Що таке щастя?
(виховна бесіда з елементами тренінгу)
Мета: виховувати загальнолюдські цінності; учити висловлювати власну думку і бути толерантним; сприяти духовно-моральному зростанню учнів.
Обладнання: бейджики; плакати „Наші очікування”, „Формула щастя”, „Щастя, коли...”, допоміжні вислови про щастя, 5 листів формату А-3, ручки, фломастери, ножиці.
Хід:
Учитель: Ми сьогодні зібралися колом не даремно. Коло – це міфічний символ гармонії. У колі завжди збиралися друзі, однодумці і ті, хто прагнув дійти згоди. І мені просто хочеться співати...(Учитель наспівує, а діти за бажанням підхоплюють пісню):
Мимо текла, текла река.
Плыли куда-то облака.
Шёл человек, дорога его нелегка…
Но человек мечтал о том,
Что он построит где-то дом
И с ним поселится
Счастье в доме одном.
А тема нашої зустрічі непроста: „Що таке щастя?”. І ви бачите на дошці епіграф, слова видатного філософа Л.Фейєрбаха „Прагнення до щастя – це прагнення з прагнень”.
Учитель: Отже, тепер ви зможете визначитися щодо ваших очікувань стосовно сьогоднішньої бесіди.
(Діти пишуть очікування на кольорових листочках і кріплять їх до плаката „Наші очікування”, попередньо проговоривши їх.)
Учитель: Ми не раз чули вислови: „щасливий”, „щастя прийшло”, „щасливої дороги”... Нам буде цікаво послухати один одного. Отже, продовжіть речення (на кольорових папірцях) „Щастя – це...” (потім послухати всіх, учитель читає свій власний вірш, прикріпити на одноіменний плакат слова учнів і подякувати дітям)
Мне было счастье дано –
Явиться в этот свет.
Мне было имя дарено
Светлана – как рассвет.
Моей душе завещано
Жалеть, болеть, гореть.
И всё, о чём мечталось мне
Сбылось, хотя б на треть.
Спасибі за цінну інформацію, але тепер нам спільно треба вивести так звану формулу щастя.
Учитель: Щастя – солодке слово, за яким уявляється приваблива країна. Вона начебто і близько, і начебто далеко, за обрієм. Від щастя йде обертом голова, змінюється світ і всміхаються зірки. Слово „щастя знайоме кожному з раннього дитинства, та, мабуть, і цей особливий стан душі – теж.”
Учитель: А тепер ви об’єднаєтеся в 5 груп (лимон, апельсин, мандарин, банан, ківі ). Кожна група отримує завдання. На аркуші, який ви отримуєте питання. Вам необхідно в своїй групі його обговорити і вивести формулу щастя, яку ви будете не тільки презентувати нам, але ще і доказувати. Даю вам 10 хвилин. Займіть собі робочі місця.
ПИТАННЯ:
1. Щастя, якщо ти потрібен комусь?
2. Щастя є в улюбленій праці?
3. Щастя, коли маєш багато грошей?
4. Щастя є у коханні?
5.Щастя є у самовдосконаленні і самопізнанні?
(Діти 5 хв. виконують це завдання, а потім сідають в коло уже своїми групами і проголошуючи формули щастя, аргументують їх. Якщо група згодна з цією формулою, то вона записується на плакаті: „Формули щастя”. Якщо виникає необхідність, то учитель допомагає учням питаннями. Але необхідно бути максимально коректним і уважним, щоб нікого не присоромити і не образити.)
1 група - „Лимони”: Найщасливіша та людина, яка потрібна всім. Звичайно, якщо ти інертний, любиш спокій, то важко з цим погодитися. А ось Сенека сказав: „людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому вигоду, не може бути щасливою.” А Дідро сказав: „Найщасливіша людина та, яка дає щастя найбільшій кількості людей.”
Погодьтеся, що краще бути потрібним багатьом, ніж абсолютно нікому. Це поклик душі: співчувати, радіти чиїмось успіхам, радити, допомагати... адже це теж відрізняє людину від тварини. Народна мудрість гласить: роби людям те, що ти хотів би, щоб вони зробили тобі.
А видатний педагог В.Сухомлинський, який усе своє життя присвятив дітям, писав: „Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.”
ВИСНОВОК: Щастя, коли тебе чекають і коли ти потрібен.
2 група – „Апельсини”: Ми вважаємо що щастя в улюбленій праці. Це не для ледарів, а для людей, які в своєму житті хочуть чогось досягти. Головне – не дозволяти своїй душі лінитися, щоб у ступі воду не товкти (М.Заболоцький)
А щоб від праці отримувати задоволення, треба обирати в житті професію, яка тобі подобається, де ти зможеш розкрити свої здібності. Лікар дарує і продовжує життя людям, учитель виховує душу і дає знання, будівельник дарує людям дах над головою... Б.Грінченко сказав: „Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись, Дякою нас тоді люди згадають”. Головне – знати, що праця не тільки гроші дає, а й велику користь людям.
Учитель: Знаєте притчу про 3-х робітників?
Працювали на будівництві 3 робітники. Вони виконували одну і ту ж роботу. А коли їх запитали: „Що ви робите?”, усі відповіли по-різному. Перший сказав: „Тягаю каміння”. Другий: „Заробляю на шматок хліба”. А третій відповів: „Будую храм”.
Отже, працю треба сприймати не як важкий тягар і примусовість, а робити її з натхненням, бажанням, задоволенням. Тоді відчуєте щастя від праці.
3-група: „Мандарини: Щастя, коли маєш багато грошей. Гроші надають упевненості в собі. Можна мандрувати по різних країнах, купувати дорогі речі, користуватися послугами прислуги, їздити на красивому автомобілі, лікуватися за кордоном...
Учитель до учнів: Ви погодитесь із цим твердженням?
Учні висловлюють свої думки:
Учитель: Люди, які вважають, що гроші можуть усе, самі можуть за гроші зробити все.(Буаст) Але пригадуєте кінофільм „Проданий сміх”? хлопчик за 1 млн. продав свій сміх. Він став найбагатшим і водночас самим нещасним, бо не міг навіть посміхнутися...
Отже, дійсно, гроші потрібні, але це не формула щастя.
4-група: „Банани”: Ми вважаємо, що щастя в коханні. Бо воно окрилює людину, робить її красивою внутрішньо і з зовні, робить здатною на сміливі вчинки. Звичайно, буває любов не взаємна, але краще любити без взаємності, ніж взагалі не любити.
(Вірш Ліни Костенко:
Не знаю, чи побачу Вас, чи ні,
А може, власне, і не втому справа,
А головне, що десь в далечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага.
Я не покличу щастя не моє,
Луна луни туди не долітає,
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від того вже співає.)
Кожна жінка мріє про люблячого чоловіка, дружну сім’ю, здорових і розумних дітей. Це і є щастям.
Не так просто знайти в житті свою половинку, але якщо вдасться, то це і буде справжнім щастям. Велике взаємне кохання – це вершина щастя, якої багато хто прагне. Ви весь час співаєте пісні про любов. І їх немало, бо їх пишуть або щасливі люди, або ж вони є тим вітаміном, за допомогою якого почуваєш полегшення на душі.
Отже, дійсно, в любові є щастя.
5-група „Ківі”: А ми хочемо додати, що щастя людини в самовдосконаленні і самопізнанні..
Послухайте уважно вірш:
Думают иные – те, кто звуки слышат,
Те, кто видят солнце, звёзды и луну:
Как она без зренья красоту опишет,
Как поймёт без слуха звуки и весну?!
Я услышу запах и росы прохладу,
Лёгкий шелест листьев пальцами ловлю…
Утопая в сумрак, я пройду по саду,
И мечтать готова, и сказать: люблю…
Пусть я не увижу глаз его сиянье,
Не услышу голос ласковый, живой,
Но слова без звука – чувства трепетанье –
Я ловлю и слышу быстрою рукой.
И за ум, за сердце я любить готова,
Так, как любят запах нежного цветка.
Так, как любят в дружбе дорогое слово,
Так, как любит трепет сжатая рука…
Хіба це вірш нещасної людини? Ні, це слова одкровення, крик душі людини, яка прагне відчути власну значимість, прагне самовдосконалитися.
А написала його Ольга Скороходова – сліпоглухоніма людина. Вона навчилася сприймати скульптуру, слухати музику, вона пише вірші. Коли я їх уперше прочитала, то пригадала слова „Щастя – це стан душі. Це мінливий сонячний зайчик, якого треба вміти помічати”. А американський письменник Ернест Хемінгуей сказав: „Щастя – найчудовіша річ на світі, і для тих, хто вміє бути щасливим, воно може бути таким же глибоким, як журба”.
Учитель: Ми з вами разом спробували знайти справжню формулу щастя. Але є істина: „Щастя як і авторитет треба заробити, заслужити і завоювати. І основною зброєю при цьому будуть знання, уміння, навички і гарні звички разом із добрими намірами стосовно інших”(Г.Полякова, психолог)
І як би нам не нав’язували низькопробними фільмами закордонну модель щастя, ми все одно її не приймаємо, бо людина через те і є людиною, що володіє загальнолюдськими цінностями – добротою, співчуттям, людяністю і щирістю.
Учитель: нехай 21 століття буде століттям душі і серця, нехай ці формули об’єднаються, щоб ми були щасливими.
(учні висловлюють свої думки і враження, які вони відчувають зараз під час заняття, говорять , чи ствердилися їхні очікування. Під час прощання діти встають, беруться за руки і виконують разом уривок з пісні „Мы желаем счастья вам…”)
Мы желаем счастья вам,
Счастья в этом мире большом.
Как солнце по утрам,
Пусть оно заходит в дом.
Мы желаем счастья вам.
И оно должно быть таким:
Когда ты счастлив сам –
Счастьем поделись с другим.
Додаток 1
„Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому вигоду, не може бути щасливою.”(Сенека)
„Найщасливіша людина та, яка дає щастя найбільшій кількості людей.”(Дідро)
„Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші ті люди, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.” (В.Сухомлинський)
„Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись, Дякою нас тоді люди згадають”. (Б. Грінченко)
Люди, які вважають, що гроші можуть все, самі можуть за гроші зробити все.(Буаст)
„Щастя – це стан душі. Це мінливий сонячний зайчик, якого треба вміти помічати”.
„Щастя – найчудовіша річ на світі, і для тих, хто вміє бути щасливим, воно може бути таким же глибоким, як журба”. (Ернест Хемінгуей)
Якби люди будували Палац Щастя, то самим великим в цьому Палаці був би Зал Очікування. (Ж.Ренан)
На цьому світі є два щастя: одне маленьке – бути самому щасливим, а друге велике – зробити щасливими інших.(Ю.Тувим)
По-справжньому може бути щасливим той, хто вміє радіти щастю інших. (М.Арайс)
„Щастя як і авторитет треба заробити, заслужити і завоювати. І основною зброєю при цьому будуть знання, уміння, навички і гарні звички разом із добрими намірами стосовно інших”(Г.Полякова, психолог)
Володимир Леві пропонує сім ознак щасливої людини (це вам маленький самотест):
1.Не думають над тим: щасливий чи ні. Просто живуть.
2.Знають, чого хочуть.
3.Не вміють сумувати.
4.Внутрішньо вільні.
5.Не звинувачують
ні інших, ні себе.
6.Уміють любити.
7.Уміють бути вдячними.
1