Виховна година для учнів 2 класу. Тема. «Чарівні слова»
Мета: формувати в учнів поняття «ввічливості», різноманітності «чарівних» слів, які допомагають людині жити; вправлятися у доречному вживанні слів у ситуаціях вітання, прощання, вибачення; розширювати словниковий запас; розвивати пам'ять, увагу, мислення, навички культури поведінки; виховувати повагу один до одного у спілкуванні
Виховна година
Тема. «Чарівні слова»
Мета: формувати в учнів поняття «ввічливості», різноманітності «чарівних» слів, які допомагають людині жити; вправлятися у доречному вживанні слів у ситуаціях вітання, прощання, вибачення; розширювати словниковий запас; розвивати пам'ять, увагу, мислення, навички культури поведінки; виховувати повагу один до одного у спілкуванні.
Обладнання: наочний матеріал до виховної години, презентація, скринька.
Форма проведення: бесіда.
Хід виховної години
І. Вступна частина
1. Привітання
- Доброго дня, діти! Рада вас всіх бачити. Сьогодні до нас на виховну годину завітали гості, тому поверніться, усміхніться і кивніть головою, таким чином ви висловите вітання та налаштуєтеся на гарну роботу. Сідайте, будь ласка!
2. Повідомлення теми та мети виховної години
- У кожного з вас на партах є різнокольорові смайлики. Усміхніться їм і підійміть їх догори, хочу, щоб ваш настрій на всю виховну годину був лише позитивний. З іншої сторони смайлика в деяких дітей є літери. Вийдіть будь ласка до дошки. Давайте подивимося, що можна утворити з цих літер? Так сьогодні з вами ми поговоримо про слова, але не прості, а чарівні і в цьому нам допоможе чарівник «Будьласка», ми дізнаємося що ж таке ввічливість, чарівні слова. Та перш, ніж ми про них поговоримо, чарівник «Будьласка» хоче дізнатися навіщо вони нам потрібні? Що в них такого важливого?
ІІ. Основна частина
Скажи людині: «Доброго дня!»
Лісовою стежинкою ідуть батько і маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок дзюркотить у лісовій гущавині.
Аж тут син побачив, що назустріч їм іде бабуся.
- Тату, куди бабуся йде? - питає син.
- Зустрічати або проводжати, - каже батько й усміхається. - Ось як ми зустрінемося з бабусею, ти й скажеш: "Доброго дня, бабусю!"
- Навіщо ж казати ці слова? - дивується син. - Ми ж її не знаємо.
-А ось зустрінемось, скажемо бабусі ці слова, тоді й побачиш, навіщо.
Ось і бабуся.
- Доброго дня, бабусю! - каже син.
- Доброго дня, - каже батько.
- Доброго вам здоров'я, - відповідає бабуся І усміхається.
І хлопчик побачив: усе довкола змінилось. Сонце засяяло яскравіше. Верховіттям дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло, затремтіло. У кущах заспівали пташки - раніше їх і не чути було.
На душі в хлопчика стало легко.
- Чому це воно так? - питається син.
- Бо ми побажали людині доброго дня.
Одного разу Сашко поїхав до цирку. У автобусі він сів біля вікна й із задоволенням роздивлявся вулиці. На вулиці до автобуса ввійшла жінка з маленькою дитиною. Сашко встав і сказав жінці («Сідайте, будь ласка!»). Жінка ввічливо подякувала Сашкові («Спасибі»). Несподівано автобус зупинився. Хлопчик мало не впав і сильно штовхнув якогось чоловіка. Чоловік хотів розсердитися, але Сашко одразу ж сказав «Вибачте, будь ласка».
• Руки вгору, будь ласка.
• Присядьте.
• Руки вперед, будь ласка.
• Пострибайте, будь ласка.
• Присядьте, будь ласка.
• Покрутіться.
• Сідайте за парти, будь ласка.
ІІІ. Заключна частина