Під час гортання слайдів віршованого фотоальбому ми поринемо у вир чудової української мови. Одночасно подивимося, наскільки гарно ми знаємо спостережувані у природі фізичні явища.
Мово моя українська – Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену – Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня – Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута, З кров'ю моєю змішана. І аж до скону залишена В серці моїм.
Запрошую вас здійснити мандрівку у світ української поезії. На слайдах віршованого фотоальбому вас
чекають вірші або уривки з віршів
відомих українських поетів різних часів і різних жанрів.
Але як вчитель фізики, нагадую вам, що фізика вивчає явища природи, а саме такі фізичні явища як: механічні, теплові,
електричні, магнітні, світлові та звукові.
Насолоджуючись читанням віршів пропоную вам поміркувати й знайти
якнайбільше описів фізичних явищ в них. Щоб не забути, запиши на аркуші назву вірша і визначені тобою фізичні явища для обговорення з учителем та іншими учнями.
СВІТАЄ, КРАЙ НЕБА ПАЛАЄ
...Св тає,
Край неба палає;
Соловейко в темн м гаї Сонце зостр чає.
Тихесенько в тер в є,
Степи, лани мр ють,
Меж ярами над ставами Верби зелен ють.
"Кобзар співав в пустелі Косаралу"
Кобзар спвав в пустел Косаралу, У казематах батюшки-царя. Кайдани, шаленючи, бряжчали, Щоб заглушити псню Кобзаря.
Стояла я слухала весну,
Весна мен багато говорила,
Сп вала п сню дзв нку, голосну
То знов таємно-тихо шепот ла..
Як стало сонечко свтити, Як огрва навколо все! Дитя мале зриває квти, Бабуся зллячко несе...
— Чи не знаєте р зниц (Нумо, д ти, нумо!)
Ви м ж св тлом блискавиц І звичайним струмом?
П двелася учениця...
— Знаєм, безумовно.
Ось р зниця:
Блискавиця
Св тить безкоштовно.
Дрімають села.
Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом
осіннім вже в повітрі потягає.
Григорій Сковорода
Гей ти, скуко, гей ти, муко, люта муко!
Твій голос рідний з неба нам буде провіщать,
Що блискавкою, громом треба полк нуди прогнать.
Геть ти, скуко, геть ти, муко, з димом-чадом!
- Діти, ложку золотуЯ поклав у кислоту.
Поясніть,
Якщо хто зна,
Чи розчиниться вона?
Всі гукнули хором:
- Ні-і-і!
- А чому?
Скажіть мені.
- Бо інакше
Ложку ту
Ви б не клали в кислоту!