Виховна година "Добро починається з тебе"
Виховна година у формі уявної подорожі Країною Доброти. Учні проходитимуть кілька зупинок, на яких виконуватимуть різні завдання. Основне -- сприяти розвитку в школярів мотивації до добрих та гуманних вчинків.
Тема. Добро починається з тебе.
Мета: продовжити ознайомлювати учнів із людськими чеснотами, учити характеризувати події та явища як прояви добра та зла; розкрити моральний зміст доброти; сприяти розвитку в учнів мотивації до добрих та гуманних вчинків; виховувати почуття вдячності за здійснене добро, бажання творити добро та жити за «Золотими правилами моралі».
Обладнання: портрети В. О. Сухомлинського, мати Терези, карта країни Доброти, мікрофон, ромашка, пам’ятки для учнів, грибочки із прислів’ями, прапорці, окуляри, фотографії із зображеннями добрих вчинків, дерево Доброти, зображення Добра і Зла.
Форма проведення - година спілкування ( уявна подорож).
Підготовча робота: читання творів В. Сухомлинського
Шукай краси,
Добра шукай!
Воно є все,
Воно є всюди…
І. Я. Франко
Добрим бути просто чи не просто?
Не залежить доброта від зросту.
Як людей полюбиш – пошануєш,
Силу для добра в душі відчуєш.
І закрутить Земля скоріше,
Якщо разом станемо добріші!
Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє.
І якщо вона як сонце світить,
То радіють і дорослі, й діти.
Хай сьогодні в кожне серце
Наш урок додасть тепла.
Успіхів я вам бажаю,
Дружби в класі і добра!
- Сьогодні я вам пропоную пройти дорогою добра. Це дорога, якою має йти кожна людина – від народження й до смерті. Не завжди легка, але саме вона допомагає прожити життя недаремно, щоб залишити по собі вічний слід.
- Кого б ви взяли з собою в дорогу?
- Бачу, що маєте багато друзів. Це добре.
- Зараз ми казковим потягом завітаємо на гостину до Доброти.
- Начальником потяга ми призначаємо…, а … і … за провідників маємо.
(Діти шикуються одне за одним та імітують потяг. Начальник потяга дає свисток, провідники піднімають прапорці)
- Увага! Увага! Відходить потяг до країни Доброти. Просимо пасажирів зайняти свої місця.
(Звучить музика)
- Увага! Увага! Потяг прибув до країни Доброти.
(Діти сідають за парти)
- Вітаю вас! Погляньте на карту країни. Є тут і школа Радості, і Казкова галявина, і Ігротека, і Музичний провулок, і Загадкова вулиця, і парк, в якому росте дерево Доброти.
Зупинка «Школа Радості»
- Завітаймо до школи Радості. Сідайте зручніше, а я вам прочитаю оповідання В.С.Сухомлинського , ось подивіться на його портрет, «Протоптали стежку» (див. додаток).
- Чи сподобалось вам оповідання?
- Що ви уявили?
- Які почуття у вас виникли?
- Чого вчить цей твір? (Щоб люди були турботливими та добрими)
- Добра людини завжди є щирою.
- Послухайте ще одне оповідання В.О.Сухомлинського «Чому дідусь такий добрий сьогодні?»
(Двоє учнів читають за особами)
- Чому дідусь пригорнув і поцілував онука?
- Як ви вважаєте, яким був Андрійко? (Добрим, терплячим, людяним).
Гра «Збери прислів’я»
- Поєднайте першу половину прислів’я з другою, знайшовши до кожної ніжки гриба його шапочку.
Від теплого слова… той і собі має.
Хто людям добра бажає… добром платять.
За добро… коле сердечко.
Гостре словечко… і лід розмерзає.
Зупинка «Музичний провулок»
- Добро – це щастя для всіх людей. Якщо людина робить добро іншій людині, то від цього приємно їм обом.
- Давайте ми з вами проспіваємо пісню про добро і любов.
Пісня «Я візьму з неба любові краплину»
- Я візьму з неба любові краплину і в серце її принесу / 2 рази
Приспів:
І нехай сяє, сяє, сяє
І нехай сяє любов моя
- Я візьму з неба любові краплину і в землю її принесу / 2 рази
- Я візьму з неба любові краплину і в школу її принесу / 2 рази
Зупинка «Казкова галявина»
- Послухайте казку «Добро і зло» і подумайте, які портрети героїв можна намалювати.
Одного разу Добро завітало на гостину до Зла. Зло почало пригощати Добро чаєм, але в кухлик замість цукру поклало сіль. Добро скуштувало, але нічого не сказало. Тільки подякувало за гостину. А коли Добро йшло від Зла, воно сказало: «Щось цукор у вас не солодкий, візьміть гроші, купіть собі цукерок до чаю».
Зло образилося, йому довелось взяти гроші.
Так Добро віддячило Злу добром за зло.
(Учні словесно малюють Зло і Добро)
Вправа «Займи позицію»
- Що легше зробити – добро чи зло? Чому?
- Зло є причиною війн, голоду, знущань, зради. Але добро завжди сильніше, ніж зло. Люди цінують і довго пам’ятають добрих людей, допомагають їм у скрутну хвилину, а від злих намагаються триматися подалі. Злі люди завжди самотні.
З давніх-давен відомо, що бути добрим корисно. Доброзичливі люди почуваються добре і довше живуть.
Медики стверджують, що сварки, образи негативно впливають на організм людини, що більшість захворювань серця спричинені саме шкідливим впливом неправильної поведінки.
Про добрих, чесних, співчутливих людей кажуть, що у них «кришталево чисті душі», а про злих – що у них «чорні душі».
Вправа «Чарівний ліхтарик»
Щоб побачити в людині щось хороше, потрібно дуже постаратись. Якщо ми помічаємо в іншій людині лише погане ( а саме воно трапляється на очі), то накопичуємо ті ж самі якості в собі. Коли ж ми помічаємо чиєсь переваги, то також наповнюємось ними. У мене є чарівні окуляри. Одягаючи їх, ми бачимо в інших лише позитивні якості. Зараз спробуємо одягти окуляри і розгледіти у кого-небудь з дітей лише ті якості, які гідні поваги.
Фізкультхвилинка
Добре те, що сонце світить, (руки вгору)
Добре те, що вітер віє, (хитають руками)
Добре те, що ця трава, (присідають і встають)
Разом з нами підроста. (присідають і встають)
Добре гратися надворі, (плещуть у долоні)
Добре вчитися у школі. (сідають за парти)
Зупинка «Ігротека»
Гра «Незакінчене речення» (метод «мікрофон»)
Добро – це…(корисна справа, вчинок).
Доброта – це… (чутливе, дружнє ставлення до людей, до природи).
Людям потрібна доброта, щоб …
Добра людина схожа на …(сонечко, що світить і гріє).
Гра «Ромашка»
Учні передають ромашку один одному під музику. Коли музика зупиняється, той у кого опинилась квітка відриває один пелюсток, читає вголос завдання і виконує його.
- Назви хороші якості свого товариша.
- Розкажи про свої добрі вчинки.
- Пригадай, кого ти образив ненавмисно та знайди спосіб виправитись.
- Зроби комплімент однокласниці.
- Чого доброго тебе навчила школа.
- Яку добру справу ти зробив сьогодні.
Гра «Чорне -- біле»
Вчитель перераховує вчинки. Якщо учень завжди так робить, то він піднімає великий палець правої руки вгору, якщо іноді так поводиться, то показує великий палець вбік, якщо ніколи, то—вниз.
* Вітаюсь під час зустрічі.
* Штовхаю й не вибачаюсь.
* Допомагаю підняти річ.
* До всіх у сім’ї ставлюсь ласкаво і ніжно.
* Обманюю товариша.
* Насміхаюсь із чужого горя.
* Захищаю слабших.
* Ділюсь з іншими тим, що є в мене.
Вправа «Асоціативний кущ»
- Що асоціюєте зі словами добро і зло?
(Добро - мама, милосердя, батьки, усмішка, дружба, допомога, ласка, любов.
Зло – смуток, зрада, брехня, скупість, горе, сльози, ворог)
Зупинка «Загадкова вулиця»
Моральні задачі
- В трамваї переповненім
Сашко з м’ячем сидить,
А біля нього згорблений
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
- Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
Та вчать, -- Сашко відказує,--
Але у дану мить
Розпочались канікули,
І нас ніхто не вчить.
- Оцініть вчинок Сашка.
- Дівчинка щоденно купувала хліб старенькій бабусі, яка жила поруч. Батьки тішилися і хвалили дитину. А через деякий період Віра придбала собі нову іграшку.
- Звідки вона в тебе? – запитав батько.
- А мені бабуся платила щодня за те, що я їй купувала хліб, -- спокійно і задоволено відповіла донька.
- І тобі не соромно? – розгублено запитала мати.
- А чому мені має бути соромно? Хіба я даремно працювала?
- А як ви вважаєте? Яка ціна такої доброти?
- Попереду йде старенька бабуся. У неї з рук випадає кошик, і розсипаються яблука. Повз неї пробіг хлопчик, вигукнувши:
- Бабусю, у тебе яблуко покотилося!
І побіг далі.
- А як би ви вчинили?
Підсумок. Рефлексія.
- У житті потрібно не тільки чекати на гарні вчинки від інших, але й віддавати тепло своєї душі оточуючим. Адже людина живе для того, щоб творити добро.
За життя людина робить багато вчинків – добрих та поганих. Але добро завжди перемагає зло. Кажуть, що людина повинна посадити дерево Добра і Доброї пам’яті.
На дошці – «Дерево добра»
(Діти по черзі прикріплюють на нього листочки зі словами доброти: любов, милосердя, повага, щирість, ввічливість, вихованість ласка).
- Зараз я хочу вам подарувати листівки «Правила доброти». Не забувайте їх!
- Допомагай слабким, маленьким, хворим!
- Не будь жадібним!
- Пробачай помилки іншим!
- Ніколи не заздри!
- Жалій інших, а не себе.
- Ось і добігла кінця наша подорож.
- Що запам’ятали?
- Що вас вразило?
- Яку б добру справу ви б хотіли зробити сьогодні?
- Нехай ніколи не згасне ваше бажання творити добро. Адже добро починається з тебе!
Додаток
Оповідання В.О.Сухомлинського
Протоптали доріжку
Уночі була хуртовина
Намело кучугури снігу. Рано-вранці до школи йшло троє дітей: Юрко, Михайло і Ніна.
Скрізь на подвір’ях видно було людей. Чоловіки, жінки й діти відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки.
Ось хата бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного подвір’я. Нікого не видно.
- Як же бабуся до колодязя йтиме? – сказав Юрко. – Снігу скільки…
- Протопчімо доріжку від хати до колодязя! – порадив Михайло.
Діти пішли на подвір’я бабусі Марії по глибокому снігу. Від воріт до хати було йти дуже важко. А від хати до воріт трохи легше. Пройшли два, три, чотири рази. Протоптали доріжки від воріт до хати і від хати до колодязя.
Спітнілі, стомлені, радісні, діти пішли додому. Вони думали: «Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір’я, побачила доріжки, радіє. Дякує нам…»
Дітям було радісно тому, що вони думали про це.
Чому дідусь такий добрий сьогодні?
Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягідки. Навтішався вволю, а тут дощ пішов. Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться – сидить під шовковицею дідусь Петро. Вийшов після дощу в сад.
«Що ж його робити? – думає Андрійко. – Злісти з шовковиці – струсиш на дідуся всю воду, змокне під дощем, захворіє».
Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутися. Жде, поки дідусь до хати піде, а він не йде. Вже сутеніти стало, коли підвівся дідусь, питає:
- Чому це ти сидиш на дереві, внучку?
- Боюсь струсити на вас краплі, дідусю!
- Злазь, Андрійку!
Дідусь відійшов. Андрійко зліз із шовковиці. Дідусь пригорнув і поцілував Андрійка.
«Чому це дідусь такий добрий сьогодні?» -- з подивом подумав онук.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку