казці Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон» зображе­но країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Усе його велике сімейство було дуже схожим на нього: «всі сльозливі через край». Цар вимагав, щоб у країні плакали «всі діти, бо сміятись і радіти у моєму царстві — ні!». І зовсім непереливки було б мешканцям цієї чарівної країни, якби не жив серед них «добрий дядько Лоско­тон». Його всі дуже любили за лагідну веселу вдачу, він приносив «до усіх голосний та щирий сміх». І навіть коли доброго чарівника ув’язнили посіпаки царя, прості люди допомагають йому звільни­тися, за що Лоскотон віддячив сповна — «розвалив поганський трон».

Головні герої казки — Лоскотон і цар Плаксій — мають абсо­лютно протилежні погляди на життя. Як Добро і Зло, вони постійно сперечаються між собою за владу над людьми. Плаксій хоче, щоб люди страждали та повсякчас плакали, а Лоскотон навпаки — на­магається звеселити усіх, подарувати гарний настрій та щастя. По­казовий фінал казки, де «Цар Плаксій помер від сміху», а Лоскотон «живе й понині!» — демонструє нам авторське бачення перемоги Добра над Злом.

3. Опрацювання казки «Цар Плаксій та Лоскотон»

3.1.Тема: зображення країни, пригніченої тираном, який змушує людей страждати.

3.2.Ідея: засудження жорстокості та тиранії, уславлення народ­них героїв, які мають мужність кинути виклик владі.

3.3.Виразне читання казки, особлива увага приділена описам персонажів.

3.4.Опрацювання казки «Цар Плаксій та Лоскотон» у формі бе­сіди за питаннями:

▼ Опишіть усіх персонажів казки за допомогою цитат. Хто з них втілює добро, а хто — зло?

▼ Чому для царя було так важливо, щоб діти плакали невпинно? Підтвердьте свою думку цитатою з тексту.

▼ У чому проявлялась жорстокість Плаксія? Наведіть цитату з твору.

▼ Як люди ставилися до Лоскотона? З чим це було пов’язано?

▼ Хто підтримував Плаксія? Чи були в нього шанси на перемогу? Обґрунтуйте свою думку.

▼ Як Лоскотон потрапив за ґрати? Хто допоміг йому врятува­тись?

▼ Чим завершується казка? Чого вона навчає, на вашу думку?

4. Теорія літератури

Віршована мова — ритмічно організоване мовлення, здійснене на основі конкретної системи взаємодії слів з інтонацією, відмінне від прози. Найчастіше використовується в ліриці для наданя образ­ності та емоційної забарвленості.

Рима (грец. rhythmos — «мірність», «сумірність», «узгодже­ність») — суголосся закінчень у суміжних та близько розташо­ваних словах, які можуть перебувати в середині або наприкінці віршового рядка. Рима охоплює ритмічний наголос і наступні за ним, навіть групи слів, зрідка — цілі рядки (панторима), тісно пов’язується з ритмомелодикою, лексикою та синтаксисом віршо­ваного мовлення. Попри те, що їй відводиться важлива роль у лі­ричній композиції та строфотворенні, вона виконує й інші функції: естетичну, ритмоінтонаційну, жанрововизначальну. Рима також наповнюється важливим смисловим навантаженням, поглиблюю­чи основний зміст поетичного твору. За місцем ритмічного акценту (наголосу) в суголосних словах рими поділяються на чоловічі (на­голос на останньому складі), жіночі (наголос на передостанньому складі), дактилічні (наголос на третьому складі з кінця); за роз­ташуванням у строфі — суміжні (парні), перехресні, кільцеві тощо.

Строфа (грец. strophe — «поворот», «зміна», «коло») — фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється в поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтона­ційною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістовна завершеність тощо). Класифікація строфи зале­жить від його внутрішньої структури. Наймінімальнішою строфою вважається двовірш (дистих), максимальною — вісімнадцятивірш, розрізняють також тривірші (терцети, терцини), чотиривірші (ка­трени), п’ятивірші, шестивірші (секстини), восьмивірші (октави), дев’ятивірші (нони), десятивірші (децими) та інші.

5.Гра «Таємничий герой»

Вгадайте персонажа казки за описом: .

1.Має багато дітей, полюбляє все контролювати, бореться проти непокори, не любить виражати позитивні емоції. (Плаксій)

2.Виконує всі забаганки господаря з метою покращити сімейний стан, поріднившись з особою королівської крові. (Капітан Ма­кака)

3. Баламутить народ проти чинної влади, пропонуючи свої погляди на життя як альтернативу. (Лоскотон)

4.Особа королівської крові, яка має заможного батька та про­водить вільний час в очікуванні на нареченого і проливаючи сльози за ним. (Нудота)

5.Мешканці чарівної країни, які несуть військову службу та ви­конують усі накази влади. (Гвардійці Забіяки-сльозівці)

6. Рубрика «Даємо поради»

Поміркуйте та дайте поради таким персонажам казки:

Плаксію — як краще керувати країною;

Лоскотону — як спробувати домовитись з владою;

Капітану Макаці — як не виконувати накази бездумно;

Плаксунам — як вплинути на батька.

IV.УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

 V.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казка «Цар Плаксій та Лоскотон» вчить нас того, що сміх робить життя довшим, а позитивні емоції завжди перемагають смуток.

VI.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати твір «Цар Плаксій та Лоскотон», вміти аналізувати зна­чення імен героїв. Повторити біографію

В. Симоненка, підготува­тись до опитування.