Виховна година до Дня писемнності та мови

Сценарій свята

9 листопада - День української писемності та мови

1-й ведучий  Добрий день вам, любі люди!

                     Хай вам щастя-доля буде,

                     Не на день і не на рік,

                     А на довгий, довгий вік.

2-й  ведучий    Є багато країн на землі,

                     В них – озера, річки і долини…

                     Є країни великі і малі,

                     Та найкраща завжди – Батьківщина.

І велучий   Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, на нашій славній Україні. Тут жили наші батьки – тут корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово…

ІІ ведучий. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. "Мама, тато, баба, льоля, киця, жижа", - лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...

І ведучий. Отже, словесність - початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.

Словесність. Адже, слово до слова - зложиться мова!..

-Продовжимо ж наше свято. А допомагатимуть мені Граматика та його величність Слово.

(З різних боків на авансцену виходять учасники).

Граматика. Добрий день усім, хто в залі, хто прийшов до нас...

Слово. День Словесності сьогодні.

(Граматика і Слово вказують на ведучу - Словесність).

Граматика і Слово разом. Зі святом цим вітаємо вас!

І ведучий. Сьогодні, 9 листопада, День української писемності та мови - свято рідної мови і ми з вами зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову.

1. Солов’їну, барвінкову -

    Колосисту навіки –

    Українську рідну мову

    В дар дали мені батьки.

    Берегти її, плекати

    Буду всюди й повсякчас,

    Бо ж єдина, так як мати, -

     Мова кожного із нас.

 

 

 

2.   Українка я маленька,

      Україна – моя ненька.

      В неї щира я дитина,

       Добра, люба та єдина.

3.   Я син України-неньки!

      Українцем я зовуся.

       Й тою назвою горджуся.

       В мене вдача щира й сміла,

       І відвага духа й тіла,

      А яка ще пречудова

     Українська в мене мова!

4.   Українка я маленька,

     українці батько й ненька.

     На Вкраїні родилася,

     в свою маму удалася.

      Все, що рідне, я кохаю,

     всім, хто рідний, помагаю,

      своє  ціню, свого вчуся

      і до рідного горнуся.

5.   Не цурайтесь мови, люди,

       Рідного джерельця,

      Хай вона струмочком буде,   

       Хай дійде до   серця

6. Хай вона в піснях лунає

  І щодня, і в свято,

  Соловейком хай співає

  В українських хатах

7. Бо ж вона така багата,

    Українська мова!

    Неповторна і крилата,

   І така чудова.     

8. І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками.

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

9.Найрідніше, сокровенне,

 найдорожче в світі

І святкове, і буденне,

В ній батьки і діти.

10. Не цурайтесь люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово –

Не буде народу.

Вчитель .    Які чудові і теплі слова були сказані нашими наймолодшими учнями. Як добре, що вони люблять, цінують рідну мову і гордяться тим, що є українцями . Це дуже добре, що наші діти,  майбутнє української нації, виростають справжніми патріотами рідної землі.

Словесність. Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів.

Граматика. Та розмовляючи щодня вдома, у школі, на вулиці, ви іноді й не замислюєтесь над особливостями, відтінками слів, доцільністю вживання їх...

Слово. Сприймаєте слова, як щось звичайне, само собою зрозуміле.

Словесність. А тим часом мова - одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Граматика. Земля українська стародавня, така ж дав­ня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

Слово.  Весь світ віддає шану великим володарям українського слова — Т. Шевченкові та Франкові, Ле­сі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багат­ство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спад­щину, котру треба примножувати та оберігати.

Словесність. «Відберіть мову — і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ».

 Граматика. А мені спало на думку, що не­даремно стільки літ чужинці старалися заборони­ти нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.

Слово. Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покір­ним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Я пропоную при­гадати той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.

Звучить мелодія Т.Петриненка «Україно»

(Ведучі по черзі зачитують факти з історії мови, в цей час на сцену з великою квіткою в руках виходять дівчата у вишиванках, на кожній квітці – дата. Дівчата стають позаду ведучих напівколом.)

І ведучий. 1720 р. —указ Петра І про заборону книго­друкування українською мовою.

ІІ ведучий. 1769 р. — видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.

І ведучий. 1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закри­то українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

 ІІ ведучий. 1862 р.— закрито українські недільні школи.

І ведучий. 1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

ІІ ведучий. 1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пі­сень.

І ведучий. 1884 р.— закрито всі українські театри.

ІІ ведучий. 1908 р.— вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкід­ливою.

І ведучий. 1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

ІІ ведучий. 1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

І ведучий. 1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру­пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.

ІІ ведучий. 1989 р. видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодер­жавну мову.

І ведучий. 1991 р. прийнята державна програма реаліза­ції української мови та мов національних меншин до 2000 року.

(Музика замовкає. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає "Молитву" Дівчата стоять обличчям до глядачів)

 Звучить мелодія «Сопілка»

Молитва

Гріховний світ вирує неспроста,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.

О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.

Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.

(Музика змовкає. Дівчата тихенько йдуть зі сцени.)

Ведуча.   Сьогодні зі щирими словами ми звертаємось до Господа, щоб він оберігав нашу мову, нашу батьківщину, наш народ. Щоб нарешті на нашій землі не завтра, а вже сьогодні запанував мир і спокій, щоб матері не оплакували синів, які гинуть на своїй же землі. Щоб наші вороги усвідомили, що ми єдиний народ, що Україна – сильна, єдина, неділима – від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі,  і нікому  ніколи не вдасться поставити її на коліна.

Максим І.

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

 Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

Максим В

Мій край чудовий — Україна!

 Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я.

Микола

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

 Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

Граматика. Друзі, чи звернули ви увагу на те, що ми всі і вся-вся Україна мали ще до 2000 року до­бре засвоїти і навчитись рідної мови, а ми й по сьогодні досконало не володіємо нею.

Слово. Де ж шукати причини? Жодних заборон немає. Вчи мову, спілкуйся на здоров'я, адже на­ша мова неповторна, калинова, солов'їна, лірична та ніжна.

Читець І  Мово, українська, мово моя мила!
Ти уся із співу, весняних дібров.
Ясна – як усмішка, чиста – як сльозинка.
Ти моє найбільше щастя і любов.

Читець ІІ  Я до тебе мово, так горнуся щиро
У слова вслухаюсь різні і прості.
Мово моя, мово – найдивніше диво
Ти моя молитва в радості й журбі.

Читець І  Я тебе, кохана, в душу увібрала
Разом з материнським щедрим молоком,
А  іще з піснями, що їх так співала
Матінка, схилившись над моїм чолом.
Ти уся із співу, весняних дібров.

Читець ІІ  Мово, моя мово – мовонько шовкова,
У вінку біленькім – світла і легка.
Ти для мене завжди бажана й святкова.
І мене без тебе на землі нема.

Пісня Мова єднання

 

 

1-й ведучий    Зараз не тільки наша мова, а й наша батьківщина переживає важкі і складні часи. Нам приходиться доводити всьому світу своє право бути вільними, право вирішувати самим свою долю. Це дуже важко. Кращі сини кладуть життя на алтар свободи. Прикро, що в ХХІ ст., технічний прогрес досягнув нечуваних висот,  а моральність, духовність занепала настільки, що людське життя стало розмінною монетою. Та попри все ми віримо, що правда на нашому боці, а де правда, там і Бог, а значить і перемога. І ми обов’язково побудуємо нову європейську  Україну, з новими правдивими законами, заживем по-новому, вільно і щасливо, бо інакше і бути не може.

Руслана

Як важко зводитись з колін…

Ще важче бути підневільним

І підійматися з руїн

Людської гідності й терпіння.

А потім далі йти і йти -

Рішуче, мужньо, без упину -

До сокровенної мети

Свого народу України.

Не можна жити у ярмі

Та сподіватись на свободу.

Ганебно борсатись в багні,

Якщо ти син свого народу.

Марія

Він і подумати не міг,

Що станеш ти його героєм.

Майдане мій! Ти переміг

Щонайдорожчою ціною!

О, дай нам, Боже, каяття…

Дороги в рай не вибирають.

Нас повернули до життя

Герої - ті, що не вмирають.

У вірності твоїх синів

Віднайдеш сили, Україно!

Не важко зводитись з колін.

Не варто жити на колінах!

2-й ведучий   Прошу вшанувати пам’ять загиблих на Майдані, на сході України хвилиною мовчання.

 

 

 

Словесність. Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова: 
Ну що б, здавалося, слова... 
Слова та голос – 
Більш нічого. 
А серце б’ється – ожива, 
Як їх почує!...

. Під звуки «Сумної мелодії» М.Скорика вона розповідає поему «Лілея» Т. Шевченка.)

І ведучий.

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена,

ІІ ведучий.

Мово наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності слави і гордого духу!

І ведучий.

Мово! Велична молитва у своїй нероздільній Трійці, що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби та й висвячувала душі козацького роду спасенними молитвами і небесним огнем очищення.

ІІ ведучий.

Зцілювала Ти втомлених духом, давала їм силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю; і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою Слово.

Словесність.  Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Граматика.  Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим.

Слово.  І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

вдасться поставити її на коліна.

ПІСНЯ  «УКРАЇНА  -  ЦЕ МИ»

І ведучий. Українська мова - мова серця, мова ласки, мова душі, мова добра...

ІІ ведучий. І з нагоди свята - бажаємо всім удачі, добра і тепла...

І ведучий. Незгоди людські хай не чинять вам зла...

ІІ ведучий. І тільки все добре в житті щоб велося...

І ведучий. Хай збудеться все, що іще не збулося!

ІІ ведучий. Як сонце на небі щоденно сіяє...

І ведучий. Так щастя в житті вашім хай розцвітає.!