Відкритий урок «Душа моя сонця намріяла»(за ранньою творчістю П.Тичини)

Міністерство освіти і науки України

ДПТНЗ « Криворізький професійний  гірничо-електромеханічний ліцей»

Відкритий урок

 на тему:

« Душа моя сонця намріяла»

(за творчістю Павла Тичини)

Підготувала викладач

української мови та літератури

Людмила Очеретна

м.Кривий Ріг

Відкритий урок

П.Тичина «Сонячні кларнети»

Тема уроку: «Душа моя сонця намріяла» (Павло Тичина).

Мета уроку:

• ознайомити з найважливішими фактами біографії П.Тичини;
•  допомогти учням зрозуміти ранню поезію Павла Тичини через комплексне сприймання різних видів мистецтва;
• удосконалювати навички виразного читання, уміння аналізувати прочитане й висловлювати власні роздуми про ліричні поезії;
• розвитку естетичного смаку, культури образного бачення;
• виховувати високі моральні якості, прагнення до вдосконалення, любов до природи, мистецтва, інтерес до творчості поета.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет П. Тичини, хрестоматії, ілюстровані матеріали до біографії та творчості поета, мультимедійна дошка.

Проблемне питання: «Поєднання двох муз – поезії і музики з братом живописом» (за В.Стусом).

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

На екрані учні переглядають поетичний кліп (виконання пісні на слова П.Тичини «Гаї шумлять».)

Слова вчителя.  Сьогодні на уроці ми з вами повертаємось до творчості найпомітнішої  постаті в українській поезії 20-30-х років. До людини, про яку написано безліч статей, монографій та досліджень; про творчу особистість, яку поставлено в один ряд з В.Сосюрою, М.Йогансеном, М.Рильським та М.Зеровим. Але трагізм творчої долі якої не осягнений до кінця і який є автором вірша з нашого кліпу. Отже, як ви вважаєте , діти, про кого йде мова?

Учень. Можливо, це Павло Тичини «Гаї шумлять». Ми вивчали у школі також  «Хор лісових дзвіночків» та «Де не глянь - колоски».

Слово вчителя. Правильно. Ви маєте рацію. На нашому уроці ми спробуємо торкнутися цього дивного світу поезії Тичини, відчути її серцем і осягнути розумом, переконатися в її неординарності й полюбити, зіставляючи з іншими видами мистецтва.

ІІ. Оголошення теми та проблеми уроку.

Слово вчителя. Зараз розгорніть зошити та запишіть тему «Душа моя сонця намріяла» та проблему нашого уроку «Поєднання двох муз – поезії і музики,  з братом живописом» (за В.Стусом). На нашому уроці ми розглянемо у чому ж виражається поєднання, про яке говорить Василь Стус.

ІІІ. Сприймання та первинне усвідомлення нового матеріалу.

1. Розгляд біографії П.Тичини.

Слово вчителя. Жодне вивчення творчості поета не можливе без ознайомлення з його біографією та визначенням обставин, які передували становленню його як особистості. Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей талантами. Рясно впала Божа благодать і на Павла Тичину. Слово надаємо групі дослідників.

Випереджувальне завдання: «Найважливіші факти з біографії П.Тичини» (учні використовують презентацію для ознайомлення з біографічними даними про П.Тичину).

Учень 1. Павло Тичина - …. Презентація (мультимедія).

Учень 2. Презентація (мультимедія).

Учень 3. Поет був надзвичайно талановитою людиною:  він вільно володів п’ятнадцятьма мовами, чудово малював , грав на  кількох музичних інструментах, був прекрасним співаком і диригентом, писав музику. Проте, маючи дар співака, музиканта і живописця, він став поетом. Безперечно, в цьому немалу роль зіграв Михайло Коцюбинський, який підтримав іскру Божу хлопця. А ще, можливо, доленосний вибір зумовлювався тим, що слово має здатність відтворювати світ всіма засобами мистецтва: слово може і змалювати, і озвучити, і розказати.

Постать Павла Тичини в українській літературі – знакова. Адже з його поезією асоціюється початок новітньої доби в національному мистецтві. 

2. Розгляд збірки «Сонячні кларнети».

Слово вчителя. Рання поезія Павла Тичини — це свідоцтво, свідок і освідчення. Свідоцтво того, що від першого вірша, від першої пісні поетична творчість Тичини  була сповнена глибокого ліризму, мелодійності та хисту. Свідок процесутворчого зростання поета, який, обдарований римами та нотами, зміг розвинути свій талант і стати справжнім майстром, від якого в захваті сучасники та нащадки. Освідчення поета в коханні — в коханні, яке охоплює й жінку, й Батьківщину, й увесь білий світ, що йому сам поет кидає виклик. Творчість Тичини — це освідчення у виклику. Його стиль повен ентузіазму, вірші насичені питаннями, прозріннями та пориваннями. Таким підійшов Павло Тичина до видання своєї першої збірки — до гри в безсмертя на кларнеті. Перша друкована збірка Павла Тичини — «Сонячні кларнети» вийшла на початку 1918 року.

Випереджувальне завдання (учні переглядали матеріал про збірку вдома).

Слово вчителя. Перед Вами лежить збірка Павла Тичини «Сонячні кларнети». Як відомо, збірка складається з трьох частин. Хто зможе нагадати нам , якою є тематика першої групи та які вірші входять до неї? Другої? Третьої?

Учень 1. До першої належить лірика з пейзажними й любовними мотивами. Це музичні, граційні, живописні вірші (уже відомі нам) «Гаї шумлять», «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків» та такі, як «О панно Інно…», «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить..?» та інші. Поезії вражають красою образів і глибинним розумінням законів природи. Цю групу віршів справді можна назвати «Світлою нотою збірки».

Учень 2.  Друга група — це вірші про народне горе, принесене Першою Світовою війною. «Хтось гладив ниви…», «Іще пташня…». У них відчувається справжній трагізм; поет майстерно передає найтонші настрої й почуття.

Учень 3. Третя група тематично поєднується з другою: Україна й революція («Одчиняйте двері…», «По блакитному степу», «Скорбна мати» та інші). Поет з позицій власного розуміння добра і зла, справедливості й народної моралі осмислює, що несе революцію рідному народові. Ці дві групи можемо назвати «скорбними нотами» збірки.

3. Робота над віршем «Ви знаєте, як липа шелестить?»

Слово вчителя. Сьогодні ми спробуємо торкнутися дивного світу ранньої поезії Тичини, відчути її серцем і осягнути розумом, переконатися у її неординарності й полюбити, зіставляючи з іншими видами мистецтва. І перший вірш з якого ми почнемо «Ви знаєте, як липа шелестить?».

Вчитель читає напам'ять «Ви знаєте, як липа шелестить?»             (учні, заплющивши очі, слухають поезію, намагаючись «побачити», «відчути» зображене в ній).

Бесіда за змістом вірша:

- Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

- Що ви «побачили» , «відчули», слухаючи поезію? (Картини природи: липа шелестить; місячні весняні ночі; старі гаї; місяць, зорі… вони пов'язуються з душевними настроями ліричного героя).

Учитель. Це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить...» нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов'язуються з душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна паралель до явищ природи.

- Який це художній прийом? (Паралелізм).

Учитель. Так, це пейзаж-паралелізм. У цій поезії єдність пейзажного образу й ліричного настрою відчутна дуже сильно. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі. Картини природи і людські почуття чергуються у творі.

- У яких рядках відтворено картину природи? Яку? (Картина місячної ночі)

- У яких – переживання ліричного героя? Із чим вони пов’язані?

- Що ж називається паралелізмом? ( Паралелізм – це паралельне зображення двох і більше явищ із різних сфер життя, порівняння у формі зіставлення)

- Із якою метою він використаний? (Збуджує в читачів роздуми й переживання)

- Який жанр твору? (Ліричний вірш)

- Який провідний мотив твору? (Світле й радісне почуття кохання весняної ночі; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних емоцій відчуття кохання)

- Які художні засоби допомагають відтворити красу кохання, силу и почуттів? ( Епітети: «місячні весняні ночі» , «старі гаї»; метафори: «сплять гаї»; риторичні запитання: «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», « Ви знаєте, як сплять старі гаї»; риторичні окличні речення:« А солов'ї!... Та ви вже знаєте, як сплять гаї!». Вони привертають увагу до краси весняної ночі, готують слухача до сприйняття наступної картини.)

- Яка ідея твору? (Ідейне навантаження вірша нечітке, тут змішані хвилюючі ноти передчуття щастя й глибинне злиття з природою, отже, уславлення гармонії. Гармонія – злагодженість, взаємна відповідність різних якостей, предметів, явищ, частин цілого.)

4. Робота над віршем «О панно Інно…».

Учитель. Розмову про вірш «О панно Інно...» розпочнемо  з   уривка з біографічної повісті Станіслава Тельнюка «Павло Тичина».

Читають за ролями  підготовлені учні

Автор. Якось Павло Тичина прочитав у товаристві свій вірш «Арфами, арфами ...» Усім він сподобався, тільки одна дівчина, на ймення Поля, сказала:

Поля. А я знаю подібний у Вороного — «Блакитна панна».

Має крилами весна

Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах...

Сяє усміхом примар

З-поза хмар

Попелястих, пелехатих...

Автор. Павло також знав цей вірш... і зрозумів, що Поля хоче натякнути, ніби його, Тичинин, вірш неоригінальний чи навіть запозичений. Знітився, не знав, що відповісти... Втрутилась Інна — сестра Полі.

Інна. У вас, Павле, зовсім інша музика, зовсім не той настрій... Микола Кіндратович милується весною, як, пробачте, добродушний дідок — молодою дівчиною. Він намагається описати її ще кращою, ніж вона є... А у вас — весна ваша ровесниця, як ось Поля чи я. І ви говорите те, що бачите і відчуваєте...

Автор. Павло мовчки дивився на дівчат і думав про Полю. Гарна, миловидна, запальна... Він розумів, що вона йому дуже-дуже подобається. А от чи він їй? Він ще не знає, що буде далі... А далі буде так. Він із Полею стрічатиметься не раз. Покохає її щемко безнадійно. Читатиме вірші, говоритиме про музику, але Поля чогось не договорюватиме...

Вчитель. Переконавшись, що дівчина його не кохає, перестраждавши і перемучившись, Тичина напише вірш «О панно Інно...» і подарує сестрі Поліни.

Учень декламує вірш «О панно Інна…»  напам'ять.

Мистецький контекст. Бесіда за картиною.

Слово вчителя. Зверніть увагу на картину М.Жука «Біле і чорне», порівнюємо її зміст із змістом вірша П.Тичини.

• Що зображено на картині?

(На передньому плані – дві постаті: темноволосий юнак в античному одязі й русява дівчина із схрещеними на грудях руками).

• Які емоції викликає у вас цей мистецький твір?
• Які квіти зображується навколо пари і з якими тонами асоціюються?

( Ближче до нього – соняшники, чорнобривці, жовті гвоздики (спектр теплих кольорів), а біля неї – віоли, синьоха лазорева, татарська гвоздика (холодні тони).

         - З кого міг бути змальований цей портрет?

(Портрет юнака написаний з двадцятилітнього Павла Тичини, а дівчини – з Поліни Коновал, яка була першим юнацьким коханням поета. Художник знав історію нещасливої любові свого учня.)

5. Робота над віршем «Арфами, арфами…».

Слово вчителя. Наступний вірш, на який ми звернемо нашу увагу- це, за словами Леоніда Новиченка, «цей швидкодзвонний, неначе й справді виконаний на арфі, гімн весні».

Учень декламує вірш «Арфами, арфами…» напам'ять.

Слово вчителя. Ця поетична перлина наснажена світлим оптимістичним пафосом радості зустрічі з весною. Світла, ніжна гармонія барв і звуків, настрій трепетної мрійливості, бентежне очікування нового, невідомого характеризують її. «Арфами, арфами...» вражає не тільки гармонійністю звуків, а й чарівними живописними картинами, змальованими талановитим митцем. Ритмомелодика цього твору нагадує сонячну музику Моцарта. Після прослуховування «Маленької нічної серенади» Моцарта поділіться, які емоції викликав у вас цей твір?

Учень виконує на скрипці «Маленьку нічну серенаду» Моцарта.

Учні діляться відчуттями після прослуховування.

ІV. Рефлексія та оцінювання.

Технологія «Незакінчене речення»: «Я думаю, що поезія Тичини цікава, тому що…». (Висловлювання учнів.)

V. Підсумок уроку.

У поетичному сплаві «Сонячних кларнетів» поєднані розповідь, музика, спів, живопис – усе, що було близьким натурі поета. Кожна картина – жива, радісна, інтонаційно багата. І все ж тут переважає музичне світовідчуття. Василь Стус у книжці «Феномен доби» наводить слова А. Ніковського: «З духу музики зародилася ця лірика».

Тичина став поетом, яким Україна пишається перед світом. Оригінальний стиль, щирість інтонацій, дивовижна образність його поезії кличуть нас у світ, де панує гармонія й краса. «А серед усього того, — пише Сергій Єфремов, — стоїть цей дивний мрійник із очима дитини і розумом філософа, з вразливою, спраглою краси душею художника й потужною мовою справжнього майстра слова...»

VІ. Завдання додому.

Вивчити напам'ять один із віршів збірки «Сонячні кларнети»; ідейно-художній аналіз поезій, виписати в зошити засоби художньої виразності вірша «Арфами, арфами…», скласти міні-твір «Мої враження від світлої ноти «Сонячних кларнетів»   Павла Тичини (7-10 речень).