Виховна година "Дзвони Чорнобиля" (для учнів початкових класів)

Тема. Тривожні дзвони Чорнобиля. (Хвилини роздумів і пам’яті).

Баканьова Світлана Валеріївна,

вчитель початкових класів

Червонокостянтинівської ЗШ

І – ІІІ ступенів

Петрівської районної ради

Кіровоградської області

Мета. Дати дітям зрозуміти, що людське життя – тендітна річ, яку можна розбити, понівечити одним неправильним рухом.

• Пояснити, що самі люди є винуватцями трагедій на землі.
• Виховувати патріотичні почуття до людей, які ціною свого життя захищали нас від невидимої смерті.
• Виховувати в маленьких серцях почуття подяки до героїчних вчинків простих людей.

Форма проведення. Повідомлення інформації (хвилини роздумів та пам’яті).

Контингент дітей. Учні 7 – 10 років.

Обладнання. Живі квіти, заставка «Тривожні дзвони Чорнобиля».

         Минуло 32 рокiв, а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув  безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю.

         Уже давно вiддзвенiли чорнобильськi дзвони, а ми все ще пам'ятаємо тих, хто пiшов у вогонь, - вони увiйшли у стогiн i душу, болем зчорнену до дна:

           Рахунок буде 904. Всiх поiменно у незабуття.

     I буде суд, який поверне вiру,

    Та не поверне молодi життя.

    Хто квiтень наш отак пiдступно зрадив,

    Що стiльки горя, аж рида весна?

  I хто тепер такiй бiдi зарадить?!

  Щоб жив Днiпро i щоб жила Десна.

1-й ведучий:

         Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.

2-й ведучий:

         Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу.

3-й ведучий:

         „З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.

         Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км.

         На вершині його утворилась світла куля, яка начебто засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь”.

4-й ведучий:

         Коли молоді пожежники, котрі першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації були ще живими, журналісти запитували у них: „У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?”

         Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.

1-й ведучий:

         Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне.

2-й ведучий:

         Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

1-й ведучий:

         Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240. Весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення.

         А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

2-й ведучий:

          У цьому році ми, як уже говорилося, відзначаємо річницю тих страшних чорнобильських подій. Але це не свято. Це зовсім інша річниця, яка не терпить фальші, показухи, надуманості. 26 квітня - це день, коли кожна людина повинна поставити перед собою такі питання: Хто я? Для чого я живу на світі? Як живу? Як дію? Чим можу допомогти іншій людині, яка потребує моєї допомоги? Адже сама природа зробила нам застереження: люди, не будьте байдужими, жорстокими, безпечними, пам'ятайте, що доля планети, доля всього людства, наше з вами майбутнє у ваших руках.

         Подумай над цим.