Виховна година "Мова рідна - слово рідне"

 

Запорізька загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів № 58

Запорізької міської ради

Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

( наукова конференція )

«Мова рідна – слово рідне»

до Дня української писемності та мови

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 Підготувала

                                                          класний керівник

                                                   Бідненко Т.В.

 

 

 

 

 

 

Тема: «Мова рідна – слово рідне»

 Мета:

• Виховувати інтерес до української мови, рідного слова як неоціненного духовного багатства, у якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції.
• Поглибити знання учнів відомостями про виникнення писемності, про історію та розвиток рідної мови; показати її красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини.
• Розвивати комунікативну компетентність учнів з даної теми; вміння та навички виразного читання творів різних жанрів, використовуючи засоби виразності.
• Виховувати любов і повагу до рідного слова.

 

 Тип заходу: публічна лекція  - у формі наукової конференції

 

Епіграф до виховної годин:                   

                                                                      «Мова – це кров,

                                                  що оббігає тіло нації.

                                                            Виточи кров – умре нація».

                                                                               Юліан Дзерович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЛАЙД 2

Вчитель: Сьогодні в нас незвичайна виховна година  а така собі наукова конференція,  де ми з експертами доведемо, що українська мова милозвучна, красива, багата, та солов'їна. Що це найцінніший дарунок людини, талісман її долі, таланту та безсмертя. Наша наукова конференція присвячена такій події як день української мови та писемності.

На нашій науковій конференції виступить доповідач та наукові експерти.

 

СЛАЙД 3

Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці 18 століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз,
Та був у нім завдаток сил багатий.
І вогник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

 

СЛАЙД 4

Вчитель: 9 листопада  - це  свято одне з наймолодших державних свят, яке було встановлено 1997 року Президентом України Леонідом Кучмою. В указі було зазначено: «Установити в Україні День української писемності і мови,  який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

В цей день  за традицією покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю, відзначають найкращі здобутки просвітителів та мовознавців у сфері мови та культури України, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою. А також у цей час стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Саме він став засновником цього конкурсу серед передової учнівської молоді.

 

СЛАЙД 5

 На весь світ стало відомим ім’я Петра Яцика, українського мецената з Канади, який започаткував проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови, спрямованого на пропаганду і підтримку розвитку української мови.

Петро Дмитрович Яцик  відомий  канадський  бізнесмена і мецената українського походження,  народився  7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне Сколівського району на Львівщині. Життєвий шлях завершив у Торонто 1 листопада 2001-го, де його поховано на цвинтарі в Гай-парку.

Петро Яцик мав дар навпрошки йти до істини. Не випадково він такий успішний став у бізнесі. Він сам характеризував себе: «Бог нагородив мене вмінням вирощувати п'ять помідорів там, де інші вирощують один». Це, звісно, образно. Але характерно, що саме він 1949 року прилетів до Канади і, стоячи в Монреалі на летовищі з 7 доларами в кишені, сказав: «Я буду мільйонером, тут будуватиму Україну».

Народився у селянській родині, закінчив 7-річну сільську школу, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Під час війни співпрацював з українськими партизанами.

1944 — виїхав на Захід, проживав у Німеччині. Закінчив Український технічно-господарський інститут , в якому вивчав економіку.

З 1949 року — у Канаді: власник і президент приватної будівельної фірми. 

 Засновник Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів», був його почесним президентом.

Міжнародному конкурсу знавців української мови, меценатом якого був Петро Яцик, надано його ім'я.

За багатолітню меценатську діяльність нагороджений «Почесною відзнакою Президента України» (1996), а до свого 80-ліття — орденом князя Ярослава Мудрого.

 

 

СЛАЙД 6

Вчитель: Рідна мова! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати.

Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.

 

Запрошую до слова експерта з історії – Кофанова Кристина

 

СЛАЙД 7

Вчитель: У слові народ втілив красу і багатство навколишнього світу, свої думки, почуття, переживання, любов і ласку, ніжність і великодушність, гнів і ненависть. Про це свої дуже гарно сказала видатна українська письменниця – поетеса Ліна Костенко

Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись

Коли не знаєш, з чого їх почать

Бо всі слова були уже чиїмось.

 

 

СЛАЙД 8

            Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення. У багатому мовному арсеналі виробилася і закріпилася ціла система словесних вітань:

 «Доброго ранку», «Доброго здоров’я», «Добридень», «Доброго вечора у вашій хаті», «Бувайте здорові».

Чуєте як  прекрасно звучить українська  мова . Багато є слів, але є слова ніжні, вдячні, тремтливі.

Ось про такі слова нам розповість наступний експерт – Катруся Мінаєва  розповівши вірш Варвари Гринько «Мова».

 

 

 

СЛАЙД 9

Вчитель: Культура мовлення  свідчить про загальний розвиток учня.

Неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно промовчати. Ввічливість, уважність і чемність – основна вимога мовного етикету. Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.

Слова мають велике значення. Народ каже: «Слово до слова – зложиться мова», а ось як про значення слів  писав Тарас Шевченко:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!..

И про це нам розповість наш експерт філолог – Бієва Марія.

СЛАЙД 10

Вчитель: Рідна мова – це скарбниця народної мудрості, криниця живої води, невичерпне джерело добра, нескінченна річка слів, струмок надії.

А зараз наведемо вам приклад до моїх слів у сценці «Язик» яку покаже вам наши актори – Ізотова Катерина, Ліньов Максим і Таран Віктор.

 

 

СЛАЙД 11

 Вчитель: І наостанок хочу ще вам показати багатство і можливості української мови. Зараз ви прослухаєте невеличкий вірш автора  Марія Губко, яку називали «княгиня слова». Цей вірш  називається «Самотній сад». У цьому вірші всі слова (а їх 40!) починаються з одного звука, і він – мов струна скрипки Страдиварі, на якій поетеса відтворила життєрадісну мелодію життя, довівши, що українською мовою можна зіграти красиво, правдиво, захоплююче. А допоможе мені в цьому  - Васюк Євгенія.

 

 

СЛАЙД 12

Вчитель: Сьогодні ми мали унікальну можливість поринути в атмосферу любові і добра, насолодитися красою рідного слова. Робімо все, щоб наше слово зазвучало повсюди, щоб рідна мова зайняла почесне місце в нашій державі, бо «мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».