Виховна година "Моя Батьківщина - Україна"

«Моя Батьківщина – Україна»

Мета: 

поглибити знання учнів про нашу Україну, про державні та народні символи;

розвивати творчі задатки школярів, цікавість до рідного краю та села;

формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе, заохочувати творити добро, здобувати  знання, рости гідними громадянами своєї держави;                                                                                            виховувати патріотів держави, повагу до її символів, бажання стати гордістю своєї Батьківщини.

Обладнання: сцена, прикрашена рушниками, вишивками, квітами-символами України; тин із соняхами, віночок, кошик з калиною, символи України, карта України, мультимедійні матеріали (відеокліпи, записи пісень про Україну), звукозаписи,  презентація.

 

Хід  заходу

Педагог-організатор.  Сьогодні, на нашому святі, ми з вами проведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини – про Батьківщину,  про рідний край, про народні звичаї, згадаємо державні та народні символи України.

Ведучий 1. Україна - це історія народу, який протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність.

Ведучий 2. Вишита колоссям і калиною,

            Вигойдана співом солов’я,

            Звешся величаво – Україною,

            Земле зачарована моя.

( Пісня «Край, мій рідний край»)

Ведучий 1.  На території нашої країни, нажаль, зараз точаться бойові дії. Гинуть справжні патріоти української землі, гинуть наші воїни і мирні люди. Ми повинні бути гідними пам’яті загиблих і не опустити знамено їхньої боротьби ні перед якими негараздами.

Ведучий 2. Не повернулися додому ті сини,

            Які на цій землі святій зростали.

            Які любили, вірили, жили,

            І в мирний час звитяжно працювали.

Ведучий 1.  Не повернулися на рідний свій поріг,

            До батьківської лагідної хати.

            А полягли на дорогій землі,

            Щоб Україну – матір захищати.

Ведучий 2.  Не повернулися…хоч з неба нам зорять

             Ще й досі їхні душі на прощання.

             Давайте ж ми вшануємо героїв

             Пошаною й хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

( Пісня «Мальви»)

 

Ведучий 1. Сьогодні на Сході України воюють і наші земляки. Ми підтримуємо наших військових і бажаємо, щоб якнайшвидше прийшов мир на українську землю. Тож, молімося за життя і здоров’я наших земляків.

Ведучий 2. Шановні воїни, дорогі наші сини, чоловіки, батьки! Повертайтеся додому живі і неушкоджені. Повертайтеся додому з перемогою!

 

(Пісня «Біля тополі»)

Чтець. Краю мій рідний, земле моя колискова!

Із садками вишневими і солов’ями співучими,

Вербами кучерявими і джерелами чистими,

Дорогами тополиними і лелеками білокрилими,

З хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими.

 

Звучить пісня «Як у нас на Україні» виходить дівчина-україночка,

вручає хліб зі словами:

 

Дівчина-україночка. Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати,
Привітним, добрим словом віншувати.
Прийміть же хліб на мальовничім рушникові,
Щасливі будьте завжди і здорові.

Хлопчик 1.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без батьківщини.

На слайдi з’являється вірш про Україну, потім слово – Україна.

Дівчинка 1. «Облітав журавель»

Облітав журавель сто морів, сто земель,

Облітав,обходив, марно крила натрудив.

Ми спитали журавля: «Де найкращая земля?»

Журавель відповідає: «Краще рідної немає!»

На слайдi з’являється картина з журавель летить над Україною.

Ведучий 1. Рідний край...Він починається від батьківського порогу, стрункої тополі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина.

Хлопчик 2. Є край, де найкращі у світі пісні
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось мені
Це дім мій – моя Україна.

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна — найкраща у світі!
Моя Україна — це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.

Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.

Дівчинка 2. Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна — це пісня весела.
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, чудова!                                                                                   Її обереги — верба і калина.
Найкраща у світі — моя Україна.
Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не кохати!?

Ведучий 2. Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на землі!

Ведучий 1. А хто з вас знає як з’явилася наша країна?

Дівчина-україночка. Існує така легенда:

Колись давно Бог створив народи й кожному наділив землю. Наші предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося. От вони і прийшли до Бога, а Він у цей час молився й вони не сміли йому заважати. По якісь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, гарні. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, – відповіли наші предки, – там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Тоді я дам вам землю ту, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи, усе. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні - дістанеться ворогові».

Пішли наші предки на ту землю, оселилися й живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною.

Дівчинка.

Є багатого країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

Хлопчик.

У всьому світі, кожен зна,

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна!

Ведучий 2. Наша держава – Україна, суверенна і незалежна, демократична і правова. «Україна – суверенна держава», вона має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи.

Ведучий 1. А ще Україна – демократична. Це означає, що влада в ній належить народові. Тільки народ може змінювати її основи – конституційний лад.

Ведучий 2. Український народ протягом багатьох століть творив культуру і символіку нашої держави. У цьому і полягає наша самобутність. Своєю символікою ми вирізняємося з-поміж інших країн світу. 

Ведучий 1. До Державних символів країни належать Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн, які є розпізнавальними знаками країни. Кожен народ має народні символи.

( На слайдi з’являються зображення символів України).

Ведучий 2.  Герб – символ влади, золотий тризуб на синьому тлі. Він символізує Любов, Життя і Мужність. У тризубі відображено триєдність життя. Це Батько-Мати-Дитя.

Учень 1.                                              Герб

Наш герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

 

Ведучий 1.  Національний прапор України – синьо-жовтий стяг. Жовтий колір – це колір пшеничного поля, це колір сонця, символ достатку українського народу. Синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба.

Учень 2.                                              Прапор

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте –жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

З ним навіки є народом.

(Перегляд мультимедійного кліпу на пісню А.Князь Жовте поле, синє небо).

 

Ведучий 2. Гімн – це головна пісня держави. З гімну починають свята, урочисті події.

В основу сучасного Державного Гімну України покладено мелодію пісні XIX століття Михайла Вербицького «Ще не вмерла України…», автор слів – Павло Чубинський.

Учень 3.                                                Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

 

(На слайдi з’являється слова Гімну України, звучить Гімн України, учні встають та співають).

 

Ведучий 1. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть.

Ведучий 2. Це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.

Ведучий 1. Вся історія народу – в мові. Мова – душа народу. За мелодійність, Красу звучання українську мову називають барвистою, співучою.

 

Ведучий 2. Народів на землі є так багато,
І мова в кожного звучить своя.
Для мене українська – в будні й свято,
Горджуся тим, що українець я!

Ведучий 1. У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. З нею пов’язана вся багатовікова історія укр. народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги і поразки, сподівання на майбутнє. Вишиванка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.

Ведучий 2. Обереги мої українські,
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.

Нам любов'ю серця зігрівають –
Доброта і тепло в них завжди.
Вони святість і відданість мають,
Захищають від лиха й біди.

(Пісня «Рідна мати моя»).

Ведучий 1. Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона в будь-яку пору року.

Ведучий 2. Калина – неодмінний атрибут оселі українця. Калина – це слава рідної землі, отчого краю, батькової хати. Калина - це той символ, що пам'ять людську береже, нагадуючи про милий край, це символ безсмертя.

Ведучий 1. Тож хай у кожній хаті, мов обнова,
Красується звабливий, чарівний
Калини кетяг, диво пурпурове,
Мого народу символ чарівний.

(Танок з віночками з калини).

Ведучий 2. В Україні з давніх – давен живе український народ. У свою сім’ю він добросердно прийняв представників інших народів. Пліч-о-пліч з українцями живуть і росіяни, і білоруси, і татари, і молдовани, і болгари, і поляки, і греки, і вірмени, і євреї, і німці, і румуни та багато інших людей різної національності. Усі вони дружно та мирно трудяться на благо нашої країни. Отже, Україна – наш спільний дім.

Ведучий 1. Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

(Пісня «Україна – це я» у виконані учнів школи).

Ведучий 2. Незалежна моя Батьківщина,

Я борюся за тебе щодня!

Ти для мене, як матір – єдина,

Богом дана нам, рідна земля!

Духом сильна і вільна Країна,

Ти як квітка, завжди молода.

Не сумуй, буде все – Україно,

Зникне клята навали орда.

Ми віками тебе боронили,

Зараз теж у полон не дамо.

Козаки в бій за тебе ходили,

Ворушили вороже кубло.

Незалежна моя Україно!

Ми здолаємо всіх ворогів.

Буде жити квітуча країна

Без загарбників та без катів.

Лунає гімн,  всі співають гімн України