Виховний захід для 3-4 класів "Здоров'я дітей - багатство нації"

Виховний захід

Здоров’я дітей - багатство нації

Учень.   «Здоровенькі були, любі друзі!»

Учень.  «Доброго вам здоров'я!»

Учень.  Правда, чудові ці фрази?

               Вони нас зближують із вами одразу

               Сьогодні, гадаю, якраз буде вчасно,

              Щоб у нас  був справді чудовий настрій.

Учень. Весело у світ дивіться,

             Сум від себе проженіть.

             Встаньте рано-посміхніться

            З радістю весь день живіть.

Учень. Усмішка неначе сонце,

             Світло і тепло дає.

            Як загляне у віконце,

           Відразу радісно стає.

Учень.   Гарна думка серце гріє,

               І чарівним все стає.

              Доброта зцілити вміє

              І здоров'ячко дає.

 

Учень.  Будьте всі здорові, діти,

             З усмішкою в світ ідіть,

             Хай вам щиро сонце світить

               Всі здоровими ростіть.

(На сцену вибігають семеро Сонячних зайчиків-промінчиків. Промінці мають написи)

Промінчик 1. Що треба для повного щастя людині?

                        Свобода і мир та ранкова роса.

                        А ще небеса мирні, райдужні, сині

                        І неповторна безмежна краса.

Промінчик 2.  А ще треба радість і сонце в зеніті,

                          Здоров'я і сила, багато тепла.

                         Ще тато і мама – найкращі у світі

                         І пісня чарівна, щоб завжди була.

Промінчик 3. Хай сонячний зайчик стрибає по хаті

                         Хай казку дарує і щире тепло.

                        Щоб всі ми були і здорові й багаті

                        І щастя веселе у хаті жило.

Промінчик 4. Щоб сонце ласкаве усіх зігрівало,

                         А сонячний промінь світився в душі.

                        Бо ж, справді, нам треба для щастя чимало –

                        Довкілля прекрасне і добрі вірші.

Промінчик 5. А ще треба сонце – велике й гаряче,

                         Без сонечка, світла не буде й тепла.

                         Без нього найменша травинка заплаче,

                            А треба, щоб радість від сонця цвіла!

Промінчик 6. Ми промені сонця – ласкаві й веселі!

                         Здоров'я і щастя усім несемо.

                        Стрибаємо зайчиком в кожній оселі,

                        А нічка настане – ми спати йдемо.

Промінчик 7. Ми – зайчики сонячні з вами на святі,

                         Щоб серце раділо й усмішка цвіла.

                         Щоб всі ви світились, душею багаті,

                         А в серці було ціле море тепла!

(Утворюють напис….. тему свята «Здоров'я дітей – багатство нації»)

Пісня…..

Ведуча. В залі цій, зібрались всі,

             Ми покажемо цікаве дійство вам.

             А історія проста

             Бруд переможе Чистота,

             А Зло – Доброта.

             Здоров’я зберегти –

           Звичайно, хочуть всі,

           Щоб весело було на світі жить,

           Ти, друже, не лінись,

           З водою подружись,

           А ще – серйозно спортом ти займись!

           Дорослий чи дитя,

           Для тебе казка ця,

          У ній поради цінні

          Ми тобі дамо,

          Про них − не забувай.

          І щоб здоровим буть,

           Ти разом вирушай із нами в путь.

Картина 1

(Король сидить на троні, обчислює щось на калькуляторі і робить записи у книзі «Бухгалтерський звіт королівства Чистюль»)

Король. Сьогодні у мене важкий день. Стільки справ! Стільки справ! Ось час                                                    бухгалтерський звіт здавати, зробити підрахунки. Ох, цей дебет і кредит. Так!

 (Перегортає сторінку, пише і обчислює на калькуляторі.)

       Витрачено: мила – 20 тис. тонн, зубної пасти – 100 тис. кг. Закуплено 50 тис.   носовичків. Придбали 25 тис. новеньких гребінців. Ще б не забути про спортивний інвентар: скакалки, гирі, лижі, ковзани, м'ячі. Голова обертом! Але потрібно працювати і зробити все, щоб у моїй країні люди були здорові.

(Чути плач і крики: «Не буду! Не хочу!Ще чого!»)

Фрейліна.  Ваша Величносте, не хочу відволікати вас від справ, але ваша донька  

                    Уляна   Неслухняна зовсім  відбилася від рук.

 

Король.     Прошу, прошу, доповідайте.

Фрейліна. Вранці вона встала

                   Постіль не прибрала

                   І надула губки:

                   Нащо чистить зубки?

                   Умивалась на швидку,

                   Бруд увесь на рушнику.

                   За обідом прямо

                   Влізла в суп руками,

                   Надкусила пиріжок

                   І поклала в фартушок,

                   Стала руки витирать –

                   На скатерці пальців п’ять.

                   Геть в чорнилі щоки,

                   Вихри на всі боки,

                   Вся замурзана, брудна,

                   Неохайна дуже,

                   Подивіться, ось вона

                   Впала у калюжу.

                   Отака Уляна,

                   Улька Неслухняна.

(На самокаті виїжджає Уляна, сигналить, свистить.)

Король. Хто спалив котові вуса?

               Хто помадою індуса

               На вікні намалював?

               Хто бабусі підсипав

               Позатого понеділка

               Цукру й солі у тарілку?

Уляна.   Ні, та то ж не була я.

                Мабуть подруга моя!

 

Король.  Хто це ножиці узяв,

                Скатертину обкарнав?

                Хто порвав сорочку діду?

                Хто на голову сусіду

                Скинув куряче яйце?

                Ах, негарне, нечупарне,

                Неумите поросятко,

                Чорне, наче сажотрус.

                Ти на себе подивись!

                В тебе вакса за вухами,

                І чорнило під губами,

               А за руку – гидко взяти,

               Сором, сором, що й казати!

               Ти, ганьбиш моє чисте ім’я, славу нашого королівства Чистюль!

               І це моя  донька!

 

Фрейліна.  Не хвилюйтеся, не хвилюйтеся, Ваша Величносте.

                    Ліпше замкніть її у  кімнаті, хай подумає про свою поведінку.

Король.   Відведіть її і замкніть на величезний замок. 

                 Морозива і цукерок не давати,  телевізор не дивитися,

                у комп’ютерні ігри не грати.

(Король сідає на трон. Фрейліна дмухає на нього віялом.)

Король.   Піду відпочину, щось я дуже розхвилювався. Так і до інфаркту недалеко.

                 Де мої серцеві краплі?

Фрейліна.    Ходімо, я вам допоможу. Буде все добре, не хвилюйтеся так.

Пісня…

Картина 2

За комп’ютером працює Мікроб.

Вірус.     Привіт, Мікробе, чим займаєшся?

Мікроб.   Та ось, відпочиваю. Напрацювався. Був у болоті і в грязюці,

                  у смітті та у пилюці, під брудними нігтями, пазурами й кігтями.

 

Інфекція. Досить відпочивати. Ми одержали нове завдання від короля Брудляндії,

                  нашого шановного Нечупари ХІІІ.

 

Вірус.      Йому терміново потрібна наречена.

                За це матимемо цілий клас брудних дітей!

 

Інфекція. Ти як, з нами?

Мікроб.  Звичайно, нема питань. Але з чого почати?

          (Думає, раптом плескає себе по голові.)

               Як я одразу не здогадався? Треба заглянути в Інтернет,

               а саме в банк даних  наречених, і обрати потрібний об’єкт.

(Сідає за комп’ютер. Друкує. Виймає аркуш.) Ось, будь ласка, читаємо.

(Читають анкету Уляни Неслухняної)

 

                           Ім’я. Уляна Неслухняна.

                           Вік. 9 років.

                           Місце проживання. Королівство Чистюль.

                           Улюблений колір. Сірий, чорний.

                           Улюблене заняття. Дивитись телевізор.

                           Не любить. Прибирати в кімнаті, чистити зуби, вуха,

                           підстригати нігті, робити зарядку.

Вірус.         Здається, те що треба, читай далі.

Мікроб.     Найулюбленіша страва. Морозиво, чіпси, сухарики.

                    Мрія. Хоче, щоб усі забаганки виконували.

 

Інфекція.   Чудово! Це те що нам треба. Об’єкт знайдено.

                     Але як нам дістати цю Уляну Неслухняну?

 

Вірус.       Дійсно, адже всім вірусам, мікробам та інфекціям

                 дорога в королівство Чистюль закрита.

Мікроб.   Та і шлях важкий. Через мильну піну, гори зубної пасти,

                зарості шорсткої мочалки. І самі ми з цим не впораємося.

                Думай, мікробе, думай.

Вірус.      А може, звернемося до відомого у всій Брудляндії

                суперагента Мухи-посмітюхи?

Інфекція.  Ця пронира у найменшу шпаринку пролізе, все здолає, все пройде.

Мікроб.    Звичайно, це правильне рішення.

(Мікроб телефонує по мобільному. У протилежному кутку сцени з’являється Муха-посмітюха.)

Муха.  Алло, суперагент Муха-посмітюха вас слухає. А, це ти, мій дорогенький  мікробчику! Так, так, збираємося на сміттєзвалищі о 12.00.

   Буду, обов’язково, до зустрічі.

Картина 3

(Сміттєзвалище. Мікроб, Вірус, Інфекція чекають на Муху)

Мікроб.  Привіт, красуне!

Муха.     І вам, хлопчики, доброго дня!

Вірус.    Ну що, часу обмаль, почнемо обговорення. Отже, так….

(Присідають, шепчуть Мусі щось на вухо. Вона схвально хитає головою, сміється.)

Муха.   Цікава, цікава пропозиція. Я згодна, люблю творчу роботу.

Інфекція.   А, ледь не забули. Ось тобі необхідні речі.

(Виймає брудні яблука і сигарету)

Муха.   Не зрозуміла, а це для чого?

Мікроб.   Це – брудні яблучка!

Муха.       Сама бачу!

Мікроб.   Не перебивай. На них -  сотні, мільйони маленьких симпатичних мікробів. 

                Відкусить яблучко Уляна, ковтне і…у неї раптом почне сильно боліти                     

                живіт, підніметься температура. Так вона вмить захворіє.                                                         

 

Вірус і Інфекція. Обов’язково! Обов’язково!

Мікроб. Тс-с, тихіше, не горлопаньте!

Муха.   Із цим розібрались.

(Ховає брудне яблуко у рюкзак.)

             А сигарета для чого?

Вірус.  Ой, Мухо, Мухо! Треба тебе знову посилати на «Курси підвищення пакості».

             Невже ти забула, що у сигаретах є нікотин – сильнодіюча отрута. Вона 

             особливо шкодить людям. Ти закуриш сигарету, а від її диму у дівчинки

             запаморочиться голова, і вона знепритомніє. А тоді роби з нею, що хочеш.

Муха.   Ну, друзяки, ви – генії. Все, я полетіла.

Картина 4

(Уляна сидить на канапі, лузає насіння та спльовує лузгу на підлогу.)

Уляна.  Ой, як мені набридли нотації батька! Невже дорослі не розуміють,

               що я – Уляна Неслухняна, і буду робити все так, як мені заманеться!

                Ну чому ж дорослі всі зануди?

                Пхають свого носа скрізь і всюди!

                Ну, не хочу я їх слухать!

                Просто навіть в’януть вуха…

                Хто це вигадав вітатись,

                Старшим місцем поступатись,

                Ще чого? Чи я дурна?!

                Он їх скільки! Я – одна!

                Я люблю каверзувати,

                Верещати і кричати,

                Не терплю вмивати личко,

                Туго заплітать косички

                Їсти кашу я не стану,

                Ані сир, ані сметану,

                А яєчню й ковбасу

                Я собаці віднесу.

                Рибу викину котові.

                Дайте тістечка медові.

                Нащо іграшки складати?

               Завтра знов їх витягати.

               Мити посуд? Ні-ні-ні.

               Не до мене! Не мені!

(Влітає муха –посмітюха. Кружляє навколо Уляни, чіпляється до неї. Дівчинка відганяє її.)

Уляна.   А це що за невідомий літаючий об’єкт?

Муха.   Я – нахабна чорна Муха.

              Скажеш «киш!», та я не слуха.

              Я куштую пиріжки, цукор, каву та вершки

              Повзаю у мисці з сиром,

              Вправно плаваю в кефірі

              Над тарілками кружляю,

              В сміттєпроводі гуляю.

              В бруді добре розбираюсь,

             Знайти друзів намагаюсь.

(Обдивляється дівчинку з усіх боків.)

               Довгі нігті маєш?

               Мити руки забуваєш?

               В тебе брудні вушка!

              Ти ж моя подружка!

(Цілує, залишаючи на її щоках слід.)

Муха.   Ну, що ж, дорогенька подружко, це треба відсвяткувати.

             Як не крути, а сьогодні день нашої зустрічі.  Я пригощаю.

(Сідають на канапі, муха виймає брудні яблука, їсть сама і пригощає Уляну)

            Пригощайся. Брудненьке, не мите, не доспіле, смачненьке.

(Уляна бере яблуко, надкушує його раз, другий. Раптом хапається за живіт)

Уляна.   Ой –ой-ой! Болить живіт і температура піднімається.

Муха.   Приляж, приляж, подружко,

             А я тобі проведу сеанс аромотерапії.

(Муха виймає сигарету, курить і посміхається)

Уляна.    Ой, мені зовсім зле стало,

                Голова паморочиться…..

(Уляна хитається і повільно падає на землю)

Муха.    Ну от і все. Завдання виконала на 12 балів.

              Комар носа не підточить.

(Муха забирає Уляну)

Картина 5

(Входять король із фрейліною)

 

Король.     Уляно! Уляно Неслухняна,

                    Де ти? Вилазь!

                    Час заняття з етикету!

Фрейліна.  Її ніде немає!

Король.     От вперте дівчисько.

                   А що це за дивний запах?

                   Нагадує тютюновий дим.

                   А це….

(Нахиляється піднімає яблучний недогризок)

Фрейліна.   Що, Ваша Величносте,  що трапилося?

Король.     Все зрозуміло, її викрав хтось з агентів короля Нечупари 13.

Фрейліна.    А я попереджала, що це добром не закінчиться.

                      Нещастя таки сталося.

(Король і фрейліна плачуть. З’являється сонячний зайчик. Він лоскоче їх. Вони витирають сльози)

Сонячний зайчик.  Так, я спустився вам допомогти. Я все на світі знаю,

                                   і вам дам  пораду, яку чув від сонечка.

                                  Я знаю, хто зможе вам  допомогти.

(Виймає сонячний промінчик)

                                 Сонячний промінчику, допоможи,

                                 Здорових діток сюди приведи.

(З’являється Іванко та Оксанка)

Сонячний зайчик.  Діти, на вас чекає важке завдання.

                                   Звільнити Уляну Неслухняну з неволі короля Брудляндії,

                                  Перемогти Мікроба, Віруса, та Інфекцію.

                                На вашому шляху зустрінуться підступні вороги, а також ті,

                          хто потребує допомоги. Будьте пильними, привітними та ввічливими.

Картина 6

(Муха, Мікроб, Вірус та інфекція кидають Уляну в болото.)

Мікроб.     Попалася, тепер ти з нашої Брудляндії ніколи не вийдеш,

                   Назавжди тут залишишся.

 

Інфекція. Тут тобі і місце.

Вірус.       Це найкомфортніше, найбрудніше, найвогкіше

                 болото нашого королівства. До зустрічі!

(Зникають, Уляна сидить і плаче.)

Уляна.       От і влипла. Хочуу..ууу   до-до-муу!

                    До батька, у своє чистеньке королівство!

Поросятко.   Рох-рох, не треба плакати,

                       Слізьми лихові не зарадиш.

Уляна.          Ти хто?

Поросятко.   Я – поросятко.

                      Мене узяли в полон, бо я було дуже брудне.

                    Тепер хочуть приготувати з мене печеню на весілля короля Нечупари 13.

(Уляна починає плакати ще голосніше. За нею і поросятко. З’являється черепаха Розумітта.)

Черепаха.  А я гадаю, хто це мене розбудив своїм плачем?

                   Чула, чула я вашу сумну історію.

                   Але ж ви самі винні. Про здоров’я своє не дбали, нечепурами стали.

                   Навіть не знаю, чи варто вам допомагати?

                  Але так і бути, обіцяйте, що виконаєте моє завдання.

          Коли ви підберете чарівні ключики від скриньки здоров’я - чекайте порятунку.

(Дає їм символічний замок здоров’я)

Уляна.      Дякуємо, шановна черепахо Розумітто.

Поросятко.   Ми почнемо зараз.

Черепаха.    Ну що ж, бажаю успіхів. Прощавайте!

Картина 7

(Будується вітамінна фортеця. Вітаміни возять цеглинки - вітамінки. Король Вітамін 12 наглядає за будовою. У нього в руках проект-креслення.)

Іванко.        Здрастуйте, друзі!

Вітамін 12.  Здрастуйте, дітки!

Оксанка.    А що це ви будуєте?

Вітамін 12. Будуємо  захисну фортецю,

                     Власноруч покладемо цеглинки

                     Чарівні цеглинки-вітамінки.

                     Мур такий Хвороба не здолає

                     Він Застуді буде не під силу,

                     Бо міцне здоров’я , кожний знає,

                    Дасть енергію, наснагу й силу.

 

Іванко.       Ми вам залюбки допоможемо.

Вітамін С.  Перша цеглинка моя

                     Від грипу й застуди надійна броня

                     Щоб  зміцнилися кістки,

                     У дитинстві ранньому,

                     Більше кладіть у салати зелені звичайної

                     Їжте часто ви лимони

                    Пийте чай з шипшини,

                    Не забувайте ніколи

                    Про це вітаміни.

                    Їх ви, діти, споживайте,

                    Про хвороби забувайте.

Оксанка.  Всім відомо, що вітамін С – наш головний захисник.

Вітамін А. Я у сирі, молоці,

                    Я у курячім яйці

                   У морквині, цибулині,

                   Абрикосах, мандарині

                   В перчику і кавунці.

                  Люблять мене молодці.

                  Зможу зір вам зберегти,

                  Посмакуйте мене й ви.

              Дає діткам по морквині.

Вітамін В.      Команда Вітамінів В

                         З хворобами у бій іде.

Серце і судинки

Кожної дитинки

Ми повинні зберегти,

Не підпустимо біди.

Дітки будуть всі меткі,

І розумні, і прудкі.

Вітамін Д. А у мене стільки бадьорості, стільки енергії! Залюбки поділюся з товаришами.

Іванко.     Ура! Наша фортеця готова!

Король Вітамін ХІІ. Дякую вам, Оксанко та Іванко, за допомогу.

Оксанка.  А фарбувати будемо?

Король Вітамін ХІІ. У жодному разі. Дітям барвники не потрібні. Коли підступна                                                хвороба атакує вас, мерщій ховайтесь у вашій фортеці. Тут не тільки   затишно, а й смачно!

Іванко.   Прощавайте, друзі-вітаміни!

Вітаміни. Щасливої дороги!

Оксанка. Здається, десь тут має бути галявина братів-зубчиків.

Іванко.  Так-так, 32 міцненькі зубчики, їх всі знають. Але ми вже тут. Де ж вони? Щось тут не те!

Оксанка. Зубчики, зубчики,

біленькі чубчики, де ви?

(З'являється спочатку один, за ним другий.)

Іванко.    Зубчику, що тут відбувається?

Зубчик 1. Ой, лихо на наші біляві голови!

Оксанка. Не голоси, розповідай чітко!

Зубчик 2. Злий дядько Карієс та його помічники

викрали наших друзів – Зубну Щітку та Тюбика.

Іванко.   А-яй-яй! Кепська справа! Адже без них зубчики загинуть.

Зубчик 1. Саме так! Вони нас чистили, умивали, за харчуванням нашим пильнували,

Щоб ми були міцними та здоровими. Ох, я, здається, вже хитаюся!

Зубчик 2. І я також!

Оксанка. Не перебільшуйте. Рано ще хитатися, але до біди недалеко.

Зубчик 1. Мене вчора не почистили , не вмили, і ось, подивіться, з'явився наліт.

 Якщо його не прибрати, я весь почорнію. Тоді без лікаря-стоматолога не  обійтися.

Іванко.   А де цей Карієс живе? На що схожий?

Зубчик 2. Це невеличка чорна дірка і вона може бути у найнесподіванішому місці.

Оксанка. Нумо, його шукати!

Іванко.    Ура! Я знайшов! Фу, як тхне… щось гниле!

Зубчик 1. О, це - найулюбленіший запах Карієсу. Якщо ти погано почистив зуби,

і у проміжках залишився хоч шматочок їжі – чекай на Карієс у гості.

Він на запах прийде.

(Дівчинка Оксанка заглядає у дірку)

Оксанка. Ой, здається щось біліє! Ось, тримайте!

(Дістає Зубну Щітку і Тюбика)

Зубчик2. Дякуємо,друзі! Дякуємо!

Зубчик 1. Ми такі щасливі, що хочемо танцювати або веселу пісню заспівати.

Оксанка. Вирушаймо у дорогу! Нам не можна гаяти часу, у нас роботи не початий край.

(Йдуть наспівуючи. Назустріч їм шкандибають кіт Базиліо і лисиця Аліса. Спотикаються і наштовхуються прямо на дітей.)

Аліса.     Базиліо, ти що сліпий, дороги не бачиш?

Базиліо.  А ти що, глуха? Не чуєш, що хтось співає?

Оксанка. Здрастуйте, шановні!

Іванко.    А що це з вами трапилося? Чи не захворіли?

Базиліо. Хвороба наша така. Я – глухий, вона – сліпа.

Аліса.  Ні, ти, як завжди, плутаєш. Це ти – сліпий, а я злегка недочуваю. Розумієте, в  чому проблема. Я на день народження цьому …  товаришеві подарувала комп’ютер. Річ безцінна, у господарстві потрібна, а він ночами просиджував за монітором, ще і телевізор дивитися не відмовлявся. І як результат – у нього очі почервоніли, почав примружуватися. Навіть окуляри не допомагають.

Базиліо. А ти, подружко, хіба краща? Цілими днями гучну музику слухала.

   З навушниками їла, спала, навіть полювала,

   а тепер не хочеш зізнаватися, що недочуваєш.

       (Останню фразу кричить їй на вухо)

Аліса. Що, що ти кажеш?

Оксанка. Гучна музика, довге сидіння перед телевізором чи комп’ютером

  зашкодили вашому здоров'ю.

Іванко. Радимо вам краще у рухливі ігри бавитися, займатися спортом, загартовуватися.

Оксанка. А музику слухати спокійну.

Іванко. Бажаємо вам успіхів!

Діти йдуть далі і чують як хтось чхає.

Іванко. Ой, веселий Карлсоне, ви, мабуть, захворіли?!

Білий увесь, немов борошном притрушений.

Карлсон. Та це нежить мене замучив. Ось бігав по калюжах і застудився.

Оксанка. Для початку тобі маленький подарунок.

Карлсон. Подарунки я люблю.

Оксанка. Це – чистий носовичок. Коли чхаєш – прикривай ним носа, щоб мікроби не   розліталися і не заражували інших.

Карлсон. Дякую, я скористаюсь твоєю порадою.

Іванко. А це ось від мене. Це чудові гантелі. Будеш тепер під заряджатися не тортиками і цукерками, а зарядкою.

Карлсон. Цікаво, цікаво. Значить, підзарядка за допомогою зарядки. А нумо, спробую. (Робить під музику вправи). Ой, як добре, в мене стільки енергії з’явилося. Більше, ніж у акумулятора чи навіть генератора. І нежить, здається, минув. Велике вам за це спасибі. Я полетів!

     Пісня   «Пісню про ранкову гімнастику» (див. додаток).

                       (Діти йдуть, позіхають.)

Оксанка. Втомилася я.

Іванко.    І я не проти відпочити.

(Під музику з’являється Ніч і Зірочки. Вони кружляють, танцюють. Діти засинають)

Ніч.     Ніч – велика чарівниця

   Сон цілющий навиває,

   І лиш вранішня зірниця

  День наступний сповіщає.

«На добраніч!» − кажуть люди, і здоров’я з цього буде.

     (Ранок. Чути щебетання пташок)

Оксанка. Добре ми відпочили. Треба у путь вирушати. Цікаво, котра година?

Іванко. На моєму електронному годиннику геть розрядилась батарейка.

Оксанка. А ось, подивись, який чудовий великий годинник. Може, він нам підкаже.

Іванко. Шановний дядечко Маятнику! Чи не підкажете, котра година?

Годинник. Я б із задоволенням, любі дітки, але мої стрілки нерухомі, а маятник вже давно не відбиває години.

Оксанка. А що трапилося?

Годинник. Підступні слуги короля Нечупари ХІІІ переставили сектори з режимом дня школяра. От я й зупинився.

Іванко. Ми зараз тобі допоможемо.

(Діти переставляють сектори у правильному порядку. Годинник відбиває час)

Годинник. Дякую, мої маленькі друзі. Ви не лише мені допомогли, а й усім діткам, які не знають режиму дня.

      (Діти підбігають до покажчика шляху).

«Прямо підеш – до Бурляндії потрапиш».

«Ліворуч підеш – до Бурляндії потрапиш».

«Праворуч підеш – до Бурляндії потрапиш».

      (Болото охороняють Мікроб, Вірус та Інфекція.)

Оксанка. Нам самим не впоратися.

Іванко.  А пам’ятаєш слова Сонячного Зайчика? Хлюпни на них водою, терни милом – і зникнуть умить вони.

Оксанка. А де ж нам водички взяти?

Іванко.   Давай попросимо у Дощика.

З’являється Дощик. Поливає ворогів, тре дітей мочалкою. Мікроб, Вірус, Інфекція зникають.

Дощик.   Кап-кап-кап-кап,

Підставляй долоні.

Я на ринві вигравав,

Як на саксофоні.

По дорозі розсипав

Дощове намисто,

Витинав я гопака

По калюжах в місті.

Кап-кап-кап-кап,

Будем танцювати

І брудненьких діточок

Будемо вмивати.

Поросятко. Ура! Ми на волі!

Уляна. І до того ще й чистенькі!

Оксанка. А оця чарівна скринька для вас. Це подарунок Сонячного Зайчика.

Уляна. Я страшенно люблю подарунки. Яка гарна! (Дівчинка намагаються відчинити скриньку.) У чому справа? Мабуть, зламалась!

Іванко. Ні, все дуже просто. Ти забула про чарівні слова.

Уляна. Ага! Скринько, негайно відчинися! (Скринька не відчиняється) Скринько, покинь жарти, відчинися цієї ж миті. Ану, скринько, швиденько відчиняйся, а то зараз як дам! (Б’є по скриньці кулаками. Забиває руку.) Ой-ой-ой!

Оксанка. Ну, годі. Скринька, як і люди, любить щоб до неї ввічливо зверталися: Скринько, скринько, коли твоя ласка, Відчинись будь ласка.

Уляна повторює. Скринька відчиняється. Діти виймають з неї зубну щітку, пасту, мило, мочалку, рушник, гребінчик.

Іванко. Це твої нові справжні друзі! Шануй їх!

Поросятко. Чиста спинка, чисті вушка,

Чистотою сяє хрюшка,

Чисті зуби, чистий хвостик,

Хрюшка чиста – можна й в гості!

Черепаха. А ти, Улянко, виконала моє завдання? (Бере ключі, перевіряє їх.) чудово, все правильно! А щоб ти ніколи не забувала про свої пригоди, дарую тобі квітку Незабудку. Не забудь – здоровим будь! На її пелюстках поради, що потрібно робити, щоб бути здоровим. Плекай і доглядай її.

Уляна. Я все зрозуміла. Дякую вам усім. Тепер я буду Уляною Слухняною.

Учень. Сьогодні ми вели розмову

              Як всім здоров'я зберегти:

              І щоб життя було чудове,

              Здоровим треба бути, щоб рости.

Учень. Здоров' я не купити ні за які гроші – так каже народна мудрість. Так воно і є. Бо що варте життя без самого цінного – здоров'я.

                Нас оточує така краса, такий простір, стільки радості і щастя!

                Як же важливо все це зберегти таким, яким воно є. Не знищити,

                не зруйнувати, а залишити землю такою чудовою для інших людей.

               А ще дуже важливо зберегти своє життя і здоров'я,щоб насолоджуватися

              красою навколишнього світу. А це у великій мірі залежить від нас самих.

 

               Як ми будемо поводити себе, як виконуватимемо правила особистої гігієни,                       як ми будемо любити і берегти навколишній світ, такий крихкий і                  неповторний, дзвінкий і радісний.

Учень.     Хочемо усім сказати,

                  Що здоров'я краще мати,

                  Аніж хворому ходити

                  Й світ чарівний не любити!

Учень.     Бо любов, здоров'я, сила

                  Нам дають чарівні крила.

                  Ще дають саме життя

                  І несуть у майбуття.

Учень.     Бережіть здоров'я власне,

                  Поки є на це ще час.

                  Бо життя таке прекрасне

                  І воно одне у нас.

Ведучий.  Найбільше багатство - здоров'я людини.

                   А люди здорові – багатство країни.

                   А будуть здоровими діти рости,

                   То біде країна багатством цвісти!

Ведучий.   Україно моя! Ми – твої діти,

                    Ми – твої голоси, ми – твої квіти.

                    Україно моя! Ми – твоя сила,

                    Ми – майбутнє твоє, ми – твої крила.

Учень.        Здоров'я сім'ї – це чудово!

                    доров'я сім'ї – просто клас!

                    До всіх присутніх тут це слово:

                    Прийміть низький уклін від нас.

Учень.       Живіть щасливо і багато,

                   Любов до спорту бережіть,

                   Хай кожен день ваш буде святом,

                   Життям упевнено ідіть.

Учень.       Хай вам ясно сонце світить у вікно щодня,

                   Хай сміється мирне небо і дивує світ.

                   А земля нехай дарує вам барвистий цвіт.

                   Бо здоров'я, любі діти, в світі головне,

                   А здорових і веселих щастя не мине!

Учень.       Будьте здоровими!

                    Будьте щасливими!

                    Будьте розумними!

                    Будьте красивими!

Учень.       Здоров'я – це сила!

                   Здоров'я – це клас!

                   Хай буде здоров'я у вас і у нас!

Пісня «А ми бажаєм  вам добра»