Виховна година "Добро починається з тебе"

Тема.  Добро починається з тебе.

 

Мета: продовжити ознайомлювати учнів із людськими чеснотами, учити характеризувати події та явища як прояви добра та зла; розкрити моральний зміст доброти; сприяти розвитку в учнів мотивації до добрих та гуманних вчинків; виховувати почуття вдячності за здійснене добро, бажання творити добро та жити за «Золотими правилами моралі».

 

Обладнання: портрети В. О. Сухомлинського, мати Терези, карта країни Доброти, мікрофон, ромашка, пам’ятки для учнів, грибочки із прислів’ями, прапорці, окуляри, фотографії із зображеннями добрих вчинків, дерево Доброти, зображення Добра і Зла.

 

Форма проведення - година спілкування ( уявна подорож).

 

Підготовча робота: читання творів В. Сухомлинського

 

 

 

 

 

 

 

Шукай краси,

Добра шукай!

Воно є все,

Воно є всюди…

І. Я. Франко

 

Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить доброта від зросту.

 

Як людей полюбиш – пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш.

 

І закрутить Земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші!

 

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

 

І якщо вона як сонце світить,

То радіють і дорослі, й діти.

 

Хай сьогодні в кожне серце

Наш урок додасть тепла.

Успіхів я вам бажаю,

Дружби в класі і добра!

-  Сьогодні я вам пропоную пройти дорогою добра. Це дорога, якою має йти кожна людина – від народження й до смерті. Не завжди легка, але саме вона допомагає прожити життя недаремно, щоб залишити по собі вічний слід.

-  Кого б ви взяли з собою в дорогу?

-  Бачу, що маєте багато друзів. Це добре.

-  Зараз ми казковим потягом завітаємо на гостину до Доброти.

-  Начальником потяга ми призначаємо…, а … і … за провідників маємо.

(Діти шикуються одне за одним та імітують потяг. Начальник потяга дає свисток, провідники піднімають прапорці)

-  Увага! Увага! Відходить потяг до країни Доброти. Просимо пасажирів зайняти свої місця.

(Звучить музика)

-  Увага! Увага! Потяг прибув до країни Доброти.

(Діти сідають за парти)

-  Вітаю вас! Погляньте на карту країни. Є тут і школа Радості, і Казкова галявина, і Ігротека, і Музичний провулок, і Загадкова вулиця, і парк, в якому росте дерево Доброти.

 

Зупинка «Школа Радості»

-  Завітаймо до школи Радості. Сідайте зручніше, а я вам прочитаю оповідання В.С.Сухомлинського , ось подивіться на його портрет, «Протоптали стежку» (див. додаток).

-  Чи сподобалось вам оповідання?

-  Що ви уявили?

-  Які почуття у вас виникли?

-  Чого вчить цей твір? (Щоб люди були турботливими та добрими)

-  Добра людини завжди є щирою.

-  Послухайте ще одне оповідання В.О.Сухомлинського «Чому дідусь такий добрий сьогодні?»

(Двоє учнів читають за особами)

-  Чому дідусь пригорнув і поцілував онука?

-  Як ви вважаєте, яким був Андрійко? (Добрим, терплячим, людяним).

 

Гра «Збери прислів’я»

-  Поєднайте першу половину прислів’я з другою, знайшовши до кожної ніжки гриба його шапочку.

Від теплого слова…                     той і собі має.

Хто людям добра бажає…           добром платять.

За добро…                                     коле сердечко.

Гостре словечко…                        і лід розмерзає.

 

Зупинка «Музичний провулок»

-  Добро – це щастя для всіх людей. Якщо людина робить добро іншій людині, то від цього приємно їм обом.

-  Давайте ми з вами проспіваємо пісню про добро і любов.

Пісня «Я візьму з неба любові краплину»

1.                    Я візьму з неба любові краплину і в серце її принесу   / 2 рази

Приспів:

І нехай сяє, сяє, сяє

І нехай сяє любов моя

2.                    Я візьму з неба любові краплину і в землю її принесу   / 2 рази
3.                    Я візьму з неба любові краплину і в школу її принесу   / 2 рази

 

Зупинка «Казкова галявина»

-  Послухайте казку «Добро і зло» і подумайте, які портрети героїв можна намалювати.

Одного разу Добро завітало на гостину до Зла. Зло почало пригощати Добро чаєм, але в кухлик замість цукру поклало сіль. Добро скуштувало, але нічого не сказало. Тільки подякувало за гостину. А коли Добро йшло від Зла, воно сказало: «Щось цукор у вас не солодкий, візьміть гроші, купіть собі цукерок до чаю».

Зло образилося, йому довелось взяти гроші.

Так Добро віддячило Злу добром за зло.

(Учні словесно малюють Зло і Добро)

Вправа «Займи позицію»

-  Що легше зробити – добро чи зло? Чому?

-  Зло є причиною війн, голоду, знущань, зради. Але добро завжди сильніше, ніж зло. Люди цінують і довго пам’ятають добрих людей, допомагають їм у скрутну хвилину, а від злих намагаються триматися подалі. Злі люди завжди самотні.

З давніх-давен відомо, що бути добрим корисно. Доброзичливі люди почуваються добре і довше живуть.

Медики стверджують, що сварки, образи негативно впливають на організм людини, що більшість захворювань серця спричинені саме шкідливим впливом неправильної поведінки.

Про добрих, чесних, співчутливих людей кажуть, що у них «кришталево чисті душі», а про злих – що у них «чорні душі».

Вправа «Чарівний ліхтарик»

 Щоб побачити в людині щось хороше, потрібно дуже постаратись. Якщо ми помічаємо в іншій людині лише погане ( а саме воно трапляється на очі), то накопичуємо ті ж самі якості в собі. Коли ж ми помічаємо чиєсь переваги, то також наповнюємось ними. У мене є чарівні окуляри. Одягаючи їх, ми бачимо в інших лише позитивні якості. Зараз спробуємо одягти окуляри і розгледіти у  кого-небудь з дітей  лише ті якості, які гідні поваги.

Фізкультхвилинка

Добре те, що сонце світить, (руки вгору)

Добре те, що вітер віє, (хитають руками)

Добре те, що ця трава, (присідають і встають)

Разом з нами підроста. (присідають і встають)

Добре гратися надворі, (плещуть у долоні)

Добре вчитися у школі. (сідають за парти)

 

Зупинка «Ігротека»

Гра «Незакінчене речення» (метод «мікрофон»)

Добро – це…(корисна справа, вчинок).

Доброта – це… (чутливе, дружнє ставлення до людей, до природи).

Людям потрібна доброта, щоб …

Добра людина схожа на …(сонечко, що світить і гріє).

Гра «Ромашка»

Учні передають ромашку один одному під музику. Коли музика зупиняється, той у кого опинилась квітка відриває один пелюсток, читає вголос завдання і виконує його.

-  Назви хороші якості свого товариша.

-  Розкажи про свої добрі вчинки.

-  Пригадай, кого ти образив ненавмисно та знайди спосіб виправитись.

-  Зроби комплімент однокласниці.

-  Чого доброго тебе навчила школа.

-  Яку добру справу ти зробив сьогодні.

 

Гра «Чорне -- біле»

Вчитель перераховує вчинки. Якщо учень завжди так робить, то він піднімає великий палець правої руки вгору, якщо іноді так поводиться, то показує великий палець вбік, якщо ніколи, то—вниз.

* Вітаюсь під час зустрічі.

* Штовхаю й не вибачаюсь.

* Допомагаю підняти річ.

* До всіх  у сім’ї ставлюсь ласкаво і ніжно.

* Обманюю товариша.

* Насміхаюсь із чужого горя.

* Захищаю слабших.

* Ділюсь з іншими тим, що є в мене.

Вправа «Асоціативний кущ»

-  Що асоціюєте зі словами добро і зло?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Добро - мама, милосердя, батьки, усмішка, дружба, допомога, ласка, любов.

Зло – смуток, зрада, брехня, скупість, горе, сльози, ворог)

 

Зупинка «Загадкова вулиця»

Моральні задачі

1.                    В трамваї переповненім

Сашко з м’ячем сидить,

А біля нього згорблений

Старий дідусь стоїть.

Хтось  до Сашка звертається:

- Чи вас у школі вчать,

Як місце дати старшому,

Як старших поважать?

Та вчать, -- Сашко відказує,--

Але у дану мить

Розпочались канікули,

І нас ніхто не вчить.

-  Оцініть вчинок Сашка.

2.                    Дівчинка щоденно купувала хліб старенькій бабусі, яка жила поруч. Батьки тішилися і хвалили дитину. А через деякий період Віра придбала собі нову іграшку.

-  Звідки вона в тебе? – запитав батько.

-  А мені бабуся платила щодня за те, що я їй купувала хліб, -- спокійно і задоволено відповіла донька.

-  І тобі не соромно? – розгублено запитала мати.

-  А чому мені має бути соромно? Хіба я даремно працювала?

-  А як ви вважаєте? Яка ціна такої доброти?

3.                    Попереду йде старенька бабуся. У неї з рук випадає кошик, і розсипаються яблука. Повз неї пробіг хлопчик, вигукнувши:

-  Бабусю, у тебе яблуко покотилося!

І побіг далі.

-  А як би ви вчинили?

 

Підсумок. Рефлексія.

-  У житті потрібно не тільки чекати на гарні вчинки від інших, але й віддавати тепло своєї душі оточуючим. Адже людина живе для того, щоб творити добро.

За життя людина робить багато вчинків – добрих та поганих. Але добро завжди перемагає зло. Кажуть, що людина повинна посадити дерево Добра і Доброї пам’яті.

На дошці – «Дерево добра»

(Діти по черзі прикріплюють на нього листочки зі словами доброти: любов, милосердя, повага, щирість, ввічливість, вихованість ласка).

-  Зараз я хочу вам подарувати листівки «Правила доброти». Не забувайте їх!

1.                    Допомагай слабким, маленьким, хворим!
2.                    Не будь жадібним!
3.                    Пробачай помилки іншим!
4.                    Ніколи не заздри!
5.                    Жалій інших, а не себе.

-  Ось і добігла кінця наша подорож.

-  Що запам’ятали?

-  Що вас вразило?

-  Яку б добру справу ви б хотіли зробити сьогодні?

-  Нехай ніколи не згасне ваше бажання творити добро. Адже добро починається з тебе!

Додаток

Оповідання В.О.Сухомлинського

Протоптали доріжку

Уночі була хуртовина

Намело кучугури снігу. Рано-вранці до школи йшло троє дітей: Юрко, Михайло і Ніна.

Скрізь на подвір’ях видно було людей. Чоловіки, жінки й діти відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки.

Ось хата бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного подвір’я. Нікого не видно.

-                                                                                                                                                                                                                                   Як же бабуся до колодязя йтиме? – сказав Юрко. – Снігу скільки…

-                                                                                                                                                                                                                                   Протопчімо доріжку від хати до колодязя! – порадив Михайло.

Діти пішли на подвір’я бабусі Марії по глибокому снігу. Від воріт до хати було йти дуже важко. А від хати до воріт трохи легше. Пройшли два, три, чотири рази. Протоптали доріжки від воріт до хати і від хати до колодязя.

Спітнілі, стомлені, радісні, діти пішли додому. Вони думали: «Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір’я, побачила доріжки, радіє. Дякує нам…»

Дітям було радісно тому, що вони думали про це.

 

Чому дідусь такий добрий сьогодні?

Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягідки. Навтішався вволю, а тут дощ пішов. Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться – сидить під шовковицею дідусь Петро. Вийшов після дощу в сад.

«Що ж його робити? – думає Андрійко. – Злісти з шовковиці – струсиш на дідуся всю воду, змокне під дощем, захворіє».

Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутися. Жде, поки дідусь до хати піде, а він не йде. Вже сутеніти стало, коли підвівся дідусь, питає:

-                                                                                                                                                                                                                                   Чому це ти сидиш на дереві, внучку?

-                                                                                                                                                                                                                                   Боюсь струсити на вас краплі, дідусю!

-                                                                                                                                                                                                                                   Злазь, Андрійку!

Дідусь відійшов. Андрійко зліз із шовковиці. Дідусь пригорнув і поцілував Андрійка.

«Чому це дідусь такий добрий сьогодні?» -- з подивом подумав онук.