Виховна година "Булінг. Причини. Шляхи подолання"

 Булінг. Причини виникнення. Шляхи подолання.

Що таке булінг і його види?

Що таке булінг?Якими є ознаки булінгу?Як розпізнати булінг?Види булінгуНаслідки булінгуЧи можливо попередити булінг?Як допомогти жертві булінгу?

На жаль, булінг був і досі залишається актуальною проблемою суспільства. З цим явищем можна зіштовхнутися будь-де: в навчальному закладі, вдома, в компанії друзів, на роботі чи у громадському середовищі. Популярною є думка, що випадки булінгу здебільшого існують серед дітей. Проте насправді дорослі зазнають страждань не менше й у різних проявах: від словесних залякувань до фізичних знущань. Для того, щоб розуміти, як діяти, зіштовхнувшись з булінгом, важливо розібратися, які є його ознаки, види й наслідки, та чи можливо їх попередити.

Що таке булінг?

Булінг — це форма поведінки людини чи групи осіб, що проявляється постійним і навмисним агресивним відношенням до іншої людини. Часто булінг характеризується як психологічне насильство, адже може переходити у важкі форми прояву, руйнуючи психічне здоров’я жертви.

Якими є ознаки булінгу?

Випадки булінгу мають свої особливі характеристики, які дають можливість чітко відрізнити його прояви від буденних конфліктів або непорозумінь. Основними ознаками булінгу є:

• Систематичність та часто довготривалість, адже булінг — не випадковий, а спланований інцидент.
• Навмисність і свідомість дій агресора.
• Нерівність сили або влади між потерпілим і кривдником.
• Не рідко учасниками булінгу стають й треті особи — спостерігачі.

Як розпізнати булінг?

Розпізнати булінг може бути важко, оскільки він часто відбувається в прихованих формах або може бути недостатньо видимим. Тому окрім яскраво виражених ознак, існують й інші які можна розпізнати як у поведінці та стані жертви, так і в діях кривдника.
Зазвичай у потерпілих змінюється поведінка. Вони стають більш сором'язливими, тривожними або агресивними. Також можуть мати фізичні травми, такі як синці, подряпини або забиття. У поведінці поширені прояви соціальної ізоляції, а також втрати інтересу до улюблених хобі, активностей, роботи, навчання.
З боку кривдників можна помітити такі дії, як:

• недопуск до певної групи, кола людей;
• злі погляди, грубі жести чи дражнення;
• поширення чуток або брехні, осоромлення людини;
• переслідування та заподіяння шкоди;
• використання статусу та влади;
• заподіяння фізичного болю.

Види булінгу

Булінг може набувати різних форм і контекстів. Найбільш поширена класифікація включає вербальний, фізичний, соціальний і психологічний види булінгу, проте насправді їх є значно більше. Важливо знати, які саме дії та поведінка є булінгом, адже через необізнаність деякі випадки цькування можуть так і залишатися в тіні. Тому розглянемо детальніше різні види булінгу:

1. Вербальний булінг, а саме образливі коментарі, погрози, насмішки, наклепи чи знущання.
2. Фізичний булінг, що проявляється конкретними фізичними діями, такими як бійки, удари, кидання предметами тощо.
3. Психологічний булінг: знецінювання, заниження самооцінки, відсутність поваги, заподіяння страху.
4. Соціальний булінг, що характеризується виключенням із групи, розповсюдженням чуток, ігноруванням — будь-якими діями, спрямованими на ізоляцію жертви від інших.
5. Кібербулінг, який відбувається в онлайн-середовищі: через соціальні мережі, електронну пошту, повідомлення чи інші цифрові засоби. Містить образливі коментарі, погрози, публічне цькування, поширення особистої інформації тощо.
6. Сексуальний булінг, що може проявлятися як фізичним, так і вербальним інтимним насильством.
7. Расовий булінг, а саме дискримінація та образи спрямований на особу через її расу, національність або етнічну приналежність.

Також людям із симптомами булімії властиво мати збільшену вагу тіла, коли ж тим, хто страждає на анорексію навпаки — зменшену. Таким чином, ознаками анорексії є обмежене споживання їжі, страх погладшати, перебільшене та спотворене сприйняття власної ваги й зовнішнього вигляду. 

Наслідки булінгу

Булінг так чи інакше залишає слід в житті тих, хто стикається з такою проблемою. Негативні наслідки цькувань можуть бути пов’язані як з психічним, так і фізичним здоров’ям. Порушення психологічного стану людини може характеризуватися постійними переживаннями, що викликають стрес і тривогу. Це не дивно, адже жертви булінгу знаходяться в постійному страху та можуть навіть не очікувати, як саме кривдник проявить свою агресію наступного разу. Тривалий психологічний тиск може призвести до розвитку депресії, посттравматичного стресового розладу та інших психічних проблем.
‍

Булінг значно впливає на те, як люди надалі будуть позиціювати себе в соціумі. Цькування можуть назавжди залишити в людині відчуття невпевненості, недовіри, страху комунікації, проблеми з інтеграцією в спільноту та новими знайомствами. Це може шкодити у випадках адаптації дитини до школи або у майбутньому до роботи та колективу. Крім того, булінг може негативно вплинути на загальний розвиток особистості, її кар’єрне зростання, отримання освіти, а також побудову відносин з партнером.
‍

Не винятком є виникнення суїцидальних думок у жертви, що є найбільш жахливим наслідком булінгу. На жаль, існують випадки, коли потерпілі не бачать сенсу переживати цькування та обирають суїцид як єдиний вихід зі своїх страждань. Тому дуже важливо працювати з наслідками булінгу, а не сподіватися, що вони зникнуть разом із проблемою. Найкращим рішенням буде звернутися до професіоналів. Психотерапевт зможе допомогти людині впоратися з багажем пережитого досвіду та знайти в собі сили жити далі.

‍

Чи можливо попередити булінг?

Так, попередження булінгу можливе. Існують різні способи та стратегії, які сприяють створенню безпечних середовищ для формування здорових відносин між людьми. Важливо починати з освіти та підвищення свідомості про булінг. Це означає навчання дітей, підлітків та дорослих про те, що таке булінг, які його види та наслідки. Багато шкіл і організацій уже проводять програми профілактики булінгу та навчають соціальних навичок.

Батькам потрібно приділяти особливу увагу вихованню дітей і закладати з дитинства важливі цінності. У перспективі це зменшуватиме ймовірність виникнення булінгу, а також сприятиме розвитку навичок правильного розв’язання конфліктів і комунікації з людьми.

Як допомогти жертві булінгу?

Якщо ви знаєте когось, хто став жертвою булінгу, не ігноруйте цю проблему. Спробуйте поговорити з людиною, дати їй зрозуміти, що вам можна довіряти. Часто потерпілим потрібно, щоб їх вислухали, дали можливість поділитися своїми почуттями. Важливо дати відчути жертві, що ви їй вірите.Обговоріть можливі варіанти реагування на булінг. Це може бути звернення до вчителя, друзів, родини або інших осіб, які будуть здатні вплинути на кривдника. Потрібно наголошувати на тому, що так не повинно бути й проблему необхідно вирішувати.

Не менш важливо заохочувати жертву до самоповаги та впевненості, щоб у майбутньому людина не дозволяла знову з собою так чинити та в разі потреби знала, як реагувати. Для цього потрібно працювати над розвитком впевненості в собі, а також пропрацювати психологічні проблеми. Найкращим рішенням буде звернутися до професіонала. Психологічна підтримка допоможе потерпілому швидше справитися з впливом булінгу та його наслідками і почати жити вільно й щасливо.

Основні види шкільного цькування (булінгу)

Чотири поширених види булінгу та відповідні поради батькам про те, як його припинити

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування. Хоча школи багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, батьки заздалегідь краще інших можуть навчити дітей запобігати проявам такої поведінки й зупиняти їх. Далі пропонуються поради про те, як треба справлятись із чотирма найбільш поширеними видами булінгу.

1. Вербальний (словесний) булінг

• Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).
• Приклад: одна дитина каже іншій: «Ти дуже, дуже гладкий, просто як твоя мама».
• Характерні ознаки: діти, які зазнали проявів вербального булінгу, часто замикаються в собі, стають вередливими або мають проблеми з апетитом. Вони можуть розповісти вам про образливі слова, які хтось висловив на їхню адресу, і спитати, чи це правда.

​Що необхідно робити: по-перше, вчіть своїх дітей поваги. За допомогою власної моделі поведінки зміцнюйте їхню думку про те, що кожний заслуговує доброго ставлення, – дякуйте вчителям, хваліть друзів, проявляйте добре ставлення до працівників магазинів. Розвивайте самоповагу дітей і вчіть їх цінувати свої сильні сторони. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини та її готовності вжити заходи в разі потреби. Обговорюйте і практикуйте безпечні, конструктивні способи реагування вашої дитини на слова й дії розбишаки. Разом придумуйте основні фрази, які дитина може сказати своєму кривднику переконливим, але не ворожим тоном, наприклад: «Твої слова неприємні», «Дай мені спокій» або «Відчепись».

2. Фізичний булінг

• Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.
• Приклад: з дитини привселюдно стягують штани на дитячому майданчику.
• Характерні ознаки: коли це відбувається, багато дітей не розповідають своїм батькам про інцидент, тому необхідно стежити за можливими попереджувальними сигналами й непрямими ознаками, такими як незрозумілі порізи, подряпини, удари, синці, відсутній або порваний одяг, часті скарги на головний біль і біль у животі.

​Що необхідно робити: якщо ви підозрюєте, що вашу дитину піддають фізичному насильству, почніть випадкову розмову – спитайте, як справи у школі, що відбувалось під час обіду чи на перерві, по дорозі додому. На основі відповідей з'ясуйте в дитини, чи вів хто-небудь себе образливо у ставленні до неї. Намагайтеся стримувати емоції. Підкресліть важливість відкритого, постійного зв'язку дитини з вами, вчителями або шкільним психологом. Документуйте дати й час інцидентів, пов'язаних зі знущаннями, відповідну реакцію залучених осіб та їх дії. Не звертайтесь до батьків розбишак, щоб розв'язати проблему самостійно. Якщо фізичне насильство над вашою дитиною продовжується й вам потрібна додаткова допомога за межами школи, зверніться до місцевих правоохоронних органів. Існують закони про боротьбу із залякуванням і домаганнями, які передбачають оперативні коригувальні дії.

3. Соціальний булінг

• Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.
• Приклад: група дівчаток у танцювальному класі обговорює вечірку у вихідні та обмінюється фотографіями, не звертаючи при цьому жодної уваги на одну дівчинку, яку діти вирішили не запрошувати, роблячи вигляд, що її не існує.
• Характерні ознаки: стежте за змінами настрою своєї дитини, її небажанням долучатись до товариства однолітків, і більшим, ніж зазвичай, прагненням до самотності. Дівчатка частіше, ніж хлопчики, відчувають соціальну ізоляцію, невербальне або емоційне залякування. Душевний біль від такого виду булінгу може бути таким же сильним, як від фізичного насильства, і тривати значно довше.

​Що необхідно робити: використовуйте вечірній час, щоби порозмовляти з дітьми про те, як пройшов їх день. Допомагайте їм у всьому шукати позитивні моменти, звертайте увагу на позитивні якості дітей і переконайтеся, що вони знають, що є люди, які їх люблять і завжди готові подбати про них. Зосередьтесь на розвитку їхніх талантів та інтересів до музики, мистецтва, спорту, читання й позашкільних заходів, щоб ваші діти могли будувати взаємини поза школою.

4. Кіберзалякування, кібербулінг

• Що це таке: кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.
• Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?! Він же гей».
• Характерні ознаки: стежте за тим, чи проводить ваша дитина більше часу в Інтернеті, спілкуючись у соціальних мережах, чи буває при цьому сумною та тривожною. Навіть якщо вона читає неприємні повідомлення на своєму комп'ютері, у телефоні або планшеті, це може бути її єдиним способом соціалізації. Також звертайте увагу, чи є в дитини проблеми зі сном, просить вона залишитись удома й не ходити до школи чи відмовляється від улюблених занять.

​Що необхідно робити: повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати й час їх отримання. Повідомте про це у школу й Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зв'яжіться з місцевими правоохоронними органами.

Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв'яжіться з учителем або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.

(https://auc.org.ua/novyna/10-pryncypiv-u-pidhodi-do-protydiyi-bulingu-v-shkoli)

Ви можете обирати які хочете методики, але якщо вашою метою є викорінення булінгу в школі, рекомендуємо скористатися 10 принципами впровадження, запропонованими АВА.

Отже, 10 ключових принципів у боротьбі з булінгом:

1. Повага. Всі люди, задіяні у навчальному процесі, є рольовими моделями для дітей щодо прийняття чи неприйняття інших (інакших). Поведінка людей, задіяних у навчальний процес, їхні слова та реакції, слугують прикладом для дітей, тож треба постійно тримати у фокусі власну поведінку, мову та реакції.
2. Ніякої дискримінаційної мови. Дискримінаційна мова це дуже серйозно, оскільки саме вона формує упереджене ставлення до людей, що відрізняються від більшості, і її потрібно викорінити. Сюди входить не лише вживання слів «цигани», «хачі», «інваліди», «аутисти», а й жарти і об’єктивуючі чи дискримінуючі висловлювання про жінок, будь-яких національностей, віросповідань.
3. Святкуймо різноманітність. Інакшість учнів та всього персоналу має позитивно підкреслюватися і відзначатися по всій школі. Наприклад: «Як цікаво, сьогодні Артем прийшов у рожевих штанях, це ж писк моди! А у Матвія синє волосся, яке цікаве самовираження!»
4. Слухаймо усіх. Думки батьків, персоналу, дітей, опікунів мають бути почуті у розробці стратегії з протидії булінгу. Учні говоритимуть про свої проблеми з булінгом, якщо будуть певні, що: їх почують, їм повірять, школа справиться. Якщо відмахуватися від пропозицій учнів щодо булінгу, з часом вони просто перестануть розповідати про свої проблеми.
5. Включаймо усіх! Усі діти, незважаючи на відмінності чи особливості, мають бути включені в усі шкільні активності. Тобто: неправильно, якщо Михайлика не беруть у спортивну команду, бо він рухається повільніше за інших через свої особливості. Правильно: ми проведемо такі активності, де Михайлик зможе взяти участь.
6. Обізнаність. Усі шкільні працівники (педагогічний та непедагогічний персонал), діти, батьки мають бути обізнані із тим, чим є булінг і чим він не є. 
7. Миттєва реакція. На булінг має бути невідкладна реакція, при чому діти повинні бути долучені до прийняття рішень щодо того, якою ця реакція має бути.
8.  Довіра. Всі, хто говорять про булінг (батьки чи діти), мають бути прийняті максимально серйозно.
9. Розуміння, як повідомити. Усі учасники навчального процесу мають чітко розуміти, кому і як повідомляти про булінг.
10. Чітка політика щодо булінгу. Включеність у розробку. Стати частиною культури школи.

Як не стати жертвою булінгу

Кожен з нас — особистість зі своїм світобаченням, захопленнями та життєвими пріоритетами. Усі ми, як правило, прагнемо підтримки поваги. Велике щастя — знаходитися в команді, де можна самореалізуватися, розвивати навички, працювати над собою. Люди, що знаходяться в компанії однодумців — справжні щасливчики. Проте не у всіх є така можливість.

Булінг…Багато хто розуміє це слово, як «агресор б’є та знущається зі слабшого». І на цьому, на жаль, закінчується думка. Але це не зовсім так. Ось, що треба знати про це поняття. Найчастіше жертвами булінгу стають підлітки, у яких ще не сформований характер, які морально слабші і не вміють відстояти себе або через особливості в зовнішності.

Чому діти принижують?

Діти-агресори не до кінця розуміють, якої шкоди та страждань вони завдають. Булери вважають смішним знущання зі слабкої дитини (що є не нормальним з психологічної точки зору). Отримуючи схвалення з боку друзів-спостерігачів, вони відчувають себе «сильними та крутими».

Деякі діти стають агресорами, тому що самі постраждали від насильства (вдома, в спортивній секції, в іншій школі). В таких випадках вони можуть зганяти свій біль через знущання й приниження слабших за себе. До того ж нападаючи на когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні й не можуть контролювати свій гнів. В таких випадках справа нерідко доходить до фізичного насильства.

Які заходи варто вживати школам протидії булінгу?

У багатьох навчальних закладах вішають постери, картинки, зміст яких — «булінг — це дуже погано». Проте мало хто їх читає. І саме тому важливим є проводити виховні години. Вчителю варто бути на одній хвилі зі своїми учнями, бути з ними в постійній комунікації, аби кожен відчував себе щасливим та мав можливість розвиватися й ділитися емоціями. Вміти домовлятись, прощати, працювати в команді, висловлювати свою думку, сприймати відмінності один одного — ось чому треба навчати у сучасних школах. А ще було б чудово, якби учні долучалися до позашкільної діяльності, об'єднувалися у команди, знаходили спільні інтереси, знайомилися, працювали б над спільними проєктами.

Великий вплив на дітей має їх сім'я, тому в нашій школі проводять тренінги для батьків, заходи для всієї родини. А ще постійно ведеться робота з учнями з 1 по 11 клас. Психологи та соціальні педагоги роблять цікаві виховні години. Тобто створюються всі умови протидії булінгу. Багато що залежить від виховання в родині. Батьки — друзі, які також мають величезний вплив на формування нашого світобачення. Немає нічого кращого, ніж бесіди в сімейному колі, довіра, поради, пропозиції, спільні цілі, плани. Важливо підтримувати коннект, щоб кожен відчував себе щасливим і знайшов своє покликання в житті.

(https://www.uadim.in.ua/post/bulinh-ta-shliakhy-yoho-podolannia-yak-ne-staty-zhertvoiu-bulinhu)