Сучасний урок. Який він?

Викладання - це мистецтво, а не ремесло - в цьому корінь учительскої справи. Спробувати десять методів і вибрати свій, переглянути десять підручників і не дотримуватись лише одного - ось один можливий шлях живого викладання. Достойно винаходити, вимагати, вдосконалюватись - ось єдиний курс життя вчителя.
    Перед школою нині стоїть завдання гуманізації освіти. Тому намагаюсь ефективно органзувати колективну і індивідуальну роботу з учнями, враховуючи їх вікові особливості і особисті якості.
    В.О. Ключевський писав: "Щоб бути хорошим викладачем, потрібно любити те, що викладаєш і любити тих, кому викладаєш". У своїй роботі намагаюсь створити для кожного учня оптимальні умови навчання, задовольнити їх інтелектуальні потреби.
     Раціональне застосування яскравої образотворчої і предметної наочності, вербальних опор при введенні і відпрацюванні мовленнєвого матеріалу забезпечує оптимальні умови для його сприйняття, осмислення, а також для стимуляції мовної активності учнів.
     Відомо, що результативність навчання залежить також і від ставлення учнів до предмета. Тому формування позитивних мотивів є одним з гловних напрямків моєї роботи.
     Активізація пізнавальної діяльності учнів, залучення учнів в процес самостійного пошуку, розвиток їх інтересу до іноземної мови, історії, культури, звичаїв країн, мову яких вивчаємо - ось складові успіху.
     Радість пізнання розвиває творчість учнів, формує інтерес до вивчення іноземної мови. Тому на кожен урок намагаюсь підготувати щось нове, цікаве: проблемні творчі завдання, яскравий наочний матеріал, пісні, вірші, ігри.
     Без лексико-граматичних навичок неможливо організувати спілкування. Зробити процес навчання інтенсивним допомагає роздатковий матеріал для індивідуальної, парної і групової роботи. Наприклад, учням пропонується таке завдання: допоможіть секретарці заповнити пропуски відповідними дієсловами. Дія відбувається в минулому.
    Для слабких учнів пердбачені опори (список дієслів в неозначеній формі розташованих  в тій же послідовності, як вони дані в тексті). Контроль і самоконтроль здійснюється в класі: учні порівнюють свій варіантзі зразком, виправляють помилки, переказують оповідання.
    Необхідно згадати такий важливий аспект мови як граматика. Оволодіння граматикою при вивченні іноземної мови становить значні труднощі. Зокрема, це виявляється у великій кількості помилок, що нерідко ускладнюють комунікацію.
    Комунікація є мотивованою, зверненою до когось, ситуативною. Тому я намагаюся використовувати граматичні явища у звязку з конкретною комунікативною ситуацією. Учень має відчувати, що мова йде про потрібні  і реальні ситуації.
    В процесі роботи стає зрозуміло, що ситуації стимулюють  учнів до комунікативно мотивованого і активного виконання потрібних мовленнєвих дій. Подібні ситуації приносять радість, створюють важливі передумови успіху.
    Працюючи вже певний час, все більше переконуюсь, що різноманітні нестандартні форми уроку викликають інтерес у школярів, допомагають формуванню їх мовленнєвих здібностей, пізнавальної активності, вміння працювати самостійно.
    Тому проблема, над якою працюю називається "Впровадження інтерактивних ігор та розвиток творчих здібностей учнів на уроках анлійської мови".
    У своїй роботі я намагаюся знайти можливості для того, щоб урок був незвичайний. І перш за все я спираюсь на інтереси учнів, на їхнє бажання висловитись іноземною мовою. Так, перед початком роботи нал темою "Англомовна література" у 8 класі я пропоную учням анкету:

Are you fond of reading books?

What role do books play in your life?

Who is your favourite writer (poet)?

What English and American writers do you know?

Це дає змогу визначити коло інтересів учнів і дати їм відповідні індивідуальні завдання. Наприклад, одна група учнів розповідає про життєвий і творчий шлях Шекспіра, інша - про Байрона і т.д. Організована на основі анкетування робота забезпечує високу активність учнів і на уроці, і в ході самостійної підготовки до уроку.
    На останньому етапі уроку учням пропонується ситуація: Розкажи членам комісії про улюбленого письменника (поета).
    Членами комісії можуть бути учитель і 2 асистенти (найкращі учні), які ведуть бесіду з учнями:
     Who is your favourite writer (poet)?
     Why do you like him (her)?
     Така форма роботи допомагає учням вільно почувати себе на уроці, знімає напруження, вчить культурі спілкування, стимулює мовленнєву активність.
     Час від часу я використовую лекційну форму занять. Продовжу у 8 класі лекцію з теми "Англомовна література". Кожен учень одержує опорний конспект - листок паперу, розкреслений навпіл. Зліва записані пункти плану лекції , праворуч учні повинні записати за допомогою опорних слів короткий зміст почутого. Потім після роботи з конспектом учні готуються до самостійного висловлювання. Така робота привчає дітей більш вдумливо слухати вчителя, працювати з олівцем в руках, робити нотатки. Для лекції використовується найбільш інформативний, цікавий матеріал.
     Щоб учням було легше орінтуватись в англійській граматиці, я склала таблицю граматичних часів дієслова, де систематизувала відомості про граматичні часи. Практика показує, що таблиця потрібна, учні постійно користуються нею при перекладі з української на англійську мову.
     До активних форм роботи на уроках іноземної мови відношу уроки-конференції, прес-конференції, уроки-диспути, уроки - заочні подорожі, уроки-семінари. Як правило, такі уроки проводяться на заключному етапі роботи над темою. Їх мета- удосконалення раніше набутих навичок і вмінь.
     Готуючись до уроку-конференції, наприклад, я організовую індивідуальні і групові бесіди з її учасниками з метою виявлення недоліків і надання їм допомоги скласти план виступів, визначити основні положення висловлювань, зробити висновки.
     Роботу в парах і групах організую, виходячи з конкретних завдань. Звичайно поділяю клас на групи, в кожну групу входять учень-консультант, два середніх учня, один слабкий. даю різні завдання. Наприклад, на початковому етапі пропоную гру "Буратіно". Спочатку всі групи прослуховують діалог-зразок мієж Буратіно і його партнером. Потвм групи працюють самостійно. Працюючи над монологічним мовленням, також поділяю клас на групи. Спочатку учень-консультант описує малюнок, потім просить слабкого учня слабкого учня описати малюнок, а середньому пропонує інший малюнок, а потім один із них робить повідомлення, інші намагаються доповнити розповідь товариша.
     У 6 класі при вивченні теми "Подорож" даю групам різні завдання: перша група намагається довести, що найкращий спосіб подорожування - літаком, інша надає перевагу поїзду, інша - автобусу і т.д. Кожній групі даю картку з завданням - коючовими словами.
     В груповій і парній роботі часто використовую ігрові ситуації і рольові ігри.
     Наприклад, у 6 класі, працюючи над темою "Робочий день", поділяю клас на групи. Даю завдання: син прийшов зі школи, члени родини розпитують його, як пройшов день. При цьому намагаюсь створити ситуації, максимально наближені до реальних.
     Уроки намагаюсь будувати проблемно: обговорюється важливе, цікаве для учнів питання, що вимагає уточнення, прийняття рішення. Як і в житті, на уроці все взаємопов'язано.
     Навчання аудіювання займає важливе місце на уроці англійської мови. Це один з найважливіших відів мовленнжвої діяльності. Від рівня оволодіння ним значною мірою залежить не лише здатність учня до усвідомленого сприйняття іноземної мови, а і його готовність до реалізації всіх інших видів мовленнєвої діяльності: говоріння, читання, письма. Психолог-лінгвіст Б.В. Беляєв говорив: "Для того, щоб навчитися добре говорити іноземною мовою, треба попередньо наслухатись іноземної мови."
    Я повністю згодна з цими словами і намагаюсь знайти час для аудіювання на кожному уроці, використовуючи технічні засоби навчання. На уроках я використовую:

Вправи на передбачення змісту тексту та розвиток уяви:

Послухай початок оповідання та закінчи його сам

Подивись на малюнок. Послухай його опис і продовжи його сам.

     2.  Вправи на визначення логічної послідовності подій:

Послухай оповідання і перекажи українською мовою (у молодших класах)

Послухай текст і опиши дії головного героя в логічній послідовності.

     3.  Вправи на розуміння тексту без домислювань:

Послухай оповідання і скажи, чи містить воно наступне речення.

Перекажи оповідання.

Послухай два оповідання і знайди між ними зв'язок

     Особливої уваги, на мою думку, заслуговує такий важливий аспект вивчення іноземної мови як письмо. В наш час сучасна людина повинна вміти не лише спілкуватись, а й правильно викласти свої думки на папері. Тому на моїх уроках учні пишуть різні види диктантів:

вибірковий диктант (учні пишуть лише окремі речення);

диктант з пропущеними словами і словосполученнями;

диктант-твір (вчитель читає лише початок, а учні вигадують продовження);

диктант, до якого потрібно придумати заголовок.

     Велику роль при навчанні письму відіграють малюнки. Вивчаючи тему "Людина і її особистість" у 9 класі, учні виконують таке завдання:

 Подивіться на малюнок, на якому зображена людина і напишіть її біографію; Поєднайте 2-3 малюнки і складіть оповідання.

     Осболиво розвивають творче мислення, на мою думку, різноманітні види самостіної роботи літературного характеру. Сюди можна віднести написання творів. Як правило, учні пишуть твори на заврешальному етапі вивчення теми. Намагаюсь підбирати цікаві теми творів. У 8 класі, після вивчення теми "Англійські письменники і поети" пропоную учням написати твір на тему: "Моя перша зустріч із Шекспіром", "Яких трьох відомих людей ти запросиш до себе і про що ти з ними поговриш?"

     Теми письмових робіт можуть бути дуже різними, наприклад, такими: "Що краще - морозиво чи овочі?" (Тема "Їжа", 7 кл.), "Що краще - бути добрим чи вродливим?" (Тема "Зовнішність", 6 кл.).
     Вивчаючи тему "Лондон. Визначні місця", я пропоную дітям написати про Букінгемський палац та свою уявну зустріч з англійськоб королевою. Зазвияай діти охоче беруться за виконання такого завдання.
     Відомо, що в процесі спілкування чи гри набагато легше й приємніше вивчати іноземну мову. Тому я використовую на уроці з цією метою м'яч, на який наклеюю картки з тематичною лексикою, дієсловами, цифрами і т.п. діти грають з м'ячем, виконуючи при цьому різні завдання, наприклад:

Складіть речення у певному граматичному часі.

Поставте дієслова у ІІ та ІІІ формі.

Зоробіть речення заперечним чи питальним.

Складіть питання різних типів.

     Останнім часом серед інтерактивних методів широко використовується проектна робота. Робота над проектом передбачає створення максимально сприятливих умов для розкриття та прояву творчого потенціалу учнів: розвиток їхньої уяви, фантазії, мислення.
     За умов роботи над проектом формується внутрішній мотив говоріння, виникає необхідність щось сказати, що диктується бажанням взяти участь у спілкуванні. Напркилад, вивчаючи тему "Місто", учні працювали у групах, кожна група створила свій власний проект.
     Перша група. Проблема великих міст. переваги і недоліки проживання у них.
     Друга група. Якби ви були архітектором вашого міста, як би ви його спланували? Намалюйте план.
     Третя група. Якби ви були мером вашого міста, що б ви у ньому змінили?
Визначте проблеми і знайдіть рішення.
     Учням 7-А класу була запропонована проектна робота по темі: "Лондон. Визначні місця." Проекту передувала велика робота над темою (оволодіння лексико-граматичними зразками, аудіювання й читання текстів з теми, активізація матеріалу через вправи). Як результат роботи учні представили рекламні проекти визначних місць Лондона.
     Намагаюсь організувати навчання так, щоб і на уроці і поза ним кожен міг розвиватись у своєму темпі. Кожен учень має сам вирішувати, який рівень володіння іноземною мовою йому під силу, звичайно, забезпечивши, при цьому мінімально допустимий рівень за шкільною програмою. Діти працюють самостійно у своєму стилі й темпі за рахунок індивідульного навчання, вони захолено сприймають інтерактивні форми навчання, особливо такі як "Криголам", "Снігова куля", "Мікрофон", "Календар", "Коло" та інші.
    На мою думку, урок не може існувати без інтерактивних ігор. Інтерактивні ігри - це спеціальна форма організації навчальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання. Суть цих ігор полягає в тому, що навчальний процес відбувається у ігровій взаємодії усіх учнів. Передусім слід підготувати учнів до інтекативного навчання, давати час поміркувати над завданням, а лише згодом виконувати його "граючись".
     Досить ефективним є об'єднання учнів у групи. У 5 класі для автоматизації лексичних одниць доречно об'єднати клас у чотири групи. Кожній грцпі роздати карткиза темами "Weather", "Seasons", "Months" і в кожній темі повинне бути слово, яке не відповідає їй. Учні вимовляють ці слова та знаходять невідповідне слово.
    Ефективною у молодших класах э гра "In the Line". Передаючи по черзі один одному м'яку іграшку, один з учнів каже слово українською мовою і передає іграшку тому, хто маж перекласти його англійською. Потім цей учень каже своє слово і передає наступному. Таку гру можна використовувати і для закріплення автоматизації дій учнів у говорінні. Тобто один учень ставить запитання за темою та предає іграшку тому хто повинен відповісти.
    У 6 класі для повторення лексичного матеріалу та закріплення виразів за зразком: "To my mind...", "In my opinion...", "I suppose..." сдід готувати різноманітні обговорення. Кожна група витягує зі скриньки папірець на якому написана певна ситуація, після цього слід дати певний час на обговорення та обдумування її.
     Ефективно і цікаво проходить впровадження такої інтерактивної технології як "Акваріум". Цей варіант роботи є сприятливим для розвитку навичок спілкування малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.
     Роботу можна організувати в 11 класі за темою "Wealth". Клас об'єднується у три групи по 5 учасників. Одна з груп сідає на початку середнього ряду в класі і отримує завдання для проведення групової дискусії, поки діюча група займає місце в центрі, інші групи ознайомлюються з даним завданням. Учні , що знаходяться в зовнішньому колі, не заважають
у обговоренні, а навпаки уважно слухають. По закінченню відведеного для дискусії часу група повертається на своє місце, а я ставлю класу такі запитання: "Do you agree with your group opinion? Why?" На таку бесіду відводиться 3-4 хвилини. Після цього місце в акваріумі займає інша група.
     Цікавою є гра для 5 класу "Fruit salad". Кожен учень отримує свою назву: яблуко, апельсин, банан, груша. Коли вчитель називає певні фрукти, вони повинні швидко помінятися місцями.
     Ефективною є гра "Поєднай". Учитель заздалегідь готує два види карток. На одних слід написати прислівники, на інших дієслова.
     Учні по черзі підходять до вчителя і тягнуть і дієслово і прислівник. Потім їм необхідно показати мімікою та жестом дієслово та прислівник. Всі інші повинні відгадати.
     У 7 класі учнів можна поділити на дві команди, та поставити учасників один навпроти одного. Завдання кожної команди запам'ятати як стоять і у що одягнені їхні суперники. За вказівкою вчителя обидві команди стають у різні кутки класу і змінюють щось. Через декілька хвилин команди знов зустрічаються та намагаються сказати, що змінилось у зовнішності їхніх суперників.
     У 8 класі на закріплення нових слів по темі "Celebrations" доречно провести гру з визначеннями. Один з учнів стоїть перед класом, а інші учні намагаються дати визначення та пояснити нове слово англійською мовою так, щоб не називати його. Завдання учня - його відгадати.
     У 11 класі доречно використати гру "Agree, disagree, not sure". Вчитель зачитує суперечливі твердження та заздалегідь ділить клас на три частини. Ті, які погоджуються з твердженням стають з правого боку. Ті, які не погоджуються - з лівого, а ті які невпевнені - посередині. Вони повинні обговорити дане твердження та аргументувати свою думку.
     Вчитель постійно повинен слідкувати за порядком виконання учнями завдання, заохочувати до роботи, підбивати підсумки роботи, стежити за часом, доповідати про результат роботи.
     Таким чином використання інтерактивних методів навчання робить урок не лише більш ефективним та цікавим, але і стимулює та заохочує учнів до вивчення іноземної мови. Учні залюбки беруть участь у таких видах роботи. Це підвищує їх пізнавальну активність.
     Останнім часом віддаю перевагу інтегрованим урокам. Інтегрований урок - це:

самореалізація, самовираження творчості вчителя

розкриття здібностей учнів

розвиток образного мислення, творчої активності учнів

Вважаю, що перевагами інтеграції на уроці є:

Навколишній світ пізнається дітьми у багатогранній єдності.

Інтегровані уроки розвивають потенціал самих учнів, сприяють активному пізнанню оточуючої дійсності.

Форма проведення інтегрованих уроків нестандартна, цікава.

Характеристика інтегрованих уроків:

максимальна чіткість;

компактність;

стислість навчального матеріалу;

логічна взаємообумовленість, взаємозв'язок предметів, які інтегрують;

велика інформативна ємність навчального матеріалу.

Інтеграція є одним із продуктивних шляхів перетворення сучасної школи, усунення протиріччя між швидко зростаючим об'ємом знань та можливістю їх засвоєння.
Вона сприяє доланню фрагментарності та мозаїчності знань учнів, забезпечує оволодіння ними комплексним знанням, системою універсальних людських цінностей, слугує формуванню системно-цілісного погляду на світ.
Так, мною проведено наступні інтегровані уроки:

Із світової літератури і англійської мови "бути чи не бути?" (За таргедією Шекспіра "Гамлет")

Із світової літератури та англійської мови "Краса і сила земної любові трагедії В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта")

З англійської мови та хімії "Luminaries of the 19-th Century. Дмитро Менделєєв. Значення першого закону".

У 5 класі розпочато систему уроків з англійської мови та природознавства. Вже проведено 2 уроки:

"Kingdom of Seasons. Методи пізнання природи".

"The Weather. Спостереження за погодою".

     Результат своєї роботи бачу в учнях, які є активними учасниками шкільних районних та обласних олімпіад, переможцями районних олімпіад. Декілька моїх учнів пов'язали своє життя з англійською мовою, вони стали студентами Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
     Робота вчителя іноземної  мови повинна сприяти естетичному вихованню школярів, формуванню їх переконань, високих громадянських якостей та ідеалів.
     Відомий англійський письменник Оскар Уайльд писав: "Найкращий спосіб навчити учнів  - це зробити їх щасливими". Я повністю погоджуюсь з його думкою.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

 

Хто такий сучасний учень середньої школи?

Зазвичай у середній школі ми працюємо з дітьми віком від 10 до 16 років. Цей вік заведено називати перехідним чи підлітковим. Він починається, коли частина мозку, відома як гіпоталамус, починає виділяти гормон, що приводить у дію гіпофіз і статеві залози. Ті починають виробляти чоловічі або жіночі статеві гормони. Як правило, це відбувається, коли людина досягає 14-річного віку. Але в деяких країнах із високим рівнем охорони здоров’я активація статевих залоз починається дещо раніше. Директор Центру дитячого здоров’я Королівської дитячої лікарні в Мельбурні професор С’юзан Сойєр вважає: попри те, що вікові категорії завжди визначалися досить довільно, період із 10 до 24 років підходить якнайкраще під цю категорію. Особливо з огляду на те, як сьогодні розвиваються підлітки.

Як це стосується нас, вчителів? Робота з підлітками — непросте завдання. Здається, цю думку поділяють викладачі іноземних мов у цілому світі. Проте не всі: одні викладачі дуже зацікавлені працювати із цією спеціальною віковою групою, іншим не подобається такий виклик. Правда в тому, що викладати англійську як другу чи іноземну мову (ESL/EFL) підліткам ніколи не було легко. Згідно з останніми дослідженнями в галузі нейронаук, причини цього можуть лежати в дозріванні мозку підлітків. Під час перехідного віку вони зазнають багатьох фізичних і когнітивних змін, які проявляються в класі. Наприклад, педагоги зазначають, що деякі учні безперервно розмовляють і зазвичай не дуже захоплені діяльністю, яку ті запланували на урок. Найгірше, що навіть якщо учні співпрацюють, вони можуть залишатися зосередженими, лише якщо їм вдається не заснути!

Дозрівання мозку відбувається зазвичай від задньої частини до передньої. Нейрофізіологи довели, що ділянка мозку, яка дозріває найшвидше під час підліткового віку — це префронтальна кора. Вона активно бере участь у прийнятті рішень, мисленні наперед і порівнянні ризиків та винагород. Саме цей факт впливає на всі аспекти підліткової поведінки, оскільки передня частина мозку відповідає за функції мислення та контроль імпульсів і емоцій. Мотивація, тобто здатність мати достатньо ілюзій та імпульсів для досягнення мети, також міститься в префронтальній корі. Порівняно зі старшими, зрілішими учнями, підлітки, як правило, менш відповідальні за виконання домашніх завдань, мають проблеми з відкладанням задоволення, їм важко викликати силу волі для підготовки до іспитів. Як пише професор психології Лоуренс Штейнберг у своїй книзі «Перехідний вік» (Adolescence, 2008), підлітковий мозок «має добре розвинений прискорювач, проте лише частково розвинене гальмо». Не дивно, що навчання та виховання підлітків — непросте завдання!

Особливі потреби підлітків та як їх задовольнити на уроці англійської

Перешкоди в навчанні підлітків можна значною мірою подолати, якщо зрозуміти основні причини їхньої поведінки. І зробити правильний педагогічний вибір, який допоможе впоратися з їхнім фізичним та емоційним станом. Підлітки мають специфічні потреби, і їхнє визнання допомагає вчителям створити осмислене навчальне середовище. Хоча ці потреби, безумовно, є в більшості учнів, вони найбільш виражені в підлітковому віці.

Потреба гри та соціальної взаємодії

Підліткам подобається бути зі своїми однолітками, і вони іноді не можуть дочекатися, поки закінчиться урок, щоби розважитися з однокласниками. Із цієї причини середовище для вивчення мови з великою кількістю соціальної взаємодії є набагато сприятливішим для навчання, ніж таке, де практично немає взаємодії. Це означає, що важливо створити якомога більше простору для автентичного спілкування на уроках і завжди розглядати групову роботу як корисний складник діяльності з мовної практики. Як додатковий зиск від спільної, інтерактивної групової роботи ви отримуєте підхід, орієнтований на учнів (student-centered approach), у якому вчитель виконує роль фасилітатора, а не вчителя, і це сприяє залученню учнів та вивченню мови.

Потреба відпочинку

Професор психіатрії та поведінки людини Мері Карскадон у свої книзі «Коли зіткнулися світи: потреби підлітка у сні проти суспільних вимог» (When worlds collide: Adolescent need for sleep versus societal demands, 1999) зазначає, що підліткам потрібно близько дев’яти годин сну вночі, щоби залишатися активними впродовж дня. Однак здебільшого рідко хто з них отримує таке задоволення, і саме тому вони можуть спати на уроках. Вони просто борються зі сном! Викладачі повинні цілком серйозно брати це до уваги під час планування занять. Якщо підлітки сплять на уроці, ми повинні запропонувати їм варіанти психічної стимуляції та фізичну активність.

Потреба фізичної активності

Дослідження, проведене в Університеті Колорадо, продемонструвало, що студенти, які вивчають англійську як другу мову, здебільшого віддають перевагу кінестетичному навчанню як основному стилю. Вчителі можуть легко підтримувати вивчення мови, поєднуючи фізичні рухи з конкретною метою, наприклад, вивченням нової мовної структури або відточуванням уже набутих мовних навичок.

Переміщення учнів у класі під час уроку може сприяти вивільненню ендорфінів. А також інших важливих природних мотиваторів, як-от норадреналін і дофамін, які протидіють сонливості та допомагають студентам зосередитися. Коротка діяльність, яка передбачає рух, приводить до збільшення концентрації, що допомагає підліткам бути уважнішими протягом усього заняття.

Потреба навчатися в менш напруженому середовищі

Стрес, як правило, пов’язаний із дорослим життям і роботою. І ми всі знаємо, наскільки неприємно працювати в стресовому середовищі. Але правда в тому, що підлітки також можуть піддаватися високому рівню стресу в школі. Усе тому, що мозок має більшу пластичність під час статевого дозрівання.

Певною мірою ми можемо знизити рівень стресу наших учнів, якщо даватимемо їм вибір, коли це можливо, наприклад, із виконанням домашніх завдань або дедлайнів. Крім того, надання підліткам кількох опцій у навчанні дає їм змогу  брати на себе відповідальність і досягати почуття реальної зацікавленості у своєму навчанні.

Інструменти для вчителя

Дайте їм поговорити.

Підлітки дуже зосереджені на собі та надзвичайно емоційні. Їм подобається розповідати про себе, своє життя, висловлювати власну думку. Дозвольте їм, наприклад, створити та вести свій блог. Тут вони матимуть змогу писати статті та навіть знімати відео. Соціальні медіа та інтернет дають для цього безліч можливостей. Це набагато цікавіше, ніж працювати на аркуші паперу. Тут вони можуть вільно та безкінечно говорити про те, що їх найбільше цікавить — тобто про себе самих. Використання відео є ефективним, тому що воно приносить зовнішній світ до ваших учнів, і вони можуть генерувати великі дискусії в класі. Також відео надихають учнів висловлювати власну думку та ділитися нею. Звісно, підготовка матеріалів і запитань до відеороликів для проведення уроку може забрати багато часу, тому ви можете ознайомитися з деякими вичерпними планами уроків, що ґрунтуються на коротких реальних відео на різні теми, на сайті Fluentize.com.

Дайте їм право голосу.

Підлітки хочуть знати, ЧОМУ вони щось роблять, ЯК це їм допоможе та ЯК це пов’язано з їхнім життям. Ви можете мотивувати своїх учнів, якщо ваші уроки будуть стосуватися їх безпосередньо. Власний досвід підлітків може виявитися набагато кориснішим, ніж будь-який ресурс із книжки чи інтернету. Дозвольте їм самим проголосувати та обрати теми, які їм буде цікаво вивчати.

Дайте їм покайфувати.

Сучасні підлітки ототожнюють поняття «веселощі» і «кайф» з поняттям виклику або челенджу. Нам, вчителям, залишається лише використати це на уроці. Для цього бездоганно підходить гейміфікація. Бінго… Хрестики-нулики… Шибениця… Ми давно граємо в ці ігри на уроках англійської. Але гейміфікація — це більше, ніж просто грати в ігри. Типові елементи гри, такі як дошка лідерів, аватари, бали, рівні, нагороди та значки — це теж елементи гейміфікації. Проте якщо ви захотіли гейміфікувати свій урок, то спочатку потрібно визначити мету, якої, як ви сподіваєтеся, ваші учні зможуть досягти, а вже потім скористатися елементами гри і самостійно розробити гру, яка допоможе вашому класу досягти цієї мети, включно з використанням згаданих раніше елементів.

Гейміфікація доводить свою ефективність. Деякі дослідження показують, що правильно застосована гейміфікація може поліпшити відвідуваність, підвищити розуміння змісту матеріалу, заохотити участь і, у кінцевому підсумку, поліпшити успішність.

Дозвольте їм «потусуватися».

Короткі вправи, під час яких учні переміщуються класом та спілкуються між собою, називаються mingle activities. Така «тусовка» допомагає учням розговоритися і створити дружню атмосферу. Щоби такі вправи були максимально ефективними, слід:

забезпечити якомога більше простору, перемістіться, наприклад, на відкритий простір або на вулицю;

чітко проінструктувати учнів про те, як організовуватися: у ряди, кола, групи тощо;

завжди слідкувати за чіткою метою кожної вправи (не слід давати вказівки на кшталт «talk about travel with your partner», краще сказати «find a country you’ve both visited twice» або «compare your favorite sightseeing activities»).

Класичним прикладом mingle activity є «Find someone who…», у якому учні отримують список характеристик, які вони повинні знайти у своїх однокласників.

Наприклад, «Find someone who…»:

Has been to Lviv

Takes dance classes

Loves calamari

Is allergic to dairy

Was born in August

Speaks more than two languages…

Ще одним із прикладів є так звані Conver-Stations. Дайте невеликим групам час для обговорення певної теми. Коли закінчується час, половина членів кожної групи міняється із сусідньою групою. Вони діляться результатами обговорення своєї першої групи, а потім переходять до нової теми. Або скажіть учням стати в два ряди один навпроти одного. Напишіть на дошці або поставте питання і скажіть, що учням потрібно його обговорити протягом 30 секунд. Потім ряди зсуваються на одного учня, учні отримують нового партнера, і ставиться нове питання.

Дайте їм незалежність!

Маленьку, але все-таки НЕЗАЛЕЖНІСТЬ підліткам може дати task-based approach, який зосереджується на засвоєнні мови через виконання відповідних завдань у невимушеній, позитивній атмосфері. Information gap, reasoning gap і opinion gap — основні типи завдань у цьому підході.

Information gap — завдання, що передбачають передавання інформації від однієї особи до іншої, від однієї форми до іншої або з одного місця в інше. Наприклад, двоє студентів можуть мати різні розклади навчання, але вони хочуть знайти час, щоби зібратися разом на чай. Вони повинні отримати відповідну інформацію один від одного, щоби визначити, коли обидва вільні, а також коли їхній вільний час збігається з часом, коли працює кафе. Такий вид діяльності дає учням змогу запитувати інформацію, просити роз’яснення та обговорювати їх, а також робити відповідні висновки.

Reasoning gap — завдання, у якому ви просите своїх учнів отримати інформацію з того, що ви їм даєте. Вони повинні зрозуміти та передати інформацію, як і в попередньому типі завдань, проте тепер вони повинні використовувати логіку та власні висновки для того, щоби вирішити, яку інформацію слід передавати і як слід розв’язати проблему. Наприклад, ви можете попросити своїх учнів обрати між швидкістю та вартістю, а також між ціною та якістю з огляду на певну ситуацію та різні обмеження.

Opinion gap — завдання, в яких учні повинні висловлювати свої особисті вподобання, почуття або ідеї щодо конкретної ситуації. У старших класах ви можете попросити їх узяти участь у дискусії або дебатах про політичну чи соціальну проблему. Дещо молодші школярі можуть закінчити історію. У цих видах діяльності немає правильної або неправильної відповіді, а отже, немає об’єктивних засобів, за допомогою яких можна судити про результати, поза тим, що те, що роблять або говорять учні, вирішує поставлене завдання. Ви можете обмежити їх у кількості слів або часі, а також попросити використовувати певні мовні конструкції. Інакше оцінка суб’єктивна, а не об’єктивна.

На сайтах fluentu.com та how-to-teach-english.ontesol.com ви зможете знайти багато завдань, які є прикладами task-based approach, і використовувати їх на своїх уроках. Останній є сильним комунікативним підходом, у якому учні витрачають багато часу на спілкування.

Який би спосіб роботи на уроці ви не обрали, підліткам завжди подобатимуться вчителі, які «в тренді». Якщо ми постійно рухаємося вперед і розвиваємося, нашим учням буде з нами цікаво. А для того щоби бути в курсі всіх найновіших і найкращих методик навчання англійської, є спеціальні курси для викладачів. Новинкою, яка вже успішно завойовує серця педагогів в Україні, стали курси від Кембриджського університету CELT-P (для тих, хто працює в початковій школі) та CELT-S (для тих, хто навчає учнів середніх шкіл). Тепер ці міжнародні кваліфікації можна отримати й українським вчителям у Grade Education Center нарівні з CELTA у різноманітних форматах, у тому числі — CELTA online.

І пам’ятайте: краще знати, як чогось навчитися, ніж просто щось знати.

 

 

 

Сучасний урок — це далеко не одноманітна та єдина струк­турно-змістова схема. Тому кож­ний конкретний учитель визна­чає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі. Саме урок — це місце, де відбуваються основні процеси навчання, вихо­вання й розвитку особистості.

Урок — це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками відрізок навчально-ви­ховного процесу. Водночас — це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його ін­телектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.

 

За попередні роки багато пе­дагогічних цінностей змінилося. З'явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Го­ловне, що сьогодні урок розгля­дається не тільки як діяльність учи­теля, іншими словами, як форма навчання, а и як діяльність учня, інакше кажучи, учіння.

 

У методичній літературі ви­значаються чотири блоки вимог до сучасного уроку:

загальнопедагогічні вимоги;

дидактичні вимоги;

психологічні вимоги;

гігієнічні вимоги.

Перший блок.

Загальнопеда­гогічні вимоги;

пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу;

урахування вікових та індиві­дуальних особливостей учнів;

орієнтація на процес на­вчання;

тривимірне навчання;

створення емоційно-актуаль­ного фону навчання;

педагогічний такт і культура мови;

пізнавальна самостійність учнів;

чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку.

 

Другий блок.

Дидактичні вимоги:

раціональне використання кожної хвилини уроку;

раціональна єдність словес­них, наукових і практичних ме­тодів навчання;

використання активних ме­тодів навчання;

зв'язок із раніше вивченим досвідом, набутим учнем;

формування вмінь учнів са­мостійно здобувати знання й за­стосовувати їх на практиці;

індивідуалізація, диферен­ціація та інтенсифікація навчаль­ного процесу;

використання сценарних варіантів уроку, які є носіями ін­формації;

створення умов для успіш­ного навчання учнів;

чітке формулювання освіт­ніх задач в цілому і його скла­дових елементів, їхній зв'язок із розвиваючими та виховними задачами;

вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостій­ність у навчанні учнів;

реалізація на уроці всіх ди­дактичних принципів;

організоване закінчення уроку;

здійснення міжпредметних зв'язків.

урахування принципів дифе­ренціації та індивідуалізації.

Третій блок.

Психологічні вимоги:

урахування психологічних особливостей кожного учня;

нормальний психологічний стан і гарний настрій учителя й учнів;

вимогливість і доброзич­ливість учителя й учнів;

педагогічна етика і психоло­гічний такт.

 

 

Четвертий блок.

Гігієнічні вимоги:

дотримання певного темпе­ратурного режиму;

нормативність освітлення класного приміщення;

провітрювання;

відповідність шкільних меб­лів вимогам нормативів;

чергування видів навчальної роботи;

попередження переванта­ження, стомлюваності школярів.

 

До необхідних компонентів сучасного уроку можна також віднести організаційну, психо­логічну, виховну та санітарно-гігієнічну складові уроку.

 

Організаційна складова уроку

 

Організація уроку є одним із основних аспектів. Мета ор­ганізації полягає в забезпеченні успішної реалізації змісту та зав­дань навчання, умов для ефек­тивної взаємодії учителя та учнів у навчально-виховному процесі.

Організація педагогічної діяль­ності вчителя на уроці передбачає: постановку доцільної та раціо­нальної мети та завдань навчання; мотивацію спільної діяльності уч­нів та вчителя; планування, нор­мування, діагностування, про­гнозування, стимулювання, конт­роль і корекцію процесу навчання та його результативності; вико­ристання раціональної та ефек­тивної технології навчання.

 

Організаційний аспект уроку характеризується його основними компонентами:

структура уроку;

організація навчального ма­теріалу;

організація педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів;

організація навчально-ма­теріального забезпечення та тех­нічного оснащення уроку;

використання часу на уроці.

 

Учені та практики виріз­няють два аспекти організа­ції: упорядкованість та спря­мованість. Упорядкованість ви­значається кількісно як вели­чина організованості системи, тобто її певний стан. Спрямо­ваність характеризує відповід­ність чи невідповідність органі­зації умовам оточуючого сере­довища. З точки зору забезпе­чення впорядкованості уроку, організація передбачає раціо­нальність його структури в ці­лому і структурних компонентів зокрема; педагогічної діяльності вчителя, навчально-пізнавальної діяльності учнів, відносин між ними; матеріально-технічне ос­нащення уроку, раціональне ви­користання часу на уроці.

 

У типовому комбінованому уроці основними структурними компонентами є:

перевірка домашнього за­вдання;

актуалізація опорних на­вчальних досягнень учнів;

вивчення нового матеріалу;

контроль та корекція на­вчально-пізнавальної діяльності учнів та її результативність;

підбиття підсумків уроку;

повідомлення домашнього завдання.

 

Незалежно від специфіки структури уроку, його організа­ційний аспект включає:

організацію перевірки до­машнього завдання;

постановку проміжних цілей і завдань навчання;

організацію змісту навчаль­ного матеріалу;

організацію спільної діяль­ності вчителя та учнів;

навчально-методичного за­безпечення уроку;

забезпечення оптимального дозування витрат часу на кожний структурний компонент уроку і вид навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 

 

Стосунки між педагогом і уч­нем встановлюються як суб'єктно-суб'єктні. За цих умов учень висту­пає як активна діяльнісна оди­ниця навчально-виховного про­цесу в якості суб'єкта і замовника знань, тобто як індивід, якому при­таманні індивідуальні особливості (темперамент, пам'ять, мислення, уява, потреби, соціальна орієнта­ція), інтереси та запити.

 

Система параметрів, що ха­рактеризує організацію закріп­лення, систематизації та узагаль­нення знань учнів:

постановка та реалізація цілей і завдань закріплення, сис­тематизації, узагальнення знань учнів;

виділення у змісті навчаль­ного матеріалу основного, іс­тотного, що підлягає закріпленню, систематизації та узагальненню;

навчально-матеріальне за­безпечення (наочність, роздатковий дидактичний матеріал, ТЗН, реактиви тощо);

забезпечення оптималь­ної працездатності учнів (зміна видів діяльності, психологічна розрядка, фізкультхвилинка, му­зична пауза);

забезпечення раціональної організації зворотного зв'язку;

організація контролю та ко­рекції знань учнів у процесі їх­нього закріплення, систематиза­ції й узагальнення;

взаємозв'язок закріплених, систематизованих та узагальне­них знань учнів із домашнім зав­данням.

 

Психологічна складова уроку

 

Психологічна складова уроку базується на таких тезах:

урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня (формувати інтелектуальні, моральні та інші якості особистості);

зміни в структурі особис­тості відбуваються лише в тому випадку, коли учень діє за внут­рішнім покликанням, а звідси — висновок, що вчителеві необхідно стимулювати пізнавальну актив­ність та інтереси учня;

виховуюче навчання не можна зводити до виховних мо­ментів уроку; усі вони мусять бути виховуючими за своєю суттю;

центральний компонент будь-якого уроку — організація пізнавальної діяльності учнів, де провідними пізнавальними проце­сами є мислення та уява;

успіх навчання залежить не тільки від зовнішніх факторів (зміст, методика, майстерність учителя тощо), але й від внутріш­ніх умов, тобто індивідуально-пси­хологічних особливостей учнів.

 

Таким чином, із точки зору психологічної складової уроку, сучасний урок повинен врахову­вати: психологічну мету, стиль уроку, організацію пізнавальної діяльності учнів, організованість учнів та врахування їхніх вікових особливостей.

 

Виховна складова уроку

 

Системний підхід, як методо­логічна основа організації вихо­вання учнів на уроці, передбачає:

постановку виховних цілей і завдань на уроці;

виявлення та раціональну реалізацію виховного потенціалу навчального матеріалу;

визначення комплексу до­мінуючих компонентів вихов­ної системи і зосередження уваги на ньому в процесі навчання;

визначення та використання педагогічного доцільного комп­лексу принципів виховання, опти­мальних шляхів його реалізації;

вибір і використання ефек­тивних методів впливу на осо­бистість учня у процесі на­вчання;

забезпечення взаємодії внут­рішніх і зовнішніх факторів ви­ховного впливу на учнів;

раціональність управління виховним процесом на уроці;

оцінка ефективності вихо­вання учнів на уроці, концепції змісту, форм і методів виховання учнів у процесі навчання.

До основних компонентів ви­ховного аспекту уроку належать: національне, моральне, розумове, трудове, фізичне, естетичне, еко­номічне та валеологічне вихо­вання.

Санітарно-гігієнічна складова уроку

 

На санітарно-гігієнічний ас­пект уроку впливають не лише фактори безпосередньо самого уроку, його зміст і методики на­вчання, але й багато інших зов­нішніх факторів, які тією чи ін­шою мірою впливають та зумов­люють його якість. До таких на­лежать:

гігієна навчальних при­міщень, праці вчителя та учнів;

фізіологічно-гігієнічні пе­редумови організації процесу на­вчання;

організація і зміст гігієніч­ного навчання та виховання учнів.

попередження переванта­ження, стомлюваності школярів.

 

Визначившись із цілями уроку, ми можемо братися за складання плану – чого і як саме ми збираємося навчати. Ми визначаємо найважливіші компоненти (частини) уроку, розмірковуючи, що повинно робити учнівство та як. Тож план уроку нагадує дорожню карту, що показує нам, куди ми йдемо і як збираємося туди дістатися – хоча під час подорожі може виявитися, що нам потрібно піти іншим шляхом!

Основні компоненти плану уроку показують, для чого ми його проводимо (цілі), що та як будуть робити вчитель/-ка і учнівство протягом уроку (процедуру уроку – види роботи, які використовує вчитель/-ка), розподіл часу на різні етапи уроку, характеристику групи. Вся ця інформація допомагає передбачити можливі проблеми та спробувати запобігти їм.

 

протягом уроку: план допоможе дотримуватися розподілу часу та послідовності процедур;

після уроку: план допоможе рефлексії про те, як усе відбувалося на уроці, що вдалося, а що – ні; він також допоможе спланувати наступний урок.

Плануючи урок, потрібно ставити ряд запитань до кожного компоненту.

Компоненти плану уроку	Запитання
Характеристика класу	Для кого ми плануємо урок?
Місце уроку в програмі	Як цей урок пов’язаний з попереднім та наступним?
Основна мета	Чим має оволодіти учнівство на кінець уроку?
Допоміжні цілі	Що ще має вміти учнівство протягом уроку, що дасть йому змогу досягти основної мети?
Поетапні цілі	Яка мета кожного етапу уроку?
Особисті цілі	Які аспекти власної педагогічної діяльності ми хочемо розвинути або покращити?
Припущення	Що наше учнівство вже знає і що може робити щодо поставлених цілей?
Передбачувані проблеми	Що може викликати в учнівства труднощі на уроці? Що воно, можливо, ще не звикло робити? Де воно може почуватися невпевнено?
Можливі рішення	Які дії ми можемо виконати, аби подолати передбачувані проблеми?
Навчальні посібники, матеріали, обладнання	Що ми маємо не забути взяти на урок?
Процедури	Які завдання підготувати на кожний етап уроку?
Розподіл часу	Скільки часу потрібно на кожний етап уроку?
Схема взаємодії	Яким чином учні/-иці працюватимуть на різних етапах уроку: індивідуально, у парах, у групах чи цілим класом?
Домашнє завдання	Яку подальшу роботу слід виконати учнівству перед наступним уроком?

Не кожний урок має містити всі вказані компоненти. Проте під час планування важливо ставити собі ці запитання.

Ось кілька практичних порад для створення ефективного плану уроку:

обирайте завдання, що допоможуть досягти поставленої мети; також перевірте логічний зв’язок між етапами уроку;

забезпечте різноманіття завдань, схем взаємодії та навичок, що опрацьовує учнівство. Учні/-иці будь-якого віку потребують різноманіття, але особливо воно важливе для молодших школярів/-ок, вони потребують частої зміни діяльності;

добре, якщо план уроку містить етапи, які, за потреби, можна пропустити. Добре також включити до плану варіації. А саме – диференційовані або додаткові завдання на випадок, якщо учням/ицям знадобиться менше часу на виконання завдань, ніж вчитель/-ка розраховує, або якщо вчитель/-ка не впевнений/-на, чи добре працюватимуть усі частини плану;

складати план якнайпростіше, нотатки – кращі за повні речення, і немає потреби описувати кожний крок у деталях. Проте може знадобитися записати деякі речі повністю – наприклад, підказки для опрацювання якоїсь структури, запитання для перевірки розуміння, інструкції тощо;

добре, якщо план чіткий і добре читається протягом уроку. Використовуйте різні кольори, рамки, підкреслювання тощо. Також намалюйте, як буде виглядати дошка на різних етапах уроку;

план уроку можна розділити на дві частини: загальна інформація та види роботи. Перше є результатом ретельного визначення, хто наші учні/-иці, чого вони потребують та які наші цілі. Відповіді на ці запитання створюють контекст, шо допомагає нам написати процедурну частину плану.