Виховна година "Хліб - наше багатство"

Виховна година:  «Хліб наше багатство»
Мета: Ознайомити учнів із шляхом, який проходить хліб перш, ніж потрапити до столу, звичаями, українського народу, пов′язаних з хлібом; розширити уявлення про необхідність вживання хліба; виховувати дбайливе та бережливе ставлення і повагу до хліба;  вшановувати та поважати працю хліборобів.

 Обладнання:  хліб на вишитому рушнику, сніп колосків пшениці, прислів′я та  вислови про хліб, плакати, записи пісень та музики, оповідання І. Сенченка «Хліб святий».

                                                               Хід заняття

І. Організаційний момент.

Хвалить його кожен,

Любить його кожен,

І днями без нього,

Прожити не можем. (Хліб)

На столі лежить продукт,

Але не овоч і не фрукт.

Адже прислів′я каже правду –

Він всьому голова!   (Хліб)

Виріс він у полі на добрій землі,

Місце почесне зайняв на столі. (Хліб)

Був зерном він у землі,

Став із сіллю на столі,

З ним їсти ми сідаємо,

І гостей стрічаємо. (Хліб)

Вчитель  Сьогодні ми, діти, як ви вже здогадалися поведемо з вами мову про велику святість народу - про хліб наш насущний.  Хліб – це продукт людської праці, це символ  достатку, благополуччя. Без хліба не обходиться жодне свято, адже хлібом зустрічають гостей, тим самим виявляють свою гостинність.     Хліб – усьому голова. Мабуть, ці слова ви вже чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Важко він діставався людям, але був найдорожчим за все на світі, бо давав життя. У нашого народу є багато традицій, звичаїв, пов’язаних з хлібом, а тому ми сьогодні й поговоримо про них.

Учень

Хліб Святий

Це велике щастя на землі,
Коли хліб вродив, шумить колосся…
Він – святий на нашому столі,
Споконвіку так вважати довелося.

Хліб – святий, живий, від нього сила
Від народження він з нами і до скону днів,
Новосілля, сватання , хрестини…
Чільне місце в Україні він посів.

Хліб – святий, наш символ і, по праву,
Це його цілуємо завжди,
Щедрістю, гостинністю і славою
В короваї нашому цвісти.

Учениця

Хліб  

Тільки-но з печі,  

Скоринка  в золі-

 Свіжа хлібина

 Лежить на столі.

 День розпочався

 З цієї хлібини…

 В ній наш достаток,

 Могутність країни,

 Наших морів

 Нетривожена синь,

 Шлях до зірок

 У космічну глибінь,

 Кажуть в народі

 Правдиві слова:

 Хліб-годувальник –

 Всьому голова!

Л. Компанієць

Вчитель  Ось він – гарний, запашний  на вишитому рушнику. Чи задумувалися ви коли-небудь, який шлях проходить хліб, перш ніж потрапити на наш стіл? Кожний буханець хліба містить у собі тяжку працю, вкладену у нього тисячами людських рук. Дорога хліба до нашого столу починається з маленького зернят­ка. Його запасають з осені, а навесні висівають у пухку землю. Завдяки теплому сонячному промінню і волозі з’являються зелені паростки. Всіма своїми силами колоски тягнуться угору, до сонця. Весною поля стоять зелені, однак із приходом літа вони зміню­ють барву на жовту. У серпні колосся наливається і під вагою своїх зерен схиляється додолу. І ось настає золота пора. З раннього ранку до пізнього вечора працюють комбайни, скошуючи пшеницю. Скошене колосся комбайни обмолочують, щоб видобути зернятка. А зерно на млинах перемелюють на муку. Тепер за справу беруться пекарі. Вони замішують тісто і в ве­ликих печах випікають хліб. Ще гарячим його розвозять по мага­зинах, де ми і купуємо його.

   Нарешті хліб перед нами — пухкий, теплий, з рум’яною скорин­кою. Довгий шлях пройшов він від поля до столу, багато людських рук дбали про нього. І тим смачнішим він стає для нас!

Учень

Про хліб

Навесні посію

Зерна в полі чистім.

Хай над нами світить

Сонце променисте.

На веселім вітрі

Зашумить колосся.

Стане золотою

Урожайна осінь.

І зерно в комори

Річкою поллється,

А коли помелять-

Борошном назветься.

На заводі пекар

Хліб спече з любов′ю

Скаже: „ Любі діти,

Їжте на здоров′я! „

 П. Качанова

Учениця

Усе прекрасне на землі

Бере початок з колоска,

Що пломеніє на стеблі,

Неначе мрія рільника.

 Колоски вклоняються землі,

Колоски вклоняються людині.

А ми бачим на столі

Білий хліб на білій скатертині.

Учень

Сонце встане, вляжеться туман,

Забринить веселий колосочок,

Оживе пшеничний океан,

Захлюпоче, серце залоскоче.

І поля покотять перегук

В трудовому жнивному роздоллі,

Як проміння хліборобських рук,

Колоски хитаються у полі.

Попливуть комбайни-кораблі

В золоті орбіти України.

Колоски вклоняються землі,

А людина вклониться людині.

 Виконання пісні «Колосочки»

Музика: Микола Ведмедеря

Ген за лісом за сосновим

Розлилось широке поле.

Пахне поле колосками,

Хлібом, житом, волошками.

Приспів:

Колосок до колосочка,

Ніби вишита сорочка.

Буде жито, буде хліб

Усім людям на обід!

Вітер полем пробігає,

Колосочки напуває,

Дозріває урожай

На рум'яний коровай.

Приспів.

На святковім рушничку

У калиновім вінку

Запашна, смачна хлібина

Прославляє Україну

Робота над оповіданням І. Сенченка «Хліб Святий»

                                                 Хліб святий

 Принесла баба хліб з магазину. Катруся не голодна була. Покуштувала і аж ніс зморщила:

   — Фе, який поганий!

         Бабуся розсердилася і почала навчати внучку:

   — Так ніколи не можна говорити на хліб. Коли він чомусь не подобається, кажуть: «Хліб так негарно випечений...»

  — А Юрчик теж не шанує хліба,— насупилася Катруся.— Не доїв надворі кусочка і кинув на землю. Потім із Сергієм почали його футболити...

   — Ай, як негарно! — розгнівалася бабуся. І сказала внучці: — І сама ніколи так не роби, і Юрчикові не дозволяй. Не доїла — однеси у хлібницю поклади, пізніше доїси. А коли хтось кине на землю — накажи підібрати. Топтати хліб не можна. Хліб дає людям життя. Без хліба ж — голод, смерть. Скільки на світі людей перемерло без хліба! Хліб святий.

         Катруся задумалася. Потім притулилася до баби:

  — Я більш ніколи не буду погано казати про хліб і не розкидатиму. І Юрчикові не дозволю. Тільки не треба сердитися на мене. Приголуб мене...

         Бабуся поклала руку на голову внучці і пригорнула до себе.

1. Читання оповідання вчителем.
2. Бесіда за змістом прочитаного.
3. Робота над словами бабусі: «Без хліба ж – голод і смерть».
4. Чи зрозуміла онучка свою помилку?
5. Чому оповідання носить таку назву?

3 роду в рiд народ наш виховує своїх дiтей у пошанi до хлiба, прищеплює дiтям поняття що хлiб святий.

Складання правил поводження з хлібом

1.Пам′ятаю, що хліб святий.

2. Бережу хліб, не викидаю.

3. Пильную, щоб хліб не падав додолу.

4. Як упаде хліб, підніму його, перепрошу і поцілую.

5. Недоїденим хлібом пригощаю пташок.

6. Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.

7. Шаную працю людей, які виростили хліб.

Гра «Закінчи прислів′я»

На чорній землі - ……(білий хліб родить).                                                                                        Паляниця - …….(хлібові сестриця).                                                                                                                                          Без хліба і мед - …….(гіркий).                                                                                             Хліб - ……..(усьому голова).                                                                                               Багато снігу - ……..(багато хліба).

 

Вчитель

• Про що ми говорили на сьогоднішньому занятті?
• Чим являється хліб у нашому житті?                                                                       Тож шануйте, бережіть хліб, як найдорожчий у світі скарб!