ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ під голубим небом
ЛЮДИНА ЛЮБОВІ І ДОБРА
Класний керівник 11 класу
Купар В.М.
Уявіть собі… Подвір’я школи. Стоїть учитель з учнями
Незвичайна школа, незвичайний вчитель.
Епіграф: Ми прийшли у світ, щоб жити,
Щоб сміятись і радіти
У довкіллі чарівнім
Всі на просторі зеленім.
Це життя, це справжня казка.
Ллється музика і сміх.
Ти ж, запам’ятай, будь ласка,
Ти - неповторний серед всіх.
Вступна бесіда
Учитель
( Держу в руках статуетку ангела) За легендою, коли народжується дитина, Бог запалює на небі зірку і посилає до дитини ангела - охоронителя. Уві сні ангел цілує дитину тричі: в чоло, щоб вона зростала розумною, в личко, щоб була красивою, в груди – аби здоров’я, любов та доброту вселити в її тіло, серце та душу. Але то легенда. Нема на світі двох однакових людей. Кожна людина - індивідуальність, особистість.
Учитель. Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб залишити по собі слід вічний.» Ці слова належать тому, хто все життя віддавав дітям.
Вправа «Мікрофон»
Давайте пригадаємо, які твори Сухомлинського ви знаєте
(Учні називають твори В.Сухомлинського, та коротко описують їх.)
Сторінками біографії Василя Сухомлинського.
--А зараз послухаємо доповіді учнів про життя та творчість Сухомлинського.
1 учень.(Богдана) Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі ВасилівкаОнуфріївського району Кіровоградської області у незаможній селянській родині. Батько його, ОлександрОмелянович, працював за наймом як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. Брав участь у керівництві кооперацією та місцевим колгоспом, виступав у пресі як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів (з деревообробної справи) у семирічнійшколі. Мати майбутнього славетного педагога працювала в колгоспі. Разом із чоловіком вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей — Івана, Сергія та Меланію. Усі вони стали вчителями.
2 учень.(Андрій) Василь Сухомлинський навчався спочатку у Василівській семирічці, де був одним із кращихучнів. Улітку 1934 р. він вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому педінституті й того ж року став студентом факультету мови та літератури цього вишу. Проте через хворобу 1935 р. змушений був перервати навчання в інституті. Сімнадцятирічним юнаком розпочав Василь свою практичну педагогічну роботу.
3 учень.(Тамара) У 1935-1938 рр. він викладав українську мову і літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах. У 1936 р. Сухомлинський продовжив навчання на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту, де спершу здобув кваліфікацію учителя української мови і літератури неповної середньоїшколи, а згодом — і викладача цих же предметів середньої школи
4 учень.(К. Іван)З 1938 р. і до початку Великої Вітчизняноївійни Василь Олександрович працював в Онуфріївській середній школі учителем української словесності, а через деякий час — і завідувачем навчальної частини школи. Війна внесла свої корективи в розмірений ритм життя: у липні 1941 р. Василя Олександровичабуло призвано до війська. Закінчивши військово-політичні курси у Москві, одержав військове звання молодшого політрука, а з вересня 1941 р. він — політрук роти у діючій армії. 9 лютого 1942 р. в бою дістав тяжке поранення і понад чотири місяці лікувався в госпіталях.
5 учень.(Ангеліна) З червня 1942 р. до березня 1944 р. В. Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР. Навесні 1944 р. Василь Олександрович разом із дружиною виїжджає в Україну, у щойно визволений Онуфріївський район Кіровоградської області. Упродовж чотирьох років він працював завідувачем районного відділу народної освіти і одночасно викладав у школі.
Мудрий учитель писав для дітей чудові твори: коротенькі, повчальні і дуже змістовні. Його любов до дітей була такою великою, як сонце.
«Людина, - любив повторювати педагог, - народжується на світ не для того, щобзникнутибезвісноюпорошиною. Людина народжується, щоб залишити після себе слід вічний».
6 учень.(Віталій)Спадщина В.О. Сухомлинського розійшлася по всьомусвіту, живе своїм життям. Написав 48 книг, 500 наукових статей, 1500 казок і оповідань для дітей. Праці педагога видані 53-ма мовами світу загальним тиражем понад 15 мільйонів примірників. Найбільш відома його книга «Серце віддаю дітям» (видана 32-ма мовами світу, 55 видань). На початку ХХІ ст. вийшло 65 його творів, 371 видання тиражем близько 15 млн. екземплярів. Вони перекладені на 59 мов народів світу.
ІІІ. Бесіда за круглим столом
-Зараз пропоную вашій увазі коротенькі вислови з збірок Сухомлинського « Листи до сина» та « Серце віддаю дітям» будьте уважні щоб дати влучні пояснення.
Якщо людину з дитинства виховують на красі, на хороших книгах, якщо у неї розвивається схильність до переживань, захоплення красою, то навряд чи вона стане людиною розбещеною, безсердечною. Краса, а над усе художні цінності, виховують витончену натуру, а чим витонченіша натура, тим гостріше людина сприймає світ і тим більше може дати світу («Листи до сина»).
Кохання — це насамперед відповідальність за ту людину, яку ти покохав, за її долю, за її майбутнє. Кохати — це значить віддавати коханому сили своєї душі, творити для коханого щастя. Пам'ятай, що від характеру ставлення чоловіка й жінки до шлюбу, залежить моральна чистота твого життя, сину. Як вогню остерігайся «досвіду» в коханні. Чисте кохання приносить юнаку змужніння, легковажне кохання робить його розбещеним. Немає спеціальної «науки кохання», пам'ятай — це наука людяності. Кохання — найважливіший екзамен людяності. Пам'ятай, сину, що якщо у тебе буде бажання створити сім'ю, ти повинен добре перевірити себе — чи готовий ти виконати свій громадський обов'язок («Листи до сина»).
Пам'ятай, що Батьківщина — це твоя колиска, твій дім, джерело твого щастя. Це земля твоїх предків, на якій пролито багато крові і поту. В рідному домі буває і добре, і погане. Якщо ти бачиш погане — не забувай, що це погане в твоїм домі. Над злом в рідному домі злорадствує тільки підла людина. Не відвертайся від зла, зроби так, щоб замість зла в твоєму рідному домі було добро. Ти маєш право говорити про зло в рідному домі тільки тоді, коли ти зробив щось хороше. Право сказати одне слово про погане добувається десятком добрих справ («Листи до сина»).
Мене дуже хвилює споживацьке ставлення деякої частини нашої молоді до духовних цінностей, особливо до музики. Не хочуть вчитися грати на скрипці або на кобзі, не хочуть співати. Насолоджуються музикою, записаною на плівці. Натиснув на кнопку — і музика є, не треба вчитися, не треба думати. Так легко дійти до повного отупіння («Листи до сина»).
Юні мої друзі, щадіть серце і виховуйте почуття. Пам'ятайте, що в наш час людина з кожним роком усе більше відчуває вплив навколишнього середовища. В ідеї — людина людині друг, товариш і брат — закладено глибокий зміст. Бути другом — це значить утверджувати в собі людяність. У тебе будуть діти, пам'ятай: від того, як маленька дитина ставиться до птахів, квітів, дерев, залежить її ставлення до людей («Серце віддаю дітям»).
Лірична хвилинка
Учні на домашнє завдання підготували вірші про В.О.Сухомлинського та цитати великого педагога (Читання віршів про В.Сухомлинського та цитат учнями )
1 учень. Андріана вірш Цитата ( Толя)
Відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньої творчої, інтелектуально повнокровної праці – це завдання стає нині першочерговим у практичній роботі. Так сказав В.О.Сухомлинський
2 учень Копинець вірш
Цитата К. Іван)
Роки дитинства – це перш за все виховання серця. Виховання – це не поєднання заходів і прийомів, а мудре спілкування дорослого з живою душею дитини. Так сказав В.О.Сухомлинський
3 учень Роман М. вірш
Цитата ( Роман Б)
Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено,створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість.
В.О.Сухомлинський
4 учень Федорченко вірш
Цитата ( Клювак М)
Якщо Ви бажаєте, щоб діти творили, створювали художні образи, перенесіть з вогника своєї творчості хоча б одну іскру в свідомість дитини. Якщо Ви не вмієте творити, або вам здається пустою забавою спуститися до світу дитячих інтересів, - нічого не вийде.
В.О.Сухомлинський
--Пропоную вашій увазі інсценізацію казки « Сьома дочка».
-- А зараз творче завдання для вчителів. Покажіть свою майстерність.!
( Інсценізація казки « Квітка»)
--Пісня « Мій добрий вчителю»
Заключне слово вчителя
Учитель:
Запам᾽ятай, моя дитино, з юних літ
На все життя, щоб знала, як прожити.
Людина для добра приходить в світ
Й покликана завжди добро творити.
Нелегко це, хто що б не говорив,
Й не кожному зробити це вдається.
Бо в світі стільки смертних є гріхів,
Що доброта не завжди йде до серця.
Та ти – людина, і тому учись
Добро творити, людям співчувати.
До цього світу пильно придивись,
Злим помислам навчися лад давати.
Йди з добротою – це собі затям,
Із ласкою, прихильністю, привітно.
Й не розлучайся з добрим почуттям,
Хай доброта в душі суцвіттям квітне.
В.О.Сухомлинський все своє життя віддавав серце дітям. Прийміть на пам'ять про нашу виховну годину сердечка з заповідями творчої особистості. Ростіть справжніми людьми і пам’ятайте настанови Учителя, його поради
Він сто порад нам, друзі, залишив
Вони потрібні в праці і в житті,
Для нас, як скарб, його поради ті.
Ім'я його відоме в цілім світі,
Він з нами завжди: в серці й на вустах.
Він серце до краплини віддав дітям,
Він був, він є, він житиме в віках!
Заповіді творчої особистості: