Відкритий урок з теми "Кипіння". Фізика 8 клас.

                                  Тема уроку: Кипіння . Температура кипіння.

Мета уроку.

 Навчальна: ознайомити учнів із процесом кипіння як видом пароутворення; сформувати поняття питомої теплоти пароутворення, температури кипіння.

 Виховна: виховувати артистичність, взаємопідтримку.

 Розвиваюча: розвивати творчі здібності, вміння висловлювати власні думки, пізнавальний інтерес.

Основні поняття:кипіння, температура кипіння, питома теплота пароутворення, кількість теплоти.

Обладнання: термометр, чайник, роздатковий матеріал, фішки для гри.

Тип уроку: урок-подорож.

                                                            Хід роботи

І. Організаційна частина

       1. Привітання.

      2. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

   Учитель      Чи любите ви читати книги? (відповідь учнів) Мабуть –ні! А якщо щу ця книга «Цікава фізика» Мабуть фізику не можна назвати цікавою. Хоча я можу з вами посперечатися із цього питання. Сучасна молодь надає перевагу більше сучасним засобам отримання інформації. Але сьогодні ми разом з вами спробуємо себе у ролі авторів «Цікавої фізики» і у кінці уроку вона буде в нас не порожньою, а  повною - різної,цікавої інформації.

    На протязі двох місяців ми вивчаємо розділ фізики … «Теплові явища». І у всіх теплових явищах фігурує одна складова, точніше речовина яка стане початком сьогоднішньої гри. Це звичайно-вода.  А пограємо ми у «Морський бій». З своїми власними умовами гри. У нас немає грального поля лише морські простори. Потопити корабель ви зможете відповівши правильно на запитання, а також  можете самі  обирати корабель що потоне.

Тож починаємо!

  Ще не встигли почати гру а у воді щось плаває.

                                   Пляшка із посланням  

      «20 вересня 1519 року, я вирушив у подорож. Експедиція була укомплектована великою командою. Та одного ранку сталося щось незвичайне. Вся команда вмить забула все, що вивчила перед тим як вирушити у подорож. Усім кому попадеться на шляху цей лист допоможіть згадати все, що стосується теплових явищ».       

                                                                      МАГЕЛАН

Учні грають у гру «Ерудит»

                                                  Запитання до гри

1. Який  фізичний процес  передує  процесу плавлення?
2. Тверді речовини , частинки яких утворюють кристалічні гратки?
3. Четвертий агрегатний стан.
4. Процес переходу речовини з твердого стану у рідкий.
5. Вид теплопередачі в ході якого енергія передається за допомогою променів.
6. Одиниці внутрішньої енергії в системі СІ.
7. Процес переходу речовини із рідкого стану у твердий.
8. Одиниці вимірювання температури.

 

 

Учитель  Молодці,із завданням упоралися, тож влучили у один із кораблів.

 

ІІІ.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    На палубі одного із кораблів чути шум. Звідки він лине і що це означає. Я вже зрозуміла мабуть так само як і ви. До нас дійшли сигнали «азбуки Морзе». Розшифруйте і дізнаємося тему сьогоднішнього уроку.

 

Учитель    За розшифрування ще один корабель зможете потопити.

  ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Завдання «Чорний ящик».

З корабля,що затонув підняли чорний ящик. Він досить важкий. І я так гадаю що у ньому є речі які  знадобляться нам для сьогоднішнього уроку.

 

1. Одна із найголовніших речовин, потрібних для органічного життя. Рослини та тварини містять понад 60 %  цієї речовини. Вона здійснює у природі постійний кругообіг, випаровуючись з поверхні й повертаючись на неї у вигляді атмосферних опадів.

 

2. З'явилися в Європі на початку XVI століття і прийшли до нас із Китаю. Особливої популярності в Східній Європі набули після побудови Китайсько-східної залізниці.

 

Використовується  для нагрівання . Являє собою внутрішнє джерело теплової енергії.

Посудина з ручкою та носиком, кришкою.

3.  Існують різні види: рідинні, механічні, електричні, оптичні, газові, інфрачервоні.

Винахідником цього пристрою часто називають Галілео Галілея], хоча у його власних творах немає опису цього приладу, але його учні, Неллі і Вівіані, засвідчили, що вже у 1597 він створив щось на зразок.

Вартість першого удосконаленого приладу становила  50 тис. доларів.

4. Вивчав природу тепла і визначив кількість теплоти, що виділяється при механічній роботі.

На його честь названа одиниця вимірювання енергії.

 

Учитель   Молодці, знову впоралися із завдання. Обирайте корабель, що покине фізичні простори.

 

2. Пояснення поняття «Кипіння». Перегляд презентації.

       Проведемо експеримент. Закріпимо колбу з водою в лапці штатива і щільно закоркуємо, лишивши в корку два отвори. В один з отворів вставимо трубку для виходу пари, у другий помістимо термометр. Нагріватимемо воду в колбі за допомогою спиртівки.

     Через якийсь час дно та стінки колби вкриються бульбашками. Ці бульбашки утворені розчиненим у воді повітрям. Річ у тім, що в рідині завжди є розчинені гази, однак зі збільшенням температури розчинність газів зменшується, а «зайвий» газ виділяється у вигляді бульбашок. Оскільки бульбашки перебувають у воді, то в них, окрім повітря, є ще й водяна пара.

Після досягнення бульбашкою певного розміру Архімедова сила, що діє на бульбашку, відриває її від стінки чи дна посудини й бульбашка піднімається. На місці бульбашки залишається невелика кількість повітря — зародок нової бульбашки. Верхні шари води певний час холодніші за нижні, тому у верхніх шарах водяна пара в бульбашці конденсується, повітря, яке було в бульбашці, розчиняється і вона різко зменшується в об'ємі — захлопується. Цей процес супроводжується шумом.

Коли вся рідина достатньо прогріється, а температура верхніх і нижніх шарів зрівняється, бульбашки, піднімаючись, уже не зменшуватимуться в об'ємі, а навпаки, будуть збільшуватися. Протягом цього часу всередину бульбашок активно випаровується вода. Досягнувши поверхні води, бульбашки лопаються і викидають назовні значну кількість водяної пари. Вода починає вирувати й клекотіти — ми кажемо, що вона закипіла.

3. Закріплення вивченого матеріалу учнями.

Завдання «Молекули та пробірки»

Демонстрація «Експериментаторами» процесу кипіння.

    Перегляд відео «Кипіння»

 

4. Пояснення матеріалу «Температура кипіння»

Продовжимо нагрівати тепер уже киплячу воду і спостерігати за показаннями термометра. Ми побачимо, що стовпчик термометра застиг на позначці 100°С. Отже, під час кипіння температура рідини не змінюється.

Температура, за якої рідина кипить, називають температурою кипіння.

З'ясуємо, від чого залежить температура кипіння рідини.

Для початку зменшимо вихід пари з колби, досить міцно затиснувши трубку, що відводить пару. Пара збиратиметься над поверхнею води, тиск над рідиною збільшиться, кипіння на якийсь час припиниться, а температура рідини почне підвищуватися.

Таким чином, температура кипіння залежить від зовнішнього тиску. Зі збільшенням зовнішнього тиску температура кипіння рідини зростає.

5. Закріплення вивченого матеріалу учнями.

Чомусь наші кораблі зупинилися і не продовжують рух. Що потрібно зробити для того аби вони зрушили із місця?  Правильно підняти якір. Підіймаємо якори.

Завдання «Якір температур»

 Хто швидше зможе віднайти у таблиці температуру кипіння речовини. Робота із підручником.

    Обирайте корабель який піде на дно фізичного океану.

 

 

Учитель     Я чую якийсь дивний  спів. І чомусь кораблі сповільнюють рух. Це  спів сирен. А їхній спів смертельний. Та мені відома одна таємниця. Давайте спробуємо їх заспокоїти. Наші сирени дуже полюбляють казки. Ми сьогодні їм трошки почитаємо. Адже фізику можна знайти не лише у нашому повсякденному житті  а і у  казках.

 

1. «Коник-горбоконик»

От як хочеш ти женитись,

Гарним хлопцем ізробитись,

То пірни одним стрибком

У котел із молоком;

Далі в воду скоч варену,

Після того - у студену.

Із холодної води

Вийдеш красень хоч куди!

 

Які теплові явища відбуваються у цій казці?

Які агрегатні стани представлені ?

Чи можливо пірнути у кип’ячу воду? Чому?

 

2. Тут у хаті кути затріщали, стеля захиталася, стінка вилетіла – і піч сама пішла по вулиці, по дорозі, прямісінько до царя.

 

Які процеси допомогли печі із Омельком зрушити з місця?

 

3. Бідна комірчина Папи Карло складалася із великого столу та декількох стільців. А Буратіно так хотів їсти. Роздивлявся навкруги поки не побачив  величезний казан над вогнищем.  Підійшов до нього нахилився  тоді його довгий ніс зробив у казані величезну дірку.

 

Чому Буратіно не зміг з’їсти те що варилося у котлі?

Які процеси відбуваються під час готування їжі?

 

4. Ти все ще мерзнеш? — спитала вона і поцілувала його в лоб. О, поцілунок її був холодніший за кригу! Він пройняв його наскрізь, аж до серця, а воно ж і без того було наполовину крижаним.

 Який фізичний процес відбувся у організмі Кая?

На що перетворилося його серце?

  5.    Пішла муха на базар

І купила самовар.

"Ви, сусідоньки, приходьте,

Я вас чаєм пригощу!"

 

Таргани поприбігали,

Всі по склянці випивали,

А комашки - по три чашки,

З молоком і пиріжком.

Нині Муха-Цокотуха

Іменинниця!

 

 Чи відомо було комахам що вони виконують фізичні процеси?

А які саме фізичні процеси  можете ви назвати у казці «Муха –Цокотуха».

6.  В далекому царстві жив-був цар. І було в нього три доньки-красуні. Але не спішив суровий батько видавати дочок заміж за принців. Всіх женихів він змушував виконувати три складні завдання. Одного разу прийшов в палац принц-красень. І виконав всі три царських завдання. Цар зрадів. Раді й царівни, стоять, шепочуться. А молодцю не до радощів. Доки він завдання виконував, придивлявся до царівен, полюбилась йому не старша, а найменша. Але як сказати про це царю, не образивши царівен? І сказав він цареві, що: «Наворожила мені циганка, що якщо мені сподобається одразу декілька дівчат, то треба вибрати ту, в якої швидше закипить вода в каструлі». Здивувався цар. Велів розтопити велику піч, принести однакові каструлі, набрати однакову кількість води і накрити їх однаковими кришками. Кожна царівна вибрала собі каструлю.

Як ви думаєте у якої царівни вода закипить швидше?

 

6. Як почула королева, що каже дзеркальце, то аж засіпалася з люті.

 – Я таки зведу Білосніжку зі світу, навіть якби мені й самій довелося загинути! – крикнула вона.

 Потім, пішла в потаємну комірчину, до якої ніхто не заглядав, крім неї, і зробила там отруйне яблуко. Воно було біле, червонобоке й таке гарне, що кожному закортіло б його з'їсти. Але кожен, хто б його надкусив, відразу помер би.

Баба –яга багато часу потратила на те щоб зварити яблуко у зіллі. Вода ніяк не закипала. Чому???

  8. «Я все ж таки поласую сьогодні свіжою поросятинкою!» – подумав вовк і, облизнувшись, поліз у димар.

Але тільки він почав спускатися по димарю, поросята почули шурхіт. А коли на кришку казана стала сипатись сажа, розумний Наф-Наф одразу здогадався, в чім справа.

Він швидко кинувся до казана, в якому на вогні кипіла вода, і зірвав з нього кришку.

– Ласкаво просимо! – сказав Наф-Наф і підморгнув своїм братам.

Ніф-Ніф та Нуф-Нуф вже зовсім заспокоїлись і, щасливо усміхаючись, дивилися на свого розумного і хороброго брата.

Поросятам не довелося довго чекати. Чорний, як сажотрус, вовк бебехнувся просто в окріп.

Як ви гадаєте, що зробив вовк після того як вистрибнув із казана???

7. Бідолашна дівчина покірно терпіла всі кривди й не наважувалась жалітися батькові — той однаково вилаяв би її, бо в усьому коривсь своїй лихій дружині.

Упоравшись з роботою, дівчина йшла в куток і сідала просто на попіл, натрушений біля каміна. Тому всі в домі звали її Чорногузкою. А менша сестра, не така лиха, як старша, прозвала її Попелюшкою.

Звідки біля каміну узявся попіл?

Які теплові явища при цьому відбувалися?

 

Учитель  Із завданням знову впоралися. Обирайте корабель.

8. Закріплення вивченого матеріалу на уроці!

Завдання «Фізичні пазли»

V. Підведення підсумків уроку.

       Запитання для учнів

Як ви вважаєте , чи можна назвати фізику цікавою?

Тож запишіть у цій книзі т, що сьогодні для вас було дійсно цікавим.

 

Я впевнена що після сьогоднішнього уроку ви завжди будете наполегливі, кмітливі , цілеспрямовані. І гідні будете звання «Юні фізики» А той учень який на протязі уроку був найактивнішим одягне мантію справжнього науковця-фізика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кап Аркона (Cap Arcona) — океанський пасажирський лайнер підвищеної комфортабельності.

Корабель був потоплений з 3 травня 1945 року атакою британської авіації. Більшість вбитих людей на судні були в'язнями концентраційного табору.

І загалом там були люди 28 різних національностей: німці, американці, бельгійці (в тому числі поет Рене Blieck), білоруси, канадійці, данці, іспанці, естонці, французи (зокрема Roland Мальро, зведений брат Мальро), греки, швейцарці, угорці, Італія, латвійці, литовці, голландці, норвежці, поляки румуни, росіяни, чехи, словаки, українці, серби, і т. д.. Число людей у «Кап Аркона» варіюється в різних описах між 4500-6000

«Вірменія» (рос. Армения) — радянський пасажирсько-вантажний теплохід

7 листопада 1941 року був потоплений німецькою авіацією поблизу узбережжя Криму. Число загиблих склало, за різними оцінками, від 5000 до 7000 осіб[1]. Нині — братська могила, пам'ятка підводної культурної спадщини України.

Ланкастрія (англ. RMS Lancastria, пізніше англ. HMT Lancastria)[3]) — британський Cunard[4] океанський лайнер котрий виконував пасажирські рейси між Ліверпулем і Нью-Йорком, а також круїзні подорожі. З початком Другої світової війни був реквізований урядом, як військовий транспорт. Затонув 17 червня 1940 року. Загинуло 1738-6500 людей (за різними даними) .

Бі́смарк (нім. Bismarck) — лінкор німецьких військово-морських сил Третього Рейху, один з найпотужніших та найвідоміших військових кораблів Другої світової війни.

За персональним наказом Вінстона Черчилля на «Бісмарк» влаштували полювання найкращих сил британського флоту, він був потоплений 27 травня 1941 р. в Атлантичному океані. За персональним наказом Вінстона Черчилля на «Бісмарк» влаштували полювання найкращих сил британського флоту, він був потоплений 27 травня 1941 р. в Атлантичному океані.

«Тита́нік» (англ. RMS[1] Titanic) — найбільше пасажирське судно світу класу «Олімпік» на час своєї побудови. «Титанік» належав англійській компанії White Star Line. Під час першого рейсу 15 квітня 1912 лайнер зіткнувся з айсбергом в Атлантичному океані та затонув. У цій катастрофі загинуло 1517 осіб.

Адмірал Нахімов — радянський пасажирський пароплав. 31 серпня 1986 року о 23 годині 20 хвилин затонув у наслідок зіткнення з іншим радянським вантажним судном за 15 км від Новоросійська і за 4 км від берега. При цьому загинуло 423 з 1243 осіб.

«Естонія» (попередньо «Viking Sally», «Silja Star», «Wasa King») — естонський пором судноплавної компанії «Estline», був побудований в 1979–1980 рр. в Німеччині на судноверфі «Meyer Werft» в Папенбурзі. Затонув у ніч з 27 вересня на 28 вересня 1994 р. у результаті чого пропали безвісти 757 осіб і загинули 95 осіб з 989 пасажирів і членів екіпажу, котрі знаходилися на поромі[1]. Пором «Естонія» йшов із Таллінна в Стокгольм. Серед пасажирів порома «Естонія» були громадяни Швеції, Швейцарії, Росії, Англії, Німеччини, Естонії та інші. Це найбільша в Європі корабельна трагедія в мирний час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1 Передісторія

1.1 Проєктування

1.2 Будівництво

2 Характеристики

2.1 Корпус

2.2 Бронювання

2.3 Енергетична установка і ходові якості

2.4 Екіпаж і населеність

2.5 Озброєння

2.6 Головний калібр

2.7 Допоміжна / зенітна артилерія

2.7.1 Зенітна артилерія дальньої дії

2.7.2 Легка зенітна артилерія

2.7.3 Зенітні кулемети

2.8 Авіація

2.9 Засоби зв'язку, виявлення, допоміжне обладнання

3 Похід в Атлантику

4 Місце потоплення

5 Відомі члени екіпажу

6 Див. також

7 Виноски

8 Посилання

9 Література