Відкриту родинну студію змодельовано у форматі сімейної лавки. Що ми зазвичай робимо, коли зустрічаємось на лавці? Ми спілкуємося! Методична розробка передбачає підвищення батьківської компетентності у формуванні особистості дитини, залучення до обговорення питання: "Що може (і повинна) дати дитині сім'я?" Методи і прийоми, використані у розробці, дозволяють забезпечити активності усіх учасників заходу.
Методична розробка виховного заходу
Тема. Родина єднає коріння святі
Мета: освіта батьків, підвищення їх компетентності у формуванні особистості дитини, залучення до обговорення питання: «Що може дати дитині сім’я?»;
формування переконання про важливість сім’ї в житті людини;
згуртовування колективу дітей та батьків;
розвиток співпраці родини і школи.
Формат заходу: сімейна лавка
Організація простору: сімейна лавка (ознака спілкування) з інсталяціями: карта України (знак об’єднання усіх її мешканців), Амур (створення родини), кіт і собака (миритися можуть усі), парасолька (сімейна аура і захист домашньої атмосфери), написи «Спілкуємося!», «Кохаємо!», «Миримося!», «Піклуємося!»; на столі – коровай на вишитому рушнику; на дошці – витинанка «Лелека», генеалогічні дерева родин, дитячі світлини, ілюстрації (домівка, лелека, ненька, бабуся..), напис «Родина єднає коріння святі»; мобілі «Лелеки» - 7 шт.
Методи і прийоми: інсценування, елементи тренінгу «Будинок моєї мрії», ігровий прийом «Чотири насінини», on-line – гра.
Забезпечення: ноутбук, мультимедійний пристрій, зона Wi-Fi; канцелярські приладдя для тренінгу (кольорові стікери, маркери, ватман); насіння для гри; пірамідки (символи непохитних сімейних цінностей) для учасників on-line гри.
I. Родина єднає коріння святі
На початку заходу демонструється слайд 1 «Родина єднає коріння святі».
(Звучить класична музика, на середину класу входять Адам і Єва).
Слайд 2 «Адам і Єва – прабатьки роду людського».
Ніч. Тиша.
В тихім шелесті трав
Адам у Єви запитав:
Скажи мені, єдина,
Хто буде дарувать життя,
А потім доглядать дитя?
Сімейне вогнище оберігати?
Усіх теплом обігрівати?
Скажи мені, єдиний,
Хто буде рід наш берегти,
І множить покоління?
Про щасливе майбуття?
І боронить від лиха й зла?
І поруч буде все життя?
І так сім раз
Звучало «Я, я, я».
Ось так і утворилася сім’я.
Слайд 3 «І створив Бог людину за образом своїм…»
(Виходять учні - декламатори)
Слайд 4 «Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина. Мільйони різних «Я», а разом – Україна».
У 1. На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне.
Оселя наша і сім’я.
У 2. Ми відтоді початки лічим,
Як муж з камінням і паліччям
За звіром кидався вдогонь,
А жінка берегла вогонь.
Й слова житейські необхідні,
Що проростали, як зерня,
Вогнем освячені і рідні:
Горнутись, горниця, горня.
У 3. Хоч їх походження і різне –
Немає в цьому дивини.
Та дух вітчизни, материзни
Несуть і досі нам вони.
В щасливі і сумні години,
Куди б нам не стелився шлях,
Не згасне вогнище родинне,
В людських запалене серцях.
Слово класного керівника
Ми раді бачити усіх присутніх на нашому родинному вогнику. Нехай вам буде затишно і тепло у нашій світлиці!
У народі говорять, що сім’я – це берегиня родинних цінностей, національних звичаїв і традицій, а також пам’яті предків.
Наша сьогоднішня зустріч незвичайна, адже вона відбуватиметься у форматі сімейної лавки. Дивно, чи не так ? А скажіть, будь ласка, що ми зазвичай робимо, коли зустрічаємось на лавці? Ми спілкуємося! Спілкування на лавці завжди ріднило українців. Тут ми звикли ділитися усім: роздумами, переживаннями, успіхами, невдачами. На лавці комфортно почувається навіть найбільша українська родина з кількох поколінь.
Слайд 5 «Пізнаємо Україну. Сімейна лавка, м. Дніпро».
Неподалік від Фестивального причалу, що знаходиться у м. Дніпрі, не так давно з’явилася яскрава міська пам’ятка – 50-метрова «Сімейна лавка». Конструкція виконана в технології художнього кування та прикрашена сімома інсталяціями, що відображають життєвий шлях сім’ї: мить зустрічі двох сердець, закоханість, рішення бути разом, появу дітей, піклування про мир, а також головне, що об’єднує членів кожної родини – спілкування.
Тепер така імпровізована лавка є і у нас. То ж на сьогоднішній зустрічі, шановні батьки, ви будете не просто слухачами, але й активними учасниками процесу комунікації. А обговорювати ми будемо одне із головних питань: «Що сьогодні може (і повинна) дати дитині сім’я?
(Входять учні і сідають на лавку)
У 4. «З родини йде життя людини», – говорить народна мудрість. А життя починається з дитинства. Що ж таке дитинство?
У 5. – Це життя світанок!
У 4. – Що таке дитинство?
У 6. – Кольорові сни!
У 4. – Що таке дитинство?
У 7. Вікна без фіранок,
Чисті і відкриті душі для весни!
У 5. Чисті і відкриті і серця, і очі,
Чисті і відкриті мрії і думки!
У 6. Зовсім не лукаві «хитрощі» дівочі,
Зовсім не брутальні жваві хлопчаки!
У 4. Як би так зробити, щоб мала дитина,
Підліток, а згодом юнка та юнак
Менше куштували гіркоту полину,
На чолі не несли страху чорний знак?
У 7. Як би так зробити, щоб дитячу святість
Люди не втрачали в перегонах літ?
Як би так зробити, щоб добро і радість,
Злагода і ніжність надихали світ?
У 5. Риторичне і дуже хвилююче запитання, чи не так? Хто може дати на нього відповідь? До яких мудреців звертатися, чи до яких джерел іти?
(Діти розгортають сувій, на якому записані прислів’я про родину)
Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.
Діти – як квіти: полий, то ростимуть.
Добро роби – добре й буде.
Яке коріння, таке й насіння.
Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти.
Дерево тримається корінням, а людина – сім’єю.
У 1. Наша дитяча дорога бере початок від колиски. Адже з тієї хвилини, як розпочалося наше спілкування, у світі народилося майже три тисячі немовлят. Три тисячі нових маленьких човників підхопили бурхливі води життєвого моря.
У 2. Три тисячі матерів подарували своїм синам і донькам першу усмішку.
У 3. Три тисячі нових мешканців планети відчули ніжний неповторний дотик материнських рук.
(Тато, мама, хлопчик та дівчинка сідають на лавку і ведуть розмову)
Дівчинка:
Якого кольору любов?
Мати:
Мабуть, як наша кров.
Хлопчик:
Щастя якого кольору?
Тато:
А може, кольору першого снігу,
Шукай, тоді побачиш сам.
Дівчинка:
Правда якого кольору?
Мати:
Як бджоли, що мед збирають, літаючи,
Світить вона і жалить –
Така у неї прикмета.
Хлопчик:
А неправда кольору якого?
Тато:
На все намагається бути схожою,
Власного кольору у неправди немає.
Мати. У наших дітях заховані скарби. Я щодня їх знаходжу: то на межі слова й пісні, то в намальованих червоних маках і зеленій пшениці.
Батько. Беру до рук їхні перші написані літери і намагаюся викласти мозаїку свого імені. Я тримаю їх долоні в своїх, і відчуваю їхній пульс у своєму серці. Дякуємо Богові за це багатство, яке називається родиною.
Слово класного керівника
Наш клас – це велика родина, яка складається з 26 учнів: блондинів і брюнетів, вихрастих і причесаних, слухняних і не дуже… Разом ми проживаємо щасливі миті шкільного життя.
Із 1839 року, коли французький художник Луї-Жак Манде Дагер винайшов спосіб отримання фотографічного зображення, традиція складати сімейні альбоми міцно увійшла в наше життя. У кожній сім’ї є фотографії, що надовго залишають пам'ять про події у родинному житті. Зазирнімо й ми у наш родинний альбом!
Слайди 6 - 10 «Щасливі разом!»
II. Університет педагогічних знань
Слайд 11 «Щаслива родина – єдина країна»
Слово класного керівника
Є багато професій, спеціальностей, робіт: одні будують залізну дорогу, другі – житло, треті вирощують хліб, четверті лікують людей, п’яті шиють одяг. Але є одна універсальна – найскладніша й найблагородніша робота, єдина для всіх, і в той же час своєрідна й неповторна у кожній сім’ї, – це творення людини. Кожна мить цієї роботи, яка називається вихованням, – це творіння майбутнього, погляд у майбутнє. Це віддача особливих зусиль – зусиль духовних.
Сила впливу сім’ї у тому, що вона здійснюється постійно, тривалий час і в найрізноманітніших умовах і ситуаціях. У вихованні немає дрібниць.
Кожний із нас бажає зробити все можливе для своєї дитини, щоб вона росла здоровою, розумною, забезпеченою. Що ще може дати дитині сім’я? Спробуємо розібратися.
Ігровий тренінг «Чотири насінини»
(Усі отримують по чотири насінини соняшника. Кожна насінина означає одне із чотирьох відчуттів, які сім’я в тій чи іншій мірі дає підліткові).
насінини означали підтримку, сміливість, любов і активність. Зверніть увагу на тонку відмінність між любов’ю і підтримкою!
Уявіть себе підлітком. На долоні у вас: підтримка, любов, сміливість і активність. Подумайте, відчуйте, як вам із цим зерням, з цим «капіталом» батьківського дому. Чогось вам усе-таки не вистачає, чогось вам хотілося б мати більше, а чогось у вас надміру й можна поділитися з кимось іншим. Подумали? А тепер ви можете просити в оточуючих будь-яку із насінин. І вони можуть у вас просити. Кожний чинить, як хоче: просить, що хоче, і віддає, що хоче; можна нічого не просити і нічого не віддавати. І так, розпочали! (Усі піднімаються із місць, «просять» і «віддають» насіння.)
отримали на даний момент). Цілком життєва модель. Коли ми стаємо дорослими, виходячи із батьківської оселі, ми володіємо певним набором якостей, рис, а потім, у взаємодії з іншими, чогось набуваємо, щось втрачаємо.
Коли ми думаємо про дітей, про те, що ми їм даємо – чи замислюємося саме про ці поняття? Рідко. Частіше нас хвилюють більш конкретні, заземлено реальні речі: освіта, вміння, будинок, машина, спадок, забезпечене життя. Звісно, краще бути багатим і здоровим, ніж бідним і хворим. Але багатство не гарантує щастя, особливо, коли дарується без зусиль. Його можна не помічати, як дихання, блакить, зелень… Його можна втратити. А ось щоб повернути всупереч обставинам, завжди потрібні підтримка, любов, активність, сміливість.
Людина просить не стільки того, чого їй бракує взагалі, скільки те, що може застосувати у даний час.
Вашим дітям пропонувалася аналогічна анкета. Пропоную подумати, яким відповідям віддасть перевагу ваша дитина.
Результати опитування виявилися наступними.
Слайди 12 – 16 «Результати анкетування учнів».
Рефлексія
(Після обговорення виробити першочергові задачі виховання).
III. Дбаємо про сімейні цінності разом!
Слайд 17 «З яких доріг, земель, світів – все знати мусиш ти… І про дідів, і про батьків – вони твої світи».
Слово класного керівника
«Діти – де діти, а справжні діти – це онуки», – так говорить народна мудрість. На нашому родинному вогнику присутнє старше покоління – це наші бабусі й дідусі.
З яким же теплом, щирістю й захопленням діти розповідають про ваші дружні й довірливі стосунки!
(На сімейну лавку запрошуються двоє хлопців).
У 1.
Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно,
І ми — скажу вам — з нею
В усьому заодно.
Така моя бабуся –
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті.
Вони що хоч уміють,
Скрізь роблять чудеса.
То місять щось, то шиють.
Подивишся — краса.
Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплють мак.
Працюють без спочинку,
Й ласкають ніжно так.
І в хаті, і надворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.
А там — нічник засвітять,
Щоб спав міцніш онук.
Кажу вам, нема в світі
Таких хороших рук!
У 2.
Я дуже щасливий, я дуже багатий –
Радію, співаю, сміюсь.
У мене є мама, у мене є тато,
Сестричка, бабуся, дідусь.
Я дуже люблю свою рідну матусю,
І татом пишаюся я,
У мене найкраща у світі бабуся
Й маленька кумедна сестра.
Але я скажу вам від щирого серця
Дідусь – найвірніший мій друг,
Він мудрий і добрий, хоробрий і щедрий,
А я – його любий онук.
У нього завжди є для мене хвилинка,
Є добрі та чуйні слова,
Щоб втішити в горі, обтерти сльозинки,
Мій шлях до добра спрямувать.
А ще мій дідусь знає дуже багато:
Як рибу ловити в ставку,
Як їздити верхи, паркан майструвати,
Палац будувати з піску.
Люблю вечори, коли сонце згасає
І тиша приходить у дім,
Нам казку уголос дідусь мій читає
Й так лагідно в серці моїм!
Слово класного керівника
сина (доньку)? (Відповіді).
коріння. А тепер скажіть, що станеться з деревом, коли його зрізати в корінь? (Воно зав’яне, всохне).
то в корінні кожного із нас – пам'ять роду.
Слайд 18 «Людське безсмертя з роду і до роду увись росте з корінням родоводу».
пишне! Якщо в людини такий сильний рід, їй ніщо в житті не страшне.
(Презентація родовідного дерева).
Батьківщину. Це не просто слова – це обов’язок перед минулим і майбутнім поколінням. Це пам'ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад.
Слайд 19 «Будинок мрії».
Ігровий тренінг «Будинок моєї мрії».
Для того, щоб була міцна родина, необхідно повсякчас дбати про затишок й тепло у своїй оселі. Як їх створити? Як побудувати такий дім? З чого почати?
Пропоную разом з батьками пограти у будівельників. (Розподіл на три бригади,вибір бригадира).
Завдання для першої бригади: закласти фундамент будинку. На кольорових стікерах написати ті якості, риси, ознаки, які триматимуть ідеальний дім. (Н-д, взаєморозуміння…)
Завдання для другої бригади: на цеглинках, запропонованих вам, записати якомога більше асоціацій зі словом «оселя». (Н-д, фортеця…)
Завдання для третьої бригади: створити техніку безпеки у конфліктних ситуаціях і захист (дах).
Слайд 20 «Дбаємо про сімейні цінності разом!»
(Презентація «Будинку мрії». Дівчата-ведучі наприкінці створюють колаж, додаючи на ватман малюнки кішки, дарунків, усміхнених дітлахів, м’яча,цукерок тощо).
У 1.
Щаслива родина - це цьомик у ніжки,
мурчання у хаті сіренької кішки,
це "Всім на добраніч!" і "Доброго ранку!",
це "Де мої капці?", "Відкрийте фіранку!",
"Вдягайтесь скоріше!", "Вже восьма година!",
"Спізнилися майже!", "Скоріше, дитино!"
У 2.
Щаслива родина - це торт і дарунки,
це "Де наші вушка?" і ніжні цілунки,
цукерки і кульки, і друзі, і квіти,
це "Прошу до столу!" й усміхнені діти.
У 3.
Щаслива родина - це м'яч на підлозі,
"Шукайте шкарпетки, чому ви ще босі?!",
це «Як оце зняти?" і "Мультика хочу!",
"Не буду вставати, нізащо, не хочу!",
малюнки на стінах і плями від соку,
це збиті коліна й обновки щороку,
це гамір уранці, це галас надвечір,
це просто щаслива родина, до речі.
IV. Щаслива родина – єдина країна
Слайд 21 «Щаслива родина – єдина країна»
Мудрі греки говорили: «Належить ця земля лиш нам та нашим предкам, і в нас її ніхто не забере».
Сьогодні патріотизм став звичайним станом повсякденного життя людини. Пам’ятаймо: існує лише дві сили, що впливають на світ – руйнування та створення. Обираймо створення. Будуймо себе, своє щасливе та мирне життя, свою рідну Україну разом. Ми з Вами і є Україна. Знаймо Україну!
On-line гра «Знай Україну! »
Слово класного керівника
У нашій грі – немає переможців і переможених. Кожний із вас Освічений громадянин, Справжній патріот, Славетний герой.
На згадку про сьогоднішню гру, про нашу зустріч, про конструктивне спілкування хочеться залишити вам сувеніри (пірамідки, розмальовані петриківським розписом). Ця пірамідка схожа на піраміду Стародавнього Єгипту. Вона така ж непохитна, як і сімейні цінності. Її чотирикутна основа співвідноситься із силами землі, тобто нашим коріння, верхівка – з досягненнями, а трикутні грані – з творінням. Розмальована вона петриківським розписом, а отже наша, автентична.
Завжди пам’ятайте, що «…Без сім’ї і свого роду (такий закон Всевишній дав), немає нації, народу, немає жодної з держав».
Урожайних засівів в оселю кожного зернами достатку, багатства духовного, любові людської на довгі-предовгі роки!
Удачі тому, хто прагне й шукає щастя серед буднів та свят, мудрості, аби його розпізнати, втримати у серці та душі!