ВИХОВАННЯ ТА КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ В СІМ'Ї

ВИХОВАННЯ ТА КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ В СІМ'Ї

Сім’я – один з найважливіших факторів соціалізації дитини, це колектив, члени якого взаємозв’язані відповідними обов’язками. Являючись членом сімейного колективу, дитина також вступає в систему існуючих відносин. Якщо в сім’ї панує доброзичливість, увага один до одного, вміння вислухати іншого, повага до старших, то це лише на благо у вихованні кращих рис дитини.

Велику роль у вихованні дітей займають батьки. Вони є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мову і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість.

Формування особистості сім’я школа  суспільство

МЕТА ВИХОВАННЯ:

«Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості»ст. 59 Закону України «Про освіту» зазначається:

«Батьки і особи, які їх заміняють, зобов’язані: постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу…»ст. 59 Закону України «Про освіту» зазначається:

Сім’ї та обстановка, яка в них панує: 12345 Сім'ї, в яких дуже низькі дружні відносини між батьками і дітьми. Сім’ї, де панує доброзичлива атмосфера. Велика група сімей, де батьки приділяють достатню увагу навчанню дітей, їх побуту, але цим і обмежуються. Сім'ї, де за дитиною встановлюється стеження, їй не довіряють, застосовують рукоприкладство. Обстановка в цих сім'ях критична, ненормальні відносини між дітьми і батьками.

Діти вчаться тому, що вони бачать навколо себедитина живе в атмосфері критики, вона вчиться засуджувати. дитина живе в обстановці ворожості, вона вчиться воювати. дитина живе в атмосфері страху, вона вчиться боятися. дитина оточена жалістю, вона вчиться жаліти самого себе. дитина оточена глузуванням, вона вчиться насміхатись. Якщо Якщо Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.дитина живе в атмосфері любові, вона вчиться любити. дитина живе в атмосфері визнання, вона починає розуміти, як добре мати мету. навколо дитини всі діляться один з одним, вчиться щедрості. дитина оточена ревністю, вона вчиться заздрити. дитина живе в атмосфері терпимості, вона вчиться бути терпимою. дитина живе серед чесних та справедливих людей, вона зрозуміє, що таке правда й справедливість. style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Причини серйозних порушень поведінки дітей Боротьба за увагу Дитині не вистачає уваги, яка їй так необхідна для нормального розвитку та емоційного благополуччя. Діти часто ображені на батьків. Причини можуть бути різними. Боротьба за самоствердження Боротьба проти надмірної батьківської опіки та влади. Втрата віри у власний успіх. Дитина переживає своє неблагополуччя в якійсь одній галузі життя, а невдачі у неї виникають зовсім в другій. Вона приходить до висновку: «Нема чого старатися, все одно нічого не вийде». 3. Желание отомстить.

Основні параметри порушень виховання: Непонимание своеобразия внутреннего мира детей. Непринятие детей, их индивидуальности и особенностей. Несоответствие требований и ожиданий родителей. Негибкость родителей. Неравномерность отношений с детьми в разные периоды их жизни. Непоследовательность в обращении с детьми.1. Неузгодженність відношень між батьками.2. Аффективність - роздратування, невдоволення, тривога, занепокоєння, страх.3. Домінантність - беззастережність, категоричність, повне підпорядкування дітей.4. Гіперсоціальність - виховання без урахування індивідуальностей дитини.5. Недовіра у можливості дітей.6. Нечутливість. Трівожність. Суперечливість.

Сім’я забезпечує почуття безпеки дитини у зовнішньому світі та дослідженні нових способів його освоєния. Дитина переймає у батьків основи поведінки в суспільстві. Батьки є основним джерелом життєвого досвіду. Батьки впливають на поведінку дитини методами заохочення або покарання. Спілкування в сім’ї є основним фактором, який впливає на розвиток власних поглядів, норм, установок та ідей дитини. П’ять основних принципів впливу батьків на дитину

Стилі батьківської поведінки Авторитарний Демократичний Опікувальний Потуральний Хаотичний

Авторитарний. Дитина ще нічого не розуміє, вона маленька. Батьки краще Знають, що їй потрібно і чого вона хоче, тому вона повинна слухатись. Діти таких батьків поводяться агресивно і відчужено. З віком дитина все частіше виявляє жорстокість, агресію. У неї неадекватна самооцінка (занижена, чи завищена).

Демократичний. Виховувати необхідно розумно. В разі потреби — допомогти,чипроконтролювати, чи дати змогу виконати самостійно. Такі діти достатньо адаптовані, вони не соромляться запитувати, відповідальні і самостійні.

Опікувальний. Треба, щоб у дитини було найменше труднощів і проблем. Щоб дитину нічого не засмучувало. Дитина не може самоутвердитись, зростає їїневпевненість у собі.

Потуральний. Дитина хай робить,що хоче, лише бне заважала. Дитина негативно ставиться до навчання, Відчуває невпевненість, у неї низький рівень мотивації. Відчуття нестабільності веде до несподіваних рішень, неадекватної поведінки

Хаотичний. Коли є час, тоді виховуємо. Нас ніхто не виховував, і виросли. Дитина негативно ставиться до навчання, Відчуває невпевненість, у неї низький рівень мотивації. Відчуття нестабільності веде до несподіваних рішень, неадекватної поведінки

Поради психолога. Пам’ятайте, що дитина – дзеркало життя своїх батьків. - Безумовно приймайте свою дитину.- Активно слухайте її переживання, думки.- Якнайчастіше спілкуйтеся з нею.- Не втручайтеся у заняття, які їй по плечу.- Допомагайте, коли просить.- Підтримуйте свою дитину.- Діліться своїми почуттями.- Вирішуйте конфлікти мирно.- Використовуйте у спілкуванні фрази, що викликають позитивні емоції.

Помилки сучасних батьків 1. Бебісіттер (або вплив технологій на віддалення дитини від сім’ї)2. Діти отримують все, що вони хочуть і коли хочуть.3. Діти правлять світом. 4. «Світ веселощів»5. Обмежена соціальна взаємодія. Діти змінюються тоді, коли батьки змінюють стиль виховання 

Прохання дитини: Слухай мене, щоб я вмів слухати. Поважай мене, щоб я поважав інших. Вір мені, щоб я повірив.4. Не принижуй мене, щоб я не принижував.5. Розмовляй зі мною, щоб я вмів спілкуватися.6. Вибачай мені, щоб я вмів вибачити інших.7. Допомагай мені, щоб я став помічником.8. Не насміхайся з мене…9. Не ігноруй мене…10. Почуй мене, щоб я це відчув.11. Люби мене, щоб я вмів любити.

ЗАВДАННЯ ДОРОСЛОГО:попередити, застерегти, пояснити, вказати на можливі наслідки, але дати можливість дитині діяти самостійно, здійснювати свій власний вибір. Тоді, навіть зробивши помилку, дитина навчиться думати, відповідати за свої вчинки, за себе, бути самостійною.

Благополучна сім'я — це сім'я з високим рівнем внутрішньосімейної моральності, духовності, кооперації, взаємної підтримки та взаємодопомоги, з раціональними способами вирішення сімейних проблем. Дорослим необхідно керуватися принципами любові та поважати особистість дитини. Пам’ятайте!

Запрошуйте батьків до співробітництва. Дотримуйтесь позицій рівноправностіШукайте нові форми співпраціВиявляйте захопленість дітьми. Створюйте мажорний настрій. Довіряйте виховним можливостям батьків. Визнавайте важливість батьківської допомоги. Завдання вчителя

Як опрацьовувати тему з дітьми?Наведемо декілька прикладів вправ.

Які ж обов’язки в дорослих членів сім’ї?

Які ж обов’язки виконують діти?

Гра «Так чи Ні»Шанувати старших. Не прислухатися до порад членів родини. Допомагати один одному. Сваритися. Робити, що заманеться. Піклуватися про менших братиків і сестричок. Виконувати всі хатні справи разом. Вітати всіх зі святами, днем народження. Не зважати на бажання інших, думати лише про себе.

Розкажіть, про свого дідуся або бабусю. Що ви любите робити разом із ними? Яке вміння вони передали вам?

Вправа «Добери антоніми»

Держава – це велика сім’я,А сім’я – це маленька держава,І тримається вона на любові.

Людина народжується для щастя!Все в наших руках!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!