Вечорниці "Ой, Андрію, даруй нам надію"
Малолепетиська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.Т.Г.Шевченка
Вечорниці
Провела
вчитель початкових класів
Малолепетиської ЗОШ
І – ІІІ ступенів
ім.Т.Г.Шевченка
Осьмушко І.Г.
Тема: Ой, Андрію, даруй нам надію
Мета: познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці та обрядами ворожіння й кусання калити, виховувати в учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні; виховувати інте-рес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні звичаї та обряди. Розвивати творчі акторські здібності учнів. Обладнання: вишиті рушники, доріжки, серветки; рогачі; глиняний посуд та макітра; українська піч,калита, палиця зі стрічкою на кінці для прив’язування калити, писак, горщик із сажею (можна розтовкти активоване вугілля), на сто лі горщики та банячки із варениками( батьки заздалегідь готують вареники, пироги та млинці для пригощання всіх гостей в залі), тоненькі лозини (для ворожіння дівчат), горщик із водою. Учні – в українських народних костю-мах.
Хід свята
Вчитель: Добрий день, шановна родино!!! Добрий день, шановні гості!!! 1-й ведучий. Україно! Чарівна моя ненько, найкращий куточку землі, солов’-їна пісне! Ти найкраща, але найбільше твоє багатство — народ. Народ чес-ний, трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголо-сий.
2-й ведучий.
Українці — то є назва славного народу,
Україна — то край славний, аж по Чорне море,
Україна — то лан пишний, i степи, i гори,
I як мені Україну щиро не кохати,
Мене ненька по-вкраїнськи вчила розмовляти
1-й ведучий. Є багато країн на землі
В них – озера, річки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраще завжди Батьківщина
2-й ведучий. I тому найдорожчою нам
Є i буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна —
Дорога нам усім Україна!
(Звучить пісня «Це моя Україна!»).
Вчитель. З давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.
1-й ведучий. Одним iз свят, яке завжди відзначали нaшi батьки, діди, праді-ди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія.
2-й ведучий. Це свято відзначається 13 грудня i вважається днем пам'яті му-ченицької смерті одного iз дванадцяти апостолів Христових — Андрія Пер-возванного.
3-й ведучий. За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест i сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.
1-й ведучий. День Андрія Первозванного — найцікавіший. Від нього вiє ча-рівною староукраїнською стихією. З давніх - давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю — дізнатися, чи ви-йде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.
2-й ведучий. То ж ми й зібралися сьогодні в дружному тісному колі, щоб більше дізнатися про українські народні звичаї та обряди, щоб віддати їм шану, щоб ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, a ігри, забави на-гадали молодість батькам, бабусям, дідусям. Вчитель: Отож, перенесімося з вами в минуле і уявімо українське тихе се-ло. Вечоріє. Аж раптом зимове повітря пронизує дівочий сміх, чути жарти, пісні. То хлопці й дівчата збираються на вечорниці. (Зал прикрашений у стилі української хати, хазяйка застеляє стіл і говорить.) Господиня: Ну от, наче все готово. Скоро дівчата прийдуть, хлопці... Як подумаю коли ми дівували, зачули де-небудь вечорниці, та гайда аж тини тріщали. Сходились всі... А весело було... Заходять діти в національних костюмах (Хлопці з одного боку, дівчата з іншого, підходять до сцени) і співають пісню. Звучить пісня «Добрий вечір, дівчино, куди йдеш?»
Дівчина. Ото взяли та й сказали. Куди ми помандрували. Нині всі дівки гадають, Хлопці ж їм всі заважають. Дівчина. Тож ходім, дівчатонька, Та до тітки в хатоньку. Будемо гадати, долю закликати. (Дівчата забігають до світлиці на сцену). Дівчина. Добрий вечір, тіточко, Наша люба квіточко. Господиня .Добрий вечір, дівоньки, ясні мої зіроньки. Дівчина .Ти за нами сумувала? Дівчаточок виглядала? Господиня: Звісно ,любі, я чекала, Вам вечерю готувала: І варенички й узвар, Із чарівних трав узвар. Поспішайте , дівчатонька, Все приготувати, Бо пора вже вечорниці Всім нам починати. Зваримо вареничків Біленьких, смачненьких, Та й запросим до нас в гості, Хлопчиків гарненьких, Щоб вони разом із нами Гарно погуляли, Андріївські вечорниці Піснею стрічали.
Господиня: Поспішайте , дівчата, все приготувати, бо зараз хлопці прийдуть, треба щось повишивати, а іще їх чимось пригостити. Дівчата: А ми ось пиріжків напекли. Господиня: Напекли! Молодці. А ми ще й вареників наліпимо.
Дівчата підходять до столу. Ліплять вареники та співають пісню«Ой, на горі два дубки»
Дівчина. А давайте поворожим Що тут вдіяти ми зможем??? Господиня: Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата. Дівчата: Так, хочемо! Господиня: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай буде по вашому, то може і я по-молодію біля вас. Сьогодні будемо веселитись, співати, танцювати, хлопців часту-вати і хвалитись своєю працею. Ану покажіть, що навишивали, нав'язали? (Дів-чата показують ) 1-дівчина: А я ось рушник вишила на щастя на долю.( Всі дивляться говорять, який гарний) 2-дівчина: А я мереживо нав'язала, щоб хату прикрасити. 3-дівчина: А Галина... Дивіться... Галина вишиванку вишила. Це кому така гарна? 4-дівчина: Чи не Івану? 5-дівчина: Чи Захару? 6-дівчина: А може Олександру? (Галина засоромилась, дівчата засміялися і заспівали пісню „Вишиванку”) Дівчина. А давайте поворожим
Господиня. Гілки з вишні ми поставим І на них все загадаєм: Як розпустяться листочки - Заміж вийде чиясь дочка, Якщо пустить пагінець – Через рік йде під вінець. A зів’яне – то погано… Але в нас все буде гарно. Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть. Усі разом» Ух-ух-ух!!! Втікай з хати злий дух! (3 рази) Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого. Ух-ух! Ух-ух! Хай тут буде добрий дух! Злий дух уступися! Святий Андрію, заступися! Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати. (Махають гілочками навколо себе) Господиня. В воду гілочки мочайте, До Різдва тепер чекайте. (Дівчата ставлять гілки у посудину з водою). Дівчина. Ой, а я у черевичках сьогодні на святі . І я знаю що і з ними можна погадати. Чобіточку, мій новенький, Теплий, теплий і гарненький Вкажи халявкою дорогу, Хто посланий мені від Бога. Дівчина. Лети. Впади та не розбийся, Із вулицями розберися. Й минувши вуличку Івана Вкажи на вулицю Степана. Дівчинка. А я свій кину aж під хмару, Хай розшукає мою пару.
Дівчинка. І торік я чобіток кидала Та щастя свого не впіймала. То ж хай тепер оцінять люди, А може й доля не забуде? Дівчина. Нема чобіт, то що робити? У мене валянки підшиті Кину просто навмання, Нехай долю доганя. О добре чую, гарно впав Аби в снігу не пропав. А тепер ходімо, подивимось, куди наші халявки показують та нас поведуть. Співають пісню « Од Києва до Лубен насіяла конопель». Господиня. Стало в хаті холодати. По дрівця б когось послати. Дівчина.Я піду, давайте, тітко, Наберу дровець верітку. (Дівчина виходить з хати) Дівчина. Ой. Я знаю, як гадати! Треба дрова рахувати. Парна кількість – буде в парі. А як ні - хай зачекає. (Повертається дівчина з дровами) Дівчина. Де так довго ти блукала? Що, коноплі засівала? Давай дрова порахуєм! Бути тобі в парі чи ні?(Рахують) Дівчина.Бути тобі в парі, чуєш!!!
Господиня. Час нам калиту випікати. Замісимо тісто швиденько, випікайте калиту вправ ненько. Обтикайте її калиною, медом змастіть. Щоб калита смачною була, щоб вона сяяла на столі весь вечір, як символ свята. Ти,________- тісто міси. Ти, _______, колосочками, зубчиками, промін-чиками калиту прикрашай. А ти ,______, в печі дрова розкладай навхрест , бо навкісний хрест у народу нашого є символом сонця і вогню.
Дівчина.(розкладаючи вогонь) Гори, вогонь, ясно, Спечи нам калиту красно! Щоб ми її кусали і горя не знали. (Господиня калиту бере та підносить до печі.) Дівчина( Бере горнятко і окроплює господині дорогу). Водице – студенице, окропи калиті дорогу. Від печі до порогу, А від порогу до стелі, Щоб ми були гарні та веселі! Дівчина. А ось кашник із кашею, А до нього маку для смаку! Дрібно та багато, Щоб хлопці ту кашу їли, На нашу вулицю гулять ходили.
Господиня.Поки калита печеться, ви б, дівчата, заспівали чи затанцювали! Дівчата танцюють.
Господиня(Заглядає в піч) - Ой, і калита вже спеклася. (Витягує калиту) Прикрашайте, дівчата калиту, Прикрашайте! Побажання промовляйте. У небо наша калита, у небо, А ти, сонечко, підіймись Та на нас подивись: Ми калиту чіпляємо, На місяць поглядаємо, Свою долю-радість закликаємо. (Чіпляють калиту до сволока на стрічку.) Дівчата. Ой, хлопці ідуть.
Чути сміх, галас… Заходять хлопці, співають пісню «Ти ж мене підма-нула», дівчата підспівують.
Хлопець.Добрий вечір вашій хаті, Уклін господині. Ну й веселі вечорниці в нашій Україні. Хлопець. Добрий вечір, господине, славна молодице. Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці. Всі хлопці. Сонце заходить, а калита сходить! Дівчина. Що ж заходьте любі хлопці, Просим до світлиці. Може з вами веселіші
будуть вечорниці. Хлопці. Авжеж, будуть веселіші, Бо ми на язик гостріші! А ви. Мов ті миші, Сидите у тиші. Хлопці співають пісню. «Із сиром пироги» Хлопець. Розкажу я гумореску. Буду жартувати. Всіх дівчаток і гостей буду розважати. Гумореска. ПЕРЕМОЖЕЦЬ Стадіон. Неділя. Спека. На доріжці - бігуни. Незабаром вже примчаться Всі до фінішу вони. На трибуні каже жінка: - Мчать, як вітер, хлопці ці. Мабуть, виграє змагання Той, що хустка на лиці. Чоловік знизав плечима І за руку жінку - смик: - Люба, ти не розібрала. То не хустка - то язик Співають пісню«Ой під вишнею, під черешнею» Господиня. А що цікавого нам Гриць розкаже? Гриць. А я люблю все, особ-ливо на печі спати! (Лягає) Всі діти виконують пісню «Грицю, Грицю, до роботи»
Господиня: Ну, дівчата, давайте продовжимо ворожіння, та подивимось у кого, яка доля. Дівчата: Давайте! Господиня: Дівчата, давно ми ворожили по всякому, виходили надвір із зав'яза-ними очима підходили до плоту і вибирали кілок, який попадеться чи кривий чи високий чи маленький, такий буде хлопець у тої дівчини. А ми будемо ворожити на тарілках, покладемо під одну тарілку ляльку, ключ, перстень. Лялька - зрада, ключ - бути господинею дому, перстень - скоро весілля. (Проводять ворожіння). Дівчата по черзі просяться ворожити. Господиня: А тепер ви хлопці, повинні з тарілок дістати перстень. (Хлопці вихо-дять по одному витягують перстень, всі сміються). Господиня: А зараз подивимось хто зловить віночок, то та дівчина першою заміж вийде.(Кидає віночок, дівчата ловлять і сідають). Господиня: Дівчата, давайте почастуєте хлопців пиріжками, що ви напекли, та подивимось чи сподобаються вони їм. (Дівчата частують хлопців пиріжками, хлопці їдять і говорять жартуючи). 1-хлопець: Ой, який твердий, можна й зуба зламати. 2-хлопець: А в мене кислий, як помідор. 3-хлопець: Я з’їв пересолений. А ти? 4-хлопець: А я гіркий, як перець. 5-хлопець: А я, цілу дарабу соди з’їв. Дівчина: То виростеш, як пончик. 6-хлопець: Тихо хлопці. А мені попався самий смачненький. Рум’яний, як ваші личка дівчата, а солодкий як мед. Хлопець: Хлопці, давайте і ми почастуємо дівчат. 1-хлопець: Та спочатку побачимо, які вони кмітливі. А відгадайте мою загадку. Саме з води і на воді плаває? 2-хлопець: А мою.Коли можна воду носити в решеті? 3-хлопець: І мою. Без ніг, а біжить, без рук, а рукава має? 4-хлопець: Ще і мою. Де є річка без води? 5-хлопець: Давайте ще й мою. Що стоїть посеред моря? ( Дівчата відгадують, а хлопці частують їх цукерками). Господиня: Ну, сьогодні ми співали і ворожили, частували один одного, хлопці, а танці будуть? Хлопці: Аякже , будуть, ану, музики, грайте голосніше. (Дівчата, хлопці , танцюють і співають пісні). Господиня: Хлопці, а давайте - но позмагаймося. Гра „Носіння води” Гра „Хто швидше прибіжить по вареника” Гра „Хто швидше з’їсть вареник”
Господиня.Ну й розвеселили ви мене. Ми ж про калиту забули. Рум’яна та ясна, На весь світ прекрасна! (Промовляє до гостей у залі) Добрий вечір! З калитою ! Будьте здорові! З калитою золотою, З пресвітлим святом Андрія! Хлопець. І нарешті, калита, Наче сонце, золота. Хто вкусить калити хоч раз, Той буде першим серед нас. Нумо хлопці і дівчата, Хто з нас буде починати? Хлопець. Ой громадо, чесні люди, Я найпершим хочу бути. (Сідає на рогача) Їду, їду я до річки, Ой дайте вкусити калити хоч трішки. (Спроба невдала. Чухає потилицю. Писар маже його сажею) Хлопець.Калито, смачна, рум’яна. Подивлюсь, аж голос в’яне. Скажи. Як тебе дістати? Як таємницю розгадати? (Підстрибує. Кусає, всі регочуть) Смачна калита, вкусив. Аж душа засіяла!!! Дівчина. Ще ні разу не стрибала, Калити не куштувала. (Підстрибує. Але невдало ,писар маже її сажею) Хлопець.- Діду, діду, калиту кусати їду! - Звідки ти? - З калитви. - Чого хочеш? - Калити! - А не боїшся чорноти? - Ні!!! - Тоді присядь. (Хлопець присідає, писар маже його сажею). Дівчина.-Діду, діду, калиту кусати їду! - Звідки ти? - З калитви. - Чого хочеш? - Калити! - А не боїшся чорноти? - Ні!!! Не боюся Намагаються доїхати до калити і вкусити всі бажаючі. Співають пісню«По дорозі жук» Хлопець. Щось так швидко вечоріє, У світлиці вже темніє. Треба свічку запалити. В гості нічку запросити. (Запалюють свічки на столі).
Дівчина бере зі столу в руки свічку і читає молитву до святого Андрія. Світло в залі темніє.
Молитва Ісусе любий, Ісусе милий, Вже ангели в небі зірку засвітили, Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні До Тебе підносим маленькі долоні. І молимось щиро за маму, за тата, За діда, бабусю, сестричку і брата. За всіх, кого любим, За всіх, хто нас любить, Що нам помагають і ніжно голублять. Дозволь нам щасливо цю ніч переспати, Набратися сили, здоровими стати. Господиня.Ой, дітоньки,мої любенькі, Скоро, скоро день біленький. Вас давно батьки чекають. Спокійного сну не мають. Хлопець. Вже б годилося йти спати, бо на Свято Андрія Треба всім до церкви зраненька встати у Всевишнього та Святого Андрія просити благодаті. Щоб у всіх збулась надія й заповітна мрія. А для того має бути у кожного сильна віра. Всі встають. Хлопець. Ми гуляли. Веселились, Усім весело було, Вечорниці завершились, І здається все пройшло. Хлопець.Ні.Так просто не прохо-дить. -В серці струночка бринить. Про Андрія вечір – спогад В нашім серці буде жить. Хлопець. Дякуємо господині за теплую хату, молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий. Господиня. Нехай гостей на всі свята І в вашому домі так буде багато. Виконується пісня. «І в вас, і в нас все буде гаразд» Хлопець. Що ж, пожартували й досить. Мій живіт вже їсти просить. Діти співають пісню «А мій милий вареників хоче» Дівчина. Милі гості, просим сісти, Вареники будем їсти. Вареники непогані. Вареники у сметані. Дівчина.Вас чекають у макітрі. Вареники дуже ситні. Білобокі, круглолиці. З української пшениці. Дівчина.Їжте, їжте, просим щиро. Вареники наші з сиром.
Господиня: Ну, що ? Пора і вареників покуштувати. Просимо усіх до столу. (Всі разом їдять вареники).
Література
3. Гура, І. В. Андріївські вечорниці (літературно-фольклорний вечір) / І. В. Гура // Виховна робота в школі. - 2008. - № 11. - С. 30-33
7. Макушева, Н.А. Народні свята зимового циклу. Родинне свято/Науково – методичний журнал Початкове навчання та виховання №33(253) листопад 2014р.
9.Інтернет ресурси <a href="http://metodportal.com/node/21129"> Методичний портал | Андріївські вечорниці. Сценарій родинного свята</a>
про публікацію авторської розробки
Додати розробку