Виховання лідерів в системі шкільного самоврядування як шлях до соціалізації особистості

Виховання лідерів в системі шкільного самоврядування як шлях до соціалізації особистості

Основна вимога, яку суспільство висуває до школи, - формування особистості, що здатна бути соціально активною, адже має самостійно вирішувати громадські завдання.

 Саме учнівське самоврядування є активною формою участі школярів у громадському житті класу, навчального закладу, а згодом і суспільства. У якому віці починають формуватися самостійні погляди, судження, з’являється бажання осмислити своє місце у навколишньому світі? Які якості потрібні соціально активній людині? Спробуємо знайти відповіді на ці питання й окреслити шляхи роботи над вихованням вільної, відповідальної, самосвідомої особистості.

 Сфери соціалізації, серед яких найголовнішими є навчання, родина, дозвілля, вимагають таких якостей, як товариськість, воля до перемоги, широта світогляду, дисциплінованість. Саме через організації самоврядування вихованець вчиться прогнозувати наслідки своїх вчинків, бути об’єктивним, приймати рішення, переконувати, вести за собою.

 Особливо важливим віком у формуванні властивостей лідера, отже, й у процесі соціалізації є підлітковий вік. Провідними потребами особистості, що розвивається, стають:

• самопізнання;
• самоспостережливість;
• саморегулювання;
• самооцінка;
• здатність до рефлексії.

Підлітки прагнуть до самоствердження, помітного розвитку набувають вольові якості, формуються ідеали. Завдяки таким рисам учні цього віку відкриті для спілкування, тому підлітковий період – найсприятливіший період для соціалізації школяра, який може виявити свої здібності, в тому числі й лідерські, у роботі самоврядування.

 Дуже важливо сформувати колектив однодумців, який об’єктивно оцінює свої можливості, прагне самовдосконалення, бажає змінювати життя на краще.

 Як розуміють підлітки сенс учнівського самоврядування? Опитування виявило, що учні правильно оцінюють свою роль у самоврядуванні:

• це самостійна робота учнів із проведення шкільних заходів;
• небайдуже ставлення до всього, що відбувається у школі;
• це участь школярів у житті та розвитку школи.

На питання, чи необхідне у школі самоврядування, учні дали такі відповіді:

• необхідно, тому що це розвиває відповідальність і різноманітні творчі уміння;
• так, адже це допомагає бути самостійним, організованим, вчить приймати рішення;
• необхідно, адже учням легше звернутися за допомогою до однолітків, ніж до старших

В учнівському колективі треба створити умови, у яких кожний вихованець може відчути причетність до розв’язання головних задач, що постають перед педагогами та учнями. Розвиток самоврядування допомагає їм відчути всю складність соціальних стосунків, сформувати соціальну позицію, визначити свої можливості в реалізації лідерських функцій. Самоврядування розвивається лише тоді, коли учні опиняються в ситуації вибору й самі визначають шляхи розв’язання поставленої проблеми. Саме прийняття рішення є ключовим для формування мотиву групової дії – підведення підсумків, групова рефлексія дозволяють підвести учнів до нової мети спільної діяльності.

Модель розвитку самоврядування в учнівському колективі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задачі учнівського самоврядування

• розвиток організаторських здібностей учнів, уміння управляти і підкорятися;
• виховання самостійності, відповідальності, заповзятливості;
• навчання умінню виборювати свої права, права колективу;
• вивільнення класних керівників від частини організаторських, контрольних функцій;
• використання інтелектуального, фізичного потенціалу учнів у розв’язанні практичних, господарських проблем школи;
• формування на демократичних засадах органів учнівського самоврядування з конкретними функціями;
• надання учнівському самоврядуванню характеру ділової гри з виконанням функцій дорослих людей.

На чолі самоврядування мають стати лідери. Лідер – це людина, яка уміє переконати інших робити те, що хоче вона, незалежно від того, якими були їхні власні наміри. Більш конкретно, це хтось, хто може використати властивості й уміння людей, які працюють в групі, і спрямувати групу на досягнення цілей лідера. Кожна людина, так чи інакше, прагне стати лідером. Хороший керівник – це теж лідер. Актуалізація ролі управління в житті сучасного суспільства зумовлює інтерес до проблеми лідерства. Талант лідера – особливий згусток здібностей. Це, перш за все, дар спілкування, уміння створити умови для розкриття потенціалу оточуючих. Успіх лідера пов'язаний з утвердженням у людях віри у соціальну справедливість. Управляти людьми – це не означає командувати ними. Успішному лідерству допомагає хороше ставлення команди до лідера, а задоволення лідера командою робить його набагато щасливішим.

 Щоб стати лідером, треба, перш за все, виховати в собі особистість.

 Що є основою лідерства? Однією з головних складових лідерства є авторитет. Роль лідера тримається на певній формі авторитету, який може мати різне походження.

Справжній лідер

• старанно розвиває свої сильні сторони;
•  уміє продемонструвати таланти перед однолітками та дорослими;
• уміє беззлобно жартувати над своїми недоліками та здобувати з них максимум користі;
• уміє повести за собою однолітків;
• впевнено спілкується з дорослими і старшими людьми.

При організації самоврядування у школі важливими є розвиток активності усіх членів учнівського колективу, покладання повноважень і зміна лідерів. У школі та класі мають бут створені умови,  в яких кожен учень відчуває причетність до рішення головних задач, що стоять перед педагогами та учнями. Розвиток самоврядування допомагає їм відчути всю складність соціальних стосунків, сформувати соціальну позицію, визначити свої можливості в реалізації лідерських функцій.

 Виховання лідерів є ефективним засобом соціалізації підлітків.

 Сучасні умови життя характеризуються нестабільністю соціально-економічної ситуації, швидкою зміною цінностей та цілей, які схвалює соціум. Висувається ідеал успішної людини, яка уміє працювати в умовах конкуренції. Сучасною є людина, здатна перебудовуватися у відповідності до умов оточуючого життя. Сьогодні необхідне активне, а не пасивне, творче, а не репродуктивне сприйняття світу і себе в ньому. Особливості підліткового віку: бажання спробувати нові відчуття, більше дізнатися про людей, оточуючий світ і себе, якось виявити себе – сприяють соціалізації школярів.

 Чим більш обдарована дитина, тим складнішим для неї є процес соціалізації, такі діти часто переживають відчуження в колективі однолітків, вони схильні до комфортності та заглиблення у філософські проблеми, спостерігається невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком, прагнення спілкуватися зі старшими, виявляються властивості особистості, що ускладнюють соціалізацію: перфекціонізм, нереалістичні цілі, надчутливість, нетерпимість, низький рівень комунікативності. Тому дуже важливим є проектування такого шкільного середовища, яке забезпечить підлітку стабільне позитивне самоприйняття і самоствердження. Необхідно створити умови, за яких підліток вступає у взаємодію зі світом не тільки на виконавчому рівні, а й на організаторському, надати можливість задовольнити своє прагнення бути дорослим, отримати права і функції, які традиційно належать дорослим, розширити кругозір та сформувати громадянську позицію у відношенні до громадських проблем. Допомогти у розв’язанні цих задач може «Школа лідерства», основні положення якої:

• лідерські властивості можуть бути предметом цілеспрямованого формування і вдосконалення;
• розвиток лідерських властивостей відбувається через когнітивну переробку ситуацій лідерської взаємодії, опрацювання учасниками лідерської поведінки у змодельованих ситуаціях, а також набуття ними позитивного досвіду лідерської взаємодії з однокласниками.

Зміст занять у «Школі лідерства» спрямований на формування навичок і властивостей, що сприяють успішній взаємодії з соціумом, розвиток лідерських властивостей організаційних лідерів у класах і підвищення їхнього лідерського статусу у групі. Доцільно розпочинати ці заняття з 7-го класу.

Орієнтовна тематика занять (7-8 класи)

1. Вступне заняття. Лідерами не народжуються… Що я знаю про себе? Яким мене бачать оточуючі?
2. Уявлення про лідерство. Лідер – це… Видатні лідери минулих епох.
3. Лідерські позиції.  Мистецтво слухати і встановлювати контакт.
4. Імідж лідера. Культура та ціннісні орієнтації лідера.
5. Вербальні і паралінгвістичні засоби впливу.
6. Невербальні засоби спілкування.
7. Особистість лідера. Розвиток лідерських навичок.
8. Конфлікт. Методи врегулювання конфліктів.
9. Лідер та його команда.
10. Стилі лідерства.
11. Ознаки ефективного лідерства. Позитивні та негативні сторони лідерства.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

Чи лідер ти? (Методика самооцінки лідерських властивостей)

Інструкція: якщо ти повністю згоден з наведеним твердженням, то поряд із номером питання постав цифру 4; якщо швидше згоден, ніж не згоден – 3; якщо важко сказати – 2; швидше не згоден, ніж згоден – 1; повністю не згоден – 0.

1. Не гублюся і не здаюся у важких ситуаціях.
2. Мої дії спрямовані на досягнення зрозумілої мені мети.
3. Я знаю, як долати труднощі.
4. Люблю шукати та випробовувати.
5. Я легко можу переконати в чомусь моїх товаришів.
6. Я знаю, як залучити моїх товаришів у загальну справу.
7. Мені не важко добитися того, щоб всі добре працювали.
8. Всі знайомі ставляться до мене добре.
9. Я умію розподіляти свої сили у навчанні та праці.
10. Я можу чітко відповісти на питання, чого хочу від життя.
11. Я добре планую свій час та працю.
12. Я легко захоплююся новою справою.
13. Мені легко встановити нормальні стосунки з товаришами.
14. Організовуючи товаришів, прагну зацікавити їх.
15. Жодна людина не є для мене загадкою.
16. Вважаю головним, щоб ті, кого я організую, були дружніми.
17. Якщо у мене поганий настрій, я можу не показувати це оточуючим.
18. Для мене важливе досягнення мети.
19. Я регулярно оцінюю свою роботу і свої успіхи.
20. Я готовий ризикувати, щоб відчути нове.
21. Перше враження, яке я складаю, зазвичай хороше.
22. У мене завжди все виходить.
23. Добре відчуваю настрій своїх товаришів.
24. Я умію піднімати настрій у групі своїх товаришів.
25. Я можу примусити себе вранці робити зарядку, навіть якщо мені цього не хочеться.
26. Я зазвичай досягаю того, чого прагну.
27. Не існую проблеми, яку я не можу розв’язати.
28. Приймаючи рішення, перебираю різні варіанти.
29. Я умію примусити будь-яку людину робити те, що я вважаю необхідним.
30. Умію правильно обрати людей для організації будь-якої справи.
31. У стосунках з людьми я досягаю взаєморозуміння.
32. Прагну того, щоб мене розуміли.
33. Якщо у моїй роботі трапляються труднощі, то я не зупиняюся.
34. Я ніколи не відчуваю невпевненості в собі.
35. Я прагну розв’язувати всі проблеми поетапно, не одразу.
36. Я ніколи не чинив так, як інші.
37. Немає людини, котра не відчула б моєї привабливості.
38. Під час організації справ я враховую думку товаришів.
39. Я знаходжу вихід у складних ситуаціях.
40. Вважаю, що товариші, займаючись спільною справою, повинні довіряти один одному.
41. Ніхто і ніколи не зіпсує мій настрій.
42. Я уявляю, як завойовувати авторитет серед людей.
43. Розв’язуючи проблеми, використовую досвід інших.
44. Мені не цікаво займатися одноманітною, рутинною справою.
45. Мої ідеї охоче сприймаються моїми товаришами.
46. Я умію контролювати роботу моїх товаришів.
47. Я вмію знаходити спільну мову з людьми.
48. Мені легко вдається об’єднати моїх товариші навколо якоїсь справи.

Ключ

Підрахуй суму балів по кожному рядку:

1. Уміння управляти собою (№1,9,17,25,33)
2. Усвідомлення мети (знаю чого хочу) (№2,10,18,26,42)
3. Уміння розв’язувати проблеми (№3,11,19,35,43)
4. Наявність творчого підходу (№4,12,20,28,44)
5. Вплив на оточуючих (№5,13,21,37,45)
6. Знання правил організаторської роботи (№6,14,30,38,46)
7. Організаторські здібності (№7,23,31,39,47)
8. Уміння працювати з групою (№16,24,32,40,48)
9. Шкала щирості (№8,15,22,27,29,34,36,41)

Інтерпретація: якщо сума в кожному рядку 1-9 менше 10 – властивість розвинута мало, її треба вдосконалювати; якщо більше 10 – властивість розвинута середньо; від 15 і більше – розвинута сильно. За шкалою щирості: якщо сума більше 10 – тест недійсний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 2

Тест з виявлення організаторських здібностей

Інструкція: визначте свої організаторські здібності, тобто уміння активно впливати на людей. Для цього швидко, не замислюючись, дайте відповіді на питання. Відповіді мають бути тільки стверджувальними (так) або заперечними (ні). Відповідаючи, намагайтеся відтворювати свою реальну поведінку у конкретній ситуації.

1. Тобі часто вдається схилити більшість своїх товаришів на свій бік?
2. Чи добре ти орієнтуєшся у критичній ситуації?
3. Чи подобається тобі займатися громадською роботою?
4. Чи легко ти відступаєш від своїх намірів, якщо виникають деякі перешкоди?
5. Чи любиш ти вигадувати чи організовувати різні ігри, розваги?
6. Часто чи ні ти відкладаєш на інші дні ті справи, які треба було б виконати сьогодні?
7. Чи прагнеш ти до того, щоб твої товариші діяли у відповідності з твоєю думкою?
8. Чи вірно, що у тебе не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, зобов’язань, обов’язків?
9. Часто чи ні у вирішенні важливих справ ти виявляєш ініціативу?
10. Чи правда, що ти зазвичай погано орієнтуєшся у незнайомій обстановці?
11. Чи виникає у тебе роздратування, якщо не вдається закінчити розпочату справу?
12. Чи правда, що ти втомлюєшся від частого спілкування з товаришами?
13. Часто чи ні виявляєш ініціативу у вирішенні питань, які стосуються інтересів твоїх товаришів?
14. Чи вірно, що ти рідко прагнеш до доказу своєї правоти?
15. Чи приймаєш ти участь у громадській роботі в школі (у класі)?
16. Чи вірно, що ти не прагнеш відстоювати свою думку чи рішення, якщо вони не були одразу прийняті твоїми товаришами?
17. Чи охоче ти організуєш різні заходи для своїх товаришів?
18. Часто чи ні ти спізнюєшся на ділові зустрічі, побачення?
19. Часто чи ні ти опиняєшся у центрі уваги?
20. Чи правда, що ти не дуже впевнено почуваєшся у великому товаристві?

Ключ:

Після того, як ви відповіли на запропоновані питання, підрахуйте суму набраних балів. При цьому зважте, що кожна ствердна відповідь на непарні питання і заперечна на парні оцінюється в 1 бал.

Інтерпретація: результат 15 балів і більше свідчить про високий рівень організаторських здібностей; 13-14 балів – про середній; нижче 13 балів – про низький рівень розвитку організаторських здібностей. Якщо у вас виявився низький рівень, не впадайте у відчай, маючи бажання, ви можете розвинути свої організаторські здібності.

 

 

 

 

 

 

Додаток № 3

Тренінг «Виховання лідерів»

Заняття № 8

Тема: Ознаки культурного лідерства. Позитивні та негативні сторони лідерства

Мета: Формувати поняття ефективного лідерства.

Завдання:

• Ознайомити учнів з ознаками ефективного лідерства
• Формувати уміння об’єктивного оцінювання ситуації
• Розвинути установки до подолання негативних сторін лідерства
• Формувати уміння працювати в команді
• Розвивати готовність брати на себе відповідальність

Обладнання: плакат «Ознаки ефективного лідерства», ватман, маркери для створення учнями схем; відеозапис із зображенням природи у супроводі класичної музики; матеріал для створення колективного асоціативного колажу позитивних емоцій.

 

Вправа 1.

Побажання всім присутнім

Обговорення:

• Як ви себе почували, коли треба було вийти центр і звернутися до всіх?
• Чи відчували труднощі у виборі форми та змісту вітання?
• Яке з привітань вам особливо запам’яталось і чому?

 

Вправа 2.

 Тренер називає прості числа. Повинні швидко підвестися рівно стільки людей, яке число назвали. Сісти можна після дозволу педагога. Не можна домовлятися про алгоритмізацію дій.

Обговорення:

• Що допомагало вам справлятися із завданням і що ускладнювало його виконання?
• На що ви орієнтувалося, коли приймали рішення підвестися? Чи була у вас якась практика?
• Як можна було б організувати роботу, якби у вас була можливість заздалегідь обговорити спосіб вирішення завдання?

 

Вправа 3. Міні-лекція. Теоретичний матеріал

 Існує значна різноманітність типів лідерства. Зокрема, вирізняють культурне лідерство як вплив на розвиток особистості групи, суспільства. Нас цікавить саме цей вид лідерства. Культурний лідер допомагає створювати, вносити зміни , підтримує те, що відбувається у суспільстві.

 В освітніх умовах відбувається формування особистості взагалі і лідера зокрема. Останнє  багато в чому залежить від керівників освітніх закладів.

Позитивні умови:

1. Коли лідерський потенціал затребуваний, а не піддається утискам.
2. Коли система освіти орієнтує молодь не тільки на оволодіння професіоналізмом, але й компетенція ми лідера.
3. Коли в освітній установі створюються ситуації, які ведуть до досягнення цілей.

Такі умови сприяють розвитку ефективного лідерства.

 

Плакат «Ознаки ефективного лідерства»

• здатність формувати колектив (команду);
• постійне особистісне зростання;
• уміння вирішувати проблеми;
• наявність розумних особистісних цілей;
• наявність чітких обґрунтованих цілей;
• наявність духовно-моральних цінностей;
• знання сучасних управлінських підходів;
• здатність навчати інших;
• здатність організовувати ефективні робочі групи.

 

Саме перелічені якості та здатності дозволяють лідерові впливати на підвищення культурного рівня своєї особистості, інших людей, суспільства.

 

Підсумки

• Чому важливе культурне лідерство?
• Які наслідки для культури мають дії лідера?
• За яких умов в освітніх закладах формулюється особистість і лідер?
• Чи є такі умови у нашій школі?

 

Вправа 4. Робота в групах

 Учасники тренінгу об’єднуються у три групи, кожна з яких повинна обладнати свій стіл необхідним для роботи.

Завдання: визначати і відобразити на папері умови формування ефективного лідерства в процесі діяльності учнівського самоврядування, які залежать від:

І група – діяльність педагогів

ІІ група – участі батьків

ІІІ група – самих учнів

 

Підсумки:

Матеріали у вигляді плакату висять на стіні під час роботи тренінгу.

 

Вправа 5. Читання і обговорення притчі «Ворона і павич»

 «На гілку апельсинового дерева у парку палацу сіла чорна ворона. По доглянутому газону гордо походжав павич. Ворона прокаркала: «Хто допоміг такому безглуздому дивному птаху з’явитися в нашому парку? З якою самовпевненістю він іде, неначе це султан власною персоною! Погляньте тільки, які в нього бридкі ноги, а його пір’я має жахливий синій колір. Такий колір я б ніколи не носила б. Свій хвіст він тягне за собою наче лисиця». Ворона замовкла, очікуючи. Павич помовчав деякий час, а потім відповів, сумно посміхаючись: «Думаю, твої слова не відповідають дійсності. Те погане, що ти в мені бачиш, ґрунтується на неправильному розумінні. Насправді я не гордий і знаю свої недоліки. Мої ноги вкриті зморщеною шкірою. Це найбільше замучує мене, тому я піднімаю ноги так високо, щоб не бачити своїх жахливих ніг. Ти бачиш у мене тільки недоліки і не звертаєш уваги на позитивні якості. Те, що ти називаєш потворним, найбільше подобається у мені людям»

• Про що ця притча?

(Про те, що все має позитивні та негативні сторони. У кожного є свої позитивні якості. Потрібно бачити тільки «жахливі ноги», а й «гарне пір’я»)

• Яке відношення притча має до нашого заняття?

 

Вправа 6. Обговорення позитивних і негативних сторін лідерства

 

 Лідерство, як і будь-яке соціальне явище, має як позитивні, так і негативні риси. Чи можна пов’язувати «плюси» тільки з рисами, що притаманні лідерові , а недоліки із зовнішніми обставинами?

 Спробуємо вирізнити спочатку позитивні сторони.

 

Продовжіть речення

 Лідерство – це:

• постановка цілей, рух вперед;
• розв’язання проблем;
• мотивація і стимулювання до дії;
• прийняття відповідальності;
• стосунки суб’єкт-суб’єктивного характеру;
• позитивний соціально-емоційний вплив;
• визнання і повага.

 

Це погляд з одного боку. З іншої позиції лідерство – це проблеми, що пов’язані з тим, як лідера сприймають інші, із специфікою його діяльності. Вирізнимо низку таких проблем:

• тягар відповідальності;
• діяльність у ситуації стресу;
• самостійність ;
• діяльність під тиском опозиції, перси, критиків та ін..

Лідери часто стикаються з переживаннями, стресами. Потрібно взяти на себе відповідальність, не чекаючи визнання й винагород. Лідери, як правило, знаходяться завжди серед людей. Проте, відповідальність вони несуть персональну. У цьому виявляється їхня самостійність. Але подолання цих проблем загартовує характер.

 

 Вправа 7. «Прийняття рішення» (у групах)

 Шеф доручає команді знайти додаткові засоби для стимуляції мислення, творчості своїх працівників. Кожній групі пропонується уривок з відеозапису у супроводі музики.

 

Обговоріть питання:

• Чи сприяє даний відеозапис і музика створенню робочого, ділового, творчого настрою?
• При виконанні яких завдань або розв’язання яких проблем це могло б стати поштовхом до пошуків рішення?

 

Виступи представників груп

 

Вправа 8. Підсумки. Рефлексія

 

 Сьогоднішнє заняття мені (не) сподобалося, тому що…

(приклеїти на дошку фрагмент колажу, який відобразить колективний настрій)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роздатковий матеріал до тренінга

Принципи колективного розв'язання проблем

 

1. Усім слід надати рівні можливості висловити свою точку зору.
2. Необхідно уникати реплік, здатних принизити вас чи інших.
3. Після того, як ви висловили свою ідею, вона вже належить групі.
4. Будьте готові змінювати свою точку зору та згодом висувати зовсім іншу ідею.
5. Працюйте за для досягнення консенсусу. Консенсус означає, що група розробила ідею, з якою згодні усі.
6. Уважно слухайте, що говорять інші, не розмірковуйте попутно над тим, що ви будете казати.
7. Говоріть настільки коротко й чітко, наскільки можете. Не висувайте заперечень стосовно висловленої кимось ідеї – просто позитивно висловіть свою власну.
8. Після знайдення вірного рішення підтримайте його запровадження всіма способами. Якщо було вибрано неправильне рішення, це мають зрозуміти всі рішення. Без докорів і образ шукайте нове рішення.

 

Алгоритм управлінського рішення

 

• Розуміння ситуації або визначення проблеми, що спонукає до дій.
• Виявлення обмежень і ризиків – майбутнє рішення має бути реалістичним.
• Пошук та аналіз альтернатив  (треба намагатися знайти всі можливі варіанти рішень).
• Вибір оптимальної альтернативи (як правило компромісний).
• Прийняття рішення – опис дії, спрямованої на реалізацію рішення. Це означає припинення проблеми та інших варіантів її вирішення.
• Організація виконання рішення (раціональний розподіл сил та ресурсів і ефективний контроль).
• Оцінка рішення – зворотний зв’язок, який втілюється тільки через аналіз практики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сходження на вершину

Думки мудрих

 

 Люди тільки тоді бувають видатними, коли приймають рішення стати ними.                                                       

Шарль де Голль

 Старатися бути самим собою – єдиний засіб мати успіх.                                                                                                                 Стендаль

 Щоб вести людей за собою, йти за ними.                                                                                                                    Лао Цзи

 Я правило, найбільшого успіху досягає той, хто має у своєму розпорядженні кращу інформацію.

        Бенджамін Дізраелі

 Хто не вміє говорити – кар’єри не зробить. 

        Наполеон Бонапарт

 Спочатку – дізнатися напевно. Потім – вирішувати.                                                                                                                  Есхіл

 Немає проблем, що не вирішуються, є неприємні рішення.                                                                                                                 Е.Борн

 Жодна проблема не витримає натиску думки.                                                                                                                   Вольтер

 Якби всі ми робили те, на що здатні, то самі б здивувалися власним можливостям.

        Томас Едісон

 Мислити з шаблоном – найвірніший спосіб завалити справу.                                                                                                                Д.Енрайт

 Кращий спосіб надихнути на інших – поділитися владою і повноваженнями.                                                                      Бенджамін Дізреслі

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Класному керівнику: колективні творчі справи/ упоряд.: Л.Шелестова, Н.Чиренко. – К.Шк.світ, 2010.
2. Локошко Л.А. Як виростити лідера. – Виховна робота в школі, № 12, 2008р./ Видавнича група «Основа», С. 19-24
3. Меттус Е.В. и др. Живая оценка: Программа «Портфолио в школе» - М.: Глобус, Волгоград. Панорама, 2007
4. Саляхова Л.И. Настольная книга класного руководителя: личностное развитие, учебная деятельность, духовное и физическое здоровье школьника, 5-9 классы. – М.: Глобус, 2009.
5. Слесик К.М. Виховання лідерів. – Х.: Вид.група «Основа», 2009 – (серія «Управління школою». Вип.. 5 (77)
6. Сходження на вершину: Книжка для тих і про тих, хто прагне успішного лідерства: Навч.-методичний посібник. / За ред.. О.Є.Скорик – К.: Видавництво «Плеяди», 2005.
7. Формування командної роботи школи./упоряд. Л.Галіцина. – К.: Шк.світ, 2008 – (Б-ка «Шкільного світу»).
8. Ягоднікова В.В. Виховання лідерів. – Виховна робота в школі, № 10, 2009р./ Видавнича група «Основа», с.2-36