Великдень всіх нас на гостину просить...

Про матеріал

Великдень всіх нас на гостину просить...

Зал святково прикрашений вишитими рушниками, кольоровими стрічками. На видному місці стоїть стіл, накритий по-великодньому: на великій тарілці – паска, біля неї писанки у невеликих мисочках, цукерки та глечик з узваром. На стінці – макет писанки, на якому написана назва свята. Звучить фонограма великодніх дзвонів.

Перегляд файлу

Великдень всіх нас на гостину просить...

(До залу заходять учні-читці та вчитель)

1.Добрий день, любі друзі,

Щиро вас вітаємо,

Хлібом-сіллю дорогих

Радісно стрічаємо!

2.Ми вітаємо усіх

З Паскою святою!

Хай весна цвіте в душі

Квіткою золотою!

3.Прийміть хліб-сіль, шановні друзі,

Без хліба свята в нас нема.

Бо хліб – добробуту початок

І символ щедрого життя.

Христос воскрес!

Христос воскрес! Радійте, діти,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес…

Збирайтесь, діти, нумо співати:

Христос воскрес! Христос воскрес!

1 учень Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє –

Христос Воскрес!

2 учень В траві фіалочки зітхають

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла вербонька, аж сяє –

Христос Воскрес!

3 учень Дзвенять пташки у полі, в лісі,

І дзвін співає до небес,

Де білі хмарки розпливлися, –

Христос Воскрес!

Ведуча Щиро вітаємо усіх, хто завітав до нас! Сьогодні ми зібралися, щоб відсвяткувати День Воскресіння Ісуса Христа. Великдень – одне з найбільших свят християн. Здавна цей день вважався днем повного очищення Землі і людей. Українці, які знаходяться на шляху свого відродження, вбачають у світлому Христовому Воскресінні символ відродження, символ національного Воскресіння.

Весна-красна наступає,

Великдень благословляє.

І святкує світ увесь,

Бо в цей день Христос Воскрес!

Тож радійте світу, люди,

Хай між вами згода буде,

Це любов прийшла з небес,

Бо в цей день Христос Воскрес!

Пісочна анімація « СВІТЛА ПАСКА »

(Виконується пісня “Христос Воскрес!”)

1.ПІСНЯ « ХРИСТОС ВОСКРЕС»

ЛУНАЮТЬ ПО ЗЕМЛІ ЦЕРКОВНІ ПЕРЕДЗВОНИ,

ЗВЕРШИЛОСЬ ЧУДО ІЗ ЧУДЕС,

І КОЖЕН ПРИПАДЕ УСТАМИ ДО ІКОНИ,

ХРИСТОС ВОСКРЕС- ВОІСТИНУ ВОСКРЕС.

П-В.

ХРИСТОС ВОСКРЕС, ХРИСТОС ВОСКРЕС,

ХРИСТОС ВОСКРЕС, ВОІСТИНУ ВОСКРЕС.

І РОЗЦВІЛА ЗЕМЛЯ В БЛАЖЕННОМУ СПОКОЇ,

І ЛИНЕ ДЗВІНКО ІЗ НЕБЕС.

І КОЖЕН ПІДІЙМА В МОЛИТВІ РУКИ СВОЇ,

ХРИСТОС ВОСКРЕС- ВОІСТИНУ ВОСКРЕС

П-В

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і змінившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повниться старинне добротою

На ранньому скоромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце золото небес.

І крашанку, як усмішку підносить:

Христос Воскрес!

Разом Воістину Воскрес!

Вчитель: Великдень святкують в Україні ще з Х століття. У ті часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну. Існує чимало прикмет і прислів’їв, пов’язаних з цим святом.

* Коли на Великдень світить сонце, то через три дні йде дощ;

* Коли на Великдень іде дощ або хмарно, буде врожай;

* На Великдень опівночі тварини говорять людським голосом;

* Цього дня якось особливо сонце світить, кажуть: “Сонце грає”.

2.ПІСНЯ «ВЕЛИКОДНІЙ ЦВІТ»
муз Анна Олєйнікова, сл Євгенія Левченко

Свято наближається,
Радість нам несе,
Фарбами яскравими
Розквітає все.

Приспів: Українську писанку
_______ Знає увесь світ:
_______ Великодні писанки,
_______ Великодній цвіт.

З мамою за столиком
Ми чарівники:
Писанки розписуєм
Разом залюбки.

Приспів.

Українську писанку
_______ Знає увесь світ:
_______ Великодні писанки,
_______ Великодній цвіт.

Розфарбуєм писанки
У весняний час,
Будуть гарні писанки
На столі у нас.

Приспів.

Українську писанку
_______ Знає увесь світ:
_______ Великодні писанки,
_______ Великодній цвіт.

Нехай сонечко привітне

Світить щедро нам з небес.

В день щасливий серед квітня

Навесні Христос Воскрес!

І лине музика весіння,

Зринає пісня в унісон.

Христос Воскрес! Бо Воскресіння –

Природи вічної закон.

Великий день! Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі...

Вчитель: Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують комин, піч.

Тоненьким прутиком

З вербовим котиком

Себе вітаємо

Легеньким дотиком.

Вербовим прутиком

Усіх вітаємо,

Радісну звістку

Промовляємо:

Що день великий

Скоро настане,

Що вже за тиждень

Буде Великдень.

-- У Вербну неділю святять вербу. Зранку на богослужіння сходилися всі старі й малі. Повернувшись із церкви, били свяченою вербою того, хто не був на освяченні верби, промовляючи:

Не я б’ю, верба б’є –

За тиждень Великдень!

Уже недалечко – червоне яєчко.

-- Хлопці і дівчата билися вербою ще коло церкви і дорогою, коли поверталися додому, примовляли:

Будь великий, як верба,

І здоровий як вода,

А багатий, як земля!

-- Найважливіший день Вербного тижня – четвер. Його називають чистим або дивним. Цього дня треба встати ще до сходу сонця і вмитися джерельною водою, щоб бути здоровим і гарним.

У п’ятницю чи суботу печуть паску – великий, гарно випечений хліб, що символізує вічне життя.

Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, потрібно, щоб нікого чужого не було в хаті. У піч паски садовили з молитвою та примовлянням.

Вчитель: А я хочу вам загадку загадати:

Як уродилась, то була біла.

Тепер подивіться – рябенька і ціла.

Мені розписала Оленочка бочки –

Жовті, й червоні, і білі квіточки.

Лежу на столі коло круглої паски,

Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,

До хріну, до масла, до шинки схилюсь –

Ану відгадайте-но, як же я звусь?

Вчитель Невід’ємною складовою Великодного свята – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

Існує легенда. Коли Ісус ішов на смерть, він тягнув свій Хрест. Назустріч йому ішов бідний селянин. Він ніс на базар продавати яйця. Та як побачив Ісуса, кинув свого кошика, ухопився за Хреста і допоміг його нести аж до Голгофи. Коли він повернувся до свого кошика, то побачив, що чудо-кошик зацвів, а яйця перетворилися на крашанки та писанки. Відтоді люди за традицією розписують яйця. Це старовинне мистецтво України. Писанка є символом української культури.

Фарбоване, розмальоване яйце вважають оберегом. З писанок, крашанок розпочинався великодній сніданок у кожній українській оселі.

Назва “писанка” походить від слова “писати”. Напередодні Великодня господиня розфарбовувала яйця.

А хто з вас, діти, допомагав мамі розфарбовувати яйця?

3. Пісня “Розмалюю писанку”

Розмалюю писанку

Розмалюю писанку, розмалюю,

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Соловейка-любчика намалюю.

Приспів

Писанка, писанка –

Веселковий цвіт.

Писанка, писанка –

Мій дитячий світ.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Різьблену сопілочку намалюю.

А моя сопілочка буде грати,

Буде коник весело танцювати.

Приспів

Писанка, писанка –

Веселковий цвіт.

Писанка, писанка –

Мій дитячий світ

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.
Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.
Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Вчитель: Готуючись до церкви, у кошик клали паски, писанки, а ще ковбасу, шинку, хрін, сіль, свічки.

У Великодню ніч не лягали спати і не роздягалися. Кажуть, Бог роздає щастя тим, хто не спить. Цілу ніч в оселі горить світло.

Задзвонив церковний дзвін,

І розкрились квіти.

Йде народ з усіх сторін –

Як же не радіти?

Що Христос воскрес для нас,

Сонце засіяло,

Що настав весняний час,

Зла-зими не стало.

Розспівалися пташки

Радісно-святково.

Вкрила гори і горбки

Знов трава шовкова.

На дзвіниці дзвони дзвонять –

Великодні, голосні.

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні!

Вчитель: У церкві відбувається святкова служба, святять паску, крашанки.

Повертаючись додому зі свяченою паскою, тричі промовляють: “Свята паска в хату, вся нечисть із хати!”

Вітати зі святами і христосуватися починають уже після богослужіння, обмінюючись крашанками і цілуючись.

Удома їдять все свячене. А починали їсти із крашанки, яку розділяли на стільки частин, скільки людей за столом.

Рештки святкової їжі збирають і закопують в такому місці, де ніхто не ходить, щоб не топтати святого, або кидають у воду.

Після сніданку хлопці і дівчата виходили на святкові ігри.

Вчитель А ви знаєте, що в далекій Канаді височить пам’ятник українській писанці. Висота його – 10м. Ця дивовижна писанка дивує всіх своєю красою.

На площі Києво-Печерської Лаври створили писанку заввишки 2,5м і вагою півтонни, візерунки якої викладені трояндами червоного, жовтого і зеленого кольорів, які є символом життя і весни. Для цього використали 7,5 тисяч квітів троянд.

В Чернігові створили українську диво-писанку. Чотирьохметрову диво-писанку виготовили із скловолокна, на цю роботу витрачено 12 літрів фарби, важить яйце 130 кг, діаметр – 2 м 60 см. Її встановили 7 квітня на Красній площі на передвеликодній ярмарці.На писанці тричі староруською мовою написано слово Чернігів. На яйці зібрані традиції писанкарства нашого старовинного краю.

4.ПІСНЯ «ПИСАНКИ»
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій — півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.

А на третій писанці — зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій — олені та сарни,
А на п'ятій — рушничок прегарний.

Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.

Мир хай буде всім сьогодні,

Сонце сяє хай з небес!

Бо світле свято Великоднє

Нам шле привіт: “Христос Воскрес!”

Разом Воістину Воскрес!

ВЧИТЕЛЬ: А зараз подивимося, як ви уважно слухали. А це допоможе зробити наша вікторина.

Вікторина

Яка різниця між писанками і крашанками?

( писанки пишуть, а крашанки фарбують).

2. А в чому фарбують крашанки? ( в лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині).

3. А чим пишуть писанки, що використовують? (спеціальними писачками, воском).

4. У якій країні є пам’ятник писанці? ( у Канаді).

5. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? ( кіндер – сюрприз).

6. Чому на Великдень обмінюються крашанками? ( бажають один одному здоров’я).

Молитва

Хай Воскреслий Ісус ласкою засяє

Тим, хто в цьому світі важко страждає.

Дай, Боже, здоров’я кожній людині,

Щастя і долі по всій Україні.

Дай нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя, здоров’я на довгії літа.

Щоб виросли розумні і сильні,

Душею чисті і серцем вільні.

Щоб нам світила зіронька волі,

Щоб ми не знали лиха ніколи!

5. Пісня «Крашанка»

На тарілці крашанка, крашанка.
Коло неї пасочка, пасочка.
Наче сонечко маленьке, це яєчко червоненьке.
На тарілці крашанка, крашанка.

Покочу я крашанку, крашанку
Та й по краю нашому, нашому.
Ти котися недалечко великоднєє яєчко
Покочу я крашанку, крашанку.

Грай веселко барвами, барвами
Крашанками гарними, гарними.
Хай святкує вся родина, наша рідна Україна.
Грай веселко барвами, барвами.