Виховна година "Хліб як святиня"

Виховна година «Хліб як святиня»

Мета: прищепити учням бережливе ставлення до хліба; ознайомити з історією виникнення хліба, народними звичаями нашого краю; розвивати вміння робити висновки з прослуханого, прочитаного; виховувати повагу до людей праці.

Обладнання: хліб на рушнику, хлібобулочні вироби, колоски пшениці, квіти – маки, волошки, калина.

Хід виховної години

   Дівчатка, тримаючи в руках колоски, маки, волошки виходять до дошки. Складають квіти у вазу і кажуть такі слова:

                     Гостей дорогих стрічаєм

                     Круглим, пишним короваєм.

                      З рушником берем таріль

                     Коровай кладем і сіль.

   Вчителька бере в руки коровай, цілує його, рве кусочок короваю, вмочує в сіль і пригощається. Потім роздає коровай усім учням.

 Сьогодні ми говоритимемо про те, без чого не уявити, а ні степової далі, а ні рідного дому,  а ні самого життя.                    

 Виріс у полі на добрій землі,

 Місце найкраще знайшов на столі.( хліб)

Отже, ознайомимося як прийшов хліб на стіл.

-З чого починається хліб? (Із зернинки).

-Зернятко починає колос, безмежний хлібний лан.

-Зараз ви послухаєте казку про подорож зернинки. Вирушимо разом із нею у довгий і важкий шлях.

Казка про зернинку

Ішла зернинка довго, дуже стомилася і вирішила відпочити. Вона лягла в теплу, пухку земельку.

Лежить зернинка, відпочиває. Тепло їй, затишно. І ось з'явився дощик зі своїми срібними відерцями, та й полив земельку.

Напилася зернинка водички і почала проростати маленьким росточком. Ось уже він з’явився маленьким гострячком.

Тепле сонечко,жирна земелька, рясний дощик допомогли набратися сили росточку. А щоб ще сильніше він ріс, до нього приходив добрий Чарівник, який удобрював земельку, на якій він ріс.

Ріс росточок, набирався сил, і ось одного разу, сталося диво. Він став чудовим колосом, на якому було багато зернинок.

Колосок щодня ставав все красивішим, сильнішим, мужнішим. Наливався соками землі. І коли зернятка достигли, стали золотими, то дуже захвилювалися: що з нами буде?

Даремно зернятка хвилювалися. Уранці вони прокинулися від гуркоту. Це були комбайни,трактори, машини. І потекли зернятка золотим дощем у кузов машини.

І повезли машини зернятка до млина. А там чекав на них добрий старий мельник, який перетворив золоті зернятка на біле-біле борошно.

Інші машини повезли борошно до хлібопекарень. І тут чудові майстри-пекарі з борошна спекли запашний, духмяний хліб.

І ось він –

Хлібчик духовитий –

Ось він –

Теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з’явився він.

Учитель. У казочці начебто все так просто. А насправді – це важкий шлях хліба до столу. Багато безсонних ночей проживе хлібороб, аж поки наллється зерно і схилиться колос під його вагою. Від посіяного в землю зернятка до збирання врожаю мине багато днів і ночей. «Як вроде жито, той будемо жити», - говорили люди(презентація)

-А зараз ми перевіримо, які ви спостережливі. Назвіть професії людей, які допомагають зернинці перетворитися на Хліб. ( Тракторист, агроном, комбайнер, шофер, мірошник, пекар, продавець).

 Учитель: Ну ось, наше подорож підійшла до кінця, і тепер ви знаєте, який довгий шлях пройшов наш хліб, щоб потрапити в магазин. Хліб - головне багатство нашої країни і його потрібно берегти. Тепер ви , діти зрозуміли не можна кидатися хлібом.

Учитель: А у мене є для вас частування, діти, свіжі бублики.