Виховна година «МОЯ РОДИНА – МОЯ СІМ’Я»

Про матеріал

Виховна година «МОЯ РОДИНА – МОЯ СІМ'Я» для учнів 8-11 класів. Мета: формувати ціннісне ставлення до сім'ї, виховувати повагу до старшого покоління, своєї родини, Батьківщини, спонукати до вивчення свого родоводу.

Перегляд файлу

ВИХОВНА  ГОДИНА  «МОЯ РОДИНА – МОЯ СІМ’Я»

(виховний захід для учнів 8-11 класів)

 

Мета заходу:

сприяти розширенню знань школярів про сім'ю, про норми і моралі; формувати ціннісне ставлення до сім'ї; виховувати повагу до старшого покоління, своєї родини, Батьківщини; спонукати до вивчення свого родоводу.

 

Форма проведення: година спілкування.

Обладнання: українська символіка, вислови про родину, Батьківщину, сімейні фотографії, Генеалогічні дерева підготовлені учнями заздалегідь.

Оформлення: на дошці написати завдання для груп (незакінчені речення):

- Ідеальні батьки - це,..

- Ідеальні діти - це...

Ідеальна сім'я - це...

Вступне слово вчителя

Добрий день! Щасливі ми, що народились і живемо на чудовій, зеленій, багатій і славній Україні. Тут жили наші прадіди, тут корінь роду українського.

Рід – це низка поколінь, які походять від одного предка.

Родовід – це історія поколінь певного роду, перелік, запис, що виявляють й ілюструють походження, послідовність поколінь.

Родина - це природне середовище життя і розвитку дитини, у якому закладаються основи особистості.

Сім’я – це, звичайно, мама і тато, сестра і брат, бабуся і дідусь. Сім’я – це група людей, яка складається із чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом під одним дахом.

Формування  любові до ближнього  починається  з  відчуття дитиною любові до батька,  матері, братів, сестер, дідусів  і бабусь, рідних, близьких, знайомих. Усі ми зобов'язані любити ближнього, бо ж живемо всі на одній Землі, на одній  планеті  і маємо право на вічне блаженство. Тож повинні один одному допомагати, не чинити зла, робити  добро людям. При  цьому не забуваймо, що  любов  між  людьми починається від кожного з нас.

Ведучий

Запитати хочу я, що то є таке сім’я?
Ти секретів не держи! Що таке сім’я, скажи!
— Сім осіб! Сім власних Я! Це і є одна сім’я!
Це батьки і діти їх, якщо дім єднає всіх.
— Як живуть разом усі і бабусі, й дідусі?
А коли нема дітей, що тоді? Нема сімей?
— І дідусі, й бабусі до сім’ї належать всі,
Коли разом всі живуть. Їх тоді сім’єю звуть.
— Ну, а що таке рідня? Я запитую щодня.
Розібрать не можу я, де родина, де сім’я?
— То ж запам’ятай, дружок, що рідня — це той зв’язок,
Що від предків наших йде і по крові рід веде.
— Дядечки й тітки усі, двоюрідні дідусі,
Їх жінки й чоловіки ще й племінники меткі.
— Рід історію веде, з глибини віків іде.
Родовід свій ти вивчай, древо роду пам’ятай!

 

Ведуча

Шановні гості, любі друзі!

Дозвольте Вас оповістити,

Що готувались ми завзято

Провести свято "Моя родина, моя сім’я"!

Ведучий

Серед усіх геніальних винаходів людства одне  з найважливіших місць займає сім’я, родина.

«Від родини йде життя людини», «Без сім’ї немає щастя на землі»- говорять в Україні.

Ведуча

Сім’я – святиня людського  духу, благородних людських  почутів: кохання, любові, вірності, піклування. Сім’я – це невсипуща хранительниця  національних звичаїв і традицій, пам’яті предків. Людина є смертною. Але рід, родина, народ – безсмертні.

Ведучий

Сьогодні всі ми тут зібралися, щоб краще пізнати себе та близьких нам людей. Адже не випадково в народі кажуть, що у світі існує багато нерозгаданих таємниць, і одна, найбільша серед них, – любов до батьків і дітей.

Ведуча

Бо всі ми обвиті стежками доріг,

Які простяглися без краю.

Початок дороги – це отчий поріг,

Кінець її – хто ж цього знає?

Ведучий

Сім’я – це група людей, що  складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які  живуть разом  (під спільним дахом). 

Тобто  ви  живете у своїй  сім’ї, серед  близьких  і  дорогих людей.

Ваша сім’я – це ваша маленька батьківщина, в якій ви живете. Ніжно любіть її, бо вона – частинка  українського народу.

Кожна сім’я складається з: матері, батька, дітей (тобто, в декого з вас є ще братики і сестрички).

Ідеальна сім’я створюється на основі кохання двох людей протилежної статі. Подружня пара-це вісь сім’ї.

Ведучий

Чоловіка у шлюбній парі найчастіше називають батьком.

Діти ж звертаються до батька ласкавими словами: тато, батечко, татусь, татунечко та інші.

Від слова батько походить слово Батьківщина (вітчизна), а також батьківщина – спадщина від батьків.

Учень 1 «Моя сім’я»

Розкажу вам, друзі, я

Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаємо

І пісні про це співаємо.

Люба матінко моя –

Як пишаюсь нею я.

В неї руки золоті,

Серцем кожного зігріє.

 Тато сильний і завзятий,

Він – господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

 Дід і бабуся у пошані –

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташенят голублять.

 Є у мене ще й брати –

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»

Знайте, це і є сім’я.

Ведучий

Родина. Сім’я. Затишок. Добробут. Як тісно пов’язані між собою ці поняття. Міцна сім’я – міцна держава.

Ведуча

Роде наш красний! Що може бути прекраснішим від того дня, коли до отчого порога, під рідну батьківську стріху, мов ластів’ята до рідного гнізда, злітаються діти, онуки, правнуки.

Ведучий

Злітаються, щоб низько вклонитися матері, заглянути в її ясні очі, які так часто не стулялися ночами, коли ми хворіли; поцілувати натруджені материнські  руки,  що  так  ніжно гладили  нас по голівці, оберігали  від спеки і холоду, знімали  жар із нашого  чола, випікали  смачний  духмяний хліб.

Початок дороги – це отчий поріг…

Ведуча

Батьки і діти, діти і батьки –

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день минувший – на віки!

Ведучий

Жінка – мати, дружина, берегиня сімейного вогнища. Вона завжди створювала затишок і лад у сім’ї.

Мама,  матуся,  ненька – скільки  спогадів і тепла таїть  це магічне слово. І справді, час рікою  пливе,  але  воротя  назад немає.  І скільки  не було б нам: 5, 20 чи 50 – завжди потрібна мати,  її ласка, її погляд. І чим більша ваша любов до матері, тим  світліше і радісніше життя.

Учень  

Найбезкорисніша – це матері душа,

Вона і самовіддана й чутлива.

І доки ще матусенька жива,

Не забувай її красу і силу.

Найбезкорисніша – то мамина краса,

Яка довіку сяє для дитини,

Благословіть же матір, Небеса,

А, Божа Матір, збережи дитину!

Свята і вічна – матері любов,

Серця у мам горять теплом надії,

Тож збережи назавжди ту любов,

Хай мама лиш від щастя молодіє.

І прикростей ти мамі не принось,

Щоб менше плакала вона ночами,

Вона віддасть тобі з натруджених долонь

Своє гаряче серце – серце мами!

Ведучий

Матір у всі  віки  шанували,  любили,  звеличували, бо протягом багатьох  років  супроводжують нас у житті її ласка і турбота, її подарунок  вишитий рушник.

Звучить  «Пісня про рушник»

Ведучий

Мати. Матуся. Материнство. Усе найрідніше, наймиліше, найдорожче ввібрали в себе ці сонячні слова. Задовго до народження дитини й до останньої хвилини власного життя серце матері віддане дітям, сповнене турбот про доню чи сина, навіть коли вони давно дорослі, мають своїх дітей, родину.

Ведучий

Давайте всі з вами згадаємо прислів'я про маму.

- Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

- Нема того краму, щоб купити маму.

- Матері ні купити, ні заслужити.

- Материн гнів, як весняний сніг, рясно впаде, та скоро розтане.

- Добре й неньці, як дитина в славі.

- Мама одною рукою б'є, а другою гладить.

- Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

- Нема цвіту білішого, як цвіт на калині.

- Нема в світі ріднішого, як мати дитині.

- На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

 Ведуча

Мати і батько – найближчі й найрідніші люди для кожного з нас.

Ведучий

Батько в родині був прикладом для синів. Він виховував їх, слово його завжди було законом. Кажуть, що  дітей потрібно любити так, щоб вони цього не знали. Саме така – батьківська любов.

Ведуча

Батько в родині завжди був головою сім ї. І ним, батьком, пишалися. Якщо батько добрий господар, то і родина вся живе багато й щасливо. А якщо глава сім ї не дбає про свою родину, то відразу видно – немає в домі мудрого і доброго господаря.

Батько – розуму навчає!

 

Давайте всі з вами згадаємо прислів'я про батька.

- Яка хата – такий тин. Який батько – такий син.

 -  Як батька покинеш, то і сам загинеш.

-  Що робить батько, те й його дитятко.

-  Не навчив батько, то не навчить і дядько.

-  Батько не той, хто породив, а той, хто спорядив.

-  Батькова лайка дужча за материну бійку.

-  З батьком суд коротенький.

 

Учень 2

      Татко, таточко, татусь
       Найрідніший, милий,

       Чи є ще хтось такий в світі,

        Кого б так любили?

Немає в світі кращих друзів,

Як я й мій рідний тато;

Із ним ми дружимо так щиро,

Що годі й розказати!

             Я кожного шаную тата,

              Хоч як їх тут багато,

              Та лиш таким хотів би стати

              Розумним, добрим і завзятим,

              Як мій, мій рідний тато.

Ведуча

Дідусь і бабуся… Це  мудрі,  досвідчені роками наставники. Слово дідуся не таке суворе й вимогливе, як батькове, та дідусева наука не забувається ніколи.

Ведучий

Дідусі завжди вміють заспокоїти й дати мудру пораду. Бабусі – це найвірніші  подружки. Вони  пестять  онуків і все їм дозволяють.

Ведуча

Милі бабусі! Ви - сама казка! Ваші лагідні, ніжні слова голублять, пестять душі і серця онучат.

Учень

Любий, дорогий наш дідусю,

Ми – твої внучата,

Прибігаємо до тебе

Щастя  побажати.

Хоч твоє волосся сивиною

Густо посріблилось,

Ти для нас, дітей маленьких,

Другом залишився.

Учень

Ой бабусенько рідненька,

Чарівниченько любенька,

Твої руки золоті

В невсипущому труді,

Твою працю я шаную,

Твоє серце добре чую,

І сьогодні я бажаю:

Хай сонечко тобі сіяє!

Ведуча

Наші прадіди  уявляли життя людей на землі як велетенське  Дерево Роду. Свій маленький  листочок на цьому дереві має  кожен із вас. Гілки – ваші батьки, їхні сестри і брати. Стовбур – дідусі й бабусі. Відростки їхні брати і сестри.  Коріння – батьки ваших дідусів і бабусь. Чим  міцніше росте дерево – тим більше є рід, у кожної гілочки  або  коріння є своє ім’я.

Кожна  людина  повинна знати  свій родовід, пам’ятати своїх прапрадідів, знати, чим вони займалися, як жили, чим славилися. Потрібно вивчати «дерево свого роду». Що більший рід, то міцнішим росте дерево.

Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять – це наш обов’язок не лише перед минулим, а й перед майбутнім поколінням. Бо доки існує життя на землі, доти роду людському нема переводу!

 

Учні  презентують  підготовлені  Генеалогічні  дерева

 

Ведучий

«Без сім’ї немає щастя на землі», - твердить народне українське прислів’я.  Напевно,  кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому простому, на перший погляд, вислові. Ми не уявляємо свого  життя без рідних людей,  які завжди готові  зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти й розрадити.

Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта… Хіба може бути щасливою  людина без усього цього?

Ведуча

Яких би життєвих перипетіи не зазнавала людина, які б перешкоди не долала, як би не страждала - завжди вона знаходить прихисток і розраду в сім’ї, де її підтримують, розуміють, жаліють.

Українці завжди дуже високо цінували сімейний затишок, сімейні цінності  й традиції. Культ батька-матері й щасливої родини, де панує злагода, властивий нашій народній педагогіці споконвіку, бо лише сім’я може  захистити людину в такому непередбачуваному  й жорстокому світі.

docx
Додано
5 березня 2018
Переглядів
1507
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку