Виховна година "Державний прапор - святиня нашого народу"

Про матеріал

Дана розробка допоможе класним керівникам ознайомити учнів з історією виникнення прапору як атрибуту державності, яка символізує її суверені-тет; формувати почуття громадянина України, особисту відповідальність кожного за долю своєї держави і народу; виховувати повагу до державної символіки та міжнаціональну толерантність.

Перегляд файлу

Тема. Державний прапор України — святиня нашого народу

Прапор — це наша незалежність, наш дух, честь наша

і слава. Ці великі знамена майорітимуть у місцях зви-

тяг українського духу та зброї по всій Вітчизні. Наш

прапор об'єднує всі регіони в єдину соборну Україну.

Віктор Ющенко

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення прапору як атрибуту державності, яка символізує її суверені-тет; формувати почуття громадянина України, особисту відповідальність кожного за долю своєї держави і народу; виховувати повагу до державної символіки та міжнаціональну толерантність.

Обладнання: карта України, Акт проголошення незалежності; державні символи України; політична карта Європи; на партах — вірші про Україну і прапор, поетичні творчі роботи учня нашої школи.

ХІД УРОКУ

Вступне слово вчителя.

Україна — одна з найбільших європейських країн. За площею (603,7 тис. км²) вона більша, ніж Франція, Іспанія, Швеція, Польща. Землі нашої держави простяглися з заходу на схід на 1270 км, а з півночі на південь — на 900 км. Загальна протяжність наших кордонів близько 6500 км (з них 1050 км морем).

Хто є сусідами України? З якими країнами вона межує? Покажіть на карті.
А які ще країни Європи ви можете назва-ти?
Які символи України ви знаєте?

Україна — наша рідна земля, наша Батьківщина. Важким і довгим був її шлях до справжньої неза-лежності. Скільки крові було пролито, щоб сього-дні милував нам око жовто-блакитний прапор, Володимирський тризуб, а слух — величний гімн.

На цьому уроці ми поговоримо про Державний Прапор України — святиню нашого народу.

Учениця 1. Прапор незалежної України має давню історію. За часів України-Русі на стягах зображували небесні світила, хрести, княжі знаки − тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання.

Головні стяги у XVII ст. були переважно червоно-малинові із зображенням архістратига Михаїла, а також герба гетьмана. Свої прапори мали полки, сотні, курені. Козаки мали корогви різних кольорів: жовті, сині, зелені та ін.

У середині XVIIст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів Козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських корогвах, прапорах та клейнодах, однак тоді ще не вдалося досягти єдності щодо прапора.

Учениця 2. Синьо-жовті поєднання в прапорі отримали логічне тлумачення як національні кольори українського народу у XIX – на початку ХХ століть: синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий – стиглі пшеничні лани як символ достатку.

У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор її символом.

13 листопада 1918 р. синьо-жовтий прапор став державним символом і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Прикарпатській Русі, а у 1939-му — в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону армію у вересні 1939 року.

За часів радянської влади в УРСР жовто-блакитна символіка українського прапора (як і знак тризуба) була заборонена, а будь-які її прояви та відображення переслідувалися владою. Традиція державної символіки в поєднанні синьої і жовтої барв була відновлена лише в незалежній Україні.

Учень 1. 24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор.

28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла постанову "Про Державний Прапор України". Ним став саме національний синьо-жовтий стяг.

Національна традиція символічного відображення світу, яка формувалася упродовж кількох тисячоліть, мала поєднувати народний, релігійний та державний аспекти в символіці державного прапора: жовта і синя барви у згаданому тлумаченні та знак, нині відомий під назвою тризуб. Такий вигляд має і сучасний прапор України, який є втіленням національної єдності, честі, гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення українського народу.

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено "День Державного Прапора", який з 2004 року відзначається щорічно 23 серпня.

Учень 2.

Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива,

Це знамено рідне — злото й синева.

Прапор наш, як літо в сонці майорить,

По долині жито, на горі — блакить.

Учень 3.

Небесно-золотий наш стяг

Ти пахнеш небом щирим злотом

На тебе йде орда болотом

Ти вдома вже, а не в гостях

І. Драч

Учениця 3.

Та подивися, друже, у вікно,
Де має жовто-синє знамено.
Ласкавий літній легіт проліта...
Он там цвіте пшениця золота.
Це український прапор — дивоцвіт.
Відбився в ньому неповторний світ.
І чорноморська гожа синява,
І далина мрійлива степова. Ю. Загорський

Вчитель. Читає епіграф до уроку. (Після цього переходить повідомлень про святкування Дня Державного Прапора України на Закарпатті).

— Державний Прапор України – на Красному Полі.

— БОЙОВИЙ ПРАПОР СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ АРМIЇ.

(Матеріали додаються).

Розмову про Україну, її символи можна вести без кінця і краю, бо така багата і щедра земля наша, що має славну історію.

Любімо свою землю, свою Вітчизну і свою маленьку батьківщину – місце, де ми народилися, де живуть наші батьки.

Багато випускників нашої школи замислювалися не тільки над своїм майбутнім, але й майбутнім нашої держави. Їх хвилювала і хвилює доля України. Про це вони писали у своїх віршах.

Пропоную їх вашій увазі… (учні читають вірші Кричфалушія Олександра):

«Україна», «Моя Батьківщина», «Я патріот свого народу», Я не чужий у ріднім краї»,

«Моя маленька батьківщина» (додаються).

Заключне слово вчителя.
- Яке враження справили на вас вірші Сашка?

(Діти відповідають).

На нас чекають попереду на життєвій стежині цікаві зустрічі і відкриття. Хай не покидає вас віра у прекрасне майбутнє України, як і автора цього вірша, мукачівця Івана Чопея.