"Виховання – велика справа, воно вирішує долю людини." (Виступ учителя на шкільному методоб’єдннні вчителів початкових класів)

Виховання – велика справа, воно вирішує долю людини.

(Виступ учителя

на шкільному методоб’єдннні вчителів початкових класів)

Система виховної роботи в школі розроблена відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», Конвенції ООН про права дитини, статуту школи. Основними ідеями, які лягли в основу виховної системи школи, є ідея гуманізму, педагогіки співробітництва, загального піклування, формування єдиного виховного простору.  У Законі України «Про загальну середню освіту» особлива увага приділяється вихованню громадянина-патріота своєї держави, який готовий до подальшого навчання та трудової діяльності зі своїми політичними переконаннями, формуванню творчої особистості, свідомого відношення до своїх обов’язків; формуванню навичок здорового способу життя. Одним із основних завдань, які поставив перед собою педагогічний колектив школи, – це створення належного освітнього середовища для розвитку здорової дитини, оволодіння навичками безпечного життя і здорової поведінки, формування в учнів свідомого ставлення не лише до власного життя і здоров’я, а й оточуючих. Характер виховання повинен передбачити глибоке розуміння вчителем фізіологічної природи вихованців, їх індивідуальні риси та можливості, повагу до особистості дитини. 

Зміст виховання: • Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави; • Ціннісне ставлення до людей; • Ціннісне ставлення до себе; • Ціннісне ставлення до свого фізичного «Я»; • Ціннісне ставлення до свого психічного "Я"; • Ціннісне ставлення до свого соціального "Я"; • Ціннісне ставлення до природи; • Ціннісне ставлення до мистецтва; • Ціннісне ставлення до праці.

      Не піддаючи сумніву значення знання у становленні особистості, ми впевнені в тому, що якість знань, ціннісність ідей, думок і діяльності людини, що виникають на базі знань, зумовлюється не тільки істинністю знань, але й духовною насиченістю виховання особистості, неможливе без виховання емоцій та естетичної свідомості; • ставлення до дитини як до суб’єкта власного розвитку, що реалізується через принципи педагогіки співпраці, толерантності, підтримки, які спрямовані на самостановлення індивідуальності; • індивідуальний розвиток педагогів. Учитель теж повинен розвиватись, удосконалювати свою професійну компетентність, педагогічну майстерність.

Національно-патріотичне виховання:

Національне виховання  є  пріоритетним аспектом виховної роботи у школі, зорієнтованим на українську культуру, мову, національно-патріотичні традиції. В основу національного виховання покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім’ї та школи.  Початкові класи активно проводять  свято Різдва,  Стрітення та свято Матері; акція «Родина»; конкурс знавців рідної мови, конкурс читців, конкурс знавців народної казки.

Патріотичне виховання – основа, на якій ґрунтується суспільство держави. Стати громадянином, тобто свідомим членом суспільства, відданим сином Вітчизни  дуже непросто.

Громадянином не народжуються. Виховувати в дитині громадянина – це означає навчати її жити заради Батьківщини.

Перед нами стоїть завдання:

· По-перше, виокремити як один із найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

· По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності. І робити вс це на  віковому рівні наших школярів.

· По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

· По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

· По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Мною заплановано й частково проведно  такі уроки громадянськості: «Люби і знай свій рідний край», «Твоя країна – Україна», «Рід, родина, рідня», «Велика родина – рідна Батьківщина», «Історія української національної символіки».

Державі потрібне здорове покоління, а тому наша школа й надалі  втілюватиме в життя здоров’язберігаючі технології. Адже формування здорового способу життя – має на меті навчити дітей цінувати власне здоров’я і дбати про нього, формувати такий світогляд учнів, що створить у них потребу ведення здорового способу життя.

Система роботи включає в себе організацію шкільного режиму: дотримання у школі гігієнічних норм щодо освітлення, температури повітря, шкільного обладнання, раціонального харчування, загартування; профілактичне медичне обстеження, пропаганду здорового способу життя і включення учнів у різні види спортивно-фізкультурної діяльності.

Здорові діти – здорова нація!