Виховна година на тему «Хліб наш насущний»

    Виховна година,  6 клас

    Тема: «Хліб наш насущний»

       Мета: ознайомити  учнів із   українськими  традиціями  виготовлення хліба,  повір’ями,   звичаями, пов’язаними  з хлібом; поповнювати  словниковий  запас учнів, розвивати  інтелектуально-аналітичні, творчі здібності  учнів, прищеплювати  навички  культури мовлення, формувати інтерес та  виховувати  любов до української  культури; виховувати  пошану до хліба, до людей , які вирощують хліб.

    Обладнання: мультимедійні засоби навчання  (слайди – ілюстрації).

                                                       Хід  уроку

І. Організація  класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Загадка:

Б’ють мене ціпами,
Ріжуть мене ножами,

За те мене отак гублять,
Що всі мене  дуже люблять.

(Хліб)

Бесіда:

• Яке значення має хліб у житті людей?
• Що ми називаємо словом   хліб?

Узагальнення вчителя: Хліб – це і золотаво-брунатне зерно, і важке вусате колосся, і широкий лан, який хвилями перекочується аж ген  до обрію, і хліб у снопах, і їжа, і запашні паляниці, і коровай, і борошно. ( Слайди).

• Які  прислів’я про хліб ви знаєте ? (діти називають прислів’я, дібрані заздалегідь).
• А чому  у народі говорять : «Хліб – усьому голова»? ( Слайди).
• Чому з такою пошаною наші предки  ставилися до хліба і чому ми сьогодні повинні берегти  хліб?

ІІІ.  Оголошення теми, мети уроку.

ІУ. Основний зміст уроку.

Бесіда:

• Розкажіть про  шлях хліба від зернятка до запашного короваю.
• Люди яких професій докладають свою працю до процесу виготовлення хліба?
• Коли і як наші предки навчилися вирощувати хліб (пшеницю, жито) та виготовляти з нього запашні паляниці, короваї та інші вироби?

Розповідь вчителя.

   На нашій землі пшеницю почали сіяти  ще за три тисячоліття до нас.  То були скіфи - орачі, що називали  нашу землю Орантія. У пошуках їжі давні люди почали вживати колосся дикої пшениці, жита, ячменю. Згодом навчилися розтирати його між камінням  варити на вогнищі.

    Перший хліб мав вигляд рідкої  каші. Можна припустити, що якось частина каші  вилилась на вогонь і перетворилася на рум’яний корж. Своїм  приємним смаком він здивував людину, і хліб почали  пекти.

      Поява хлібних дріжджів пов'язана з такою легендою. Якось у Давньому Єгипті раб, який приготував тісто для хліба, десь забарився. Тісто підкисло. Переляканий раб кинувся випікати з нього хлібини. Вдалися вони смачними і пишними. Відтоді давні єгиптяни винайшли дріжджі й почали їх додавати до тіста. Тепер без хліба вже не сідали до столу. Трохи згодом наші пращури за таким рецептом почали теж виготовляти хліб.

      Майстри-пекарі  здавна були у великій пошані. А неповага до хліба прирівнювалася до найтяжчого злочину.

     Повідомлення дітей.

   Учень І. Для наших предків  хліб був великою святинею.  Хліб ніколи не купувався, щоб на нього не перейшов чужий дух. Випікався тільки круглої, як сонце форми, бо сонце й хліб – то є ті два найголовніші крила, на яких тримається людське життя.

    Випікали хліб раз на тиждень – у суботу. І по цій випічці  мовби програмувався тиждень: буде хліб гарний і якісний – матимеш вдачу у будь-яких справах, вдасться глевкий – на сльози, гризоту; потрісканий – новина прийде в хату, підгорить – так і чекай смутку.

   Учень ІІ. На кожного члена родини випікалася окрема хлібина  й обов’язково  випікали кілька  резервних хлібин «на  позику». Дати з хлібин персональних – відвести щастя від хати.  Ніякий гість не йшов з хати без хліба – скибочка відкраювалася на дорогу – «на померші душі».

    Учень ІІІ.  У харчуванні наших пращурів хліб посідав чільне місце. Хліб – це щоденна й святкова їжа. ( Слайди).

   У будні на столі стояв житній хліб ( все прибиралося зі столу, а хліб мав стояти) – «би не переводився».  На свята – обрядовий  хліб, який виконував релігійно-магічну функцію і без якого обряд не міг відбутися, пшеничний.

       Пшениця – праслов’янське слово, яке позначає «товчениця» - крупа, з якої можна варити кашу.

       Жито - корінь той самий, що й у слова жити,  бо воно позначало і збіжжя, і хліб на  корені, і хліб у снопах, і багатство.

     Учень ІУ. До наших днів дійшли повір’я,   звичаї, пов’язані з хлібом:

1. Хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей і тих, хто приходить з добром: «Просимо до нашого хліба-солі». Приймаючи хліб на рушнику, його цілують, як святиню.
2. Господиня з хлібом на руках - символ достатку. ( Слайди).
3. Упала кришечка хліба – підійми, поцілуй, поклади у рот, щоб тебе злидні не їли, голоду не знав, висипи по тілі не робилися, - учили діточок наші предки.
4. Не можна залишати куснів хліба.
5. Якщо першу хлібину з нового урожаю не подаруєш людям – злидні тебе будуть їсти.
6.        Узагальнення вчителя. Протягом століть наші предки  молили Всевишнього: «Хліб наш насущний дай  нам на кожен день». Ми також у своїй щоденній молитві повторюємо ці слова. Давайте не будемо забувати  дякувати щоденно Господа Бога за хліб на нашому столі й поважатимемо працю  всіх тих  людей,  які беруть участь у виготовленні хліба. ( Слайди).

     Виразне читання поезії Д. Білоуса  «Хліб і слово»

Читець І

У стінах храмів і колиб
сіяє  нам святково,
як сонце, випечений хліб
і виплекане слово.

І люблять люди з давнини,
як сонце незагасне,
і свій духмяний хліб ясний,
і рідне слово красне.
Читець ІІ

Бо як запахне людям хліб,
їм тихо дзвонить колос,
і золотом сіяє сніп
під жайворона голос.

І, мабуть, тому кожну мить
бешкетнику-харцизі
їх слово батьківське звучить,
як заповідь у книзі,

цей сплав чудесний, золотий
з ядристих зерен літер:
«Не кидай хліба, він - святий,
не кидай слів на вітер!»

Словникова робота: колиба - житло чабанів і лісорубів; незагасне — те, що не можна загасити;  харциз — розбійник, грабіжник.

       Учень У.    Українці -  хліборобна нація,  споконвічне прагнення  нашого народу до миру, праці на рідній землі  втілює  Державний Прапор України: жовтий колір символізує  пшеничні поля  під  блакитним небом рідної землі:

Наш стяг – пшениця у степах
 Під голубим склепінням неба.   

   Пишаймося, що ми живемо на землі, де зародилась хліборобська  цивілізація, де завжди шанується  хліб, праця, мир.

У. Підсумок уроку.

Творча робота в групах: 

      І група – малюнок  «Хліб наш насущний».

      ІІ група -  сенкан «Хліб».

      ІІІ група -  асоціативний ланцюжок «Від зернини до хлібини».

Захист робіт.

Підготувала Носаченко Л.М., вчитель української мови та літератури.