День українського добровольця установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
14 березня 2014 року розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону. У пояснювальній записці до постанови зазначено, що з представників Самооборони Майдану був сформований перший добровольчий батальйон Нацгвардії, а 14 березня 2014 року більш ніж п'ять сотень бійців Самооборони Майдану прибули на полігон у Нові Петрівці Київської області для проходження військової підготовки для подальшої участі у військових діях. Так розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону.
2014 рік. Тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини – пішли зі зброєю в руках першими протистояти російській армії. Добровольчі батальйони стали точкою опори, від якої Україна змогла відштовхнутися, провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам.
Вчителі, лікарі, студенти, підприємці, айтішники – сотні майданівців – замість того, щоб після багатомісячних боїв у Києві поїхати по домівках, рушили з барикад Майдану на дальні барикади Донбасу боронити незалежність України та стали ідеологічною основою нової української армії. У березні 2014-го добровольчі батальйони організовувалися у багатьох містах України.
Станом на вересень 2014 року було відомо про існування лише 44 батальйонів територіальної оборони ЗСУ, 32 добровольчих батальйонів патрульної служби міліції, 3 батальйонів особливого призначення Нацгвардії, а також кількох від Добровольчого українського корпусу. З них в активних бойових діях в Донбасі брали участь не всі: цивільний корпус повідомляв про 37 воюючих підрозділів.