Виховна година "Масляна"

Міністерство освіти і науки України

ВСП « Ковельський промислово-економічний фаховий коледж

Луцького національного технічного університету»

Масляна

Ковель 2022

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін ВСП «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького НТУ», протокол №  1  від «26» 01. 2022 року.

Укладачі: О.М. Грисюк, О.О. Хилюк, викладачі  ВСП «КПЕФК Луцького НТУ»

Масляна 2022 / уклад. О.М. Грисюк, О.О. Хилюк – Ковель: ВСП «КПЕФК Луцького НТУ», 2022. – 15 с.

У методичній розробці описаний сценарій святкування Масляної проведений у формі відкритої виховної години у ВСП «Ковельський промислово-економічний фаховий коледж Луцького НТУ».

Розробка має універсальний характер. Вона може бути застосована іншими викладачами, керівниками груп та педагогами – організаторами для проведення виховних годин та годин спілкування, бо створює умови для розвитку і розквіту природних задатків і талантів кожного громадянина України, формування його духовного потенціалу – найвищої цінності нації, держави.

 © О.М. Грисюк

      О.О. Хилюк , 2022

Тема виховного заходу: Масляна 2022

Мета: розширити і поглибити знання студентів про давні народні обряди та звичаї, пов’язані зі святкуванням проводів Зими та зустрічі Весни; виховувати шанобливе ставлення до народних традицій старших поколінь; сприяти відродженню та впровадженню їх у життя; підтримати радісний, святковий настрій, пов'язаний з приходом Весни; формувати естетичні смаки та розвивати культурно-музичні навики студентів.

Форма проведення: свято.

Методи проведення: інсценування.

Місце проведення: актова зала оформлена відповідно до тематики заходу.

Обладнання та костюми: комп’ютер, мультимедійний проектор, презентація «Дні Масляної», відеоролик «Масляна», українські народні костюми, кольорові стрічки, піч, ляльки-опудала,  домашні млинці.

Сценарій виховного заходу

І частина

(Відкриваються штори, звучить пісня «А я молода на базар ходила»).

1 Продавець - Пиріжки! Пиріжки! Пиріжки!

                         Прямо з печі, прямо з жару

                         То візьміть хоч пару.

2 Продавець - Є гарячі млинці, кожен по усмішці,

                         Млинці славні, пухкі та гарячі,

                         На олії добрячі!

3 Продавець - Вареники! Вареники! Вареники!

                         Вареники будемо їсти.

                         Вареники наші з сиром,

                         Вареники у сметані.

                         Бублики! Бублики! Бублики!

                         Купуйте бублики!

4 Продавець – Чай, узвар – духмяний, солодкий

                          Купуйте скоріше, щоб було веселіше!

1Продавець – Та ми не продаємо,

                          Ми за дарма віддаємо!

(Із залу виходять господар та господиня, піднімаються на базар)

Господиня – Все купили, а сало забули.

Господар – О, дивись яке сальце,

                    Буде чим кумів пригостити!

(Показують гроші, купують сало під пісню «Сало» М. Поплавського).

(Звучать позивні (фанфари). На сцену вибігають закликальники)

1 Закликальник – Усім друзям та гостям

                               Щирі вітання!

2 Закликальник – Хай здійсняться незабаром

                               Ваші сподівання!

1 Закликальник – Хто радіє сонцю, квітам

                              Хай весну стрічає!

2 Закликальник – До нас Масляна-красуня

                              На двір виїжджає!

(Показують Масляну, штори закриваються)

(Пісня «Масляна» О. Злотника, ролик «Масляна»)

Викладач - Час летить так швидко, що й озирнутись ми не встигли, як пройшли новорічні свята і пора проводжати зиму. Настав час, коли зима, нарешті, вичерпала себе. На календарі березень! День довший! Сонце грайливе! Весна!!! Так, зима ще огризається та головну пісню вона вже відспівала! Душа жадає нового! Їй вже хочеться тепла і любові, розмаю трав, шелесту листя, полону пахощів, щебету птиць! Нам всім вже хочеться весни!

Свято Масляна являється передвісником весни – це древнє слов’янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичницької культури та збереглося й після прийняття християнства. Масляна була сприйнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирного чи Сиропусного тижня.

У цей період відзначали не лише завершення зими-зустріч весни, ай готувалися до семи тижнів Великого посту, до якого віруючі повинні прийти зі світлими думками та чистою душею.

У цей смачний тиждень Масляної влаштовували народні гуляння, до яких пекли млинці.

І ми, від усієї душі, вітаємо Вас з Масляною! Бажаємо Вам свята веселого, ситого, багатого! Нехай з першим весняним подихом увірвуться в життя нові радості, добрі вісті, довгоочікувані зміни. Нехай Масляний достаток і ситість не покидають наші будинки протягом всього року! Теплого сонця, солодких млинців, дружби і злагоди усій нашій коледжівській родині!

ІІ частина

(Відкриваються штори, господиня наставляє на стіл)

Господиня – Іде до нас весела Масниця ранньою весною.

                       Скільки радощів несе завжди з собою!

Господар – З будинків аромат млинців святковий, чудовий. На млинці друзів кличемо, будемо їсти їх разом. Гучно, весело пройде Сирна Седмиця. А за нею – Великий піст. Час, щоб молитися.

(Стук в двері, заходять куми і сусіди)

Господиня – Ось, і гості не забарилися – куми мої дорогенькі та сусідоньки.

1 кума – Добридень Василино! Прийшли до тебе почати Масляну справляти!

Господиня – От спасибі, що в мене будете Масляну починати. Розташовуйтеся!

Кум – От, гарна у мене кума Василина! Так і хочеться заспівати пісню. А я й заспіваю!

(пісня «Василина»)

(Василина присідає і кричить, як перед пологами, всі її обступають)

2 кума – Бабуню! Бабуню! Ідіть-бо та подивіться, бо Василина кричить, як перед пологами, а Ви ж баба-повитуха.

Повитуха (заглядає у вікно, потім заходить в хату) – Що трапилось?

(Витягує ножа, хрестить Василину і з-під спідниці витягує макогона)

Дивіться куми! Василина Колодія народила! Колодій народився!

Всі куми – Колодій народився! Колодій народився!

Господиня – Давайте я його сповию та й будемо родини справляти.

(Василина передає Колодія кумам)

3 кума – Дайно його мені, я його побавлю та й у мене завтра будемо Колодія хрестити. (передає далі)

4 кума (бавить Колодія) – А в мене будемо похрестини справляти. (передає далі)

5 кума (бавить Колодія) – А в мене будемо по третини справляти, щоб на вулиці дитину не били.

6 кума – А в мене Колодій помре і будемо його хоронити, але плакати не будемо, бо на той рік він знову народиться!

Ходімо, куме, та зловимо старого парубка і прив’яжемо до ноги колодку, нехай дає могорич!

5 кума – Ходімо! Ходімо!

(Ловлять парубка, прив’язують колодку і співають (говорять)

Колодію, Колодію!

Знай жіночу кару – з колодкою волочитись.

Аж тепер будеш женитись?

Старий парубок – Молодиці!? Ви що здуріли?

1 кума – На бав Колодку, а ми будемо Масляну справляти.

Старий парубок – А-а-а-а! Де ти на мою голову взявся? Молодиці, пожалійте мене, я цього року неодмінно женюся. Вас на весілля буду просити. Відв’яжіть!

2 кума – Не вірте, куми! Старого парубка женити, то як із старого вола м'ясо варити.

3 кума – І ти, Іваночку, не оженився на М’ясниці, давай ліву руку, прив’яжу тобі колодку! (прив’язує колодку)

4 кума – Ти, Максиме, не ховайсь, ліву руку підставляй.

5 кума – Куми, якщо наші парубки, так не хочуть колодок, то чим відкупляться?

1 парубок (Максим) – Шовковою хустинкою. (показує)

2 парубок (Іван) – Гарним намистом. (показує)

3 парубок - Грішми відкуплюся. (показує)

2 парубок – Максиме, розкажи, яка з тобою оказія трапилося вчора.

1 парубок (Максим) – Сиджу я біля Варвари за столом, хочу їй щось приємне сказати, та ніяк у мене це не виходить. Хвилююсь, червонію… А коли я хвилююсь, то завжди собі ногу пальцями длубаю… Раптом відчуваю, що я ноги не чую від длубання та з переляку як закричу.

- Ой, Варварочко, я, мабуть, скоро помру!

А вона мені: - Ти звідки знаєш?

- Та ось вже з годину ногу длубаю, і нічого не відчуваю. Мабуть, її відібрало!

- Так це ти ж мою ногу длубаєш!

- А чого ти мені нічого не говориш?

- Я ж бачу, як ти хвилюєшся, аж червонієш. От і терплю, чекаю, що ти і сам помітиш свою помилку.

(Всі сміються)

ІІІ частина

Господиня – Добре ми Масляну зустрічаємо. Весело у нас. Вважається, що чим багатіше і веселіше Масницю відсвяткуєш, тим багатішим рік буде. Не даремно, кожен день Масляної неділі має свою назву і вимагає певних ритуалів.

Презентація «Дні масляної»

Господар – Понеділок – Зустріч. Усіх гостей вітають млинцями та оладками. Та ще в цей день по домівках ходять ряджені та напрошуються на гостини.

Господиня – Вівторок – Загравання. Цього дня народ розважається. Серед найпоширеніших ігор – катання на ковзанах, катання з льодових гірок.

Господар – Середа – Ласуня, найсмачніший день Масничного тижня. У середу в усіх родинах до столу подають вареники з сиром, млинці, оладки, різні пиріжки та багато інших смачних страв.

(Гостей пригощають млинцями)

Господиня – Четвер – розгул, приносить із собою цілу торбу різних розваг, веселощів, змагань.

Господар – П’ятниця – Тещині вечірки. Цього дня, за традицією, молодята відвідували усіх, хто був у них на весіллі. А найголовнішою подією були відвідини тещі зятем. Для цього теща влаштовувала урочисту вечерю. Після цього йому належало покатати тещу вулицями села або міста. Гарно спорядивши сани, зять з великими почестями всаджував тещу, запросивши й інших членів її родини, і гордо віз селом, але коли мав «на неї зуба», то намагався їхати баюрами, щоб сани перевернулися…

(Стук в двері, заходить теща)

Теща – Василино, ти мого зятя не бачила? (Зять ховається) А, ось де ти! Що

ти тут робиш?

Зять – Та, ось прийшов з кумами Масляну справляти.

Теща – А де ж це ти грошей взяв?

Зять – А Ви ж нам на весілля перепили.

Теща – І не розіпре тебе?

Зять – Не розіпре, бо я ж не сам буду гуляти, а з кумами.

Теща – То відійди від мене, щоб мої очі тебе не бачили!

2 кума – А що він і справді вам не потрібний? Я вам грошей дам, а його собі заберу, бо він мені до вподоби.

Теща (відпихає її) – Відійди від нього! Бач яка! Тут вас багато таких! Він мій зять і я його не проміняю на чужих п’ять. (Виймає гроші) На тобі, зятю гроші, та пригости кумів, щоб добряче погуляли. Та ще й музик найми!

Зять – О, це вже друге діло! Пийте, кумоньки, веселіться!

(Теща помічає, що зять хоче втекти, ховаючи щось за пазухою проходить позаду тещі)

Теща – Так, стоять, куди по копаному?

Зять – Стою.

Теща – Мовчи!

Зять – Мовчу.

Теща – Та мовчи ж!

Зять – Та мовчу ж.

Теща – Мовчки мовчи. (Зять закриває рота рукою). А чого ти рота закриваєш, що – напився?

Зять – Та Ви що, мамо, я ж пам’ятаю вашу таблицю множення.

Теща – А ну повтори.

Зять – Сто чи двісті – буде пика в тісті.

Теща – А півлітра?

Зять – На голові – макітра.

Теща – От, молодчинка, ти ж для мене дорогий, як для млинця начинка. А що ти там за пазухою ховаєш? Бутилку? Пив?

Зять – Та не пив я , мамо. (Виймає із пазухи коробку з надписом «Шанель №5», дає тещі). Це Вам подарунок до свята.

Теща – Подарунок? Тю, що це за ящик? Ти що хочеш щоб я в ящик зіграла?

Зять – Та ну, що Ви, мамо, таке кажете, це ж самі модні духи, он почитайте.

Теща – Не вчи маму. (читає) «Шершень №5», ти, що мені 5 шершнів сюди напустив, щоб з мене з переляку духи десь вийшли.

Зять – Та не шершень, а «Шанель №5»!

Теща (нюхає коробку) – Дійсно духи. (замріяно) Ось ввечері духами надухаюсь, мазями намазюкаюсь, пудрячи напудрюкаюсь… кум прийде на млин… (до зятя) Що рота роззявив?Де ти швендяв, коли всі працювали?

Зять – А я, мамусю, Вами здаля любувався, як біля Вас всі стрибали, як Вам, мамо, догоджали. Подарунок Вам шукав і, як кінь до Вас примчав.

Господар – 5 день Масляної, Субота – Зовиціни посиденьки. В цей день годилося «полоскати зуби» від скоромної їжі. Цього дня молода невістка запрошує до себе на гостину своїх зовиць, усіх рідних та близьких, частує їх святковим обідом. А потім добре вимивали й випарювали увесь посуд, щоб не лишилося на його стінках нічого масного.

Господиня – Ось і прийшов останній день Масляної – Прощена неділя. В останній день Масляної, готуючись до Великого посту, годилося йти до родичів і сусідів та просити прощення за всі провини та нанесені образи, бо постування передбачало духовне очищення і примирення. Тому цей день називали Пущенням. В цей день усі – від мала до велика – просили один в одного пробачення. Молили забути образи, не робити зла. Якщо будете прощати людям прогрішення їх, то простить і вам Отець наш небесний.

Зять (тещі) – Ти прости мене,теща,

                       Ти прости мене мила, та на 7 тижнів –

                        До Великого Дня!

Теща (зятеві) – Ми з тобою, зятьок, не ругалися,

                           Ми з тобою, зятьок, не бранилися,

                           Бог тебе простить, і ти мене прости.

(Учасники один до одного)

• Прости, якщо щось неладне між нами вийшло.
• Бог простить.
• І вдруге прости!
• Бог простить…
• І втретє прости!
• Бог простить.

(Разом всі артисти у зал)

• Простіть нас, люди добрі, якщо чим Вас образили.
• 

Господиня – Усім люди дякуємо,

                       Що в нас гостювали,

                       І Зимоньку-Масляну

                       З нами проводжали.

Господар – На останок прошу,

                    Не згадуйте лихом,

                    А лише веселим,

                    Добродушним сміхом.

(Пісня «Хай в вас і в нас все буде гаразд»)

Навчально-методичне видання

Масляна 2022 / уклад. О.М. Грисюк, О.О. Хилюк – Ковель: ВСП «КПЕФК Луцького НТУ», 2022. – 15 с.

Комп’ютерний набір і верстка: О.М. Грисюк, О.О. Хилюк